Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2013
ОРГАН╤ЗАЦ╤Я ДОСВ╤ДЧЕНИХ, НЕБАЙДУЖИХ, АКТИВНИХ

Ми ╓сть народ!

Спочатку абрев╕атуру ВОВ я механ╕чно розшифровував так, як звик це робити ще в студентськ╕ роки: «Великая Отечественная война». ╤ нав╕ть коли п╕зн╕ше зрозум╕в, що йдеться про Всеукра╖нське oб’╓днання ветеран╕в (скорочено також ВОВ), то серце не починало прискорено битися. Ветерани, вони ╕ ╓ ветерани — ╖хн╓ м╕сце у презид╕ях... Зв╕сно, людина з орденськими планками на грудях завжди дода╓ заходу урочистост╕. А що нам до них? Нам же Укра╖ну розбудовувати, а не в презид╕ях сид╕ти! От ╕ вийшло, що трохи «затаскана» назва негативно вплинула на сприйняття. Однак, побувавши на розширен╕й Рад╕ ВОВ у ╤вано-Франк╕вську, я був просто захоплений ╖╖ л╕дером Володимиром Гуменюком ╕ проникся глибокою повагою до орган╕зац╕╖. В чому ж ╖╖ суть, якщо коротко? А в тому, що люди з великим житт╓вим досв╕дом неабияк п╕дпирають державну конструкц╕ю. Майже м╕льйон ветеран╕в об’╓дну╓ ВОВ. А те, що це переважно пенс╕онери, то тут ╕ позитив, ╕ негатив ╓. Позитив, бо житт╓ва мудр╕сть ще н╕кому не зашкодила; а негатив у тому, що у л╕тн╕х людей ╕ здоров’я г╕рше, та й ресурсу часу обмаль. Тому кожен ветеран хоч-не-хоч, а вимушено готу╓ соб╕ зам╕ну. Або намага╓ться це робити. Ось у такому режим╕ ╕ в так╕й парадигм╕ ╕сну╓ ВОВ. Перед оф╕ц╕йним зас╕данням Ради кримчанин Анатол╕й ╤ванов ближче познайомив мене з Володимиром Гуменюком ╕ Василем Сав’юком. Останн╕й дуже ефективно керу╓ ╤вано-Франк╕вською орган╕зац╕╓ю, яка робить багато добрих справ. Виступи прикарпатц╕в були першими, ╕ видно було, що люди активно працюють. Траплялися ╕ сенсац╕йн╕ пов╕домлення. Скаж╕мо, було згадано про колишню ракетну базу п╕д Делятином. ╥╖ будували в’язн╕. В 1954 роц╕ (вже п╕сля смерт╕ Стал╕на!) там було розстр╕ляно 18 600 в’язн╕в. Зрозум╕ло чому — щоб не було св╕дк╕в, база ж секретна! Про це, до реч╕, колишн╕й кадеб╕ст написав. Але коли наш╕ досл╕дники посилали запити в СБУ, то там просили звертатися в арх╕ви Москви, Санкт-Петербурга тощо. У нас уже н╕чого нема — все встигли вивезти... Ось так, досить сумно. ╤ все ж коли слуха╓ш ветеран╕в, доходиш висновку: «╢ ще порох у порох╕вницях!».

УКРА╥НСЬК╤ РАБИ ПРАЦЮЮТЬ НА РОС╤ЙСЬКИХ ПРИКОРДОННИК╤В

«Наша Херсонська область омива╓ться трьома морями: Чорним, Азовським ╕ Каховським...» — так ориг╕нально, з почуттям власно╖ г╕дност╕ почав св╕й виступ Роман Лушпинський, кер╕вник Херсонського обласного в╕дд╕лення ВОВ. Ого, — подумав я, — у цього чолов’яги з тавр╕йським патр╕отизмом усе в порядку! Дал╕ слухав уважно. Як ╕ багато ╕нших виступаючих, Роман Олександрович зазначив, що, дбаючи про нац╕ональн╕ меншини (а на Херсонщин╕ прожива╓ багато рос╕ян, ╓ молдавани, кримськ╕ татари ╕ нав╕ть шведи), Укра╖нська держава забува╓ про самих укра╖нц╕в. Стражда╓ ╕м╕дж держави в ц╕лому, страждають ╕ ц╕лком конкретн╕ представники Херсонсько╖ област╕. Бо ж не лише кримських рибалок топлять ╕ розстр╕люють, як у тир╕, рос╕йськ╕ прикордонники. Херсонцям також д╕ста╓ться... Кер╕вник херсонських ветеран╕в пов╕домив, що рос╕яни утримують як раб╕в близько десяти рибалок з Херсонщини, яких в╕три, шторми ╕ зла недоля прибила до рос╕йського берега. Визволити ╖х дуже важко, бо свого часу не було належного розголосу. Працюючи лише за ╖жу на рос╕йських заставах, укра╖нськ╕ раби, певно, раз ╕ назавжди втратили дов╕ру до Митного союзу. Але хто ж ╖х тепер пита╓? Тож треба робити належн╕ висновки нам ус╕м, поки ми не опинилися в братн╕х об╕ймах наших сх╕дних «стратег╕чних партнер╕в». Херсонська орган╕зац╕я ВОВ намага╓ться виховувати тавр╕йц╕в у патр╕отичному дус╕. Активно вза╓мод╕ючи м╕ж собою, працюють Ком╕тет опору диктатур╕ (КОД), КУН, Л╕га укра╖нських ж╕нок, Рух, «Батьк╕вщина», в╕йськов╕ пенс╕онери тощо. Намагаються впливати на ситуац╕ю в м╕ст╕, скаж╕мо, хочуть перейменувати центральний парк ╕м. Лен╕на в парк ╕м. Тараса Шевченка. Та й ╕нш╕ заходи робляться. Проте поки народ не почува╓ться господарем на власн╕й земл╕, то можна чекати всяких неспод╕ванок. Пан Роман з тривогою п╕дкреслив, що недопустимо в╕ддавати тавр╕йськ╕ земл╕ с╕льськогосподарського призначення китайським ╕нвесторам. Працювати в област╕ патр╕отичним ветеранам непросто. Як т╕льки готують якийсь зах╕д, то в╕дразу влада орган╕зову╓ ╕нший, паралельний зах╕д, де вже присутн╕ ╕ преса, ╕ рад╕о, ╕ телебачення. Але акценти на цих псевдо «круглих столах» вже сутт╓во зм╕щен╕, ╕ корист╕ в╕д них мало. Приблизно такою, як у Херсон╕, ╓ ситуац╕я в Полтав╕ та ╕нших центральноукра╖нських областях. Скаж╕мо, полтавчани хочуть, щоб пам’ятник Мазеп╕ стояв на м╕сц╕ Полтавсько╖ битви. Але влада не дозволя╓ цього зробити. Тобто укра╖нц╕ ще не мають ус╕╓╖ повноти влади у власн╕й держав╕.

ЧОМУ КОЗАЦЬКА ТЕМА Н╤КОЛИ НЕ ЗАСТАР╤╢

Сам Володимир Гуменюк подарував мен╕ прим╕рник друкованого органу ВОВ «Запов╕т батьк╕в». До реч╕, ц╕лком випадково я зробив там закладку стор╕нкою з «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕д 07.06.2013 року. А «закладка» була не чим ╕ншим, як статтею «св╕тличанина» Валентина Бута «Не зрадити р╕д!». Носив ╖╖ з собою, тому що мен╕ сподобалася та пристрасн╕сть, з якою кримчанин захищав честь ╕ св╕тлу пам’ять свого далекого предка — гетьмана Павла Бута. Так ось, ця випадков╕сть була символ╕чною. Бо стрижнем, головною ╕де╓ю часопису «Запов╕т батьк╕в» (головний редактор Руслан Морозовський, його поез╕╖ ми неодноразово зустр╕чали на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕») якраз ╕ ╓ в╕рн╕сть роду та геро╖чним традиц╕ям укра╖нства. Традиц╕йн╕ радянськ╕ ветерани, до лояльного образу яких ми давно звикли, так глибоко не копають. Ну, була Велика В╕тчизняна, ну, революц╕я 1917 року ще була, а все ╕нше не ма╓ значення. Що ╖м Холодний Яр, Базар, Крути чи ╕стор╕я укра╖нського козацтва? А ось патр╕отичним ветеранам з ВОВ до всього ╓ д╕ло. Скаж╕мо, на стор╕нц╕ 229 «Запов╕ту батьк╕в» мою увагу привернула стаття «Сем╕нар з шаблевого бою на Волин╕». Здавалося б, яке в╕дношення ма╓ шаблевий б╕й до статечних ветеран╕в в╕йни та прац╕? Але ж, виходить, що ма╓... Дуже сподобався виступ Олександра Середюка, методиста ╕ вчителя бойового гопака з Волин╕. На стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕н друкувався неодноразово. Олександр Миколайович сказав, що церковники люблять нагадувати в╕руючим, що вся влада в╕д Бога, але значно р╕дше згадують в╕дом╕ слова ╤суса Христа: «Не б╕йтеся!». Саме ц╕╓ю настановою керуються волинськ╕ козаки. Колоритний вчитель бойового гопака розпов╕в про зустр╕ч ╕з кер╕вником японсько╖ федерац╕╖ карате.
Отаман козацького руху, в╕н же заступник Р╕вненсько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ ВОВ, Володимир Мус╕й з Р╕вного також виступав дуже емоц╕йно ╕ пристрасно:
— У нас 32 громадськ╕ орган╕зац╕╖. Життя змусило нас навчитися захищатися. Ми створили п╕дрозд╕ли з охорони громадського порядку. Нав╕ть м╕л╕ц╕я до нас не л╕зе, чемно поводиться на наших заходах, бо розум╕╓, що ми юридично грамотн╕. Ми ж створили «Громадську адм╕н╕страц╕ю» (скорочено «Град»), ╕ це нам дуже допомага╓. В Р╕вному пом╕няли кер╕вництво «Батьк╕вщини», примусили це зробити! Добилися в╕дкриття провадження на нашого мера. Спочатку в╕н казав, що чхав на громадськ╕ орган╕зац╕╖. А тепер шкоду╓, що так сказав...
Пот╕м кошовий отаман сказав, що патр╕оти Р╕вненщини хочуть створити «Пантеон примирення народ╕в» на Танковому пол╕, що п╕д Дубно. Саме там (а не на Курськ╕й дуз╕) була найб╕льша танкова битва в ╕стор╕╖, в як╕й взяло участь 3000 радянських танк╕в ╕ 800 н╕мецьких. Там дос╕ наш╕ люди лежать непохован╕... Варто взяти за основу ╕спанський досв╕д примирення. Слухаючи виступ Володимира Мус╕я, я думав про те, що саме такими — активними, модерними ╕ «всюдисущими» повинн╕ бути наш╕ козаки. Домовилися з паном Володимиром, що я колись при╖ду до них у Р╕вне, щоб всеб╕чно висв╕тлити досв╕д роботи козацтва.

ПРО ЗЕМЛЮ ╤ ТЕРИТОР╤АЛЬН╤ ГРОМАДИ

Юр╕й Драган з «Ком╕тету захисту земл╕» говорив про те, що у нас 40 м╕льйон╕в гектар╕в родючих земель. Але ц╕ земл╕ розбазарюються. Нав╕ть ╓ думки, що в одн╕ руки можна передавати до 2 тисяч гектар╕в чорнозем╕в. Це може бути початком нового колон╕ал╕зму. В Канад╕ дозволя╓ться максимум 130 гектар╕в. В Уман╕ хасиди викупили до 400 будинк╕в з д╕лянками земл╕. Так можна залишитися жебраками у сво╖й власн╕й держав╕. В законодавств╕ варто передбачити недопустим╕сть нав╕ть оренди с╕льгоспземель ╕ноземцями. У майбутньому ем╕гранти з Китаю можуть це використати. Неодноразово переривалася оплесками допов╕дь льв╕в’янина ╤горя Гурняка:
— За сво╖ права треба воювати не окремими профес╕йними середовищами, а громадою. Власником земл╕ ╓ територ╕альна громада. Конституц╕я забороня╓ роздавати землю. П╕сля того, як люди зрозум╕ли важливу роль громади, в Укра╖н╕ з’явилося вже 38 с╕л ╕ селищ, як╕ все вир╕шують зборами громади. Нема жодно╖ громади з однаковими статутами. Скр╕зь проявля╓ться творч╕сть народних мас. Трапля╓ться, що громада працю╓ самост╕йно ╕ може н╕велювати р╕шення с╕льсько╖ ради. Тридцять дев’ята громада буде створена в ╤ванков╕ Ки╖всько╖ област╕, а сорокова — в прикарпатському Тлумач╕. В ╤ванков╕ люди з╕брали с╕м тисяч п╕дпис╕в про заборону спалення рад╕оактивних в╕дход╕в, у Гуляйпол╕ (Запор╕зька область) на землях громади не дали зробити кар’╓р. Гарн╕ слова я почув в╕д галичанки з села Мушан╕ Льв╕всько╖ област╕. Вона сказала: «Територ╕альна громада ╓ нац╕ональною ╕де╓ю Укра╖ни».

П╤СНЯ НЕ ПОВИННА ЗАГИНУТИ, ЦЕ НАШ ОБЕР╤Г

Певним сюрпризом для мене була присутн╕сть на Рад╕ давнього мого приятеля Миколи Б╕лоуса з Ки╖вщини. Ми познайомилися з ним майже чверть стол╕ття тому, ╕ вже тод╕, в умовах СРСР, думали про те, як рятувати р╕дну мову й культуру. Подумалося: раз Микола долучився до ВОВ, значить, у ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ непогане майбутн╓!
Що мен╕ особливо сподобалося, так це те, що присутн╕х ветеран╕в ВОВ не треба було аг╕тувати за так╕ реч╕, як укра╖нська культура, укра╖нська п╕сня. ╤ знову я подумав, наск╕льки актив╕сти ВОВ в╕др╕зняються в╕д орденоносно-презид╕умних, лояльних до всього ╕ вся, радянських ветеран╕в, як╕ н╕коли такими високими матер╕ями, як народна п╕сня, не переймалися. В ╤вано-Франк╕вську ж з╕бралася ел╕та нац╕╖. Тому прозвучало багато мудрих думок. ╤ ми д╕зналися про багато добрих справ. Скаж╕мо, Тетяна Галушко з Хмельницького, незважаючи на в╕к, активно розбудову╓ обласн╕ структури ВОВ, створю╓ координац╕йн╕ ради. Звернулася до «Свободи», РУХу, «Батьк╕вщини» та ╕нших орган╕зац╕й, щоб вони орган╕зовували батьк╕в сво╖х симпатик╕в ╕ скеровували ╖х у ВОВ. ╤ це дало результат! Тетяна Володимир╕вна сказала, що з дитинства придивлялася до роботи ╓врейсько╖ громади ╕ вивчала позитивний досв╕д. Вважа╓, що й ветерани повинн╕ скеровувати сво╖х людей у владн╕ структури. Говорила пан╕ Галушко про твердий нам╕р створити Театр п╕сн╕ в обласному центр╕. Ця ╕дея дуже сподобалася Микол╕ Б╕лоусу з Ки╖вщини. Вони обм╕нялися координатами, ╕ я бачу, що будуть сп╕впрацювати. П╕д час перерви Микола розпов╕дав мен╕ про роботу добре в╕домого кримчанам професора Анатол╕я Св╕дзинського «Синергетична концепц╕я культури». Особливо про його тезу: «Т╕льки творч╕сть зупинить зло!». А ще давн╕й приятель багато говорив про виховання молод╕ ╕ про роль укра╖нсько╖ п╕сн╕. Ну, якщо ми одночасно говоримо про землю ╕ п╕сню, значить, д╕ло буде. Журнал╕стська ╕нту╖ц╕я п╕дтверджу╓ правильн╕сть такого п╕дходу.

КРИМСЬКЕ В╤ДД╤ЛЕННЯ ВОВ ПРАЦЮ╢ АКТИВНО

Представнику Криму Анатол╕ю ╤ванову слово дали наприк╕нц╕. Анатол╕й Йосипович з тривогою говорив про «зачистку» укра╖нського ╕нформац╕йного простору на територ╕╖ АРК. Бо як ще можна назвати захоплення прим╕щення «Укра╖на — Св╕т» та багато ╕нших недружн╕х акц╕й? Пророс╕йськ╕ сили пост╕йно перешкоджають робот╕ укра╖нських структур. ╤ все ж активн╕сть частини св╕домих укра╖нц╕в у справ╕ об’╓днання та кординац╕╖ д╕яльност╕ громадських орган╕зац╕й патр╕отичного спрямування автоном╕╖ виклика╓ захоплення.
На стор╕нц╕ 183 згаданого вище числа «Запов╕ту батьк╕в» у рубриц╕ «Публ╕цистика та художня творч╕сть» я побачив зам╕тку «Нащадки чують ╕ шанують запов╕т батьк╕в», у як╕й читачка «Кримсько╖ св╕тлиц╕», учениця Азовського НВК Джанкойського району Тетяна Остапчук на стор╕нках «Джерельця» дяку╓ Кримському в╕дд╕ленню ВОВ за п╕дтримку ╕ участь у вихованн╕ п╕дростаючого покол╕ння: «Це дуже добре, що ╓ так╕ люди, яким небайдуже, чи знатимуть ╕стор╕ю сво╓╖ держави нащадки. Портрети укра╖нських гетьман╕в, як╕ були подарован╕ в╕д ╕мен╕ ветеран╕в наш╕й школ╕, сприятимуть вихованню справжн╕х патр╕от╕в, сильних ╕ мужн╕х людей, здатних у раз╕ потреби стати на захист сво╓╖ держави...». Дал╕ циту╓ться в╕рш Тетяни Остапчук «Найкраща мова». Звичайно ж, ма╓ться на уваз╕ р╕дна укра╖нська:
Але вона, як Фен╕кс-птах,
Вже поселилась у серцях,
╥╖ не вирвати з грудей
У сотень, тисяч тих людей,
Як╕ живуть в Криму
 вс╕ дружно,
Тому й не буде ╖м сутужно,
Як укра╖нська зазвучить
В Криму повсюдно
 кожну мить!
╤ в╕рш надихаючий, ╕ «Кримська св╕тлиця» таким чином популяризу╓ться на всеукра╖нському р╕вн╕.

У НАС НЕ В╤ДБЕРУТЬ МАЙБУТНЬОГО!

Володимир Гуменюк час в╕д часу робив репл╕ки:
«Займайтеся обласними структурами! Не пиш╕ть скарг президенту — в╕н ╖х не читатиме. Якщо говоримо про мову, то поб╕льше працюйте у сво╖х областях. Кожен повинен бути на сво╖й барикад╕...» Думаю, б╕льш╕сть ветеран╕в сприймали ц╕ настанови пана Володимира як кер╕вництво до д╕╖. Пот╕м Володимир Олександрович говорив про те, що «на п╕дход╕» Закон про землю, який може принести укра╖нцям багато прикрих неспод╕ванок. Характерно, що «головний мотор» ВОВ також говорив про явн╕ перекоси в нац╕ональн╕й пол╕тиц╕. Останн╕м часом перевага нада╓ться нац╕ональним меншинам, у той час, як титульна нац╕я залиша╓ться упосл╕дженою. Чи це справедливо, що саме укра╖нц╕ найб╕дн╕ш╕? Але ж власн╕стю саме укра╖нського народу ╓ шельфи, корисн╕ копалини та ╕нш╕ природн╕ ресурси. Зг╕дно з резолюц╕╓ю ООН, перепис населення в Укра╖н╕ мав би бути в 2011 роц╕. Але в╕н пост╕йно в╕дтерм╕нову╓ться, бо певн╕ пол╕тичн╕ кола бояться, що перепис покаже зростання в╕дсотку укра╖нц╕в в Укра╖н╕. Це т╕льки посилило б бажання укра╖нц╕в бути господарями у власн╕й держав╕. А так у нас дуже багато проблем. Скаж╕мо, укра╖нськ╕ Збройн╕ Сили в╕дстають на ц╕ле покол╕ння в╕д передових держав св╕ту. А в наш╕й ╕стор╕╖ вже було под╕бне... ╤ розплачуватися тод╕ доводилося дорого — людськими життями. Стосовно репл╕ки, що ветерани й так працюють з повною в╕ддачею, не шкодуючи себе, що часом, захищаючи державну мову, потрапляють у л╕карню з╕ зламаними ребрами, пан Гуменюк сказав: «А ви зна╓те, що наших правнук╕в, молодих «свобод╕вц╕в», на Сход╕ нав╕ть убивають? То хай краще нас кал╕чать, н╕ж убивають наше майбутн╓!». Думаю, ця ╕нформац╕я допоможе уявити, якого накалу сягали пристраст╕ на розширен╕й Рад╕ ВОВ. Н╕, це не була тусовка пенс╕онер╕в; судячи з гостроти виступ╕в, тут з╕бралися однодумц╕ й побратими Степана Бандери та Романа Шухевича. Х╕ба що борц╕ й геро╖ були трохи «розбавлен╕» господарниками, юристами, екологами та педагогами. Володимир Олександрович не забув згадати ╕ про друкований орган ВОВ часопис «Запов╕т батьк╕в», який користу╓ться великим попитом. Чому? Бо пише правду про життя. Тому варто надсилати до нього матер╕али за р╕зними напрямками. ╤ подбати про те, щоб часопис був у б╕бл╕отеках, щоб люди його читали. Оск╕льки про кримськ╕ проблеми у ньому не забувають, то й кримчани могли б при╓днатися до популяризац╕╖ часопису. А заодно п╕дсилити м╕сцев╕ осередки ВОВ.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
╤вано-Франк╕вськ — Льв╕в

На фото: голова Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в В. О. Гуменюк

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12634

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков