Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 28.02.2014
ШЕВЧЕНКО — ЦЕ УКРА╥НА. А УКРА╥Н╤ — БОЛИТЬ...

Обн╕м╕ться ж, брати мо╖!

Якось чула по телев╕зору в╕д одного з пол╕толог╕в приблизно таке: населення Укра╖ни насправд╕ под╕ля╓ться не на «зах╕дняк╕в» ╕ «сх╕дняк╕в» з принциповими суперечностями у поглядах, а на людей, як╕ люблять Укра╖ну, ╕ тих, хто не любить ╖╖.
А х╕ба н╕? ╤ як под╕лити, скаж╕мо, Крим за тими чи ╕ншими поглядами його населення, якщо тут мешкають не лише прихован╕ ╕ неприхован╕ сепаратисти, але й щир╕ патр╕оти? Що робити, прим╕ром, з приватним навчально-виховним комплексом «Г╕мназ╕я-школа-сад «Консоль», якщо ╖╖ засновник, голова нин╕шньо╖ Верховно╖ Ради Криму Володимир Константинов дотриму╓ться сьогодн╕ недержавницько╖, нав╕ть обурливо╖ позиц╕╖, про що св╕дчать заяви кримського парламенту, а школа живе зовс╕м ╕ншим життям — тут виховують справжн╕х син╕в ╕ дочок сво╓╖ В╕тчизни?
Тож як д╕лити наш Крим у раз╕ виникнення критично╖ ситуац╕╖? Невже р╕зати по-живому, руйнуючи родини, де люди можуть мати полярн╕ погляди, в╕дривати в╕д пуповини шк╕льн╕ колективи? Вих╕д один: зробити все, щоб до цього не д╕йшло. А посприяти цьому багато в чому можуть ╕ наш╕ вчител╕, небайдуж╕ самов╕ддан╕ люди, для яких на першому м╕сц╕ — доля ╖хн╕х учн╕в. Не знаю, як ╕ за що голосу╓ Лариса Георг╕ад╕ як заступник голови пост╕йно╖ ком╕с╕╖ ВР АРК з осв╕ти, але як директор НВК «Консоль» вона завжди «голосу╓» на користь учн╕в. Бо жити в держав╕, яку не шану╓ш, так само некомфортно, як ╕ жити у нелюб╕й родин╕.
Колись мене вразили почут╕ в╕д директора з╕ сцени незвичн╕ слова: «Великая Украина». Дивуюся пан╕ Ларис╕ й дос╕, хоча наукову конференц╕ю, присвячену Тарасу Григоровичу Шевченку, в╕дв╕дую вже втрет╓. Знаю, що цього року вона ма╓ бути особливою, але не особливою для мене вона ще не була. ╤ це передовс╕м просто велике Шевченк╕вське свято, яке розпочина╓ться з п╕сн╕ «Реве та стогне Дн╕пр широкий», що викону╓ хлопчик з в╕деоекрану, а присутн╕ слухають його стоячи, дал╕ в програм╕ — в╕тальн╕ слова, п╕сн╕, танц╕ ╕ декламування у виконанн╕ школяр╕в, захист учн╕вських науково-досл╕дницьких роб╕т ╕ церемон╕я нагородження переможц╕в, що теж не обходиться без концертних номер╕в та теплих сл╕в. А сьогодн╕ — ще й презентац╕я започаткованого тут Шевченк╕вського музею.
Першою мала слово Тетяна Сух╕на, яка представляла тут м╕ську шк╕льну владу, вона зауважила, що популярн╕сть конкурсу дедал╕ зроста╓. В╕н ╕ насправд╕ ╕з всекримського вже перетворю╓ться на всеукра╖нський. На конкурс було подано 35 роб╕т, ╕ на 10-ту годину вже прибули до С╕мферополя учн╕ ╕з найв╕ддален╕ших куточк╕в Криму. Представники ж ╕нших рег╕он╕в захищалися он-лайн.
Показовою у цьому в╕дношенн╕ можна вважати й секц╕ю, де на захист╕ учн╕вських роб╕т побувала ╕ я. Вона об’╓днала дв╕ ном╕нац╕╖: «Укра╖на — Крим — Шевченко» та «Ауд╕ов╕зуальн╕ творч╕ роботи». У жур╕ — Ростислав Семеня (головний редактор ТО «Рад╕о «Крим», ДТРК «Крим»), Андр╕й ╤ванець (координатор ГО «Тавр╕йська гуман╕тарна платформа, сп╕вроб╕тник Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень) та Ольга Лазар╕д╕ (методист Кримсько╖ ф╕л╕╖ ╤нституту ╕нновац╕йних технолог╕й МОН Укра╖ни), ведуть захист господар╕ — вчителька ╤рина Пахомова.
Розпочина╓ться в╕н ╕з восьмикласниц╕ Катерини Тюлюбаново╖, яка представля╓ м. Глоб╕не Полтавсько╖ област╕. Тема роботи досить претенз╕йна: «Художн╕ засоби у творчост╕ Т. Г. Шевченка та у в╕ршах Тамари Голобородько». Чи можна взагал╕ пор╕внювати в╕рш╕ кращого поета Укра╖ни за увесь час ╕снування тут художнього слова ╕ авторки суто рег╕онального масштабу? Якщо хочеться — можна, а сп╕льн╕сть — у використанн╕ народних художн╕х засоб╕в та патр╕отичних настроях, у всякому раз╕ Катерина п╕дм╕тила саме це. Щодо останнього показника, то в╕н притаманний ╕ сам╕й школярц╕. На запитання, що у творчост╕ землячки ╖й найближче, д╕вчинка в╕дпов╕да╓: «Рядки, де уславлю╓ться м╕й р╕дний край!».
Дал╕ захища╓ться п’ятикласниця ╕з с. Родникове С╕мферопольського району Ян╕на Данько, яка розпов╕да╓ про укра╖нський в╕ночок. А юний керчанин Олександр Кузн╓цов висв╕тлю╓ роботу конференц╕╖, що в╕дбулася у його р╕дн╕й школ╕ ╕ складалася з двох частин: «Наш Шевченко» ╕ «М╕й Шевченко», а також демонстру╓ ╖╖ в мультимед╕йному вар╕ант╕. «Ми чу╓мо тебе, Кобзарю, кр╕зь стол╕ття!» назива╓ться вона ╕ св╕дчить про неабияку шану керчан до нашого великого юв╕ляра.
Не надто вдалим був виступ с╕мферопольських старшокласниць Анастас╕╖ Котолупово╖ та Мар╕╖ Бернштейн, як╕ взялися досл╕дити укра╖нську нац╕ональну кухню. Але досл╕дження фактично не в╕дбулося. Д╕вчата розпов╕ли, що в н╕й суто укра╖нське, а що запозичене, та про деяк╕ уподобання укра╖нц╕в, як╕ в╕др╕зняють ╖х в╕д багатьох сус╕д╕в. Це, скаж╕мо, свинина ╕ борщ╕ (останн╕х нарахову╓ться 30 вид╕в). Пов╕домили, що Тарас Григорович теж ╖в борщ ╕ сало. Але для такого виступу можна було спец╕ально ╕ не готуватися. Важко сказати, яке в╕дношення мав ╖хн╕й виступ ╕ до обрано╖ ном╕нац╕╖ «Ауд╕ов╕зуальн╕ творч╕ роботи». Вт╕м, поблажливе жур╕ не залишило ╖х без призового другого м╕сця.
А на першому опинився десятикласник ╕з Севастополя Дмитро Тр╕шк╕н, виступ якого викликав справжн╓ захоплення. Тему в╕н обрав соб╕ непросту нав╕ть для дорослого: «Укра╖нц╕ в Севастопол╕». Але з перших сл╕в хлопчика стало зрозум╕ло, що з нею в╕н впора╓ться, бо ╓ людиною самост╕йно мислячою, спостережливою, а головне — справжн╕м маленьким укра╖нцем.
«Севастополь — м╕сто рос╕йсько╖ слави, рос╕йсько╖ мови, рос╕йського флоту, ╕ укра╖нська мова почува╓ться тут, як на чужин╕, так само, як на чужин╕ почувався ╕ сам Тарас Шевченко», — говорить п╕дл╕ток. ╤ не просто говорить, в╕н демонстру╓ висловлювання р╕зних мешканц╕в Севастополя щодо укра╖нських ц╕нностей. На запитання, ким ╓ для них Великий Кобзар, в╕дпов╕дають школяр╕ р╕зного походження, та в╕дбира╓ п╕дл╕ток найпоказов╕ш╕ слова. Ось що каже, наприклад, учень початкових клас╕в болгарсько╖ нац╕ональност╕: «Мен╕ Тарас Шевченко наказав, окр╕м укра╖нсько╖, вивчати ╕ свою р╕дну мову. ╤ тепер я вивчаю також болгарську». Думаю, так ╕ насправд╕ зробив би автор рядк╕в: «╤ чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь». Т╕льки зв╕дки про це зна╓ дитина, хто вклав в ╖╖ уста ц╕ слова? А рос╕йськомовний школяр старшого в╕ку говорить про те, що Тарас Шевченко розкрива╓ дух укра╖нського народу. З цими д╕тьми автор досл╕дження познайомився п╕д час акц╕╖, яка проводилася в Севастопол╕ ╕ на яку було запрошено д╕тей, що, попри нац╕ональне кор╕ння, вважають себе укра╖нцями.
Думаю, не менш ц╕каво було ╕ на ╕нших секц╕ях, присвячених мов╕, культур╕, ╕стор╕╖, етносу, природ╕ та еколог╕╖, де розкривала сво╖ зд╕бност╕ решта учасник╕в заходу.
А перед тим, як роз╕йтися по р╕зних аудитор╕ях, вс╕ вирушили на урочисте в╕дкриття Шевченк╕вського музею, започаткованого на честь двохсотр╕ччя Великого Кобзаря. Того, ск╕льки було покладено прац╕, аби це стало можливим, гостям ╕ не збагнути. А ось вчител╕, учн╕ та ╖хн╕ батьки працювали не один день ╕ нав╕ть не один м╕сяць. Вони створювали власноруч музейн╕ експонати, збирали по крихтах все, що стосу╓ться давнього укра╖нського побуту, аби, зайшовши за плетену огорожу, в╕дв╕дувач м╕г опинитися в ╕ншому, незвичному св╕т╕, який незабаром став би для нього р╕дним ╕ близьким.
Ось на стол╕ п╕д образами стоять традиц╕йн╕ укра╖нськ╕ страви: вареники, картопля, сало, пампушки… А поряд — вес╕льний рушник, вишитий руками матус╕ вчительки Валентини Чорно╖. Чимало попрацювали голкою ╕ сам╕ вчительки. Та х╕ба ж т╕льки голкою? Родзинкою в оформленн╕ музею стали витинанки. Знайомлюся з двома ╕з тих, кому п╕д силу вир╕зати на папер╕ не лише в╕зерунки, але й ц╕л╕ картини. Це вчителька образотворчого мистецтва Над╕я ╤онова та шк╕льний психолог Олена Щаслива. А х╕ба ж не щаслива, маючи так╕ руки? Сво╓му вм╕нню вчительки навчають сьогодн╕ ус╕х бажаючих. Працюють також вже традиц╕йн╕ майстерн╕ з виготовлення писанок та ляльок-мотанок.
У музе╖ витинанки рясно прикрашають стенд «Доле моя, доле», де висв╕тлю╓ться б╕ограф╕я Великого Кобзаря. «Дитинство», «У наймах», «Воля», «Заслання», «Спадщина» — так╕ основн╕ ╖╖ стор╕нки. Зрозум╕ло, що по-справжньому музейних експонат╕в тут поки що м╕н╕мум. Та ╖х вже п╕сля нин╕шньо╖ конференц╕╖ стане значно б╕льше. Найщедр╕шим щодо дарунк╕в став заступник голови Федерац╕╖ профсп╕лок Укра╖ни ╢вген Драп’ятий, який щойно прилет╕в ╕з Ки╓ва. В╕н передав до музею ╕ раритетне видання «Кобзаря», ╕ ц╕лу колекц╕ю значк╕в, присвячених Тарасу Шевченку, ╕ рушники та багато ╕ншого.
╢вген Михайлович вже встиг прикип╕ти душею до цього навчального закладу. На урочист╕й частин╕ в╕н говорив, не приховуючи сво╖х щирих почутт╕в: «Я дякую Господу, що у С╕мферопол╕ ╓ така школа!». А ще — про те, що сьогодн╕ справджу╓ться Кобзареве пророцтво ╕ люди п╕дн╕маються з кол╕н, а також запросив можливих гостей Ки╓ва до себе у Будинок профсп╕лок, що знаходиться поряд з Майданом ╕ контролю╓ться протестувальниками. ╢вген Драп’ятий висловив спод╕вання, що згодом з’явиться можлив╕сть возити кращих шевченкознавц╕в на екскурс╕ю до Канева.
Св╕й внесок до музею зробили ╕ голова Наукового товариства ╕м. Т. Г. Шевченка Петро Вольвач та один ╕з орган╕затор╕в заходу, заступник директора товариства зв’язк╕в з укра╖нцями св╕ту «Укра╖на-Св╕т» Василь Стефанюк, який завжди охоче пряму╓ туди, де жевр╕╓ вогник укра╖нського життя, ╕ завжди — з╕ щедрими дарунками.
Вт╕м, хоч н╕хто прямо ╕ не говорив про нин╕шню ситуац╕ю в Укра╖н╕, даючи ╖й в╕дверту оц╕нку (тема це не дитяча!), але в╕дголоски ╖╖ були присутн╕ у багатьох виступах. Не випадково ж Тетяна Сух╕на, пов╕домивши, що Тарас Шевченко був прихильником ╓дност╕ укра╖нц╕в, пот╕м дякувала вчителям, як╕ плекають мову, — «що б не в╕дбувалося у св╕т╕». Бо не у св╕т╕, зовс╕м близько — в Укра╖н╕.
У той же час недаремно ведуч╕ свята виголошують: «Укра╖на — це Шевченко, а Шевченко — це Укра╖на». Чула, що на його р╕дн╕й Черкащин╕ Великий Кобзар майже п╕д забороною, адже його в╕рш╕, написан╕ наче учора, п╕дн╕мають народ на спротив.
Як п╕д час в╕дкриття заходу, так ╕ в заключн╕й його частин╕ сцена зачаровувала веселими усм╕шками, барвистим нац╕ональним вбранням. Концерт в╕дбувався переважно за рахунок м╕сцевого «ресурсу», адже консол╕вська школа багата на р╕зноб╕чн╕ таланти. Г╕дний внесок зробили й учн╕ школи № 29, як╕ знайшли сюди дорогу завдяки вчительц╕ ц╕╓╖ школи Тетян╕ Захаров╕й. Вона виступала тут одразу у трьох ╕постасях — ╕ як шк╕льна вчителька, ╕ як актив╕стка товариства «Укра╖на-Св╕т», ╕ як представниця ╤нституту ╕нновац╕йних технолог╕й, тому, як одна ╕з найшанован╕ших, ╕ вручала подарунки переможцям конкурсу науково-досл╕дницьких роб╕т разом ╕з Ларисою Георг╕ад╕ п╕д оплески присутн╕х, котр╕ в перерв╕ мали можлив╕сть поласувати у м╕сцев╕й ╖дальн╕ укра╖нськими стравами.
Завершився зах╕д, як ╕ розпочався, п╕снею, сп╕вав п’ятикласник 29-о╖ школи Г╕рей Османов. «Укра╖но моя, ти найкраща у св╕т╕», — лунав у зал╕ чудовий схвильований голос. ╤ подумалося: любимо, тому що найкраща, чи найкраща, тому що любимо? Та х╕ба ж це важливо?

Тамара СОЛОВЕЙ

P. S. Конференц╕я в╕дбулася 15 лютого, на Стр╕тення, а вже за к╕лька дн╕в запрошення на гостини до Будинку профсп╕лок стало неактуальним – дев’ятиповерхова споруда згор╕ла п╕д час сутичок повсталого народу ╕з силовиками. Понад сорок людей ╕з полум’я вдалося врятувати, а дехто згор╕в живцем. За попередн╕ми даними, б╕льше сотн╕ протестувальник╕в убито всього за два дн╕, близько двох тисяч поранено. ╤ вже зап╕зно цитувати в╕рш╕ Великого Кобзаря: «Обн╕м╕ться ж, брати мо╖», бо кривавими руками не обн╕маються...
Знайшли сво╓ пояснення ╕ суперечност╕ в повед╕нц╕ В. Константинова. Кримський народний депутат в╕д «Батьк╕вщини» С. Вел╕жанський пояснив по телев╕зору, що голова ВР АРК — н╕який не сепаратист, просто в такий спос╕б п╕дтриму╓ ╕нтерес пророс╕йськи налаштованого електорату до сво╓╖ ф╕гури. Але як же бути з чотирма (!) зверненнями ВР АРК до президента з проханням ввести в Укра╖н╕ надзвичайний стан? ╤ чи морально п╕сля цього квилити над трунами вбитих кримських м╕л╕ц╕онер╕в, благословляючи отими зверненнями так╕ вбивства?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 28.02.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12895

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков