Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2013
БОР╤ТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

До 200-р╕ччя Кобзаря

ЧОМУ ТАК ТРАПИЛОСЯ, ЩО ШАМ╤ЛЬ ЧИТАВ «КОБЗАР» ШЕВЧЕНКА У КИ╢В╤?

Ще з╕ шк╕льних рок╕в ми зна╓мо Шам╕ля (1798–1871) як легендарного вождя народ╕в Кавказу, який чверть стол╕ття — з 1834 до 1859 року — очолював збройну боротьбу за волю проти рос╕йських поневолювач╕в. Але ╓ й ╕нший, не вс╕ма знаний Шам╕ль.
Зак╕нчивши медресе (духовну школу), Шам╕ль заходився визбирувати в найв╕ддален╕ших аулах п╕сенн╕ скарби р╕дного народу, еп╕чн╕ шедеври про мужн╕х горц╕в, романтичн╕ легенди з уст учених кад╕╖в, мулл та простолюду. Його вражала жадоба народу до знань, ╕ щоб реал╕зувати св╕й нам╕р — вкрити р╕дн╕ простори мережею св╕тських шк╕л, Шам╕ль вивча╓ педагог╕чний досв╕д ╓вропейц╕в, удосконалю╓ граматику дагестансько╖ мови, приск╕пливо студ╕ю╓ лог╕ку, риторику, арабську словесн╕сть. У двадцятир╕чному в╕ц╕ в╕н приступа╓ до вивчення ф╕лософ╕╖, засад законодавства. Шам╕ль ╕з такою потужн╕стю засвоював р╕зн╕ види юриспруденц╕╖, що не мав соб╕ р╕вних в усьому кавказькому рег╕он╕.
У 1834 роц╕ 3-м ╕мамом (правителем) Дагестану ╕ Чечн╕ став Шам╕ль. Особиста хоробр╕сть, непримирим╕сть в боротьб╕ ╕ красномовн╕сть створили йому популярн╕сть серед горц╕в. Зв╕льнивши раб╕в ╕ кр╕пак╕в ворожих йому княз╕в, Шам╕ль ще б╕льше укр╕пив сво╓ становище. На початку 40-х рок╕в йому вдалося завдати низку поразок рос╕йським в╕йськам…
Але не будемо перепов╕дати про подальшу в╕йськову ╕ пол╕тичну д╕яльн╕сть ╕мама, вона загальнов╕дома. Нагада╓мо лише про ╖╖ траг╕чний к╕нець.
25 серпня 1859 року головнокомандувач кавказько╖ арм╕╖ генерал Баратинський телеграфував ╕мператоров╕ Олександров╕ II: «Гун╕б взято, Шам╕ль у полон╕».
Через к╕лька дн╕в над╕йшла в╕дпов╕дь: «...Государь император высочайше соизволил: взятому в плен Шамилю назначить местом жительства г. Калугу и учредить за ним постоянный и бдительный надзор».
У листопад╕ 1868 року прийшло в Калугу «Высочайшее соизволение о перемещении Шамиля с семейством в г. Киев и 25-го числа сего месяца он отправился на место своего нового жительства».
* * *
Ось так ╕ закинула зла доля Шам╕ля до золотоверхого Ки╓ва. Тут в╕н жив у будинку № 2 по Кр╕посному провулку. Тут ╕з печерських пагорб╕в в╕н любив спостер╕гати за могутньою теч╕╓ю Дн╕пра...
Тут, у Ки╓в╕, Шам╕ль вивчив напам’ять Шевченк╕в «Запов╕т», ознайомився з ╕ншими творами поета, закохався у нашу сп╕вочу мову, наполегливо оволод╕вав нею...
Твори Шевченка, зокрема його поема «Кавказ», повертали Шам╕ля туди, де «За горами гори, хмарою повит╕, Зас╕ян╕ горем, кров╕ю полит╕...».
Шам╕ль, як сво╖, сприймав критичн╕ слова-заклики:
«Бор╕теся — поборете,
Вам Бог помага╓!
За вас правда, за вас слава
I воля святая!
...Встане правда!
Встане воля!
...Чурек ╕ сакля — все тво╓…
Шам╕ль пильно придивлявся до народу, серед якого йому довелося жити. Дивувався, певно, ╕мам надлюдському терп╕нню талановитих «малорос╕в» — чому так довго тягнуть московськ╕ кайдани? Чому Шевченка — сп╕вця знедоленого народу, автора поеми «Кавказ», заслали на десятил╕тню каторгу аж у безводн╕ степи Казахстану, а його, що знищив к╕лька рос╕йських арм╕й, — до Ки╓ва? Чому?..
В╕дпов╕дь Шам╕ль шукав у Коран╕, Б╕бл╕╖, творах Шевченка, ╕ не знаходив… У пошуках ╕стини в╕н в╕дправився в Мекку...
╤з донесення жандармського полковника Смирнова: «Шамиль, 3-й имам Дагестана и Чечни, умер в 1871 году на пути в Мекку, в Медине (Аравия)».
* * *
Нин╕ будинка, в якому жив у Ки╓в╕ Шам╕ль, вже давно нема╓. Збереглася лише пам’ять про нього на мемор╕альн╕й дошц╕ з його барель╓фом та написом дагестанською та укра╖нською мовами: «Тут був будинок, де у 1868-1869 рр. жив один ╕з засновник╕в дружби укра╖нського ╕ дагестанського народ╕в, нац╕ональний герой Дагестану Шам╕ль». Та вкарбован╕ в нашу пам’ять ╕ св╕дом╕сть поетичн╕ рядки Шевченка:
╤ вам слава, син╕ гори,
Кригою окут╕,
I вам, лицар╕ велик╕,
Богом не забут╕!
Пишучи це, Шевченко н╕би заглянув творчим зором у наш╕ дн╕. Сьогодн╕, як ╕ в часи ╕мама Шам╕ля ╕ Тараса Шевченка, знову прийшла на Кавказ б╕да — рос╕йськ╕ генерали вимагають:
...т╕льки дайте
Сво╖ син╕ гори
Останн╕╖... бо вже взяли
╤ поле, ╕ море.
Вже яке стол╕ття йде неск╕нченна кавказька в╕йна, в як╕й ...лягло костьми
Людей муштрованих
чимало,
А сльоз, а кров╕...
Але що ц╕ р╕ки сл╕з ╕ кров╕ як минулим, так ╕ сучасним можновладцям Рос╕╖. Одне вони твердили ╕ твердять:
Нам т╕льки сакля оч╕ коле:
Чого вона сто╖ть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш
 та вам не кинем,
Як т╕й собац╕! Чом ви нам
Платить за сонце
 не повинн╕?!.
Сучасн╕ можновладц╕ Рос╕╖, як ╕ дв╕ст╕ рок╕в тому ╖хн╕ попередники, так ╕ не зум╕ли зрозум╕ти суть ╕стини: з чеченцем, ╕нгушем, дагестанцем можна знайти сп╕льну мову, але поставити ╖х на кол╕на н╕коли ╕ н╕кому не вдасться. На ╖хн╕х знаменах пломен╕ють Шевченков╕ слова: «Бор╕теся — поборете!».

Павло МАЗУР,
кра╓знавець
м. Мар╕уполь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12637

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков