Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2013
ПРИМУСОВЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ: 1920-т╕ — ПОЧАТОК 1950-х РОК╤В

(Продовження. Поч. у № 49)

«За истекшие сутки в 4-х округах — Шепетовском, Волынском, Проскуровском и МАССР на почве массовых выступлений имеются следующие данные о потерях:
Арестовано — 137 чел., в том числе 54 вооруженно выступавших с. Иршики Старо-Константиновского района: выступление под лозунгом «Нам такой Советской власти не нужно. Это не власть, а бандиты. Она нас ограбила и забрала все».
По Шепетовскому округу за сутки 97 человек арестовано. Всего потерь в процессе массовых выступлений было, по сведениям с 10 округов, — 577, из них:
а) с нашей стороны — 386;
б) с противной стороны — 191.
...Лозунг «Долой коммунистов, мы за Советскую власть без них».
За пов╕домленням ╕нформац╕йного в╕дд╕лу ДПУ УСРР, з 1 с╕чня до 12 червня 1930 року в Укра╖н╕ було вчинено 1 535 терористичних акт╕в (з них вбивств — 76, поранення та побиття — 224, п╕дпал╕в — 1 056). Серед причин називались: колектив╕зац╕я (у 970 випадках), розкуркулювання (169), класова помста (98), пос╕вна кампан╕я (33), хл╕бозагот╕вл╕ (16), «вилучення куркульського активу» (12), репрес╕╖ та ╕н. Загальне число заарештованих становило 1 693 ос╕б, з них куркул╕в — 953, заможник╕в — 63, середняк╕в — 220, б╕дняк╕в — 119.
За п╕драхунками досл╕дника В. З╓мскова, у 1930-1931 роках з Укра╖ни та Криму у «куркульське заслання» потрапило 68 142 родини куркул╕в (див. табл. 2).
Виселяли не лише тому, що «куркуль», а й у «порядку чистки прикордонно╖ смуги». Тут уже йшлося не про просте переселення, а про «вилучення», п╕д яким розум╕лось: «розстр╕л, запроторення до концтабору, виселення» (табл. 3):
Укра╖нц╕в не було «обд╕лено увагою» ╕ на П╕вн╕чному Кавказ╕, де вони становили (за переписом 1926 року) майже половину м╕сцевого населення. Зокрема, Постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР в╕д 14 грудня 1932 року пропонувалось «виселити в найкоротший терм╕н в п╕вн╕чн╕ област╕ СРСР з╕ станиц╕ Полтавсько╖... як найб╕льш контрреволюц╕йно╖ вс╕х жител╕в». Невдовз╕ П╕вн╕чно-Кавказький крайком прийма╓ р╕шення про виселення жител╕в з ╕нших станиць (Медвед╕всько╖, Полтавсько╖, Умансько╖ та ╕н.), в яких переважало укра╖нське населення. Протягом дек╕лькох тижн╕в на п╕вн╕ч було виселено майже 50 тисяч селян, а станиц╕ — перейменовано: Полтавську на Червоноарм╕йську, Уманську — на Лен╕нградську. Так викор╕нювалась сама згадка про укра╖нц╕в.
У директивному лист╕ секретаря ЦК ВКП(б) П. Постишева на ╕м’я В. Чубаря (в╕д 25 травня 1931 року) зазначалось: «Зг╕дно з постановою ЦК в╕д 20 травня п. р. по Ваш╕й республ╕ц╕ повинно бути виселено 30 000 куркульських родин в Уральську область». М╕сцев╕ виконавц╕ були г╕дн╕ московських та харк╕вських керманич╕в. Наприклад, ще 30 листопада 1930 року кер╕вництво Дуна╖вецького РВК (Кам’янець-Под╕льська округа) пов╕домляло, що (стиль та правопис документа збережено — ╤. В.) «глита╖в, яких розкуркулено та нам╕чалось виселяти з сел на виселк╕ по нашому району (п╕дкреслення мо╓ — ╤. В.), в жовтн╕ м╕сяц╕ вислано з господарствами на далеку П╕вн╕ч».
ЦВК та РНК СРСР 7 серпня 1932 року приймають постанову «Про охорону майна державних п╕дпри╓мств, колгосп╕в та кооперац╕╖ та зм╕цнення сусп╕льно╖ (соц╕ал╕стично╖) власност╕», названу в народ╕ «законом про п’ять колоск╕в». Нею, зокрема, передбачалось: «2. Застосовувати як судову репрес╕ю за крад╕жку колгоспного та кооперативного майна найвищу м╕ру соц╕ального захисту — розстр╕л з конф╕скац╕╓ю всього майна ╕ з зам╕ною за пом’якшуючих обставин позбавленням вол╕ на строк не менше 10 рок╕в з конф╕скац╕╓ю всього майна. 3. Не застосовувати амн╕ст╕╖ до злочинц╕в, засуджених у справах про розкрадання колгоспного та кооперативного майна». (В розд╕л╕ третьому ц╕╓╖ ж постанови йшлося про «застосування як судово╖ репрес╕╖ у справах про охорону колгосп╕в та колгоспник╕в в╕д насилля та погроз з боку куркульських та ╕нших протигромадських елемент╕в позбавлення вол╕ в╕д 5 до 10 рок╕в ╕з запроторенням до концентрац╕йного табору». ╤ на цих «злочинц╕в» заборонялось поширювати амн╕ст╕ю).
Показово, що постанову було прийнято на той час, коли голодомор уже забрав життя не одного укра╖нського хл╕бороба. ╤ не дивно, що за «законом про п’ять колоск╕в» було засуджено тисяч╕ селян, як╕, доведен╕ голодом до божев╕лля, були здатн╕ на крайнощ╕, цим «законом» заборонен╕.
Заслан╕ укра╖нц╕ на початку 1930-х рок╕в брали участь в буд╕вництв╕ Б╕ломорсько-Балт╕йського каналу, г╕дроелектростанц╕й на р╕чках Свир╕ й Нив╕ (Карел╕я), зал╕зниць Котлас — Ухта, Байкало-Амурсько╖ та ╕н. (6). На початку 1933 року заступник наркома л╕сово╖ промисловост╕ СРСР пов╕домляв уряду про жахливий стан роб╕тник╕в (значний в╕дсоток яких становили заслан╕ укра╖нц╕) у сиб╕рських л╕спромгоспах: «На ╜рунт╕ недо╖дання спецпереселенц╕в ╕ в особливост╕ ╖хн╕х д╕тей лютують цинга, черевний та сипний тиф, приймаючи форми еп╕дем╕чного характеру з масовою смертн╕стю».
Тод╕ ж в Укра╖н╕ заарештовано сотн╕ д╕яч╕в культури, будь-якою м╕рою пов’язаних з добою УНР або взагал╕ з укра╖нським нац╕ональним рухом, ╕ вс╕х ╖х без суду вислано в концтабори.
1 грудня 1934 року (день убивства С. К╕рова) виходить постанова Презид╕╖ ЦВК СРСР «Про х╕д ведення справ по п╕дготовц╕ або зд╕йсненню терористичних акт╕в». Так╕ справи мали завершуватися не довше, як за 10 дн╕в, без прокурора та адвоката, без касац╕й та прохань про помилування. В кв╕тн╕ наступного року з’явля╓ться постанова ЦВК та РНК СРСР «Про заходи боротьби ╕з злочинн╕стю серед неповнол╕тн╕х», яка передбачала крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть д╕тей, починаючи з 12 рок╕в, ╕з вживанням ус╕х заход╕в покарання — аж до розстр╕лу.

╤гор ВИННИЧЕНКО
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12679

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков