Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2207)
З потоку життя (5338)
Душі криниця (3069)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1355)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1571)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (230)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


МАР╤Я ПРИГАРА
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 24.01.2014
НАША СОНЯЧНА В╤КТОР╤Я

Вчителько моя...

Хоч ╕ кажуть, що перше враження, як правило, бува╓ помилковим, але таки не завжди! У цьому я переконалася, коли познайомилася ╕з молоденькою вчителькою В╕ктор╕╓ю Долиною, яка прийшла до нашо╖ школи. З перших хвилин було таке в╕дчуття, що зустр╕ла р╕дну людину. Р╕дну за духом, помислами.
Ск╕льки тепла, домашнього затишку, св╕тло╖ сонячно╖ енергетики принесла В╕ктор╕я у наш колектив! Пригадую, як часом приходили п╕сля урок╕в до учительсько╖ знервован╕, розбит╕ тим, що д╕ти не сприймають предмет, не вчать урок╕в, а батьки належним чином не контролюють навчання сво╖х д╕тей. А В╕ктор╕я, усм╕хаючись, перекону╓ нас у тому, що до проблем треба ставитися по-ф╕лософськи, розум╕ти д╕тей, дивитися на цей св╕т (╕ на себе) ╖хн╕ми очима (╕ ╖й, молоденьк╕й, це справд╕ найл╕пше вдавалося). А щоб «перемкнути» нас в╕д похмурих думок до чогось при╓мн╕шого, наша юна колега пригадувала якийсь см╕шний випадок ╕з життя, фрагмент дитячо╖ п╕сеньки чи цитату з нашо╖ ж л╕тератури. Це було так мило ╕ весело! «Зц╕лен╕» см╕хом, ми вже йшли на уроки н╕би окрилен╕, заряджен╕ не зрозум╕лою нам енергетикою. Саме В╕ктор╕я надавала нам сил ╕ наснаги.
Цю енергетику в╕дчува╓мо не т╕льки ми, учител╕. Д╕ти теж зачарован╕ сво╓ю улюбленою вчителькою. Тож коли минулого року наша В╕ктор╕я В╕ктор╕вна взяла участь у республ╕канському конкурс╕ «Найкращий класний кер╕вник», у нас, ╖╖ колег, не було жодного сумн╕ву, що саме ╖╖ клас буде найкращим ╕ що саме вона отрима╓ це почесне звання. Так ╕ сталося: восени минулого року кер╕вництво кримського М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки в╕дзначило нашу В╕ктор╕ю В╕ктор╕вну почесним дипломом ╕ грошовою прем╕╓ю.
Сонячна приваблив╕сть, доброта, людян╕сть, почуття обов’язку, в╕дпов╕дальност╕ перед собою ╕ д╕тьми — це т╕ риси, як╕ ц╕нують учн╕ В╕ктор╕╖ В╕ктор╕вни. Недарма багато старшокласниць, яких навча╓ В. В. Долина, вибрали нелегкий педагог╕чний шлях ╕ у майбутньому будуть навчати «мови золото╖», як ╖хня улюблена вчителька. Ось, наприклад, як оц╕ню╓ свою учительку укра╖нсько╖ мови та л╕тератури учениця 11-Б класу Себ╕я Зекер’я╓ва: «В╕ктор╕я В╕ктор╕вна не т╕льки хороший учитель, який прекрасно виклада╓ предмет. Вона легко може порозум╕тися, знайти сп╕льну мову з кожним учнем, п╕д╕брати «ключик» до кожного з нас. Я пишаюся тим, що мене навча╓ саме В╕ктор╕я В╕ктор╕вна. Переконана, що кр╕м «Найкращого класного кер╕вника» вона у майбутньому здобуде ще не одне почесне звання. Але найкращою нагородою для нашо╖ вчительки, я вважаю, ╓ також ╕ те, що ми ╖╖ дуже любимо ╕ бажа╓мо всього найкращого у житт╕».
До цих теплих, щирих дитячих сл╕в з повагою ╕ вдячн╕стю при╓дну╓мося ╕ ми, колеги нашо╖ В╕ктор╕╖ В╕ктор╕вни, й бажа╓мо ╖й нових творчих ужинк╕в-перемог на педагог╕чн╕й нив╕!

Галина КАЧУЛА,
учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури НВК «Школа-г╕мназ╕я № 25»
м. С╕мферополь

«ЛЮБЛЮ ТЕБЕ Я, УКРА╥НО!»
СЦЕНАР╤Й ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ, ЯКИЙ П╤ДГОТУВАЛА ╤ ПРОВЕЛА В╤КТОР╤Я ДОЛИНА, КЛАСНИЙ КЕР╤ВНИК 5–Г КЛАСУ, УЧИТЕЛЬ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ ТА Л╤ТЕРАТУРИ (ВИЩА КВАЛ╤Ф╤КАЦ╤ЙНА КАТЕГОР╤Я) НВК «ШКОЛА-Г╤МНАЗ╤Я № 25» м. С╤МФЕРОПОЛЬ

Ведучий. Укра╖на! Ск╕льки глибини у цьому сп╕вучому слов╕... Це золото безмежних пол╕в, бездонна синь зачарованих небес, тих╕ плеса р╕чок, син╕ оч╕ озер та ставк╕в. Це безмежн╕ степи ╕ л╕си, зелен╕ долини ╕ луки, карпатськ╕ верховини ╕ донецьк╕ простори. Пол╕сся ╕ Крим, б╕леньк╕ полтавськ╕ хати. ╤ велич м╕ських кра╓вид╕в — усе це наша Укра╖на!
1-й учень. Кожен народ гордий з того, що в╕н ма╓ свою державу, свою мову, волю ╕ гарне життя у сво╖й кра╖н╕. Кожен народ — патр╕от сво╓╖ кра╖ни, в╕н любить ╖╖, поважа╓ ╖╖ закони ╕ бореться за ╖╖ незалежн╕сть ╕ волю, якщо того нема╓.
2-й учень. А ми, укра╖нц╕, т╕льки зовс╕м недавно здобули свою незалежн╕сть, у 1991 роц╕. Тепер у нас ╓ сво╖ держава, воля, своя мова. ╤ хоч як не глумились ╕з нашо╖ мови, принижували ╕ забороняли, не хот╕ли слухати ╕ чути ╖╖ мелодику звучання, а сьогодн╕ вона в╕дроджу╓ться.
3-й учень. Бо й не замовкла в устах патр╕от╕в р╕дного слова, звучала в народн╕й п╕сн╕, бо люди берегли ╖╖, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата ╕ мелод╕йна, наша укра╖нська мова.
4-й учень.
Вона про все тоб╕ розкаже,
Чар╕вних сл╕в тебе навчить,
Усе розкри╓ ╕ покаже,
Як правильно у св╕т╕ жить.
Символами Укра╖ни завжди були хл╕б, рушник та калина.
5-й учень.
У пол╕ калина, у пол╕ калина
Хорошенько цв╕те.
Ой роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багато нас ╓.
6-й учень. Кожна пора дару╓ свою красу: весна — н╕жн╕ б╕л╕ кв╕ти, ос╕нь — червон╕ ягоди. Важко уявити с╕льське подв╕р’я, де б не р╕с кущ калини. У канадц╕в — клен, в рос╕ян — бер╕зка, а в нас — верба ╕ калина.
7-й учень. Перша кв╕точка — наша родиночка. Друга кв╕точка — р╕дна сторона. Так говориться в п╕сн╕ про калиновий цв╕т. На луках ╕ узл╕сс╕ можна побачити ц╕л╕ калинов╕ га╖. Правду каже присл╕в’я: «Без верби ╕ калини нема Укра╖ни».
1-й учень. В народ╕ кажуть: «Любуйся калиною, коли цв╕те, а дитиною, коли росте». Часто матер╕ колихали сво╖х маленьких д╕ток, сидячи п╕д калиною. А як потр╕бна була калина на вес╕лл╕! Коли вип╕кали коровай, то прикрашали його калиною.
П╕сня «Калина»
2-й учень. Але найб╕льше багатство нашо╖ держави — це д╕ти. Ви зм╕цню╓те нашу державу Укра╖ну, робите ╖╖ ще багатшою.
3-й учень.
Над землею сонце встало,
Путь-дорогу ос╕яло.
Добрий ранок, Чорне море,
Добрий день, Карпатськ╕ гори!
Над землею п╕сня лине.
Це для тебе, Укра╖но!
Гарна путь, славна путь —
Укра╖нськ╕ д╕ти йдуть!
Кл╕п «Про Укра╖ну», п╕д цей кл╕п виходять д╕ти.
Д╕вчинка.
Добрий день вам, добр╕ люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день ╕ не на р╕к,
А на довгий-довгий в╕к.
Хлопчик.
Гостей дорогих ми в╕та╓мо щиро,
Стр╕ча╓мо з хл╕бом,
 любов’ю ╕ миром,
Для людей в╕дкрита хата наша б╕ла,
Т╕льки б жодна кривда
 в не╖ не заб╕гла.
Просп╕вати:
Хай здоров’я не зраджу╓ Вам!
Мир нехай не покине родину,
Хай Вам щастя ╕ рад╕сть, й любов
Вишиваним цв╕те рушником.
П╕дносить хл╕б ╕ с╕ль гостям
Батьк╕вщина почина╓ться з батька ╕ матер╕, з осел╕, де ви вперше побачили св╕т, з мови, якою розмовляють ваш╕ батьки, з подв╕р’я, по якому ви б╕гали, з села чи м╕ста, з Укра╖ни, де ви народилися. А Укра╖на — це наша Батьк╕вщина.
Люблю тебе, моя В╕тчизно мила,
Тво╖ поля ╕ небо голубе,
Бо ти дала мен╕ малому крила,
То як же не любить мен╕ тебе.
Щаслив╕ ми, що живемо на так╕й чудесн╕й земл╕ — в наш╕й славн╕й Укра╖н╕, тут кор╕нь роду укра╖нського. Тут жили наш╕ прад╕ди, д╕ди. ╤ де б ми не були, скр╕зь в╕дчува╓мо поклик р╕дно╖ земл╕, хвилю╓мося аж до сл╕з, зачувши р╕дне слово.
На земл╕ велик╕й ╓ одна кра╖на:
Гарна, неповторна,
 красна, як калина.
Укра╖на моя почина╓ться
Там, де доля моя усм╕ха╓ться,
╤, як небо, як даль солов’╖на,
Не к╕нча╓ться Укра╖на!
Укра╖но! Ти для мене диво!
╤ нехай пливе за роком р╕к,
Буду, мамо, горда ╕ вродлива,
З тебе дивуватися пов╕к.
Ведуча. П╕дходить до деревця роду, показу╓.
Колись давним-давно на наш╕й р╕дн╕й земл╕ перекидали люди маленьку нас╕нинку, н╕би з╕гр╕ваючи ╖╖ сво╖ми руками. Та й вир╕шили дати життя — посадили. Опинившись у ╜рунт╕, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. ╤з земл╕ пробився н╕жний паросток, який з часом вир╕с у розк╕шне дерево, яке й об’╓днало вс╕ народност╕ Укра╖ни в ╓дину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, д╕ти, — його г╕лочки, так╕ р╕зн╕, талановит╕, неповторн╕.
(П╕дходить до деревця роду)
(Виходить д╕вчинка)
4-й учень.
Я з того краю, де ростуть смереки.
Я з того краю, де живуть лелеки,
Я з того краю, де соп╕лка гра╓,
Я з того краю, де журби нема╓.
Я з того краю, де росте калина,
М╕й р╕дний краю, я — твоя дитина.
5-й учень.
Укра╖но, лаг╕дна ╕ мила!
Водночас велична ╕ проста!
Ти мене з дитинства полонила,
Закохала в сонячн╕ жита.
У Дн╕прову воду синю-синю,
У небес невичерпну блакить,
В шум га╖в, у п╕сню солов’╖ну,
Що не мовкне в вихор╕ стол╕ть.
Я зросла м╕ж вишень та калини,
Назбирала райдужних над╕й
У сад╕в травнев╕й хуртовин╕
╤ в жовтнев╕й казц╕ золот╕й.
Я зросла, не знаючи печал╕,
Мов трава безжурна, степова.
Тут мене в дитинств╕ колисали
Шеп╕т нив ╕ тиша л╕сова.
Тут знайшла я розуму ╕ сили.
Ця прекрасна лаг╕дна земля
Дивним з╕ллям серце напо╖ла,
Щось мен╕ у спадок в╕ддала.
Я без не╖ — ласт╕вка безкрила,
Я без не╖ — то уже не я.
Укра╖но! Лаг╕дна ╕ мила,
Солов’╖на спадщино моя!
6-й учень.
Укра╖но р╕дна!
Укра╖но-мати!
Ми про тебе п╕сню
Хочемо сп╕вати.
Катя Бужинська «Як у нас на Укра╖н╕»
7-й учень.
На земл╕ велик╕й
╢ одна кра╖на:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
1-й учень.
Люблю тебе я, мила Укра╖но!
╤ все зроблю, щоб ти завжди цв╕ла.
Я буду вчитись в школ╕
 на «в╕дм╕нно»,
Щоб мною ти пишатися могла!
2-й учень.
Люблю тво╖ л╕си, струмки,
 джерельця,
╤ все-усе, що ╓ в мо╖м краю!
Тепло долонь, ╕ розуму, ╕ серця
Я Укра╖н╕ мил╕й в╕ддаю!
Д╕вчинка.
Укра╖нка я маленька,
 укра╖нц╕ батько й ненька.
Укра╖нкою я звуся
 ╕ цим ╕менем горджуся!
Батько, мати, брат, сестричка,
╤ вс╕ ╕нш╕ члени роду —
Вс╕ належать до одного
Укра╖нського народу.
Бо родитись укра╖нцем –
Це велика честь ╕ слава!
Р╕дний край св╕й полюбити —
Найважлив╕ша ╓ справа!
Ми весел╕ ╕ км╕тлив╕,
Серйозн╕, не пустотлив╕,
Залюбки вивча╓м звича╖ народу,
Що передаються в╕д роду до роду.
╤ живуть тут люди
 добр╕, працьовит╕,
╤ скажу, до реч╕, ще й талановит╕.
Твоя, Вкра╖но, я дитина,
Краплинка р╕дного народу,
Тво╓╖ доленьки кл╕тина.
Я – укра╖ночка в╕д роду!
Земл╕ ц╕╓╖ я — краплина!
Хлопчик.
Я – син великого народу,
Його дитина, укра╖нець!
Ми ╓ д╕ти укра╖нськ╕ –
 хлопц╕ та д╕вчата,
Р╕дний край наш – Укра╖на,
 красна ╕ багата.
Ми — укра╖нц╕ — велика родина,
Мова ╕ п╕сня у нас солов’╖на.
Кв╕тне в садочках
 червона калина,
Р╕дна земля для нас вс╕х — Укра╖на.
3-й учень.
Люб╕ть Укра╖ну, як сонце, люб╕ть,
Як кв╕ти, ╕ трави, ╕ води.
Люб╕ть Укра╖ну у радост╕ мить,
Люб╕ть ╕ в годину негоди.
Люб╕ть Укра╖ну у сн╕ й наяву,
Вишневу свою Укра╖ну,
Красу ╖╖, в╕чно живу ╕ нову,
╤ мову ╖╖ солов’╖ну.
Ведучий.
Хай буде щасливою в╕льная днина,
Хай буде веселою Укра╖на,
Хай сонце св╕тить людям весняне,
Хай крига зимою в серцях розтане.
Велике спасиб╕ вам, люди добр╕,
Вдячн╕ ми вс╕м, хто прийшов на це свято!
Звучить п╕сня «Укра╖на»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2014 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12823

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков