Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 26.09.2003
Джерела духовного єднання
Юнус КАНДИМ

До питання історії і сучасного стану українсько-кримськотатарських літературних зв'язків

Культурно-економічні зв'язки кримськотатарського й українського народів мають багату історію, що іде в глиб століть. Однак це питання ані в українській, ані в кримськотатарській історіографії і культурологічній науці дотепер не стало об'єктом фундаментальних наукових пошуків. Хоча і були зроблені окремі спроби в цьому напрямку, але вони носили не комплексний, а скоріше локальний, фрагментарний характер.
На сьогодні невивченими залишаються майже всі сфери взаємодії, культурного обміну, співіснування двох великих народів - українців і кримських татар. Мізерна кількість матеріалів, що перебувають в науковому обігу і кримськотатарської, і української тюркології, не дають нам можливості робити більш-менш повні узагальнення. Це стосується і лінгвістики, і фольклору, і історії, і літератури, і побуту, і виробничих сфер наших народів.
Кримськотатарська тематика в українській і українська в кримськотатарській письмових літературах - тема сама по собі нова, тому і потребує більш глибокого і докладного вивчення. Ми спробуємо позначити лише деякі її аспекти. Кримськотатарська, чи ж, скажемо, тематика прямих нащадків кримських татар, наприклад, печенігів, половців зустрічається в древніх літературних пам'ятках Київської Русі, давньослов'янських літописах, в давньоукраїнській "Повісті минулих літ", що була складена Нестором у Києво-Печерській лаврі в 1113 році, в "Слові про похід Ігорів" (ХVІ ст.) та інших. Згадування про кримських татар ми зустрічаємо в поемі Симона Пекаліда (ХVІ ст.) "Про Острозьку війну під П'яткою", де кримські татари згадані під ім'ям "кіммерійці"; у "Віршах на жалісний погріб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного" Касіяна Саковича (ХVІІ ст.); у "Співаках" Бартоломея Зиморовича (ХVІ ст.); у віршах Лазара Барановича (ХVII ст.), зокрема такому, як "Татарин плюндрує, як в себе, кочує"; в поемі Семена Дівовича (ХVІІІ ст.) "Розмова Великоросії з Малоросією" та інших.
Особливою сторінкою в літературах наших народів постають події середини ХVІІ ст., коли досягла свого апогею національно-визвольна боротьба українського народу на чолі з Б. Хмельницьким за незалежність України. Картини тієї епохальної спільної боротьби українського і кримськотатарського народів проти польської шляхти знайшли широке висвітлення не тільки в історії, а й у літературах наших народів. Ще в середині ХVІІ ст. кримськотатарський поет Джанмухаммед, спираючись на багатий фактологічний матеріал, на ті історичні події, свідком яких був сам, по гарячих слідах написав поему "Тугайбей". Інший кримськотатарський автор того ж періоду - Едіп Ефенді присвятив цим же подіям поему "Сефернаме" ("Поема про похід"). Ці твори в уривках дійшли до наших днів. Вони першими в історії літератур наших народів показали героїку того періоду історії, створили образи величних постатей - Б. Хмельницького, І.-Гірея ІІІ, перекопського полководця Тугайбея. Цікаві для дослідників дані містить стаття О. Акчокракли "Татарська поема Джан-Мухамедова про похід Іслам-Гірея спільно з Богданом Хмельницьким на Польщу 1648 - 1649 рр.". Цій же тематиці був присвячений роман відомого кримськотатарського прозаїка XX ст. Ш. Алядіна "Тугъайбей". Але, на жаль, автор помер у 1996 році і роман залишився незакінченим. Весь драматизм подій того часу знайшов відображення в романах сучасних українських письменників "Я - Богдан" П. Загребельного, "Мальви" Р. Іваничука та інших.
Певну роль у взаємопроникненні культур наших народів зіграло Кримське ханство. Невільницька міграція українців у Крим і назад, як це, може, не звучить парадоксально, створила сприятливий ґрунт для взаємопроникнення і взаємозбагачення культур. Це можна простежити в фольклорі, музиці і в писемних пам'ятках. Через невивченість даного конгломерату питань ми змушені повторити тут слова професора Г. Халимоненка про те, що на сьогодні ми маємо "значно біднішу інформацію, ніж хотілося б нам мати, зіставивши українські терміни з лексикою кримськотатарської мови. Лексичний матеріал її порівняно з інтенсивністю тих взаємин, які були ледве чи не вирішальні як для історії України ХV - ХVІІІ ст., так і Кримського ханства, надзвичайно бідний". Далі, говорячи про тюрксько-українську двомовність у період Х - ХVIII ст., Г. Халимоненко відзначає, що, "беручи до уваги історичний, географічний та етнографічний фактори, доводиться визнати, що значна частина таких термінів в українські говори повинна була перейти з кримськотатарської та ногайської мов".
У зв'язку з цим можна з повною впевненістю сказати, що 80 відсотків тюркізмів (я б сказав кримтатаризмів, - Ю. К.) в українській мові - це результат українсько-кримськотатарських взаємин протягом тривалого історичного періоду. У "Словнику української мови" Б. Грінченка майже кожне десяте слово має тюркське походження. Якщо ж взяти приклади з фольклору, то побачимо, що в української пісні "Чорнії брови, карії очі" і кримськотатарської "Къара кер атым" однакова мелодія. Українська кобза і давньокримськотатарський къобуз мають не тільки лексичну спільність в своїх назвах, але і однакову історію.
Українсько-кримськотатарські культурні і літературні зв'язки набули подальшого розвитку в XIX ст. Кримськотатарська тематика чітко вимальовується у творчості Т. Шевченка, зокрема, в таких його творах, як "Гайдамаки", "У тієї Катерини" та інших. Не оминув він її й у своїй творчості художника. Ґрунтовне знання рукописних і друкованих джерел допомогло Т. Шевченку успішно справитися з отриманим у 1842 році замовленням на виготовлення ілюстрацій до книги М. Полєвого "Історія князя італійського, графа Суворова Римникського, генералісимуса російських військ". Серед виконаних ілюстратором малюнків є кілька робіт, присвячених кримській тематиці: "Суворов у кримського хана Шагін Гірая", "Суворов на святі на честь угоди з татарами", "Суворов у Муса-бея". У більш пізній період своєї творчості Т. Шевченко зробив ескіз "Богдан Хмельницький перед кримським ханом" (1857). Таким чином, стає очевидним, що Т. Шевченко першим в українському образотворчому мистецтві написав картини, де зображуються кримські хани Іслам Гірей ІІІ, Шагін Гірей, інші знатні кримські татари. Тональність, якої дотримується у своїй творчості Т. Шевченко по відношенню до кримських татар пояснюється тим, що у генія української поезії "уявлення про Кримське ханство, про походи запорожців за Перекоп, під Кезлев і Кафу, як і про походи кримців на Україну, склалося, коли він навчався в петербурзькій Академії мистецтв".
Юнус КАНДИМ,
поет, перекладач-україніст,
заслужений діяч мистецтв України.
(Закінчення у наступному номері).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2003 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1291

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков