Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ МАРШУ НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИК╤В ПРИЙШЛИ П╤Д ОП ╤ ОГОЛОСИЛИ ВИМОГИ
Б╕ля буд╕вл╕ Оф╕су президента перебували дек╕лька тисяч учасник╕в маршу. Вони скандують "Слава...


У КРИМУ ЗАЛИШИЛОСЯ Ш╤СТЬ БАНК╤В ╤ ВС╤ ВОНИ - П╤Д САНКЦ╤ЯМИ
«Станом на 1 вересня 2020 року на п╕востров╕ залишилося 6 д╕ючих банк╕в РФ. Вс╕ вони...


У КИ╢В╤ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК ВИЗВОЛИТЕЛЮ КРИМУ
4 жовтня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито пам’ятник полковнику Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖...


ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О РОЗПОЧАВ ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ М. РИЛЬСЬКОГО
Розм╕р прем╕╖ за кожною з ном╕нац╕й становить 20 тис. гривень.


НА ХЕРСОНЩИН╤ ВСТАНОВЛЯТЬ ПОСТИ ДЛЯ МОН╤ТОРИНГУ СИТУАЦ╤╥ З КРИМСЬКИМ «ТИТАНОМ»
про це у п’ятницю, 9 жовтня, на бриф╕нгу у Херсон╕ заявив заступник м╕н╕стра захисту...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 13.12.2013
ДЕНЬ ГН╤ВУ ЧИ НЕЗАПЛАНОВАНА РЕВОЛЮЦ╤Я?

Надзвичайно жорстоке побиття силовиками людей на Майдан╕ для багатьох льв╕в’ян стало останньою краплею, яка переповнила чашу терп╕ння. Мало того, що президент дав «задн╕й х╕д» ╕ не п╕дписав документ╕в, як╕ прискорили б ╓вро╕нтеграц╕йн╕ процеси, — тут ще й диктатурою запахло… Що ж, тод╕ треба ╖хати до столиц╕ ╕ при╓днуватись до тих, хто захища╓ ╓вропейськ╕ ц╕нност╕ ╕ ╓вропейський виб╕р Укра╖ни. В╕рив, що буду не сам. Проте нав╕ть я не спод╕вався, що небайдужих буде наст╕льки багато. Ще в метро звернув увагу на немолодого сивовусого чолов╕ка, який тримав саморобний плакат з написом: «Матер╕ Укра╖ни! Тут Ваш╕ д╕ти! При╓днуйтесь!!!». В╕н не намагався привернути до себе увагу, не галасував, проте в його погляд╕ в╕дчувалася спок╕йна переконан╕сть у власн╕й правот╕. Ця мовчазна визначен╕сть киянина на людей впливала сильн╕ше ╕ конструктивн╕ше, ан╕ж крики: «Слава нац╕╖! Смерть ворогам!». Як╕ вороги, яка смерть, коли вс╕ домовилися, що протест буде мирним? ╤ яка вже там слава, коли народ за два десятил╕ття так ╕ не спром╕гся бодай тр╕шки залатати розшматоване русиф╕кац╕╓ю т╕ло Укра╖ни? Це ж не др╕бниц╕, тут же йдеться не про льв╕вський чи терноп╕льський м╕тинг, а про всеукра╖нський спротив. Йдеться про концепц╕ю ╕снування нац╕╖. Ми розпада╓мося на дв╕ Укра╖ни? Тод╕ все робимо правильно — чим радикальн╕ш╕ гасла, тим краще. Чи, може, спод╕ва╓мося, що наш протест вплине на Запор╕жжя, Донбас ╕ Крим? ╤ ц╕ рег╕они п╕дтюпцем поб╕жать усл╕д за галичанами в ╢вропу? На когось, може, ╕ вплине, але зазомбована пророс╕йськими засобами масово╖ ╕нформац╕╖ б╕льш╕сть скор╕ше вбачатиме у нас «нацик╕в», «радикал╕в», «екстрем╕ст╕в». Або, в кращому випадку, просто ворог╕в ╖хнього спокою. ╤ аж н╕як не геро╖в. Але чому ми не спробували щось зм╕нити в ╕нформац╕йному простор╕ упродовж п’ятир╕чки Ющенка? Про ц╕ та про ╕нш╕ реч╕ схвильовано говорили деяк╕ ╕нтел╕гентн╕ люди в натовп╕. Т╕ ж м╕тингувальники, як╕ не переймалися теор╕╓ю, справд╕, виглядали збудженими ╕ окриленими. Ще б пак: ст╕льки людей, ст╕льки однодумц╕в у одному м╕сц╕… Та ц╕╓ю силою гори можна звернути!

«МЕЖИГ╤Р’Я СТАНЕ НАШИМ АРТЕКОМ № 2»

У парку б╕ля ун╕верситету концентрувалися основн╕ сили опору. Тут, б╕ля пам’ятника Кобзарев╕, його революц╕йна концепц╕я «Бор╕теся — поборете!» сприймалася як акс╕ома. Звичайно ж, поборемо! Шкода, що сам Тарас Григорович не може бути з нами. Ото був би щасливий! В╕н би переконався, що об’╓дналися ус╕ — ╕ т╕, хто боявся б╕льше (т╕ прийшли в касках), ╕ т╕, хто не в╕дчував страху, а був одержимий ╕де╓ю пошвидше скинути владу, яка не хоче нас вести в ╢вропу.
В╕дчувалася певна «во╓н╕зован╕сть» натовпу: в перш╕ ж хвилини сфотографував немолоду пару, яка нагадувала радянських партизан╕в, ось т╕льки… зам╕сть кокард ╕з червоними з╕рками на шапках у них були укра╖нськ╕ тризуби. Люди були напрочуд миролюбними ╕ усм╕халися, але св╕жа пам’ять про недавн╓ побо╖ще примушувала ╖х думати про самозахист. Зв╕дси й певна во╓н╕зован╕сть. Cхоже, що це немолоде подружжя готове ╕ до партизанського вар╕анту опору. Х╕ба под╕бн╕ моменти всенародно╖ моб╕л╕зац╕╖ можуть не хвилювати?
Привернув увагу немолодий полковник укра╖нського козацтва з Донецька. Ц╕каво, що укра╖номовний ╕ ц╕лком про╓вропейський. Проте коли я трохи посп╕лкувався з ним, то зрозум╕в, що в ц╕лому донеччани дотримуються протилежно╖ з полковником думки. Вони «типу… за стаб╕льн╕сть». Ну, ╕ за дружбу з Рос╕╓ю, звичайно. Бо яка ж стаб╕льн╕сть без Рос╕╖? В╕дразу ж ЦРУ все розвалить к б╕сов╕й матер╕! А ось кияни та при╖ждж╕ галичани були налаштован╕ революц╕йно. Почуття «стаб╕льност╕» та «╓д╕нства» в шлунку крокодила чи удава — не для них. Хтось сказав: «Якби оця сила народу рушила на Межиг╕р’я, то н╕хто нас не зупинив би. Все рознесли б…». Тут же ╕нший чолов╕к р╕шуче заперечив йому: «Н╕яких погром╕в! Межиг╕р’я стане укра╖нським Артеком № 2, там будуть оздоровлюватися наш╕ д╕ти». Як бачимо, з самого ранку переважали ц╕лком оптим╕стичн╕ настро╖.

«ПАРТИЯ РЕГИОНОВ — ЭТО НЕДОРАЗУМЕНИЕ, КОТОРОЕ НАДО УБРАТЬ»

До реч╕, далеко не вс╕ протестувальники послуговувалися рос╕йською мовою. В м╕ру при╓днання киян до галицьких ╕ волинських орган╕зованих груп зростав ╕ в╕дсоток рос╕йсько╖ мови. Не р╕дк╕стю були харк╕в’яни та мешканц╕ укра╖нського П╕вдня. Багато ознак говорили про розчарування у сво╓му «вожд╕» ╕ самих донеччан. Н╕, вони не висловлювали радикальних гасел, але це розчарування в╕дбивалося в плакатах, як╕ вони тримали. «Батя, ты перестарался!» – прочитав на одному з них.
Пройшовши к╕лька метр╕в, я зустр╕в хлопц╕в з РУНу (русскоязычные украинские националисты). Поц╕кавився у л╕дера Серг╕я Замилюх╕на – що ╖х вивело на Майдан: ╓вроатлантична пауза чи побиття людей?
— Избиение стало последней каплей, которая переполнила нашу чашу терпения. Но главное не это. Просто Партия регионов – это недоразумение, которое надо убрать... Это даже и не партия, а ОПГ (организованная преступная группировка), которая долго отравляла нам жизнь. Надо однозначно наводить порядок в Украине, приводить к власти нормальное правительство, ставить нормальных руководителей. И делать из Украины цивилизованное европейское государство.

РЕВОЛЮЦ╤Я ДАРУ╢ НАТХНЕННЯ

Ще за к╕лька метр╕в побачив двох молодих кримчан, як╕ представляли парт╕ю «УДАР». Вони були з укра╖нською символ╕кою, ╕ коли я заговорив з ними укра╖нською, то ц╕╓ю ж мовою вони мен╕ ╕ в╕дпов╕ли. Хоча видно було, що вона для них не ╓ р╕дною. Л╕тня киянка, яка розмовляла лише рос╕йською, тримала в руках плакат (як я зрозум╕в, власного виготовлення) з написом: «Обережно! БЕРКУТ!». Мабуть, п╕д час таких акц╕й авторитет державно╖ мови р╕зко зроста╓. Та ╕ як не зростати, коли людська р╕ка (п╕вм╕льйона протестуючих, не менше!) у будь-кого викличе повагу. ╤ попри те, що рос╕йська звучить досить часто, все ж укра╖нська сьогодн╕ максимально лег╕тим╕зована – саме як мова нац╕╖, мова свободи. Вона ╕ на плакатах, вона ╕ в серц╕… Один киянин н╕с маленький плакат з написом: «Бор╕теся – поборете». Чи ж думав, навчаючись у школ╕, що цим революц╕йним гаслом в╕н сам колись буде керуватися п╕д час всенародного протесту? Людська р╕ка то пливе, то завмира╓ на хвилину… Дуже важко пересуватися, коли знаходишся в колон╕. Тому найб╕льш нетерпляч╕ намагаються прориватися на Майдан б╕чними вуличками, це дозволя╓ трохи зб╕льшити швидк╕сть пересування. До таких нетерплячих при╓днався ╕ автор цих рядк╕в. Через двадцять хвилин я вже мав можлив╕сть дивитися на людське море згори. Звернув увагу на художницю, яка встановила мольберт ╕ почала священне д╕йство. Вона писала Революц╕ю, а натхнення ╖й дарували сам╕ укра╖нц╕ – завзят╕, р╕шуч╕, окрилен╕. Дуже хот╕лося б, щоб це полотно не загубилося, не було втрачене для нащадк╕в, а назавжди залишилося в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖.

РЕЛ╤Г╤ЙНИЙ АСПЕКТ

В останн╕ роки мен╕ важко було зрозум╕ти д╕яч╕в укра╖нських церков. Адже саме вони покликан╕ захищати християнськ╕ ц╕нност╕. ╤ якщо вони попираються, якщо запов╕дь «Не вкради» масово порушу╓ться нав╕ть представниками влади, то якою повинна бути позиц╕я кожного священика? Напевно ж, активною. Натом╕сть церква демонструвала ф╕лософський спок╕й, який, на м╕й погляд, межував з фарисейством. ╤ тому було дуже при╓мно, коли серед м╕тингувальник╕в зустр╕чав патр╕отично налаштованих священик╕в. Худорлявий, аскетичний представник УГКЦ наступного дня пов╕в за собою ц╕лу колону людей до Верховно╖ Ради. Забув ╕м’я отця, запам’ятав лише, що в╕н родом ╕з Льв╕вщини. В╕д кримчан д╕знався, що на Майдан при╖хав… отець ╤ван з Перевального! Так, дорогий наш отець ╤ван з УПЦ КП, до якого тягнуться православн╕ укра╖нц╕ з усього Криму. Нав╕ть, трапля╓ться, ╖здять щонед╕л╕ за сто ╕ б╕льше к╕лометр╕в на нед╕льну службу. Звичайно ж, кримчани укра╖нсько╖ ор╕╓нтац╕╖ говорили про нього дуже тепло, бо авторитет у цього священика дуже високий. Звернув увагу на плакат: «╤сус за ╢вросоюз!». Очевидно, його авторами були рос╕йськомовн╕ громадяни, бо в слов╕ ╤сус зробили маленьку помилку — додали зайву л╕теру «╕». Все ж той факт, що м╕тингувальники намагалися писати укра╖нською, лише п╕дтверджу╓ мою тезу про те, що Майдан, попри активну участь у ньому рос╕йськомовних, все ж виступа╓ в рол╕ укра╖н╕зац╕йного фактора. ╤, окр╕м того, в╕н консол╕ду╓ людей, готових захищати християнськ╕ ц╕нност╕.

УКРА╥НСЬКИЙ ФАШИЗМ МОЖЕ ЗАРОДИТИСЯ Т╤ЛЬКИ В ДОНЕЦЬКУ.
АЛЕ В╤Н НЕ ПЕРЕМОЖЕ В КРА╥Н╤, ДЕ ╢ ЛЬВ╤В, ГАЛИЧИНА

Люди, як╕ впродовж двох десятил╕ть грабували народ, змогли нажити велик╕ статки. Тепер вони готов╕ не лише порушити запов╕дь «Не вкради», але й легко переступлять через запов╕дь «Не убий». Прикро, що, маючи потужн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖, ол╕гархи легко можуть перевести стр╕лки на кого завгодно. Ну, скаж╕мо, спробують поробити «фашистами» ус╕х галичан. Адже мешканц╕ цього рег╕ону так нелюб╕ рос╕янам ╕ ус╕м «зачарованим на сх╕д» пророс╕йським громадянам Укра╖ни. ╤ це попри ту важливу обставину, що галичани мають великий досв╕д антифашистського опору. Спочатку понад два роки чинили спротив г╕тлер╕вському фашизму, а пот╕м ще ц╕ле десятил╕ття — стал╕нському. Цей досв╕д м╕г би дуже згодитися у боротьб╕ укра╖нського народу за сво╖ права. ╤ не лише практичний досв╕д (його нос╕ями тепер ╓ т╕льки купка л╕тн╕х людей), але й дух свободи, який неминуче переда╓ться нащадкам. Звичайно, деяким галичанам також притаманний авторитарний спос╕б мислення, адже роки, проведен╕ в Радянському Союз╕, не минули для Галичини безсл╕дно. Тому й мають тут певний ╜рунт для ╕снування радикальн╕ орган╕зац╕╖. Але народ так╕ орган╕зац╕╖ не п╕дтриму╓ масово. За «Свободу» активно почали голосувати лише тод╕, коли побачили, що почина╓ться демонтаж держави. ╤ все ж н╕як не можна пор╕внювати Галичину з Донбасом. Ви звернули увагу, як сп╕лкуються з тележурнал╕стами учасники Майдану ╕ Антимайдану? Перш╕ – в╕льно, невимушено, ц╕лком щиро, з в╕рою у правоту власно╖ справи, а ось друг╕ в╕двертаються, не хочуть потрапити в кадр, а коли й говорять, то несусв╕тн╕ дурниц╕. Наприклад, про наколот╕ апельсини чи про спецоперац╕ю ЦРУ проти Укра╖ни. ╤ це не дивно, бо брехня ╓ опорою тотал╕таризму. Дивно ╕ страшно ╕нше: як показують деяк╕ м╕тинги, мешканц╕ Запор╕жжя — нащадки волелюбних махновц╕в, уже готов╕ жити не по правд╕. ╥х влаштовують т╕ сценар╕╖ розвитку кра╖ни, як╕ пишуться в Москв╕. Вони вже не сядуть на тачанки, щоб захищати р╕дну землю ╕ власну г╕дн╕сть. Прикро, що й церква УПЦ МП надто вже толерантно ставиться до порушень християнських запов╕дей. На словах одне, а на д╕л╕ – ╕нше. У святин╕ укра╖нського народу, Ки╓во-Печерськ╕й Лавр╕, об╕гр╕ваються ╕ п╕дгодовуються т╕, хто готовий завтра виступити проти сво╖х ╓динокровних брат╕в. Проти тих, хто вийшов захищати справедлив╕сть. Ось що повинно турбувати Укра╖ну ╕ весь християнський св╕т. ╢дина над╕я на те, що Галичина, а разом з нею ╕ Волинь, ╕ Центральна Укра╖на не допустять сповзання кра╖ни до авторитаризму. ╤ не дозволять безкарно топтатися по християнських ц╕нностях.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Льв╕в — Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12656

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков