Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2014
РОКИН╤ВСЬКИЙ МУЗЕЙНИЙ ДОН-К╤ХОТ

Олександр Миколайович Середюк народився 21 жовтня 1950 року в м╕ст╕ Гайсин╕ В╕нницько╖ област╕. Саме цей козацький край став одним ╕з чинник╕в формування його подальшо╖ дол╕, яка була не завжди прив╕тна ╕ щедра на ласку.
Трудову д╕яльн╕сть розпочав у 1965 роц╕. Д╕йсну в╕йськову службу проходив в частинах морсько╖ ав╕ац╕╖ на Балт╕йському ╕ Тихоокеанських флотах. П╕сля зак╕нчення ╕сторичного факультету Льв╕вського державного ун╕верситету з 1977 року почав працювати старшим науковим сп╕вроб╕тником Волинського кра╓знавчого музею. Проявив себе ╕н╕ц╕ативним, енерг╕йним, в╕дпов╕дальним науковцем, ╕ тому дирекц╕я Волинсько╖ державно╖ с╕льськогосподарсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ (П.С.Теслюк) запросила його на роботу науковим сп╕вроб╕тником в╕дд╕лу пропаганди та ╕нформац╕╖. З листопада 1978 року пл╕дно розпочав роботу над створенням у Рокин╕вському будинку культури Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕. Став ╕н╕ц╕атором, розробником та автором тематико-експозиц╕йних план╕в зал╕в та оформлення стац╕онарно╖ експозиц╕╖ музею (понад 500 м2). Колег╕я М╕н╕стерства культури Укра╖ни в╕дзначила його роботу ╕ у 1983 роц╕ присво╖ла музею почесне найменування «Народний музей».
В Департамент╕ ╕нтелектуально╖ власност╕ М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки одержав О. Середюк св╕доцтво авторського права на наукову розробку стац╕онарно╖ експозиц╕╖ музею та експозиц╕╖ просто неба.
Тут кожен кам╕нчик, кожен, здавалося б, незначний осколок сиво╖ давнини в╕дкрива╓ та╓мничу зав╕су ╕стор╕╖. Цей дивовижний музей в╕н створив самотужки. Лише в оздобленн╕ та художньому оформленн╕ тематики йому допомагали фах╕вц╕: художники, столяри, скульптори, яких в╕н сам шукав ╕ п╕дбирав для вт╕лення сво╖х ╕дей по реал╕зац╕╖ нам╕ченого ╕ затвердженого плану. Все ╕нше — результат власних зд╕бностей, пристраст╕ характеру, творчо╖ непосидючост╕ й таланту, старання ╕ фанатично╖ закоханост╕ у свою справу. Як казковий герой з чарод╕йною паличкою, так ╕ в╕н сво╓ю натхненною працею воскреша╓ нац╕ональне минуле, що з такою безкорисною любов’ю з╕брано ним у музе╖.
Олександр Миколайович свою роботу спрямову╓ на те, щоб усе, що ╓ в музе╖, вивчалося, а не лише експонувалося, щоб розвинути у в╕дв╕дувач╕в живе сприйняття арх╕вного матер╕алу.
Кр╕м того, в музе╖ О. Середюк започаткував вивчення й в╕дтворення родинного ╕ сусп╕льного життя укра╖нц╕в, яке супроводжу╓ться проведенням р╕зних обряд╕в. Так, уже к╕лька рок╕в п╕дряд в експозиц╕╖ просто неба, з ╕н╕ц╕ативи Олександра Миколайовича, односельчани й гост╕ мають можлив╕сть взяти участь у таких святках, як «Андр╕╖вськ╕ вечорниц╕», в обряд╕ «Охризування», трудовому частуванн╕ «Щоб хл╕б родив», «Р╕здвяний веч╕р — свят веч╕р», «Колядки, щедр╕вки». «Колод╕ю — маю на тебе над╕ю», «Ярило — весняне р╕внодення», «В н╕ч на Купала» та ╕нших. За його сценар╕ями Волинськими та укра╖нськими телеканалами знято в╕део-стр╕чки, сюжети, як╕ часто демонструють на телеекранах Волинського ╕ республ╕канського телебачення.
На п╕дстав╕ найсучасн╕ших досл╕джень написав тематико-експозиц╕йний план та створив новий зал «╤стор╕я укра╖нсько╖ державност╕» (37 м2), аналог╕в якому нема╓ в Укра╖н╕, де в╕дв╕дувач╕ можуть уявно пройтися по етапах народження, розвитку та становлення державност╕ нашо╖ кра╖ни, як╕й понад 7500 рок╕в!
З 1989 року на територ╕╖ Рокин╕вського дендропарку О. М. Середюк започаткував створення експозиц╕╖ просто неба – «Козацького зим╕вника», в якому розм╕стились пам’ятки древнього дерев’яного буд╕вництва. Олександр Миколайович в╕дшукав ╕ перев╕з в╕тряний млин, курну хату (1875 р.), двод╕льну пол╕ську хату, кузню, збудував господарськ╕ забудови (клун╕, обер╕г, хл╕в-стодолу, льох, дров╕тню тощо). Придбавши коней, побудував воль╓р для вигулу тварин, заклав фруктовий сад. У 2010 роц╕ в╕дшукав ще одну ун╕кальну споруду – хату 1804 року, що знаходилась в с. Остр╕в’я Шацького району. ╤ знову ж таки власними силами перев╕з ╖╖. А у жовтн╕ минулого року реставрац╕йна бригада (О. Устимчук) встановила ун╕кальну пам’ятку минулого в експозиц╕╖ просто неба. Майже за власний кошт спорудив каплицю на ун╕кальному м╕сц╕ позитивно╖ енерг╕╖, де в╕дв╕дувач╕ проводять не т╕льки християнськ╕ обряди, а й зц╕люються духовно й ф╕зично.
Згодом задумав обладнати на берез╕ Рокин╕вського ставка Волинську С╕ч, де пануватимуть козацьк╕ звича╖ ╕ права, навчатимуть юнак╕в козацьких бойових мистецтв. Так званий екомузей явля╓ собою вдале по╓днання музею просто неба — скансену ╕ природного запов╕дника. Таким чином, збагачу╓ться ╕ доповню╓ться розпочата в стац╕онарних залах експозиц╕я. Численн╕ в╕дв╕дувач╕ музею мають змогу ознайомитися не т╕льки з пам’ятками древнього житлового, господарського, монументального ╕ посадибного дерев’яного буд╕вництва, а й поринути у ц╕каву подорож запов╕дними стежками, де ╖х чекають неспод╕ван╕ прекрасн╕ зустр╕ч╕ з багатим св╕том природи. За власн╕ кошти придбавши коней та ╕ншу св╕йську худобу, О. М. Середюк в╕дтворив справжн╕й «козацький зим╕вник».
Особлив╕стю музею ╓ те, що в╕н пост╕йно д╕ючий. Для кращого сприйняття дозволя╓ться доторкнутися до експоната, потримати його в руках, спробувати в робот╕, покататись на конях, оволод╕вши навичками верхово╖ ╖зди, постр╕ляти з козацького лука, отримати майстер-клас з холодно╖ збро╖, запекти на живому вогн╕ дичину, скуштувати справжнього козацького кулешу та вареник╕в, переспати на духмяному с╕н╕, охолодитися в ставку чи на водоспад╕ швидкоплинно╖ р╕чки Сарни. Це захоплю╓ в╕дв╕дувач╕в, переносить ╖х в атмосферу попередньо╖ епохи.
Побути тут на самот╕ хоча б к╕лька годин хоча б раз на р╕к потр╕бно кожному. Прис╕сти на сх╕дцях в╕тряка й побачити, як в╕н намоту╓, немов на величезне мотовило, не т╕льки дн╕ й м╕сяц╕, а тонке прядило тво╖х власних думок, як╕ снуються у таку саму нитку, як ╕ думки багатьох тих, хто п╕дн╕мався у його височ╕нь з в╕чною думкою про хл╕б щоденний ╕ виносив зв╕дти не лише змелене борошно, а й при╓мне почуття виконаного обов’язку перед родиною.
Минулого року музей ув╕йшов в першу десятку музе╖в Укра╖ни з надання екскурс╕йних послуг.
Ще одним напрямком музею став феномен в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖ — укра╖нське козацтво. Олександр Миколайович Середюк вже дек╕лька рок╕в займа╓ться вивченням ╕ досл╕дженням ╕стор╕╖ козацтва. ╤ чим б╕льше в╕н ╖╖ вивча╓, тим б╕льше утверджу╓ться ╕де╓ю, що потр╕бно створити на баз╕ свого музею Козацький л╕цей ╕мен╕ Д. Вишневецького. А поки що разом з╕ сво╖ми козаками-побратимами заснував Молод╕жну громадську орган╕зац╕ю «Школа козацького гарту». Бойовий гопак вивчають тут за програмою психоф╕зично╖ п╕дготовки во╖н╕в Запорозько╖ С╕ч╕. А це — поглиблене вивчення ╕стор╕╖ Укра╖ни та козацтва, укра╖нська м╕фолог╕я, козацька медицина, хоровий сп╕в та хореограф╕я, волод╕ння прийомами рукопашного бою по систем╕ Бойовий гопак, виховання л╕дера, набуття навичок верхово╖ ╖зди тощо. Учн╕ школи беруть участь в туристичних походах по м╕сцях козацько╖ слави, в змаганнях ╕ сем╕нарах з козацьких бойових мистецтв.
Кр╕м музейно╖ д╕яльност╕, Олександр Миколайович Середюк займа╓ активну житт╓ву позиц╕ю, неодноразово обирався депутатом Рокин╕всько╖ селищно╖ ради, а у 2006-2010 роках — депутат Луцько╖ районно╖ ради, член гуман╕тарно╖ ком╕с╕╖, де жодна сес╕я не проходила без його полум’яних виступ╕в. В╕н — член правл╕ння обласно╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки ошуканих вкладник╕в ╕ акц╕онер╕в, обласно╖ Асоц╕ац╕╖ незалежних письменник╕в Волин╕ ╕мен╕ П. Чубинського, полковник Волинсько╖ С╕ч╕ В╕йська Запорозького. Захоплю╓ться б╕о╕нформац╕йними технолог╕ями оздоровлення, туризмом, на Кавказ╕ склав зал╕к «Альп╕н╕ст СРСР», брав участь у сходженн╕ на Ельбрус. Створив дек╕лька в╕деостр╕чок на цю ц╕каву тематику.
Зробив значний особистий творчий внесок у соц╕ально-економ╕чний ╕ культурний розвиток музейно╖ справи на Волин╕, самов╕ддано працю╓ в галуз╕ музе╓знавства, сприя╓ збереженню ╕ пропаганд╕ арх╕тектурного надбання Волин╕, збереженн╕ народних промисл╕в ╕ ремесел Укра╖ни. Займа╓ активну громадянську позиц╕ю та бере участь у в╕дродженн╕ ╕сторичного минулого, козацького способу життя, вихованн╕ молод╕ в дус╕ укра╖нського лицарства. Постановою Козацько╖ ради нагороджений медаллю «Козацько╖ Слави» та ср╕бним хрестом «Козацько╖ Слави».
Директор музею, ╕сторик, автор багатьох наукових брошур ╕ статей на ╕сторичну, кра╓знавчу та публ╕цистичну тематику. Вагом╕ його науково-кра╓знавча та просв╕тницька робота. Ним п╕дготовлено ╕ опубл╕ковано понад 50 наукових статей та видань, десятки книг на ╕сторико-кра╓знавчу ╕ публ╕цистичну тему. Особливою популярн╕стю серед молод╕ користуються його книги «Лицар╕ Сонця» — 2006 р., друге видання 2008 р., «Козак – не пияк», «Рятуйте Укра╖ну, хлопц╕» 2010 р. та ╕нш╕.
За пл╕дну працю О. М. Середюк став лауреатом обласно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Леон╕да Маслова (1999 р.), неодноразово нагороджувався Почесними в╕дзнаками обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, обласно╖ ради, М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни. Недаремно свого часу Середюка Олександра назвали Рокин╕вським Дон К╕хотом, який завжди боровся з несправедлив╕стю, жорсток╕стю та злом. ╤ коли домашн╕ йому дор╕кають, що в╕н не побудував соб╕ хати в Рокинях, де фундамент сто╖ть уже понад 20 рок╕в, то в╕н з козацьким гумором в╕дпов╕да╓, що збудував ц╕ле козацьке село: з млином ╕ церквою, кузнею ╕ клунями, хатками та куренями. В╕дв╕дувачам там затишно ╕ при╓мно п╕знавати ╕ в╕дпочивати, насолоджуватися красою ╕ поринати в минувшину нашого краю. Адже дарувати людям рад╕сть – це найвищий прояв божественного покликання.

Ольга РОГОВА,
старший науковий сп╕вроб╕тник Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен
с. Рокин╕, Волинська область

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2014 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12750

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков