Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУСТКА…
А чому б цей гуртожиток не привести до ладу ╕ не в╕ддати його вимушеним переселенцям?


9 СЕРПНЯ - М╤ЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОР╤ННИХ НАРОД╤В
М╕жнародний день кор╕нних народ╕в щор╕чно в╕дзнача╓ться 9 серпня.


НЕЗАКОННИЙ ╤МПОРТ НАФТОПРОДУКТ╤В ╤ «СТЕЖКА» ДО МЕДВЕДЧУКА: СУДИТИМУТЬ 14 МИТНИК╤В
П╕д час митного оформлення службов╕ особи митниц╕ “не пом╕чали” п╕дм╕ни…


ПРЕЗИДЕНТ ПРИЗНАЧИВ КОСТ╤НА ГЕНПРОКУРОРОМ
Президент Укра╖ни Володимир Зеленський призначив Андр╕я Кост╕на генеральним прокурором Укра╖ни.


ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА ПРИЗНАЧИЛИ КЕР╤ВНИКОМ САП
Кер╕вником Спец╕ал╕зовано╖ антикорупц╕йно╖ прокуратури 28 липня був призначений Олександр Клименко.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2013
ПЛИВЕ Б╤ЛОРУСЬКИЙ В╤НОК...

Джерела

100-р╕ччю з часу виходу ╓дино╖ прижитт╓во╖ зб╕рки в╕рш╕в «В╕нок» б╕лоруського поета Максима Богдановича, життя ╕ творч╕сть якого були пов’язан╕ з Кримом, присвячена виставка «Б╕лоруський в╕нок», що в╕дкрилася в Кримському етнограф╕чному музе╖.
Максим Богданович народився в М╕нську в с╕м’╖ вчителя, етнографа та ╕сторика, близького друга Максима Горького. Виховуючись на зразках класично╖ л╕тератури, почав сам писати б╕лоруською мовою в╕рш╕, як╕ друкувалися з 1907 року. В╕н ц╕кавився ╕стор╕╓ю укра╖нського народу та його л╕тературою. Один ╕з перших почав досл╕джувати Шевченкове в╕ршування, написавши статт╕ про поета «Пам’ят╕ Т. Шевченка» та «Краса ╕ сила». В╕н переклав рос╕йською мовою окрем╕ його поез╕╖, а б╕лоруською — твори ╤. Франка, М. Коцюбинського, В. Стефаника та ╕нших укра╖нських письменник╕в.
Л╕риц╕ М. Богдановича властив╕ оптим╕зм ╕ реал╕стичне в╕дображення тогочасно╖ д╕йсност╕, пом╕тний вплив фольклору. Його творч╕сть пройнята любов’ю та вбол╕ванням за р╕дну Б╕лорусь. Показовим у цьому ╓ в╕рш «Б╕лорусь, тв╕й народ дочека╓ться...». Поез╕╖ з╕ зб╕рки «В╕нок», перше видання яко╖ в╕дбулося в 1913 роц╕ у м╕ст╕ В╕льно, незабаром можна буде прочитати укра╖нською мовою. ╥хн╕й переклад зд╕йснив кримський поет Данило Кононенко.
М. Богданович перебував на л╕куванн╕ в Ялт╕, де ╕ помер 25 травня 1917 року. А в р╕к в╕дзначення 100-л╕ття в╕д дня його народження в Криму було утворено Б╕лоруське культурно-просв╕тницьке товариство, яке нин╕ в сп╕вдружност╕ б╕лорус╕в «Сябри» об’╓дну╓ понад тридцять тисяч ос╕б. ╥╖ голова ╢вген Супрунюк на в╕дкритт╕ виставки розпов╕в, що, працюючи в контакт╕ з Посольством Республ╕ки Б╕лорусь в Укра╖н╕, М╕н╕стерствами культури Укра╖ни та Автономно╖ Республ╕ки Крим, Республ╕канським науково-методичним центром культури, мистецтва та народно╖ творчост╕, кримськ╕ б╕лоруси ╕ на в╕дстан╕ в╕д сво╓╖ ╕сторично╖ батьк╕вщини пам’ятають нац╕ональн╕ традиц╕╖, роблять св╕й внесок у ╖хн╓ збереження, популяризац╕ю та розвиток у р╕зних напрямках культури та видах декоративно-прикладно╖ творчост╕, ремесел, вокально-хорового сп╕ву.
Про ╖хн╕ кращ╕ зразки та досягнення розпов╕да╓ться у виданому товариством першому випуску книги «Б╕лоруси в Криму». Нин╕, за словами заступника його голови Григор╕я Жуковського, готу╓ться до друку другий. А з окремими героями цих двох випуск╕в та ╖хн╕ми роботами можна було познайомитися на в╕дкритт╕ виставки, що, як п╕дкреслив директор Етнограф╕чного музею Юр╕й Лапт╓в, стала наймасштабн╕шою за весь пер╕од д╕яльност╕ товариства.
В експозиц╕╖ приверта╓ увагу колекц╕я ювел╕рних ансамбл╕в та окремих прикрас з коштовного кам╕ння Петра Якубука, заслуженого художника АРК, голови Ялтинського осередку б╕лорус╕в. Автором багатьох вироб╕в, виготовлених з використанням художньо╖ вишивки, ╓ Мар╕я Дорошевич з С╕мферополя. Р╕зн╕ види техн╕ки декоративно-прикладно╖ творчост╕ використову╓ Людмила Тимощук з Красноперекопська. Однак ╖╖ найулюблен╕ш╕ — ткацтво, макраме ╕ художн╓ плет╕ння. У сюжетах композиц╕й, витканих на гобеленах «Б╕лорусочка», «Зустр╕ч б╕ля бер╕зки», «Р╕здвяна з╕рка», «Переддень весни», в╕дчува╓ться неп╕дробна любов майстрин╕ до Б╕лорус╕, ╕нтерес до ╖╖ ╕стор╕╖ ╕ традиц╕й.
Чудову б╕лоруську природу з лебедями на водному плес╕ озер, лелеками, пташиними гн╕здами ╕ розкв╕тлою вербою в╕дтворю╓ в апл╕кац╕ях соломкою Н╕на Борисюк, яка багато рок╕в працювала кер╕вником фотогуртка в Красноперекопському будинку дитячо╖ творчост╕, а останн╕м часом займа╓ться створенням композиц╕й з цього природного матер╕алу.
Зразки мережива демонстру╓ на одному з╕ стенд╕в Галина Богданова, яка майстерно волод╕╓ багатьма видами плет╕ння гачком ╕ спицями, зокрема коклюшки ╕ фр╕вол╕те. Реальний предметний св╕т з точною пластичною характеристикою персонаж╕в створю╓ в малих скульптурних формах з глини майстер декоративно-прикладно╖ творчост╕ Олександр Пирогов.
Проникнут╕ живим диханням природи, теплим пов╕трям, св╕ж╕стю зелен╕ п╕сля травневого дощу пейзаж╕ Кримського п╕вострова у фотооб’╓ктив╕ двох фотохудожник╕в: ╢вгена Комарова, лауреата тринадцяти золотих медалей М╕жнародно╖ федерац╕╖ фотомистецтва та одинадцяти — американського фототовариства, ╕ Св╕тлани Богданович, учасниц╕ фестивал╕в народно╖ творчост╕. За ╖хн╕ми фотозн╕мками можна зд╕йснити прогулянку по веч╕рн╕й Ялт╕, побачити, якою була ╖╖ набережна п╕сля шторму в лютому цього року, можна п╕днятися на Ай-Петр╕ — ╕ навколишн╕й св╕т в╕дразу наповниться поез╕╓ю.
Р╕дна б╕лоруська земля та ╖╖ чудова природа були джерелом натхнення та н╕жно╖ любов╕ для предк╕в у далеку давнину. Про окрем╕ нац╕ональн╕ традиц╕╖ та обряди, витоки яких знаходяться у минулому, розпов╕в у фольклорно-етнограф╕чн╕й замальовц╕ заслужений прац╕вник культури АРК, кер╕вник осередку б╕лорус╕в в Алушт╕ В╕тал╕й Бартохов, а вокальний ансамбль «Р╕дн╕ насп╕ви» Малор╕ченського будинку культури виконав б╕лоруську народну п╕сню «Р╕ченька» та ╕нш╕.
А як б╕лоруськ╕ мотиви матер╕ал╕зован╕ у виробах ремесел нашими сучасниками, можна побачити в експозиц╕╖ «Б╕лоруський в╕нок», що д╕ятиме в Етнограф╕чному музе╖ до 20 грудня. Народна творч╕сть найточн╕ше в╕добража╓ душу народу, тому потяг людей до не╖ не припиня╓ться н╕коли, перетворюючи будн╕ в яскрав╕ та барвист╕ видовища. В цьому ╕ поляга╓ ╖╖ особливе призначення — радувати нас, наближати до джерел, ╕сторичних корен╕в.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12639

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков