Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ЗААРЕШТУВАЛИ ЧОЛОВ╤КА ЗА ДОПИС У СОЦМЕРЕЖ╤ «КРИМ - ЦЕ УКРА╥НА»
Ярослава Бойка заарештували на 15 д╕б за допис у соцмереж╕…


КРИМОСУДДЯ
СЛОВО СИЛИ – ПРОТИ СИЛИ СЛОВА…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День с╕мсот п’ятдесят сьомий…


КРИМОСУДДЯ
СЛОВО СИЛИ – ПРОТИ СИЛИ СЛОВА…


10 РОК╤В РОС╤ЙСЬКО-УКРА╥НСЬКО╥ В╤ЙНИ
«В╕ртуальний музей рос╕йсько╖ агрес╕╖» - ун╕кальний ресурс, де з╕бран╕ документи,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2013 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 20.12.2013
РОСТИЛА МАТИ СОКОЛА…

УРОКИ МАЙДАНУ

Доб╕га╓ к╕нця чергова безсонна н╕ч. ╤ н╕кому запитати: «Чому ти не спиш (доню, мамо, кохана, бабусю, сестро…)?». Але н╕хто ╕ не вимага╓ негайно погасити св╕тло, вимкнути телев╕зор, припинити оцей цирк або ще щось там. «Нема╓ худа без добра», — кажуть переважно т╕, хто хоче пом’якшити удар по сво╖й псих╕ц╕. Та я дещо про ╕нше, нав╕ть хочу застосувати невживану у цьому смисл╕ терм╕нолог╕ю: людський фактор ╕ нелюдський фактор.
А не сплю я ╕з самого початку зими. Бо все ще зда╓ться, що якось здатна вплинути на ситуац╕ю. Але вже давно не маю н╕ зв’язк╕в, н╕ впливових чесних ╕ принципових друз╕в, н╕ просто друз╕в, яким можна зателефонувати уноч╕.

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

╤дейно я лише частково п╕дтримую тих людей, що гублять сво╓ здоров’я на ки╖вському Майдан╕. Про здоров’я я не лише тому, що вже з п╕втисяч╕ змушен╕ були звернутися по медичну допомогу. Я знаю, що все це — не забавки — переохолодження, застуди, нервов╕ перенавантаження — вони виповзають пот╕м, коли людина вийде ╕з надзвичайного стану ╕ в орган╕зм╕ розпочнеться «розб╕р польот╕в». ╤ чи варте прагнення асоц╕йованого членства в ╢С таких надзусиль?

НЕЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Адже нав╕ть якщо б Президент поставив св╕й автограф на В╕льнюськ╕й угод╕, в держав╕ в╕д того н╕чого б принципово не зм╕нилося. «Беркут» молотив би кийками мирних протестувальник╕в з яко╖сь ╕ншо╖ нагоди, хоча, до реч╕, ц╕ спецзасоби мають застосовуватися лише у в╕дкритих во╓нних д╕ях, коли йдеться про знищення, а не про «виховання», в ╕нших же випадках ними категорично заборонено бити по голов╕ та ╕нших частинах т╕ла, що може становити небезпеку для життя. Та 90% потерп╕лих в н╕ч на 30 листопада одержали саме черепно-мозков╕ травми, комусь вибили око, яка доля оч╕ку╓ на ж╕нку, котру теж вдарили кийком по очах ╕ яка не приховувалася в л╕карн╕ в╕д камер, — також нев╕домо.
╤ х╕ба через в╕дсутн╕сть президентського автографа або завдяки йому в╕дкрили крим╕нальн╕ провадження проти цих б╕долах, а не проти ╖хн╕х кат╕в? Варварськи скал╕чивши сво╖х сп╕вгромадян, «беркут╕вц╕» так ╕ лишилися при виконанн╕ сво╖х обов’язк╕в, як ╕ ╖хн╕ ватажки. А верх╕вка владно╖ парт╕╖, яка теж душею ╕ т╕лом за ╓вро╕нтеграц╕ю, стверджу╓, що в н╕ч на 30 листопада на ╢вромайдан╕ були не студенти, а озбро╓н╕ до зуб╕в бойовики. Та, може, ╕ були, але били чи╖хось безвинних неозбро╓них д╕тей… Вже ╕ сам той факт, що влада в╕дкрито п╕дтриму╓ спецпризначенц╕в ╕ не намага╓ться в╕дд╕лити «мух в╕д котлет», св╕дчить, що миром в наш╕й держав╕ поки що не пахне, й це т╕льки сприя╓ ескалац╕╖ напруги. А люди вже незабаром забудуть про ╓вро╕нтеграц╕ю, бо вона — лише символ кращого, справедлив╕шого життя, дотримання закон╕в, за якими, зокрема, судов╕ виконавц╕ не вершать сво╖ д╕╖ уноч╕ (п╕сля 22-╖ години це заборонено), та пам’ятатимуть, як ╖х били, як вимагали ставати на кол╕на, н╕би показуючи на килимок б╕ля входу з наказом, мов песику: м╕сце! Одному з рекордсмен╕в д╕сталося 63 удари палицею, а ╕ншого ╕з заламаними руками ганяли через стр╕й «беркут╕вц╕в» (в позаминулому стол╕тт╕ застосовувалося ╕ таке катування).

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Керманич╕ наш╕! Т╕, кого ми обирали ╕ кому дов╕ряли! Облиште амб╕ц╕╖, адже н╕ у кого не було на мет╕ ╖х зачепити, поверн╕ть дов╕ру народу! ╤ не варто гратися в «кругл╕ столи». Вони не зможуть бути «круглими», доки за ними сид╕тиме по чотири президенти, а решта — прем’╓р-м╕н╕стр та ╕нш╕ урядовц╕. За ним, серед ╕нших, ма╓ бути геро╖ня Майдану Руслана Лижичко та т╕ сам╕ студенти, яких «молотив» «Беркут», бо це Майдан — не опозиц╕йних сил, ми вс╕ пам’ята╓мо ╖хн╕ скромн╕ усп╕хи п╕д час орган╕зац╕╖ акц╕╖ протесту «Вставай, Укра╖но!», ╕ вимоги опозиц╕онер╕в ╕з самого початку не зб╕галися з вимогами громади. Ви ж сам╕ примусили протестувальник╕в шукати соб╕ захисту п╕д опозиц╕йними прапорами! Почуйте св╕й народ, ╕ ви перекона╓тесь, що головна його мета — не ╢вропейський Союз вже сьогодн╕ ╕ за будь-яку ц╕ну. У нього так свято пов╕рили лише тому, що перестали в╕рити вам!
Громада хоче мати роботу ╕ зарплату, забезпечену стар╕сть, не хоче боятися людей у погонах, ╖╖ виснажили хабарництво, несправедлив╕сть, беззахисн╕сть, зруйнован╕ реформою л╕карн╕ та зачинен╕ школи (до реч╕, мало хто зна╓, що все це — умови входження до ╢вросоюзу. Нема╓ добра без лиха). Люди не хочуть знову опинитися п╕д п’ятою у Москви, тож налаштован╕ шукати порятунку там, де все ж таки живеться краще, сит╕ше, справедлив╕ше. Не у Дн╕пр╕ ж його шукати!

НЕЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Вся ╢вропа (та ╕ не лише вона) спостер╕га╓ сьогодн╕ за под╕ями в Укра╖н╕. Сп╕вчувають ╢вромайдану, ╖здять сюди на екскурс╕ю. Ще б пак! У той час, як ╖хн╕ прапори топчуть ╕ палять в кра╖нах, яким прийшлася не до смаку ╓врогостинн╕сть, тут в╕дбува╓ться н╕ з чим не зр╕внянна п╕ар-акц╕я на користь не дуже впевнено╖ у сво╖х перспективах на тл╕ економ╕чно╖ кризи ╓вросп╕льноти. Кра╖ни-прагматики ╕з величезним кап╕тал╕стичним досв╕дом не можуть не усв╕домлювати, чого варта та послуга, як╕й вони мають завдячувати укра╖нцям. ╤ це не за грош╕, не за безв╕зовий режим, не за солодк╕ об╕цянки, нав╕ть не за тепл╕ шкарпетки. Щоправда, в╕дома американка п╕сля чергово╖ криваво╖ ноч╕ п╕д приц╕лом фотокамер под╕лилася з м╕тингувальниками к╕лькома пир╕жками. Вона, як ╕ ╕нш╕ ╓врогост╕, напередодн╕ чергового нападу на людей «Беркуту» насварилася на Президента Януковича пальчиком, але все це було за зачиненими дверима ╕, думаю, не дуже гр╕зно, ╕накше б «беркут╕вц╕» взяли паузу. На цей час була в Ки╓в╕ ще одна впливова представниця ╢вропарламенту. Сюди при╖жджати стало просто модно! Але вс╕ дотримувалися протоколу ╕ у суверенн╕ справи ╕ншо╖ кра╖ни по сут╕ не втручалися.
Б╕льш за те, в перемовинах з урядом, який випрошу╓ 20 млрд. долар╕в ╕нвестиц╕й в укра╖нську економ╕ку або ж грошей у борг, ╢вросоюз залиша╓ться непохитним: «Це не предмет торгу, ми ╕ так створю╓мо зручн╕ умови для вашого розвитку». Та ось економ╕сти чомусь прогнозують, що ц╕ «зручн╕ умови» щонайшвидше знищать укра╖нського виробника за в╕дсутност╕ додаткових кап╕таловкладень, ╕ перевести економ╕ку на ╕нш╕ рейки буде просто неможливо. Вт╕м, ╢вропа згодна нав╕ть на б╕льше: посприяти налагодженню д╕алогу з М╕жнародним валютним фондом, звичайно ж, на старих умовах. Н╕, серйозними поступками з боку ╢вросоюзу поки що не пахне, поступками не для чиновник╕в, а для людей, як╕ в╕рять ц╕й сп╕льнот╕, пригортаючи до серця ╖хн╕ прапори. В╕рять чужим, бо сво╖м в╕рити вже не в змоз╕…

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Шановн╕ В╕кторе Федоровичу ╕ Миколо Яновичу! Благаю вас, провед╕ть одну н╕ч разом ╕з цими людьми на Майдан╕, бо це — найкругл╕ший «круглий ст╕л». Пригадайте, що ви теж були звичайними людьми, ╕ не треба буде б╕льше п╕ддавати себе сорому на увесь св╕т.

НАДЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

10 грудня — день боротьби за права людини. Чим б╕льше ми говоримо про ц╕ права, тим менше в╕дчува╓мо ╖х на д╕л╕. Ц╕╓╖ ноч╕ я теж не спала. Складала в╕рш, хоча вже давно заборонила соб╕ цю дитячу забавку, ╕ беруся за перо х╕ба що коли душа вже ладна роз╕рватися. Ось що встигла написати:
Реве та стогне,
Н╕, то не Дн╕про,
То серце материнське
Г╕рко плаче.
Ростила сина людям на добро,
Соб╕ на вт╕ху.
Славним будь, козаче!
А дал╕ — про те, що ростила мати сокола, а виростила — беркута, який кату╓ ╕ принижу╓ мирних людей. Але тема ця — непроста, почина╓ бол╕ти серце, ╕ я вимикаю телев╕зор, аби переключитись на щось ╕нше. Не одразу розум╕ю, що в╕дбува╓ться на екран╕. Чую стривожений голос Руслани, з╕рки «╢вробачення». Але вона не сп╕ва╓, вона чи то молиться, чи то проводить сеанс психотерап╕╖.
«Мир ╕ спок╕й, мир ╕ спок╕й, — як заклинання, повторю╓ вона. — Хлопц╕, ми вас просимо, не виконуйте наказ. Тут прост╕ люди, серед них стар╕, ж╕нки ╕ д╕ти. Зупин╕ться, не виконуйте злочинний наказ, м╕ж нами п╕дл╕тки, л╕кар╕, д╕вчата». ╤ знову пауза: «Мир ╕ спок╕й. Мир ╕ спок╕й. Мир ╕ спок╕й. Бийте нас, але не ч╕пайте д╕тей, ж╕нок, л╕тн╕х громадян». А водночас заклики до киян: «Просинайтеся, вставайте, при╖жджайте на Майдан!». ╤ до сво╖х побратим╕в: «Не застосовуйте жодно╖ збро╖, викиньте все, ми — мирн╕ люди».
Дзвонять церковн╕ дзвони. Спочатку у Михайл╕вському собор╕, як╕ спали к╕лька стол╕ть. Лунають православн╕ молитви з вуст священик╕в та мирян. Що це? Наближа╓ться к╕нець св╕ту? Ж╕нки та молодь скупчилися б╕ля сцени, тут — найбезпечн╕ше, спецпризначенцям доведеться здолати ще не одну ст╕ну ╖хн╕х неозбро╓них захисник╕в, бо барикади вже зметен╕ ╕ вивезен╕ комунальниками на см╕тт╓звалище.
А Руслана продовжу╓ «молитися»: «Ми — мирн╕ люди, нам не потр╕бна н╕яка зброя. Викиньте ╖╖. Хто дивиться цю трансляц╕ю по всьому св╕ту, допомож╕ть нам зберегти Майдан! Хлопц╕, ви давали присягу сво╓му народов╕, а не купц╕ ол╕гарх╕в. Перед вами — ваш╕ брати ╕ сестри…».
╤ ось пода╓ голос ╤нна Богословська: «Спецпризначенц╕, розверн╕ть щити в ╕нший б╕к!».
А Руслана то просить засп╕вати Г╕мн, який тут виконують щогодини, ╕ звучить в╕н так, н╕бито нескорених людей ведуть на розстр╕л, то замовля╓ бадьору солдатську п╕сню — для тих, кого вже почали «беркут╕вц╕» бити ногами (надто вже велико╖ слави зажили ╖хн╕ кийки).
╤ знову благання: «Кияни, вставайте, йд╕ть до нас!».
Зда╓ться, ця молитва, що трива╓ 6 годин, — перед стратою, ╕ ╓дина можлив╕сть вижити — умилостивити свого вбивцю, переконати, що за ц╕ д╕╖ обов’язково настане розплата. Та, на щастя, не вс╕ хлопц╕ у касках — тирани: один потихеньку каже д╕вчин╕, що н╕кого не ч╕патиме, бо сам ма╓ с╕м’ю, ╕нш╕ на сво╖х телефонах пишуть СМСки про сво╖ мирн╕ нам╕ри ╕ показують людям, а хтось сп╕лку╓ться з ними пошепки. ╤ сюжет мого ненаписаного в╕рша вже докор╕нно зм╕ню╓ться. Даремно тужить мати, що виростила «беркута». ╥╖ синок не люту╓ ╕ не жада╓ кров╕. В╕н душею з тими, хто шука╓ ╕ншого життя. ╤ не важливо, де воно — в ╢вросоюз╕ чи просто у союз╕ ╕з правдою, честю ╕ добротою, як навчала його ненька.

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

Акц╕╖ на п╕дтримку ╢вромайдану в╕дбуваються чи не в ус╕х кра╖нах, де ╓ потужна укра╖нська д╕аспора. Люди сп╕вають укра╖нський Г╕мн, висловлюють думки щодо введення санкц╕й проти укра╖нських можновладц╕в, одинадцятеро рос╕ян нав╕ть з╕бралося в Москв╕. Тут не розгулятися, ╕ не погоджуватися з оф╕ц╕йним висв╕тленням под╕й на Майдан╕ ╖м н╕хто не дозволить. Але, спод╕ваюсь, що настане час, коли рос╕янам набридне бути хоч ╕ великим, але пригн╕ченим народом, ╕ вони зберуть св╕й величезний майдан, аби промовити, як я це щойно почула на нашому, укра╖нському: «Це — центральний майдан ц╕лого св╕ту. Ми повернули соб╕ г╕дн╕сть, яку у нас в╕д╕брали».

НЕЛЮДСЬКИЙ ╤ ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОРИ

Та ось мо╖ земляки-кримчани таких настро╖в не под╕ляють. Наш прем’╓р-м╕н╕стр назвав ╢вромайдан ╓вровандалом. Я й сама не в захват╕ в╕д в╕йни з пам’ятниками давно померлих вожд╕в. Але ╢вромайдан — це безл╕ч р╕зних людей, це й чолов╕к, який прикрив власним т╕лом в╕д удар╕в кийком чужу ваг╕тну ж╕нку, це й ╕нвал╕д без обох н╕г, який проривався в еп╕центр под╕й, аби бути разом з╕ сво╖м народом, це ╕ «профес╕йна» революц╕онерка Руслана, яка в╕дсп╕вала не на один м╕льйон гривень на мороз╕, коли сп╕вакам взагал╕ не можна говорити нав╕ть пошепки, це вс╕ т╕ люди, в тривоз╕ за дол╕ яких я не можу спати.

НЕЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

А ось щодо геро╖зму наш╕ славн╕ севастопольц╕ ╕ншо╖ думки. Як прозвучало на ╖хньому м╕тингу, для них геро╖ — «беркут╕вц╕», як╕ безкомпром╕сно борються ╕з шабашем ╕ «беспределом». Письменник Олесь Бузина, наприклад, зна╓, що ╓вромайдан╕вц╕ стоять за грош╕. Це — 25 грн. за годину, а у бойовик╕в-неофашист╕в розц╕нки значно вищ╕. Окр╕м бойовик╕в, на дармову ╖жу туди зб╕глися вс╕ ки╖вськ╕ бомж╕. До реч╕, н╕бито почувши «великого пророка», наступного дня оголосили, що м╕л╕ц╕я з м. Микола╓ва д╕йсно вивезла на Майдан 30 людей з будинку для безпритульних, яких протестувальники нагодували ╕ орган╕зували ╖хн╓ повернення назад. У Криму назвали Майдан «коричневым путчем», нагадавши ки╖вськ╕й влад╕, що вона «ма╓ право» ввести надзвичайний стан. А ще влада мусить захистити кримчан в╕д «наполненных злобой людей», що не дозволять ╖м використовувати р╕дну рос╕йську мову та ще, чого доброго, прикриють ╕ цю «шару» п╕д назвою автоном╕я.
«Мы рискуем потерять все. Мы — на краю пропасти!» — так емоц╕йно звертаються кримськ╕ керманич╕ з телеекрану. ╤ це теж — страх, тваринний страх, але не побо╖в, не кал╕цтва, як там, на Майдан╕, страх, спрямований не на самозбереження, а на збереження надм╕рних благ, до реч╕, висмоктаний ╕з пальця.
Соромно все це було слухати: ╕ про «трехглавую дохлую курицу, которая стоит и воняет», ╕ про «трех поросенков» та «триголового зм╕я», ╕ про те, як вимирав народ з голоду п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖, особливо зважаючи на ту миролюбн╕сть ╕ гостинн╕сть, якою насправд╕ дивували люди на ╢вромайдан╕.

ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ ФАКТОР

«Круглий ст╕л» таки в╕дбувся. Щоправда, його орган╕затори з╕ мною не порадилися. З боку протестувальник╕в найпом╕тн╕шими на ньому були л╕дери опозиц╕╖. Хоча п╕д час опитування найб╕льшу дов╕ру люди висловили Петру Порошенку, а Арсен╕й Яценюк та Олег Тягнибок не опинилися за рейтингом нав╕ть у перш╕й п’ят╕рц╕. Зустр╕ч Президента з╕ студентством об╕йшлася без учасник╕в протестного руху — туди запросили молодь, далеку в╕д цих под╕й, з╕ щойно створених студентських орган╕зац╕й. Тож розмовою вс╕ залишились незадоволен╕ ╕ до сп╕льного знаменника так ╕ не прийшли.
Значно переконлив╕шим був наступний крок уряду, який оголосив про п╕дозру голов╕ КМДА Олександру Попову, заступнику Секретаря РНБО Володимиру С╕вковичу та оч╕льникам ки╖всько╖ м╕л╕ц╕╖. ╤, схоже, це ще не крапка.
У той же час 14 грудня численний м╕тинг орган╕зувала ╕ провела Парт╕я рег╕он╕в з╕ сво╖х прихильник╕в, замовивши 23 чартерн╕ рейси потяг╕в до Ки╓ва, окр╕м автобус╕в. Чи не ╓диним недол╕ком антимайдану був переб╕р солодощ╕в як на адресу сво╖х «улюблених» приб╕чник╕в, так ╕ нос╕╖в батьк╕всько╖ оп╕ки, себто парт╕йних л╕дер╕в. Як би там не було, а лаг╕дне слово ╕ кицьц╕ при╓мне.

ЗАМ╤СТЬ ЕП╤ТАФ╤╥

Шкода часу, здоров’я, змарнованих над╕й на те, що життя стане кращим. Але вами буде пишатися ще не одне покол╕ння, пишатиметься сво╓ю приналежн╕стю до такого народу. Нав╕ть т╕, що не згодн╕ з вашою позиц╕╓ю, в глибин╕ душ╕ заздритимуть вам.
А що все ж таки зм╕ниться, якщо д╕йсно зм╕ниться? В╕д одних людей влада, можливо, перейде до ╕нших, але не до таких, як доктор медицини Ольга Богомолець, яка п╕д час всенародного в╕че «День г╕дност╕» так розворушила наш╕ серця! Адже вона з╕ сво╓ю народною правдою, зг╕дно з якою високопосадовц╕в мають притягувати за брехню до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕, а пишними б╕л-бордами заборонити ╖м морочити людям голови, мислить не управл╕нськими категор╕ями. Бо як же не брехати, якщо не словом, то д╕╓ю? Для тих, хто диву╓ться, чому не вистачило депутатських голос╕в для скасування пенс╕йно╖ реформи (а об╕цяли ╖╖ в╕дм╕нити навпереб╕й), треба мати на уваз╕, що ╖╖ проведення — одне ╕з зобов’язань на шляху до асоц╕ац╕╖ з ╢вросоюзом, ╕ досв╕дчен╕ економ╕сти можуть п╕дтвердити, що п╕сн╕ про геть спустошений Пенс╕йний фонд тут були абсолютно н╕ до чого. Брешуть вс╕, пост╕йно, зухвало, задля власно╖ вигоди, а таким, як Ольга Богомолець, не вдалося випросити нав╕ть ще одну хвилину на трибун╕, аби висловити набол╕ле. ╤ брешуть пол╕тики не тому, що ╖х погано виховували мами, а тому, що ╓ що приховувати в╕д людей. Вони, зокрема, виставляють великомученицею пан╕ Юл╕ю Тимошенко ╕ н╕ гу-гу про винятково багат╕ апартаменти ╖╖ доц╕ за кордоном, як╕ б ╕ сам╕ хот╕ли мати. Кожен роз╕гру╓ свою парт╕ю, ╕ жодна душа не горить благородним полум’ям прагнення послужити сво╓му народов╕: того, кого б’ють, — закрити власним т╕лом, спраглому в╕ддати останню краплю води ╕ помирати пот╕м одинокому на вузькому твердому л╕жку в однок╕мнатн╕й квартир╕, як помирав колись понтиф╕к ╤оанн Павло ╤╤. Тод╕ теж на п╕вм╕ста з╕брався майдан, а ╕нш╕ завмирали б╕ля телев╕зора. Люди рахували кожен подих свят╕йшого. А в╕н, поки м╕г, махав у в╕кно рукою. Але наш╕ можновладц╕ — не свят╕, швидше, велик╕ гр╕шники. ╤ не тако╖ слави вони прагнуть. Тож ╕ т╕, хто бачить себе у кер╕вних кр╕слах, говорили про перезавантаження влади, ╕ лише медик, ц╕лителька Ольга Богомолець, предки яко╖ шанували Бога, заговорила фактично про перезавантаження душ╕. Переконана, без цього нам не допоможуть жодн╕ ╓вропейськ╕ стандарти...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 20.12.2013 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12684

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков