Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ МА╢ ШАНС ЗАЗВУЧАТИ УКРА╥НСЬКОЮ
30 липня на платформ╕ “Велика ╤дея” стартувала кампан╕я збору кошт╕в про╓кту...


ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2013
В╤ДКРИЙТЕ ДЛЯ СЕБЕ КРИМ!

Туризм

ВОСЬМЕ ДИВО СВ╤ТУ? ДЛЯ НАС ЦЕ РЕАЛЬНО!

Мен╕ багато раз╕в доводилося чути, як люди, побачивши щось у сво╓му житт╕ незвичайне, називають його восьмим дивом св╕ту. Чому саме восьмим ╕ що це за с╕м об’╓кт╕в, як╕ вже заслужили право так називатися?
Першим, ймов╕рно, використав це словосполучення в ╤╤╤ стол╕тт╕ до нашо╖ ери, як св╕дчить знайдений невеликий рукопис у б╕бл╕отец╕ Ватикану, грецький ф╕лософ Ф╕лон В╕зант╕йський. П╕зн╕ше про дивовижн╕ арх╕тектурн╕ досягнення писали й ╕нш╕ автори — вчен╕, поети, мандр╕вники. ╥хн╕ перел╕ки в╕др╕знялися один в╕д одного. Остаточно цей список утвердився лише у ХV╤╤╤ стол╕тт╕ ╕ пов’язують його з ╕м’ям Олександра Македонського. Це — П╕рам╕да Хеопса, Сади Сем╕рам╕ди, статуя Зевса, храм Артем╕ди, Мавзолей в Гал╕карнас╕, Колос Родоський та Александр╕йський маяк. До наших дн╕в ╕з цих пам’яток стародавнього св╕ту збереглася лише П╕рам╕да Хеопса.
У список сучасних семи чудес св╕ту входять: печерне м╕сто Петра в Йордан╕╖, статуя Христа в Р╕о-де-Жанейро, Велика китайська ст╕на, Мачу-П╕кчу (м╕сто ╕нк╕в, розташоване на висот╕ 2400 метр╕в над р╕внем моря), мавзолей-мечеть Тадж-Махал в ╤нд╕╖, Кол╕зей у Рим╕ та Ч╕чен-╤ца — стародавн╓ м╕сто племен╕ майя.
В Укра╖н╕ перша спроба визначити С╕м в╕тчизняних чудес в╕дбулася в 2007 роц╕. Тод╕ з╕ ста претендент╕в у галуз╕ арх╕тектури в запов╕тну с╕мку вв╕йшов ╕ кримський ном╕нант — Херсонес Тавр╕йський. Це стародавн╓ м╕сто-держава, що нин╕ знаходиться в межах Севастополя, було засноване в 422-421 роках до нашо╖ ери вих╕дцями з Геракле╖ Понт╕йсько╖ ╕ в античну добу стало важливим торговельним, рем╕сничим ╕ пол╕тичним центром п╕вденно-зах╕дного узбережжя Криму. З V до Х╤ стол╕ття Херсонес був найб╕льшим м╕стом на п╕вн╕чному берез╕ Чорного моря ╕ важливим центром в╕зант╕йсько╖ культури. В╕зант╕йц╕ називали його Херсоном, слов’яни — Корсунем. П╕сля взяття м╕ста в 988 роц╕ ки╖вським князем Володимиром Херсонес нерозривно пов’язаний з Хрещенням Рус╕ та поширенням на ╖╖ територ╕╖ християнства.
23 червня 2013 року Херсонес Тавр╕йський був включений у список св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО. У нього внесена ╕ хора — с╕льськогосподарська округа навколо Херсонесу.
За результатами всеукра╖нсько╖ акц╕╖ «С╕м природних чудес Укра╖ни», проведено╖ в 2008 роц╕, не ╕накше, як дивом, можна назвати Мармурову печеру, в╕дкриту с╕мферопольськими спелеологами в 1987 роц╕ на нижньому плато г╕рського масиву Чатирдаг Кримських г╕р неподал╕к села Зар╕чне С╕мферопольського району. За оц╕нкою фах╕вц╕в, вона належить до п’ят╕рки найкрасив╕ших обладнаних печер планети. А в 2010 роц╕ трет╕м об’╓ктом в╕д Криму з визначенням «диво Укра╖ни» був названий Алупк╕нський ╕сторико-арх╕тектурний запов╕дник. Цей палацово-парковий ансамбль збудований протягом 1829-1848 рок╕в на замовлення графа М. Воронцова за проектами арх╕тектор╕в Е. Блера, В. Гунта ╕ Ф. Ельсона.
Ц╕ три перлини Криму разом з ун╕кальним замком-палацом «Ласт╕вчине гн╕здо» на 40-метров╕й скел╕ Аврора Ай-Тодорського мису в м╕стечку Гаспра перш за все приваблюють турист╕в, що прибувають на п╕востр╕в для оздоровлення та в╕дпочинку. Однак на ньому ╓ багато й ╕нших не менш ун╕кальних споруд ╕ пам’яток, к╕льк╕сть яких перевищу╓ 11 тисяч. Як не потонути в цьому перел╕ку ╕, не побачивши всього, бо це просто ф╕зично неможливо нав╕ть м╕сцевим жителям, не пропустити повз увагу головне, не пройти мимо ц╕кавих м╕сць?

ПУТ╤ВНИК ПО ЗАПОВ╤ДНИХ М╤СЦЯХ

Сво╓р╕дним компасом по п╕вострову для його жител╕в ╕ гостей може стати республ╕канський конкурс «Калейдоскоп чудес Криму», який з 25 листопада 2013 року до 27 лютого 2014 року вперше проводить М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму Автономно╖ Республ╕ки Крим. Його основною метою, за словами заступника м╕н╕стра Ольги Бурово╖, ╓ визначення найб╕льш привабливих для турист╕в об’╓кт╕в культури, арх╕тектури, ╕стор╕╖, сучасност╕ та природи, розташованих на територ╕╖ п╕вострова, а також створення умов для ╖хньо╖ подальшо╖ популяризац╕╖.
Конкурс пройде в трьох ном╕нац╕ях. У ном╕нац╕╖ «С╕м природних чудес Криму» об’╓ктами вибору будуть водопади, печери, запов╕дники, заказники, урочища, природн╕ пам’ятки, ботан╕чн╕ сади, зоолог╕чн╕ та ландшафтно-рекреац╕йн╕ парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
У друг╕й ном╕нац╕╖ «С╕м ╕сторико-культурних чудес Криму» будуть оц╕нюватися палаци, замки, ма╓тки, музе╖, печерн╕ м╕ста, фортец╕, городища, пам’ятки ╕стор╕╖, а також об’╓кти, пов’язан╕ з важливими ╕сторичними под╕ями, життям ╕ д╕яльн╕стю в╕домих особистостей, культурою ╕ побутом народ╕в.
У трет╕й ном╕нац╕╖ «С╕м сучасних чудес Криму» на звання кращого претендують об’╓кти культури, арх╕тектури, природи, а також арт-об’╓кти ╕ розважальн╕ комплекси, створен╕ за останн╕ двадцять рок╕в.
— Цей конкурс ма╓ дуже важливе значення для Криму, — сказала на прес-конференц╕╖ в С╕мферопол╕ голова ком╕тету з питань курорт╕в, туризму ╕ л╕сового господарства Громадсько╖ ради при Рад╕ м╕н╕стр╕в АРК Анна Войник. — На його територ╕╖ ╓ дуже багато туристичних об’╓кт╕в, про як╕ мало кому в╕домо. А завдяки конкурсу про них зможуть д╕знатися багато людей, яких вони зац╕кавлять ╕ ╖м захочеться побачити ╖х на власн╕ оч╕.
Сво╓часним назвав проведення конкурсу декан географ╕чного факультету Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського Борис Вахрушев.
— У вс╕х на слуху в╕зитн╕ картки Криму: Аюдаг, Ай-Петр╕, Мармурова печера, а у нас же ╓ величезна к╕льк╕сть ╕нших першокласних об’╓кт╕в, не в╕домих широк╕й публ╕ц╕, — зазначив в╕н. — ╤ дуже ймов╕рно, що в процес╕ конкурсу з’являться нов╕ м╕сця, що набудуть статусу популярних ╕ певною м╕рою розвантажать потоки турист╕в на традиц╕йн╕ екскурс╕йн╕ маршрути.
Конкурс проводиться в к╕лька етап╕в. Перший — подача заявки, яку можуть оформити як туристичн╕ ф╕рми, так ╕ м╕сцев╕ органи влади, громадськ╕ орган╕зац╕╖. Другий етап — перев╕рка об’╓кта на в╕дпов╕дн╕сть таким критер╕ям, як популярн╕сть, ун╕кальн╕сть, стан, комфортн╕сть ╕ безпека для в╕дв╕дування туристами.
П╕сля цього вс╕ об’╓кти, що беруть участь у конкурс╕, будуть виставлен╕ на ╤нтернет-голосування, яке проходитиме на сайт╕ М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму АРК з 1 до 20 лютого 2014 року. Св╕й виб╕р зробить ╕ рада експертно╖ групи, що склада╓ться з в╕домих учених, кра╓знавц╕в ╕ представник╕в громадських орган╕зац╕й, зас╕дання яко╖ в╕дбудеться 21 лютого. Один з ╖╖ учасник╕в — генеральний директор Центрального музею Тавриди Андр╕й Мальг╕н заявив, що результати конкурсу можуть бути наперед спрогнозован╕, якщо ми будемо й дал╕ популяризувати запов╕дн╕ зони, що найб╕льше приваблюють турист╕в. ╥хн╕й безконтрольний наплив завда╓ величезних збитк╕в природ╕. ╥╖ потр╕бно охороняти, а не витоптувати, ╕накше у майбутн╕х покол╕нь не буде цих семи чудес п╕вострова. Сам в╕н плану╓ в╕ддати голос за нов╕ ц╕кав╕ об’╓кти, щоб у ╖хн╕х власник╕в з’явилася за╕нтересован╕сть вкладати в них кошти ╕ п╕дн╕матися до р╕вня популярност╕ наших кращих туристичних м╕сць.
За п╕дсумками ╤нтернет-голосування та р╕шенням експерт╕в ╕ буде визначено в кожн╕й ном╕нац╕╖ по с╕м об’╓кт╕в, як╕ наберуть максимальну к╕льк╕сть голос╕в. Переможц╕ будуть оголошен╕ 27 лютого на щор╕чному М╕жнародному туристичному ярмарку «Крим. Курорти. Туризм — 2014» в Ялт╕. Вони будуть нагороджен╕ дипломами ╕ статуетками. Про них буде створено спец╕альний туристичний продукт — екскурс╕йна програма з в╕дв╕данням цих об’╓кт╕в.

СТАНЬ ПРИМОЮ КРИМСЬКОГО ТУРИЗМУ-2014!

— Ми часто кажемо, що у кримського туризму — ж╕ноче обличчя. ╤ це справд╕ так, — говорить Ольга Бурова.
Ж╕нки старанно працюють ╕ сам╕ мають чудовий вигляд, вм╕ють усп╕шно продавати кримський туристичний продукт. А хто це робить з них найкраще, визнача╓ ╕н╕ц╕йований М╕н╕стерством курорт╕в ╕ туризму АРК ╕ Туристичним сервером Криму конкурс «Прима кримського туризму». Минулого року його переможцем стала сп╕вроб╕тниця туристичного агентства «Сан-Шайн» з С╕мферополя Св╕тлана Н╕к╕форова.
Оголошенням нового галузевого конкурсу профес╕йно╖ майстерност╕ м╕н╕стерство прагне привернути увагу до туристичних продукт╕в ╕ под╕й, як╕ плануються на наступний р╕к. Учасницями конкурсу можуть стати представниц╕ ж╕ночо╖ стат╕, як╕ досягли в╕с╕мнадцяти рок╕в, працюють на п╕дпри╓мствах курортно-рекреац╕йно╖ ╕ туристично╖ сфер автоном╕╖, а також сп╕вроб╕тниц╕ курортно-туристичних оф╕с╕в ╕ туристичних п╕дпри╓мств, як╕ займаються продажем кримського туристичного продукту в Укра╖н╕ та ╕нших кра╖нах. ╥м необх╕дно заповнити анкету з фотограф╕╓ю ╕ зробити тематичну презентац╕ю «Крим у мо╓му житт╕» чи «Кримський туристичний продукт» у вигляд╕ в╕деоролика або в програм╕ PowerPoint.
Переможц╕ визначатимуться в ход╕ в╕дкритого ╤нтернет-голосування ╕ за оц╕нками член╕в жур╕ конкурсу, ф╕нальна частина якого пройде на виставц╕-ярмарку «Крим. Курорти. Туризм — 2014».
Прима кримського туризму ╕ переможц╕ в дев’яти ном╕нац╕ях: прима медичного, под╕╓вого, активного, культурно-п╕знавального туризму, кримсько╖ гостинност╕, внутр╕шнього ╕ в’╖зного туризму, ╤нтернет-продаж╕в ╕ призу глядацьких симпат╕й отримають ц╕нн╕ подарунки, в тому числ╕ пут╕вки на двох ос╕б у кращ╕ санаторно-курортн╕ заклади автоном╕╖.
Крим — ун╕кальний рег╕он Укра╖ни. Ск╕льки б не бував у його в╕домих на весь св╕т арх╕тектурних пам’ятках чи подорожував на автомоб╕л╕ або з рюкзаком за плечима по неповторних за красою ландшафтах на меж╕ моря, г╕р ╕ степу, щоразу немов в╕дкрива╓ш ╖х заново. А за результатами оголошених конкурс╕в у нас буде можлив╕сть поповнити св╕й калейдоскоп вражень та емоц╕й в╕д побаченого новими адресами.

Валентина НАСТ╤НА

ЧЕКА╢МО ТУРИСТ╤В З КИТАЮ

М╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму АРК Олександр Л╕╓в вважа╓ п╕дписання Меморандуму про вза╓морозум╕ння м╕ж Державним агентством Укра╖ни з туризму ╕ курорт╕в ╕ Нац╕ональною туристичною адм╕н╕страц╕╓ю КНР знаковим, зокрема, для Криму. Про це м╕н╕стр пов╕домив у соцмереж╕ Facebook, переда╓ кореспондент Укр╕нформу.
«Ми два роки готувалися до ц╕╓╖ под╕╖! Без цього меморандуму Укра╖на не мала можливост╕ приймати туристичн╕ групи з Китаю», — зазначив О. Л╕╓в. За його словами, М╕нкурорт╕в Криму вивчало попит турист╕в з Китаю ╕ готово запропонувати ╖м р╕зноман╕тн╕ тури.
«Ми вивчали попит, Криму ╓ що запропонувати! Насамперед — це ╕сторичний, п╕знавальний туризм. Китайськ╕ туроператори готов╕ купувати тури м╕сцями геро╖чно╖ слави колишнього СРСР: це ╕ легендарн╕ об’╓кти Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, пам’ятники радянсько╖ епохи, об’╓кти косм╕чно╖ програми ╕ багато ╕нших», — зазначив О. Л╕╓в.

У ЛЬВОВ╤ В╤ДКРИВСЯ КРИМСЬКИЙ ОФ╤С

У Львов╕ в╕дбулося в╕дкриття кримського курортно-туристичного оф╕су.
«За допомогою в╕дкритого оф╕су зд╕йснюватимуться програми з навчання л╕кар╕в ╕ турагент╕в робот╕ з кримським санаторним турпродуктом, а також орган╕зац╕я ╕нфотур╕в до Криму, поширення рекламно╖ продукц╕╖, яка вида╓ться на замовлення кримського курортного в╕домства», – розпов╕в заступник м╕н╕стра курорт╕в ╕ туризму АРК Микола Маринов. Нагада╓мо, кримськ╕ курортно-туристичн╕ оф╕си працюють у Ки╓в╕, Риз╕, Москв╕, Санкт-Петербурз╕, ╢катеринбурз╕, Сиктивкар╕, Баку та М╕нську. До к╕нця року так╕ представництва плану╓ться в╕дкрити в Дн╕пропетровську, Харков╕ та Лондон╕.

ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ ПОВ╤ТРЯ

У Криму планують в╕дкрити сучасн╕ пости спостереження за станом пов╕тря. Про це пов╕домлялося на зас╕данн╕ пост╕йно д╕ючо╖ М╕жв╕домчо╖ ком╕с╕╖ при Рад╕ м╕н╕стр╕в Криму з питань мон╕торингу навколишнього природного середовища АРК, яке пройшло п╕д кер╕вництвом в╕це-прем’╓ра кримського уряду Георг╕я Псарьова.
На сьогодн╕ сучасн╕ пости спостереження за станом атмосферного пов╕тря в╕дкрито в Алушт╕, Ялт╕ й Армянську. У найближч╕й перспектив╕ плану╓ться в╕дкрити так╕ пости ще в чотирьох м╕стах, серед них Судак, Феодос╕я та ╢впатор╕я.
Ком╕с╕я ухвалила проект ново╖ редакц╕╖ Програми рег╕онального мон╕торингу навколишнього природного середовища Криму на 2010-2016 роки з урахуванням внесених зауважень ╕ пропозиц╕й.

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12681

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков