Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2013
БЕРЕЖЕМО СКАРБИ НАУКОВО╥ ДУМКИ

Арх╕вна справа

Центральний державний науково-техн╕чний арх╕в Укра╖ни збер╕га╓ документац╕ю до низки об’╓кт╕в, розташованих на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим. Керченський металург╕йний завод ╕м. П. Л. Войкова, Кримський содовий завод у Красноперекопську, еф╕роол╕йний завод у Бахчисара╖, Кримський завод м╕сцевих зв’язувальних матер╕ал╕в, кр╕м того, Керченська поромна переправа, зал╕знична д╕лянка «╤нкерман ╤╤ – Севастополь ╤╤», Камишловський в╕адук, – ось неповний перел╕к об’╓кт╕в, ц╕нна арх╕вна документац╕я до яких збер╕га╓ться у ЦДНТА Укра╖ни. Вивчення ╕стор╕╖ окремих п╕дпри╓мств розкри╓ нев╕дом╕ стор╕нки розвитку промислового потенц╕алу Кримського п╕вострова.

Центральний арх╕в

ЦДНТА Укра╖ни – це спец╕ал╕зована установа нашо╖ держави, завданням яко╖ ╓ збер╕гання, обл╕к ╕ використання арх╕вно╖ науково-техн╕чно╖ документац╕╖. Арх╕в було створено у м. Харков╕ за адресою: вул. Ун╕верситетська, 4 у 1969 роц╕, ╕з того часу до нього надходять документи, розроблен╕ пров╕дними проектними, конструкторськими, науково-досл╕дними закладами Укра╖ни. Сьогодн╕ арх╕в збер╕га╓ понад 575 тис. одиниць збер╕гання з 245 фонд╕в за пер╕од 1891-2011 рр. Ц╕ документи ╕люструють ╕стор╕ю розвитку практично ус╕х галузей економ╕ки: енергетики, металург╕╖, вуг╕льно╖, газово╖, нафтово╖, х╕м╕чно╖ промисловост╕, автомоб╕льного, тракторного, с╕льськогосподарського, важкого ╕ транспортного машинобудування, арх╕тектури.
Серед найб╕льш визначних проект╕в з фонд╕в ЦДНТА Укра╖ни значаться г╕дроелектростанц╕╖ Дн╕провського каскаду (Дн╕провська, Каховська, Кременчуцька ГЕС), теплов╕ електростанц╕╖ (Мирон╕вська, Придн╕провська, Запор╕зька ГРЕС), проекти «Запор╕жстал╕», Дн╕пропетровського, Донецького, Мар╕упольського, Ново-Краматорського та ╕нших металург╕йних завод╕в, Рачинського г╕рничо-металург╕йного ╕ Лисичанського х╕м╕чного комб╕нат╕в, Ки╖вського метропол╕тену ╕ шахт Донбасу, Одеського морського ╕ Ки╖вського р╕чкового порт╕в, проект забудови Хрещатика в м. Ки╓в╕, матер╕али буд╕вництва доменних мартен╕вських печей, л╕н╕й електропередач, газопровод╕в тощо.

Право громадян

В╕тчизняне законодавство гаранту╓ доступ ос╕б до арх╕вно╖ ╕нформац╕╖. В Закон╕ Укра╖ни «Про Нац╕ональний арх╕вний фонд та арх╕вн╕ установи» статтею 15 громадянам Укра╖ни нада╓ться право користуватися документами Нац╕онального арх╕вного фонду або ╖хн╕ми коп╕ями на п╕дстав╕ особисто╖ заяви ╕ документа, що посв╕дчу╓ особу. ╤ноземц╕ та особи без громадянства, як╕ перебувають в Укра╖н╕ на законних п╕дставах, користуються тими самими правами доступу до документ╕в. Потенц╕йн╕ користувач╕ арх╕вними документами мають право в читальному зал╕ арх╕вно╖ установи користуватися коп╕ями документ╕в з фонд╕в користування, а у раз╕ ╖хньо╖ в╕дсутност╕ – ориг╕налами, якщо доступ до них не обмежено на п╕дставах, визначених законом, а також в╕дпов╕дно до закону користуватися документами обмеженого доступу.
Окр╕м безпосередньо╖ роботи ╕з арх╕вною науково-техн╕чною документац╕╓ю, зац╕кавлен╕ особи можуть над╕слати до ЦДНТА Укра╖ни тематичний запит щодо певного питання, на яке арх╕в у визначен╕ законом терм╕ни нада╓ вмотивовану в╕дпов╕дь. Сп╕вроб╕тники арх╕ву завжди готов╕ надати профес╕йну ╕нформац╕йну допомогу користувачам, провести консультац╕ю.

Що запитують?

Протягом 2013 року до науково-техн╕чного арх╕ву надходили запити як в╕д кер╕вництва п╕дпри╓мств ╕ установ, так ╕ в╕д приватних ос╕б. Скаж╕мо, кер╕вництво Палацу спорту у м. Ки╓в╕ надсилало запит щодо пошуку та можливост╕ надання коп╕й пояснювально╖ записки та креслень арх╕тектурно-буд╕вельно╖ частини проекту даного спортивного комплексу, який знаходиться на збер╕ганн╕ у ЦДНТА Укра╖ни. Адм╕н╕страц╕я Теребле-Р╕цько╖ ГЕС просила провести пошук низки креслень, що були в╕дсутн╕ у техн╕чному арх╕в╕ само╖ електростанц╕╖ для ефективного проведення ремонтних роб╕т. Для Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ В. Н. Караз╕на у в╕дпов╕дь на запит сп╕вроб╕тники арх╕ву виконали п╕дб╕р креслень низки ун╕кальних конструкц╕й, зокрема, проекту Харк╕всько╖ телев╕з╕йно╖ веж╕.
У фондах арх╕ву серед ╕нших збер╕гаються р╕дк╕сн╕ кресленики, яких нема╓ у фондах ╕нших арх╕вних установ та музе╖в. Саме такими документами ц╕кавилися представники компан╕╖ «Рос╕йсько╖ зал╕зниц╕» (ВАТ «РЖД») – проектом товарного паровозу типу 1-5-1 сер╕╖ ЛВ.
Часто до арх╕ву приходять запити соц╕ально-правового характеру, зокрема, приватн╕ особи просять надати дов╕дки про зароб╕тну плату за певний пер╕од, але в ЦДНТА Укра╖ни управл╕нська та ф╕нансова арх╕вна документац╕я не збер╕га╓ться, тому так╕ непроф╕льн╕ запити перенаправляються до в╕дпов╕дних установ.

Що ц╕кавить досл╕дник╕в?

Традиц╕йно найзапитуван╕шою ╓ арх╕вна документац╕я з фонд╕в ЦДНТА Укра╖ни щодо об’╓кт╕в г╕дроенергетики: цього року досл╕дники вивчали матер╕али до ╢горлицько╖, Кан╕всько╖, Каховсько╖, Кременчуцько╖ ГЕС, метою досл╕джень переважно була п╕дготовка належно╖ реконструкц╕╖ зношеного устаткування на г╕дроелектростанц╕ях.
Актуальними ╕ затребуваними ╓ документи до об’╓кт╕в цив╕льно╖ арх╕тектури. Серед цих документ╕в вид╕ляються арх╕вн╕ документи з фонду особового походження академ╕ка арх╕тектури О. М. Бекетова, як╕ характеризують стан арх╕тектурно-буд╕вельно╖ справи к╕нця Х╤Х – початку ХХ ст. у м. Харков╕ як центр╕ арх╕тектурно╖ думки того часу. Для реконструкц╕╖ концертного залу ╕м. Глинки в м. Запор╕жжя використовувалася арх╕вна документац╕я до даного об’╓кта театрально╖ арх╕тектури.
Вир╕с ╕нтерес досл╕дник╕в до документ╕в з ╕стор╕╖ розвитку зал╕зничного транспорту, користуються попитом проекти паровоз╕в 1930-1950 рок╕в, збудованих на Ворошиловградському паровозобуд╕вному завод╕.
Арх╕вна науково-техн╕чна документац╕я ╓ ц╕нним матер╕алом для розробки наукових праць р╕зного р╕вня, це дипломн╕ ╕ дисертац╕йн╕ роботи, п╕дготовка р╕зного роду статей ╕ виступ╕в на конференц╕ях. У ЦДНТА Укра╖ни знаходиться на збер╕ганн╕ значний масив науково-досл╕дно╖ документац╕╖, ретро╕нформац╕я з яких поточного року стала джерельною базою для вивчення ╕стор╕╖ розвитку х╕м╕чно╖ галуз╕, в╕тчизняних наукових шк╕л у галуз╕ електроф╕зики, г╕дроб╕олог╕╖.
Для дистанц╕йного знайомства з арх╕вом пропону╓мо в╕дв╕дати його сайт (www.archive.gov.ua), де можна скористатися пошуковим каталогом, окр╕м цього, там викладен╕ онлайн-верс╕╖ виставок, ╕нформац╕я про запланован╕ заходи, а також перел╕к послуг, що нада╓ ЦДНТА Укра╖ни.

О. ╤. БАРИК╤НА,
пров╕дний спец╕ал╕ст в╕дд╕лу використання ╕нформац╕╖ документ╕в ЦДНТА Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12670

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков