|
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2003 > Тема ""Будьмо!""
#39 за 26.09.2003
"За нас справа скаже, що Вітчизну любим!"
Ігор ЛОШАКОВ, гетьман ГПУМ у м. Севастополі.
Кожній людині потрібно знайти своє місце у великому світі бурхливих подій. Необхідно усвідомити свою приналежність в першу чергу - до історії та культури свого народу. Треба, нарешті, з гордістю в серці, з блиском в очах навчитися промовляти: я - українець.
Гурток плекання української мови у Севастополі допомагає прокинутись нашій національній свідомості. Окрім інтелектуального збагачення, ми отримуємо в сто разів вагоміше - виховуємо у собі відчуття гордості й любові до Батьківщини.
Збагачення знань неможливе без тісної співпраці, обміну думками, адже саме у такий спосіб наш гурток плекає-таки українську мову всупереч усім перешкодам російськомовного міста. В мене була мрія - колись побувати в Галичині. І добре, що мрії збуваються. Не можу передати того відчуття радості, коли дізнався про поїздку до Івано-Франківська. Про її здійснення піклувались члени Української світової спілки професійних учителів пан Василь Гречаник (професор Інституту нафти та газу, м. Івано-Франківськ) та Н. О. Вевдюк (учитель школи-ліцею № 38 та керівник нашого гуртка). Фінансування відбувалося за сприяння голови УССПУ п. Зіновія Квіта.
Місто Івана Франка зустріло нас теплим сонячним ранком. Нас очікувала цікава історико-культурна програма. У музеї Визвольних змагань я відчув подих героїчної боротьби вояків УПА. Трохи хвилюючись, я слухав розповідь про славні ратні подвиги легіону українських січових стрільців. А головне, що я побачив там, - це безмежну відданість своїй справі працівників музею, спеціалістів найвищого ґатунку.
Збагнути трагічні сторінки нашої історії допомогла нам поїздка у Дем'янів Лаз, де були скоєні жахливі злочини проти самої людяності, вбито понад 1 300 чоловік катами НКВС у період 1939 - 1941 рр.
Ми провели в Івано-Франківську загалом 10 днів. Знайомились з містом, його найпочеснішими мешканцями. Для нас була організована служба у Кафедральному соборі Святого Воскресіння. Щодня у нас проходили уроки християнства, української мови та літератури, історії та суспільствознавства, музики та культури.
І все-таки поєднували корисне з приємним. Через кілька днів по приїзді вирушили до Карпат. Я чув про дивне відчуття урочистості, спокою, почуття свободи у Карпатах, де криється віковічний незламний дух борця-українця. Я просто не уявляв собі, що в мене прокинеться щось таке величне, що й дотепер зберігаю у своєму серці. Ми ходили до водоспаду та до Манявського скиту (чоловічого монастиря). Враження, зізнаюся, незабутні.
По дорозі назад ми відвідали чудову Яремчу й старовинну Коломнию.
У Івано-Франківську двічі виступали зі своєю концертною програмою. Та час спливав неухильно і нас вже чекала подорож до рідного Севастополя.
Усе побачене надихнуло багатьох гуртківців на написання віршів і навіть пісень. Ось один з таких віршів.
Україно, незалежна,
Непідкорена й безмежна,
Постать долі випадково не проходила тобою,
На людські твої благання
Озиралася журбою...
Навчимося ми любити серцем і душею
Те, що маємо у серці,
Те, що батько заповів нам.
Заспіваємо про щастя, що народ збудує.
Нова віра у майбутнє злагоду віщує.
До небес тягнутись долі всупереч ми будем,
За нас справа скаже, що Вітчизну любим.
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2003 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1280
|
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
