Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ МАРШУ НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИК╤В ПРИЙШЛИ П╤Д ОП ╤ ОГОЛОСИЛИ ВИМОГИ
Б╕ля буд╕вл╕ Оф╕су президента перебували дек╕лька тисяч учасник╕в маршу. Вони скандують "Слава...


У КРИМУ ЗАЛИШИЛОСЯ Ш╤СТЬ БАНК╤В ╤ ВС╤ ВОНИ - П╤Д САНКЦ╤ЯМИ
«Станом на 1 вересня 2020 року на п╕востров╕ залишилося 6 д╕ючих банк╕в РФ. Вс╕ вони...


У КИ╢В╤ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК ВИЗВОЛИТЕЛЮ КРИМУ
4 жовтня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито пам’ятник полковнику Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖...


ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О РОЗПОЧАВ ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ М. РИЛЬСЬКОГО
Розм╕р прем╕╖ за кожною з ном╕нац╕й становить 20 тис. гривень.


НА ХЕРСОНЩИН╤ ВСТАНОВЛЯТЬ ПОСТИ ДЛЯ МОН╤ТОРИНГУ СИТУАЦ╤╥ З КРИМСЬКИМ «ТИТАНОМ»
про це у п’ятницю, 9 жовтня, на бриф╕нгу у Херсон╕ заявив заступник м╕н╕стра захисту...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 06.12.2013
МАЙОР З ЧОРНИМ ПОЯСОМ, АБО НАВ╤ЩО КОМАНДИРУ КАРАТЕ?

Захисник В╕тчизни

Командир 79 ╕нформац╕йно-телекомун╕кац╕йного вузла В╕йськово-Морських Сил Збройних Сил Укра╖ни майор ╢вген Чучин пройшов атестац╕ю на 1-й дан по кьокус╕нкай-карате ╕ отримав з Япон╕╖ п╕дтвердження з сертиф╕катом та чорний пояс з╕ сво╖м ╕м’ям.
╢вген народився неподал╕к в╕д Петропавловська-Камчатського, що на Далекому Сход╕. Батько, Валер╕й Чучин, був штурманом протичовнового л╕така-амф╕б╕╖, а мати працювала у конструкторському бюро на в╕йськовому завод╕.
Щоправда, Камчатки ╢вген не пам’ята╓. Наступного року п╕сля його народження батька перевели для подальшо╖ служби до селища Мирне п╕д ╢впатор╕╓ю. Там Женя зак╕нчив школу. З дитинства юнак мр╕яв про в╕йськов╕ одностро╖, був в╕дм╕нником навчання, тягнувся до точних наук: математики, ф╕зики, х╕м╕╖. Але життя вносило сво╖ корективи у становлення хлопця. У буремн╕ 90-т╕ багато юнак╕в прагнуло займатись спортом. У кожному м╕ст╕ чи селищ╕ з’являлися секц╕╖ карате, к╕кбоксингу, боксу, тренажерн╕ зали ╕ т. ╕н. ╢вген разом з друзями прийшов до створено╖ у Мирному секц╕╖ кьокус╕нкай- карате. Спочатку була велика група, майже 70 ос╕б, згодом зменшилася фактично у 10 раз╕в. Мало хто був готовий витримувати значн╕ як ф╕зичн╕, так ╕ психолог╕чн╕ навантаження. Саме тод╕ п╕дл╕ток зрозум╕в, що тренувати мозок ╕ т╕ло необх╕дно для розвитку твердого ╕ непохитного духу. Сх╕дне бойове мистецтво захоплювало сво╓ю ф╕лософ╕╓ю, ставленням до життя та супротивника. До реч╕, кьокус╕нкай з японсько╖ переклада╓ться як «сусп╕льство вищо╖ ╕стини».
Д╕ти в╕йськових готов╕ до самост╕йного життя з раннього в╕ку. Коли ╢вген ╕з старшим братом Михайлом залишалися вдома сам╕, то готували соб╕ ╖сти, прибирали, вчили уроки, ходили до школи тощо. Вони не були якимись особливими д╕тьми – так жив гарн╕зон, як ╕ багато ╕нших в╕йськових частин. Вс╕ вважали себе частиною великого в╕йськового орган╕зму ╕ це справд╕ так ╕ було. Нав╕ть у п╕онери ╢вгена приймали на в╕йськовому корабл╕!
Р╕вняючись на батьк╕в та брата, в╕н мр╕яв якомога швидше одягти в╕йськову форму, тож п╕сля 9 класу вступив на перший курс Ки╖вського в╕йськового л╕цею. Це був перший крок до оф╕церських з╕рок. Найулюблен╕ша книжка нашого героя — «Два кап╕тани» Вен╕ам╕на Кавер╕на. Дев╕з роману – «Боротися й шукати, знайти ╕ не здаватися» – став сво╓р╕дним житт╓вим кредо.
Навчатися було ц╕каво, чолов╕чий колектив, пост╕йн╕ ф╕зичн╕ навантаження, серйозн╕ вимоги викладач╕в ╕ оф╕цер╕в-виховател╕в — хлопець в╕дразу потрапив у доросле життя, де кожен повинен в╕дпов╕дати за сво╖ вчинки. ╢вген Чучин з теплотою згаду╓ оф╕цера-вихователя майора Юр╕я Плотн╕кова та командира роти п╕дполковника ╤горя Стасенка. В╕н упевнений, що велику роль у остаточному вибор╕ профес╕╖ в╕йськового в╕д╕грали саме вони. Оф╕цери були розсудливими, справедливими, завжди готов╕ були прийти на допомогу. Вони не вимагали в л╕це╖ст╕в того, чого сам╕ не могли зробити, а керувалися принципом: «Роби, як я, а не як я сказав».
Зак╕нчення л╕цею лише з одн╕╓ю четв╕ркою в╕дкрило шлях до Ки╖вського в╕йськового ╕нституту управл╕ння та зв’язку. Тут у ╢вгена з’явилася можлив╕сть продовжити займатися карате з курсантами, як╕ теж мали певний досв╕д у цьому вид╕ спорту. Тож дев╕з улюблено╖ книги знову спрацював, карате знов повернулось у життя юнака. А на старших курсах навчання з’явилось ще одне захоплення: курсант п╕д час самост╕йно╖ п╕дготовки б╕гав на Трухан╕в остр╕в ╕ купався у Дн╕пр╕, ╕ робив це не т╕льки навесн╕ чи вл╕тку, але нав╕ть взимку.
Зак╕нчивши навчання на в╕дм╕нно, обрав соб╕ м╕сцем служби р╕дний Крим. Знову профес╕йно зайнявся спортом. Карате стало нев╕д’╓мною частиною життя, так само, як пов╕тря, ╖жа. Згодом стежка в╕йськового завела ╢вгена фактично додому, у селище м╕ського типу Новоозерне. Тут все було р╕дне, нав╕ть л╕таки та вертольоти, на яких батько колись катав сина, нагадували про дитинство. Саме в Новоозерному молодий оф╕цер зустр╕в свою майбутню дружину Наталку, котра там проходила службу за контрактом. Через к╕лька рок╕в ╢вген Чучин отримав в╕йськове звання «майор» ╕ очолив ╕нформац╕йно-телекомун╕кац╕йний вузол. За всю службу в╕н жодного разу не пожалкував, що обрав шлях в╕йськового. Для сво╖х п╕длеглих командир ╓ прикладом, бо не вимага╓ того, що не може зробити сам. Звичайно, додало авторитету отримання командиром з Япон╕╖ п╕дтвердження з сертиф╕катом та ╕менного чорного пояса по кьокус╕нкай-карате.
Як каже ╢вген, каратист вчиться бачити, що нев╕д’╓мна внутр╕шня природа вс╕х речей — хороша. Треба вчитися любити вс╕х, як р╕вних, бачити добро в серц╕ кожного, знаходити причини, щоб н╕кого не боятися. Ф╕лософ╕я карате дуже допомага╓ у повсякденному житт╕, у сп╕лкуванн╕ з п╕длеглими та врегулюванн╕ ситуац╕й, у яких командиру доводиться виступати у рол╕ третейського судд╕...
До слова, за визначенням майстра Г╕ч╕на Фунакош╕ — «К╕нцева мета мистецтва карате — це не перемога або поразка, а досконал╕сть характеру».

Олекс╕й МАЗЕПА
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12631

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков