Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ГРУДЕНЬ

12
Народилися:
1670 р. — ╤ван Максимович, укра╖нський книгознавець, лексикограф, перекладач.
1890 р. — Андр╕й Мельник, полковник арм╕╖ УНР, в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, один з найближчих сп╕вроб╕тник╕в ╢вгена Коновальця. Орган╕затор формац╕╖ С╕чових стр╕льц╕в у Ки╓в╕, один з орган╕затор╕в УВО. З 1938 р. — голова Проводу ОУН; в’язень н╕мецьких концтабор╕в.
1928 р. — ╢вген Сверстюк, доктор ф╕лософ╕╖, головний редактор газети «Наша в╕ра», президент Укра╖нського пен-клубу. Автор одного з найважлив╕ших текст╕в укра╖нського самвидаву — «З приводу процесу над Погружальським». Пол╕тв’язень радянського режиму.
1928 р. — Леон╕д Биков, укра╖нський к╕ноактор ╕ режисер.
Померли:
1635 р. — ╤ван Сулима, гетьман запорозьких козак╕в.
1902 р. — Павло Грабовський, укра╖нський поет, публ╕цист.
2002 р. — Микола Амосов, укра╖нський вчений, основоположник серцево╖ х╕рург╕╖, б╕олог╕чно╖, медично╖ та психолог╕чно╖ к╕бернетики в Укра╖н╕, засновник укра╖нсько╖ школи кард╕ох╕рург╕в, публ╕цист ╕ письменник.

13
Народилися:
1856 р. — Микола Садовський (справжн╓ пр╕звище Тоб╕левич), актор, режисер ╕ громадський д╕яч. Корифей укра╖нського побутового театру.
1893 р. — Микола Хвильовий, укра╖нський проза╖к, поет, публ╕цист, громадський д╕яч, ╕н╕ц╕атор створення В╕льно╖ академ╕╖ пролетарсько╖ л╕тератури — ВАПЛ╤ТЕ.

Помер
1963 р. —  Василь Симоненко, укра╖нський поет ╕ журнал╕ст, «ш╕стдесятник». Високу оц╕нку, з особливим п╕дкресленням громадсько╖ мужност╕ поета, д╕стала поез╕я Симоненка у самвидавн╕й критиц╕ (╤. Дзюба, ╤. Св╕тличний, ╢. Сверстюк).
1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили м╕сця поховання розстр╕ляних НКВД на Лук’ян╕вському та Васильк╕вському цвинтарях, в Бик╕вн╕, про що й було зроблено заяву до м╕сько╖ ради. П╕сля цього його було дек╕лька раз╕в жорстоко побито, унасл╕док чого в╕н помер в╕д швидкоплинно╖ хвороби нирок.

14
1918 р. — втративши п╕дтримку укра╖нських пол╕тичних парт╕й, рос╕йських монарх╕чних к╕л ╕ австро-н╕мецьких союзник╕в, гетьман Укра╖ни Павло Скоропадський зр╕кся влади, передав ╖╖ сво╓му уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директор╕╖ на чол╕ з Володимиром Винниченком.
Народилися:
1654 р. — Данило Апостол, гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни (1727-1734).
1884 р. — Миколай Чарнецький, ╓пископ УГКЦ, якого Папа Римський ╤ван Павло II у 2001 р. проголосив блаженним.

15
1932 р. — ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни затвердив перел╕к 82 район╕в Укра╖ни, куди припинялося надходження промислових ╕ продовольчих товар╕в за зрив план╕в хл╕бозагот╕вл╕.
2000 р. — в Укра╖н╕ остаточно припинила роботу Чорнобильська АЕС. Зруйнований в 1986 роц╕ реактор, що м╕стив 66 тонн розплавленого ядерного пального ╕ 37 тонн рад╕оактивного пилу, незважаючи на збудований захисний «саркофаг», продовжував випром╕нювати рад╕ац╕ю.
Народилися:
1890 р. — Василь ╢мець, бандурист-в╕ртуоз.
1958 р. — Солом╕я Павличко, письменниця, л╕тературознавець, перекладач, публ╕цистка, автор праць з ╕стор╕╖ фем╕н╕зму. Дочка Дмитра Павличка.
Померли:
1934 р. — з наказу Москви розстр╕ляно 28 укра╖нц╕в — поет╕в, критик╕в ╕ громадських д╕яч╕в, м╕ж ними: О. Близька, Д. Фальк╕вського, Г. Косинку, ╤. Крушельницького, М. Лебединця, К. Бурев╕я.

16
Народився:
1886 р. — Данило Терпило, повстанський отаман Зелений.
Помер:
1993 р. — ╤ван Козловський, укра╖нський сп╕вак, народний артист СРСР (1940), Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕, лауреат двох Стал╕нських прем╕й та Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка, сол╕ст Харк╕вського оперного театру ╕ московського Большого театру.

17
1897 р. — на Харк╕вському паровозобуд╕вному завод╕ збудували перший укра╖нський паровоз.
1917 р. — Укра╖нська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда в╕д Ради народних ком╕сар╕в, що уряд радянсько╖ Рос╕╖ «визна╓ Укра╖нську Народну Республ╕ку, ╖╖ право ц╕лком в╕докремитися в╕д Рос╕╖… зараз же, без обмеження та безумовно». Водночас до Центрально╖ Ради було висунуто ультимативн╕ вимоги пропустити б╕льшовицьк╕ в╕йська на П╕вденний фронт для боротьби з Калед╕ним, не пропускати б╕логвард╕йськ╕ в╕йська, що рухаються на Дон ╕ Урал, та припинити роззбро╓ння Червоно╖ гвард╕╖.
1917 р. — розпочав роботу Всеукра╖нський з’╖зд роб╕тничих, солдатських ╕ селянських депутат╕в, який п╕дтримав Укра╖нську Центральну Раду. 20 грудня з’╖зд в╕дкинув ультиматум петроградсько╖ Ради народних ком╕сар╕в, що стало приводом для укра╖нсько-б╕льшовицько╖ в╕йни.
Народилися:
1877 р. — Данило Щербак╕вський, етнограф, досл╕дник укра╖нського народного мистецтва, археолог ╕ музейний д╕яч.
1883 р. — Микола Рябовол, укра╖нський пол╕тичний д╕яч на Кубан╕ час╕в Громадянсько╖ в╕йни; голова Кубансько╖ законодавчо╖ ради; голова Кубансько╖ в╕йськово╖ ради.
1908 р. — Юр╕й Шевельов (Шерех), слав╕ст-мовознавець, ╕сторик л╕тератури, письменник, критик, академ╕к Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни.

18
Народився:
1892 р. — Микола Кул╕ш, укра╖нський письменник, режисер, драматург, громадський д╕яч, газетяр ╕ редактор, д╕яч укра╖нсько╖ осв╕ти, педагог («97», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Мина Мазайло»).

19
День святого Миколая у християн сх╕дного обряду.
В Укра╖н╕ за традиц╕╓ю в цей день батьки вноч╕ кладуть д╕тям подарунки п╕д подушки, збер╕гаючи у та╓мниц╕ свою причетн╕сть до подарунк╕в, для того, щоб д╕ти в╕рили у чудо, звершуване святим Микола╓м ╕ вчилися милосердя в святого. В пам’ять про милосердя святого Миколая в цей день в╕дзнача╓ться М╕жнародний день допомоги б╕дним.
1919 р. — видруковано перший грошовий знак Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки — купюру варт╕стю у 100 карбованц╕в.
Народилися:
1919 р. — Микола Лукаш, укра╖нський перекладач, мовознавець ╕ пол╕глот. Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких в╕льно перекладав.
1959 р. — Мар╕я Мат╕ос, видатна укра╖нська письменниця (твори — «Нац╕я», «Солодка Даруся», «Щоденник страчено╖», «Армагедон уже в╕дбувся» та ╕н.).

На фото: Василь Симоненко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12680

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков