Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 27.12.2013
МАРШ МАХНА

П╕сня з ╕стор╕╓ю

Нестора Махна в народ╕ шанобливо називали «Батьком». Адже саме в╕н був справжн╕м ватажком селян, укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ ╕ завжди ст╕йко боровся за ╖хн╕ ╕нтереси. Нестор ╤ванович, як н╕хто ╕нший, в╕дчував настро╖ селянських мас, щоразу повертаючи зброю проти тих, хто становив найб╕льшу загрозу селянину.
Протягом 1917-1921 жорстоких рок╕в в╕н з╕ сво╖м в╕йськом воював практично з ус╕ма владами ╕ режимами, як╕ ╕снували в той складний ╕ суворий час.
У рядах махновц╕в було багато ж╕нок, котр╕ не т╕льки виконували обов’язки сестер милосердя, а нар╕вн╕ з чолов╕ками брали участь у жорстоких боях. Нер╕дко вони йшли у перших шеренгах наступаючих, часто без збро╖, надихаючи на подвиг селян-повстанц╕в. У них була на той час особливо гр╕зна ╕ стратег╕чна зброя — кулеметн╕ тачанки. Вперше в св╕т╕ ╖х винайшли саме махновц╕ ╕ вм╕ло використовували у боях.
Та Нестор ╤ванович був не т╕льки ватажком в╕йська, але й обдарованим, талановитим полководцем, розв╕дником. Ум╕в хитро планувати в╕йськов╕ операц╕╖.
Бувало так, що вес╕льна церемон╕я або похорон в якомусь сел╕ вмить перетворювалися на озбро╓не в╕йсько, ╕ тод╕ сором’язлив╕ с╕льськ╕ д╕вчата, котр╕ ще к╕лька хвилин тому сид╕ли пом╕ж гостей, раптово ставали вправними кулеметницями. У в╕льн╕ години перепочинку в╕д бо╖в вони у селах орган╕зовували ╕мпров╕зован╕ концерти, а також ставили р╕зн╕ ц╕кав╕ вистави.
У в╕йську Нестора Махна був ╕ власний в╕йськовий оркестр, що складався з двадцяти музикант╕в. Це вони вперше розучили нову п╕сню, яка стала улюбленою пох╕дною, тобто маршем Нестора Махна ╕ його повстанц╕в, а в╕дтак — населення вс╕╓╖ Укра╖ни.
А було це так. Одного дня 1919 року у великому селищ╕ Гуляйпол╕ сид╕ли у штаб╕ засмучений Нестор Махно, поруч його дружина, вчителька Галина Андр╕╖вна Кузьменко, командири загон╕в, зокрема Б╕лаш, Петренко, Каретн╕ков та ╕нш╕. К╕лька годин тому в запеклому бою за його р╕дне Гуляйполе загинули найближч╕ друз╕-соратники.
Раптом до к╕мнати зайшов середнього зросту, стрункий, русявочубий юнак у супровод╕ повстанця. В╕н чемно прив╕тався ╕ в╕дразу звернувся до Нестора Махна:
— Батьку, прийм╕ть мене до свого в╕йська!
Махно уважно подивився на нього ╕ запитав:
— А зброю ма╓ш?
— Н╕, батьку, — зн╕яков╕ло в╕дпов╕в ╤ван Негребецький, вчитель з Полтавщини, а пот╕м додав, — та я ще пишу в╕рш╕ ╕ музику до них. Можу одного прочитати, а також засп╕вати.
— Хай сп╕ва╓, — промовила Галина Кузьменко.
╤ван Негребецький сильно, з почуттям засп╕вав на повний голос:
Розпрягайте, хлопц╕, кон╕,
Та лягайте спочивать,
А я п╕ду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
 За ним вже наступну строфу ц╕╓╖ п╕сн╕ п╕дхопили ус╕ присутн╕ в к╕мнат╕:
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде д╕вчинонька
Рано-вранц╕ по воду?
З к╕мнати полинула розлога, як наш безмежний, широкий степ та як води повноводного Дн╕пра, могутня, мелод╕йна п╕сня «Розпрягайте, хлопц╕, кон╕». ╥╖ залюбки повторювали ще к╕лька раз╕в. Сво╓ю красою, мелод╕йн╕стю полонила, зачарувала повстанц╕в селянського в╕йська. ╤з нею вони входили в села ╕ в м╕ста. ╤шли в б╕й. Так вона поширилася ╕ стала знаною, улюбленою в ус╕й Укра╖н╕.
Що стало приводом для створення тако╖ ц╕каво╖ п╕сн╕?
Неподал╕к м╕ста З╕ньк╕в, що на Полтавщин╕, у сел╕ махновц╕ влаштували виставу «Наталка-Полтавка». Ар╕ю Наталки виконала м╕сцева красуня — також д╕вчина Наталка. У не╖ дуже закохався сус╕д — ставний, чорнобровий парубок Микола. Та в╕н чомусь не подобався д╕вчин╕. Вона уникала зустр╕ч╕ з ним.
На вулиц╕ поруч з ╖╖ об╕йстям була п╕д вербою неглибока криниця. Вноч╕ Микола засипав ╖╖ землею. А сам б╕ля меж╕, у вишневому садку викопав криницю. Чого т╕льки не зробиш з велико╖ любов╕! В╕н вранц╕ все вич╕кував т╕╓╖ мит╕, коли прийде д╕вчина воду брати.
Ось вона вийшла з подв╕р’я, з коромислом ╕ в╕драми попрямувала до верби. А криниц╕ нема... Та углед╕ла на меж╕ нову криницю. Хутко п╕шла туди. Не повертатися ж з порожн╕ми в╕драми додому!
У сад вийшов Микола. Осв╕дчився д╕вчин╕, але вона не в╕дпов╕ла йому вза╓мн╕стю. Знаючи, що парубок надто настирливий, не даватиме ╖й проходу, ввечер╕ ╕з загоном махновц╕в залишила сво╓ село. З розпов╕д╕ Миколи ╤ван Негребецький ╕ написав такий зм╕стовний, сюжетний в╕рш.
У радянськ╕ часи було заборонено називати ╕м’я автора тексту ╕ музики п╕сн╕ «Розпрягайте, хлопц╕, кон╕» с╕льського вчителя ╤вана Яковича Негребецького. Тому ╖╖ ус╕ вважали народною п╕снею.
Через к╕лька рок╕в п╕сля розгрому червоними б╕льшовиками арм╕╖ Нестора Махна органи НКВС розшукали ╤вана Негребецького ╕ за свою невмирущу п╕сенну перлину в╕н отримав аж 25 рок╕в заслання на П╕вн╕ч, в далекий, засн╕жений Магадан. Там, у концтабор╕, знущалися, казали йому: «Махновець, досп╕вався»...
П╕сню «Розпрягайте, хлопц╕, кон╕» свого часу особливо полюбив тод╕шн╕й перший секретар ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни Володимир Васильович Щербицький. В╕н поклопотався про дострокове зв╕льнення з концтабору ╤вана Яковича Негребецького. Невдовз╕ вони зустр╕лися в Ки╓в╕.
Володимир Васильович люб’язно подякував за гарну п╕сню ╕ запитав ╤вана Яковича:
— А чи не могли б ви, шановний ╤ване Яковичу, ще написати хоча б одну таку чудову п╕сню?
Якусь мить той мовчав, а пот╕м в╕дпов╕в:
— Н╕.
— А чому н╕? — запитав Щербицький.
— Гадаю, що досить одн╕╓╖. Та й старий я вже став для написання таких п╕сень, — такою була в╕дпов╕дь Негребецького.

Володимир КАПУСТ╤Н,
поет, публ╕цист, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни

РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦ╤, КОН╤
Музика ╕ слова
╤вана Негребецького

Розпрягайте, хлопц╕, кон╕,
Та лягайте спочивать,
А я п╕ду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде д╕вчинонька
Рано-вранц╕ по воду?
Вийшла, вийшла д╕вчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив в╕деречка —
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з рук перстеня, —
Вона його не взяла.
Знаю, знаю, д╕вчинонько,
Чим тебе я розгн╕вив:
Що я вчора ╕звечора
╤з другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й л╕тами молода,
Руса коса до пояса,
В кос╕ стр╕чка голуба.


Думайте, читайте...
НЕСТОР МАХНО — НАРОДНИЙ ГЕРОЙ ЧИ Б╤ЛЬШОВИЦЬКИЙ ПРОВОКАТОР?

Шановна «Кримська св╕тлице»! Хот╕лось би под╕литись враженнями з читачами в╕д книги «Спов╕дь анарх╕ста», яку я отримав ╕з вашою допомогою.
У л╕тератур╕ та к╕но радянського пер╕оду образ батька Махна майже завжди подавався ком╕чно-сатиричним, викривленим, як ╕ його ╕деолог╕я. Та часи зм╕нюються — ╕ ось вже ма╓мо пом’якшення ╕нформац╕йно╖ пол╕тики. В╕льно видаються мемуари Нестора Махна «Спов╕дь анарх╕ста». Книга (624 стор╕нки) да╓ неабияке п╕д╜рунтя для об’╓ктивних висновк╕в.
Нестор ╤ванович Махно за фактом його д╕яльност╕ у 1918 роц╕ виконував роль б╕льшовицького провокатора серед укра╖нського селянства. Питання лише у тому, виконував в╕н цю роль несв╕домо чи св╕домо, — йдучи на компром╕сний союз ╕з ворогами сво╖х б╕льш в╕двертих ворог╕в.
Та не завжди «ворог мого ворога — м╕й друг».
╢дина розб╕жн╕сть у анархо-комун╕ста Батька Махна з комун╕змом у тому, що, за ╕де╓ю Махна, державна влада трудящим взагал╕ не потр╕бна, ц╕лком досить м╕сцевого самоврядування. Це сутт╓ва розб╕жн╕сть. Утоп╕я це чи н╕ — велике питання. Адже ф╕зична поразка — не поразка ╕де╖. ╤дея, ╕стина — нематер╕альн╕. Анарх╕я, тобто в╕дсутн╕сть державно╖ влади (а не будь-яко╖!), — природне становище. Державна влада — штучне. Отже, суперечност╕ у даному випадку — м╕ж природним ╕ штучним.
Як ╕ б╕льшовики, товариш Махно полюбля╓ м╕тинги ╕ сво╖ промови на них. Говорить — наче лектор-пропагандист товариства «Знання». До зм╕сту ╕ стилю його м╕ркувань (у книз╕), звичайно, приклав свою руку редактор паризького видання спогад╕в Н. Махна В. Ейхенбаум (його прим╕тки ╕дентичн╕ «спогадам»).
Товариш Махно п╕клу╓ться про ╓вре╖в; укра╖нськ╕ ╕де╖ його дратують — для них у нього одне визначення — «шов╕н╕зм». Укра╖нську мову не поважа╓, глузу╓ з не╖.
«…железнодорожные служащие поделались такими «украинцами», что на вопросы, обращенные к ним на русском языке, совсем не отвечали. Один из них меня предупредил, чтобы я ни к кому не обращался со словами «товарищ», а говорил бы «шановний доброд╕ю»… Я поразился этому требованию, но делать было нечего. И я, не владея своим родным украинским языком, принужденно должен был уродовать его так, что становилось стыдно… Над этим явлением я несколько задумался и, скажу правду, оно вызвало во мне какую-то болезненную злость…» (глава ХХ).
«Спов╕дь анарх╕ста» — не досить влучна назва мемуар╕в Нестора Махна. Спов╕дь, взагал╕, близька до каяття. А тут — пропов╕дь анархо-комун╕ста.
Ц╕лком очевидно, що над твором добре попрацювали редактори в╕дпов╕дно╖ ор╕╓нтац╕╖. Мають право на ╕снування ╕ сумн╕ви: а чи взагал╕ Батько Махно ма╓ хоч якесь в╕дношення до цього твору? Чи таким був реальний Батько Махно? — «с левым блоком против контрреволюции», «Вся власть Советам на местах!».
З╕ спогад╕в Н. Махна «Моя встреча и разговор с Лениным» (глава XVIII):
«— Думаете ли Вы, что понимание крестьянами нашего лозунга «Вся власть Советам на местах!» — правильное понимание? — спросил меня Ленин.
Я ответил: — Да.
— В таком случае, крестьянство из вашей местности заражено анархизмом, — добавил Ленин.
— А разве это плохо? — спросил я его.
— Я этого не хочу сказать. Наоборот, это было бы отрадно, так как это ускорило бы победу коммунизма над капитализмом и его властью».
П╕сля розмови Лен╕н через Свердлова та кремл╕вське «бюро по переправке людей на юг» посприяв Махнов╕ нелегально перетнути кордон, який тод╕ було встановлено м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною. Це в╕дбулося у червн╕ 1918 року. Все вигляда╓ так, що мудрий Лен╕н використав революц╕йний ентуз╕азм Махна. Напевно, так воно й було — незалежно в╕д того, св╕домо д╕яв Махно чи несв╕домо.
Галина Кузьменко — дружина-подруга Нестора Махна у сво╓му щоденнику за березень 1920 року нада╓ так╕ штрихи до його побутово╖ характеристики.
«Ще з Новоселки «батько» почав пити. У Варвар╕вц╕ зовс╕м напився як в╕н, так ╕ його пом╕чник Каретник. Ще в Шагаров╕ «батько» почав вже дур╕ти, сором╕цьки лаявся на всю вулицю. Лаявся ╕ в хат╕ при малих д╕тях й при ж╕нках».
«Сто╖мо в Успен╕вц╕. Батько ╕ сьогодн╕ випив. Балака╓ дуже багато. Бродить п’яний по вулиц╕ з гармошкою й танцю╓. Надто приваблива картина. За кожним словом сором╕цьки ла╓ться. Набалакавшись ╕ натанцювавшись, заснув».
Отже, на «народного» героя Батько Махно мабуть-таки не тягне. Та й якого народу?

╤ван ТРУХ
м. Армянськ

ЗАПРОШУ╢МО ДО НАШО╥ КНИГАРН╤!

Шановн╕ читач╕! Книгу «Нестор Махно «Спов╕дь анарх╕ста» та чимало ╕нших укра╖нських видань ви можете придбати у С╕мферопол╕ з нашою допомогою (дов╕дки за тел. 099-966-66-50).
Радимо звернути увагу на так╕ видання: В. Винниченко «В╕дродження нац╕╖»; П. Григоренко «В╕тер зустр╕чний»; О. Кошиць «3 п╕снею через св╕т»; Т. Бульба-Боровець «Арм╕я без держави»; Ю. Тютюнник «Записки генерал-хорунжого»; В. Винниченко «Поклади золота»; М. Гоголь «Тарас Бульба»; В. Шкляр «Залишенець»; М. Гоголь «Програмн╕ твори. Хрестомат╕я II»; В. Скотт «Програмн╕ твори. Хрестомат╕я III»; О. Чорногуз «Воскреслий ╕з мертвих»; «╤стор╕я Укра╖ни, написана у V ст. до нашо╖ ери Геродотом»; «Атлантида: стор╕нки прадавньо╖ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖»; Юр╕й Горл╕с-Горський «Холодний Яр»; Павло Глазовий. «Весел╕ гуморески», «Школярикам. Гуморески, ба╓чки», «Доросл╕ гуморески», «Архетипи» та ╕н.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12729

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков