Версiя для друку Обговорити в форумi

Владу - народу!

«Так ослабла і розпалася Українська держава. Винні в тім були князі й бояри, що бралися правити, а не вміли ані завести ладу, ані задержати вкупі українські землі. Винна була й ГРОМАДА, що вміла жалітися на княже та боярське безголов’я, але не старалася і не вміла направити того ладу і воліла ліпше піддатися під татарську власть, ніж завести порядок у своїй державі».
Михайло Грушевський

«Коротка історія України», ст. 25 (Йдеться про причини занепаду Київської Русі)
«Люди і за царизму не схильні до самостійності, а за 3-4 покоління (комуністичної тиранії — П. С.) перетворилися на покірних, безініціативних совків. У динамічному ХХ столітті — це хвороба».
Професор Гелій Черний
Газета «День»
№ 64 від 11.04.2000 р.

Територіальна, тобто сільська, селищна, міська громада в Україні має давнє коріння. Вона відома з часів Київської Русі. Про одну з перших назв громади (верв) говорилось у «Руській правді».
Український історик ХІХ ст. В. Антонович, підсумовуючи досвід політичного життя в Україні, констатував: «...ПРОВІДНОЮ ПОЛІТИЧНОЮ ІДЕЄЮ українському народові прийшовся принцип вічевий, принцип ШИРОКОГО ДЕМОКРАТИЗМУ... і признання рівного політичного права для кожної одиниці суспільства. Українському народові ніколи не довелося цілком і повністю виявити свою провідну ідею; йому довелось лише інстинктивно простувати до неї: у давнину, за княжих часів, вічевим, громадським та виборно-церковним устроєм, перегодом судовим устроєм у так званих копних судах.
Нарешті ж оця провідна ідея вельми рельєфно визначилась в козаччині, а ще виразніше, з погляду реалізування її в житті, — у Запорозькій Січі... Провідна ідея нації може найширше виявитися під час самостійного її життя». Нарешті, здобувши свою Українську державу, ми здобули й можливість сповна реалізувати свою провідну політичну ідею.
Іван Франко присвятив низку праць територіальним громадам Галичини. Розмірковуючи над значенням громад у ПОЛІТИЧНОМУ житті держави, він у праці «Що таке громада і чим вона повинна бути» писав: «Коли кожний повіт, кожний край, кожна держава складається з громад сільських чи міських, то ПЕРША І НАЙГОЛОВНІША ЗАДАЧА ТИХ, ЩО УПРАВЛЯЮТЬ державою, краями, повітами повинна би бути така, щоб ДОБРЕ УПОРЯДКУВАТИ І МУДРИМИ ПРАВАМИ ЯКНАЙБІЛЬШЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ту найменшу, але основну одиницю. Бо коли громада ЗЛЕ УПОРЯДКОВАНА, БІДНА, ТЕМНА І САМА В СОБІ РОЗЛАЗИТЬСЯ, то очевидно, що й увесь побудований на ній порядок повітовий, крайовий і державний не може бути тривалий». (Що ми й маємо — П. С.)
У 1927 р. Західноукраїнське національно-демократичне об’єднання (УНДО) у брошурі «За життя громади» наголошувало, що наша сила як народу опирається і зберігається у наших громадах. Наші громади є джерелом нашої господарської сили, є ОСНОВОЮ, НА КОТРУ СПИРАЄТЬСЯ НАША ПОЛІТИКА, з громад рекрутуються наші борці-герої за краще життя народу, є кузнею, де гартується національна сила і свідомість».
Правник Костянтин Левицький у своїй праці «Наш закон громадський» зазначив, що протягом століть важливими функціями громади були: забезпечення правопорядку на своїй території, господарська і культурно-просвітницька функція. Так, для гарантування безпеки всім членам громади, збереження рухомого і нерухомого майна у містах і селах створювалася спеціальна поліцейська служба (нічна варта). Громади мали свої маєтки, прибутки від яких йшли на потреби й витрати всіх односельців — членів громади.
Вони володіли громадським майном — речами, що служили кожному членові громади. Сюди входили орні землі, сінокоси, полонини, толоки, городи, сади, пасіки, стави і громадська хата, школа, церква, корчма, тюрма, млин тощо. Старовинною формою взаємодопомоги при виконанні термінових або трудомістких робіт була толока.
Українські козаки здійснювали й політичні функції — обирали старшин, знімали їх з посад, навіть судили. Та російський царизм і радянська влада звели нанівець діяльність територіальних громад. Покажу це на прикладі. Влітку 2000 р. міський голова м. Щорс згідно з законом повинен був звітувати про свою роботу перед виборцями міста. Виконкомом міськради було зроблено відповідну рекламу. Звітувати ж йому не було кому, бо майже із 9 тис. виборців на збори прийшло менше півсотні, і це непоодинокий випадок і не тільки в Щорсі. Доказів не бракує. 10.02.2001 р. на збори прийшло близько 70 чол. І «звіт» відбувся.
Щоб більш зрозуміло відобразити існуючий стан «територіальної громади», скористаюся методом порівняння. Відомо, що у фундамент будинку закладають придатний для цього матеріал — камінь, бетонні блоки, випалену цеглу, скріплені між собою розчином цементу. Територіальна громада складається із своєрідних цеглин — окремих виборців, але не з’єднаних між собою організаційно і тих, які не усвідомлюють тієї ролі, котру можуть і повинні відігравати у системі місцевого самоврядування для найповнішого задоволення всіх життєво важливих потреб.
Тому сучасний виборець у переважній більшості нагадує цеглину-сирець, непридатну для закладки в основу місцевого самоврядування — територіальну громаду. Але як цеглина-сирець після випалювання стає придатною для будівництва, так і із виборця-«сирця», якщо піддати його відповідній обробці, яка спонукала б його до усвідомлення себе як самостійної, повноправної, відповідальної за свою долю особистості, то з нього може вийти справжній громадянин України, здатний свідомо зайняти приналежне тільки йому місце в організаційно об’єднаній громаді свого села, селища, міста і час від часу працювати в ній на СЕБЕ так, як він уже працює у своїй сім’ї і трудовому колективі.
Звичайно, не кожен виборець-«сирець» захоче і зможе переосмислити звичну йому фіговолисткову роль у політичній системі держави, фактично зведену лиш до голосування, і відмовитись від неї.
Але необхідна для територіальної громади їхня більшість (51%) — захоче і зможе, бо це стверджуватиме їхню самостійність, людську гідність, сприятиме задоволенню їхніх життєво важливих потреб, відповідатиме провідній політичній ідеї українського народу, традиціям наших предків.
Підтвердженням такого погляду слугують і дані проведеного мною опитування виборців свого мікрорайону після бесід про необхідність їхнього організаційного об’єднання в осередку територіальної громади м. Щорс. Із 100 опитаних (від 18 років і старше) — 74 погодились стати членами такого осередку, 20 — не визначилися і лише 6 — не погодилися. А в партіях не бажали бути всі. У мене є список цих виборців.
Отже, здобувши свою Українську державу, дбаючи про її зміцнення, ми можемо і повинні відродити в ній автономну діяльність територіальних громад на сучасній законній, організаційній і технічній основі.

ЗАКОННЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДРОДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

(Витяг із закону України про місцеве самоврядування і вибори депутатів)
Ст. 2 п. 1: «Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та РЕАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ територіальної громади... САМОСТІЙНО і під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Ст. 19. п. 1: «...представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста».
Ст. 22. п. 1: «Територіальні громади можуть мати власну символіку».
Ст. 60. п. 1: «Територіальним громадам належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, банки, страхові товариства, пенсійні фонди, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я...»
Ст. 75. п. 1: «Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менше як 2 рази на рік звітують перед територіальними громадами про свою роботу».
Ст. 75. п. 1: «Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень».
Ст. 7: «Право висування кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, місцевого голови належить громадянам України, які мають право голосу, і реалізується ними безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на зборах виборців за місцем їхнього проживання».
Ст. 6. п. 1: «Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста».

ПРОЕКТ
СТАТУТ ОСЕРЕДКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (ОТГ) м. Щорс

Загальні положення
Ми, виборці м. Щорса, беручи на себе відповідальність за власну долю, долаючи свою відчуженість від реальної влади, прагнучи створити в місті і районі (разом з громадами сіл і за сприяння органів влади) гідні людини умови життя, по усвідомленій необхідності, об’єднуємося й діємо в постійно існуючих осередках територіальної громади міста для самостійного здійснення самоврядних повноважень, наданих нам законом України про місцеве самоврядування. До територіальної громади міста входитиме 10 осередків.
По мікрорайонах міста на кожну тисячу виборців формується один осередок. Кожен ОТГ має свій номер і складається із нумерованих сотень. До сотні входять мешканці однієї вулиці чи її частини або декілька вулиць. У сотні може бути від 90 до 110 виборців, більше половини яких зареєструвалися членами ОТГ.
В ОТГ можуть створюватися різні секції (старійшин, жіноча, молодіжна та інші).
ОТГ є основою організаційної структури територіальної громади міста.

Члени ОТГ, їхні обов’язки і права

Членом ОТГ має право зареєструватися кожен громадянин України віком від 18 років і старше, який постійно проживає на території його формування і має право голосу, в т. ч. й члени всіх партій, громадських організацій і релігійних конфесій. Ініціативна група чи сотник зобов’язані зареєструвати членом ОТГ тих із них, хто виявить своє бажання в письмовій заяві і подасть її їм.
Громадяни, які не зареєструються членами ОТГ, перебуватимуть у стані кандидатів в його члени з правом зареєструватися будь-коли. При бажанні вони можуть брати участь у роботі віче (зборів) свого осередку з правом дорадчого голосу й без права бути висунутими в органи влади чи осередкові структури.

Член ОТГ бере на себе такі обов’язки:

— брати участь у роботі всіх віче свого осередку й виконувати його рішення. Дворазова відсутність на віче без поважної причини обумовлює вихід із членів осередку без права поновлення. Перелік поважних причин установлює віче ОТГ;
— дотримуватись усіх вимог статуту ОТГ.
Усі члени ОТГ рівноправні і мають право:
— виступати на віче ОТГ й відстоювати свою позицію з усіх питань порядку денного;
— пропонувати раді старійшин себе чи іншого члена ОТГ кандидатом у виборні органи влади;
— пропонувати віче себе чи іншого члена свого ОТГ кандидатом у члени осередкових комісій та делегатів конференцій осередків територіальної громади;
— обирати депутатів і посадових осіб в органи влади (цим правом користуються й не члени ОТГ), делегатів на конференції ОТГ та членів різних комісій ОТГ;
— подавати до ради сотників пропозиції до порядку денного чергового віче ОТГ;
— вільного виходу із членів ОТГ.

Рада сотників

Кожна сотня із свого складу обирає сотника і його заступника терміном на 1-3 роки. Сотником і його заступником не можуть бути депутати рад всіх рівнів, посадові особи виконавчої, судової, місцевої влади, а також керівники партій, громадських організацій, релігійних конфесій та трудових колективів усіх форм власності. Сотня уповноважує свого сотника:
— скликати і проводити збори сотні;
— установити і підтримувати контакт з кожним мешканцем своєї сотні, знати його здібності, характер, умови життя;
— бути членом ради сотників свого ОТГ;
— почергово з іншими сотниками осередку протягом одного року виконувати обов’язки голови ради сотників чи його заступника;
— бути спостерігачем на віче інших ОТГ й інформувати сотню про їхній перебіг;
— заздалегідь повідомляти членам сотні про місце, день і час скликання віче ОТГ і про його попередній порядок денний;
— свої обов’язки виконувати на громадських засадах (безоплатно).
Рада сотників скликається її головою не пізніше як за два тижні до проведення чергового чи позачергового віче. Вона вирішує всі питання, пов’язані з його скликанням і проведенням. Рада слідкує за дотриманням нею і членами ОТГ положень Статуту ОТГ і регламенту віче. У спеціальному журналі реєструє нових членів ОТГ і знімає з обліку вибулих. Заводить інше необхідне діловодство ОТГ.

Рада старійшин

До старійшин ОТГ належать його члени, чоловіки й жінки, яким виповнилося 60 і більше років. Вони користуються заслуженою повагою інших членів осередку. У залі проведення віче їм виділяються перші ряди.
Старійшини наділяються виключним правом пропонувати віче із членів свого ОТГ кандидатів у виборні органи влади всіх рівнів і окремі посади, узгодивши їх із радою сотників.
На певний термін старійшини обирають голову своєї ради та його заступника, установлюють порядок скликання і проведення ради. Можуть відстоювати узгоджену між собою позицію при прийнятті рішень на віче, вносити пропозиції про зміни до Статуту ОТГ.

Віче (збори) ОТГ

Віче осередків — їхня вища влада. Сотники і їхні ради, конференції ОТГ та різні комісії — підзвітні віче.
Установче віче ОТГ готує і проводить група ініціаторів, що мешкають на території його формування. Для скликання установчого віче необхідно мати зареєстрованими членами ОТГ і присутніми на віче не менше 51% всіх виборців — мешканців мікрорайону міста.
На установчому віче розглядається і приймається Статут ОТГ, регламент віче. Формуються сотні осередку, закріплюються за ними місця у залі засідань: старійшинам — перші ряди, середньому поколінню — середні, молоді до 30 років — задні.
Сотники й старійшини збираються на перші ради й вирішують свої організаційні питання.
Чергове віче ОТГ готує й проводить рада сотників не рідше двох разів на рік, в перший місяць весни і останній осені. Реєстрацію прибулих на віче проводять сотники або їхні заступники по своїх сотнях. У випадку фальсифікації даних реєстрації вони вибувають із членів ОТГ без права поновлення. Як спостерігачі на віче запрошуються сотники інших ОТГ.
Віче розглядає і ухвалює порядок денний, регламентує час для доповідачів та виступаючих. Доповіді і виступи повинні бути стислими й аргументованими. Голосування — відкриті. Всі засідання віче протоколюються.

Віче обирає зі своїх членів дільничну виборчу комісію, одного (чи двох) депутатів до міської ради, делегатів на конференцію ОТГ міста і уповноважує їх відстоювати в міськраді і на конференції позицію більшості осередку з доведенням до відома депутатів та делегатів конференції і позиції його меншості. Після конференції делегати звітують перед черговим віче свого ОТГ.
Кожен депутат міської ради звітує перед своїм ОТГ через півроку після його обрання і далі кожного півроку. Згідно з законом віче ОТГ може достроково позбавити його своїх повноважень і обрати іншого депутата. Віче ОТГ має право висувати свого кандидата на голову міської ради, депутатів районної, обласної і Верховної Рад. Розпустити ОТГ може тільки його віче.

Координаційний центр

Для підготовки й проведення конференцій ОТГ та узгодження своїх дій ради сотників створюють координаційний центр осередків територіальної громади міста. До його складу входять голови рад сотників усіх ОТГ. Скликає й проводить засідання координаційного центру голова ради сотників осередку № 1 не пізніше, як за два тижні до проведення конференції. Він же виконує обов’язки голови координаційного центру. Координаційний центр визначає для осередків кількість делегатів на конференцію ОТГ.
Конференції ОТГ — найвища влада територіальної громади. Конференція ОТГ скликається головою координаційного центру для заслуховування звіту голови міської ради через рік після його обрання і далі щорічно. Згідно з законом конференція може достроково позбавити його повноважень голови, передавши їх його головному супернику на попередніх виборах, який запрошується на конференцію з правом виступу на ній.

Стосунки між віче ОТГ, міською радою і її головою

В період між віче осередків і їхніми конференціями виборці міста підпорядковуються рішенням депутатів міської ради і її голови. На віче і конференції ОТГ депутати міськради і її голова підпорядковуються їхнім рішенням і проводять їх в життя.

Символіка, приміщення, майно і гроші ОТГ

Територіальна громада м. Щорс матиме свою символіку. Віче і конференції ОТГ проводитимуться в районному Будинку культури. Згодом ОТГ матимуть необхідні для роботи: приміщення, майно, гроші, печатку. Джерела грошових надходжень кожен ОТГ знаходитиме самостійно, виходячи зі своїх можливостей. Осередки матимуть своїх скарбників і визначатимуть, куди витрачати кошти.

Зауваження до проекту статуту ОТГ

У цьому проекті мають місце відхилення від чинних законів України про місцеве самоврядування і про вибори депутатів рад всіх рівнів, спрямовані на забезпечення Конституційної ролі територіальних громад (народу) у політичних процесах як єдиного джерела влади в державі.
Для цього майбутнім територіальним громадам НЕОБХІДНО:
— Здобути статус юридичної особи.
— Взяти на себе утворення дільничних виборчих комісій.
— Монополізувати право висувати кандидатів у ради народних депутатів і на виборні посади всіх рівнів під відповідальність конкретного ОТГ.
Представники партійних, громадських організацій, трудових колективів, самовисуванці, якщо хочуть бути обраними в органи влади і здатні кваліфіковано здійснювати надані їм громадою владні повноваження в інтересах громад і української нації, повинні стати членами ОТГ за місцем свого постійного проживання і згідно зі статутом ОТГ висуватися і обиратися через них. Таким чином буде встановлено постійний організаційний зв’язок між партійними організаціями (партіями) і громадами (народом). Партійні організації здобудуть можливість пізнавати і відбирати з ОТГ політично здібну молодь, виховувати з неї кваліфікованих політиків-професіоналів, а безпартійні громадівці спілкуватимуться з партійцями і знатимуть, кому з них можна довірити здійснення певних владних повноважень, а кому — ні.
— Монополізувати право підготовки, скликання і проведення своїх віче, конференцій радами сотників. Якщо виникне необхідність скликати позачергове віче — голова міста чи села повинен ініціювати його проведення через раду сотників.
У МОНОПОЛЬНОМУ РОЗПОРЯДЖЕННІ ГРОМАД (НАРОДУ) ЯК ЄДИНОГО ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ В ДЕРЖАВІ ПОВИНЕН БУТИ ЧІТКО ОКРЕСЛЕНИЙ, ЗАКРІПЛЕНИЙ ЗАКОНОМ КОНТРОЛЬНИЙ ПАКЕТ КЛЮЧОВИХ ВЛАДНИХ ПРАВ, ЯКИЙ УНЕМОЖЛИВИТЬ МАНІПУЛЮВАННЯ НИМИ БУДЬКИМ У БУДЬ-ЧИЇХ ІНТЕРЕСАХ.

Умови, необхідні для реалізації цього проекту:

— Офіційно заявлена згода і підтримка в реалізації проекту голів облдержадміністрації, облради, райдержадміністрації, райради, населеного пункту, бо це повинно бути їхнє «ПЕРШЕ І НАЙГОЛОВНІШЕ ЗАВДАННЯ».
— Створити із добровольців групу (групи) щодо проведення з виборцями конкретного населеного пункту бесід, лекцій про їхні права, інтереси і про можливість їх реалізації чи дієвого впливу на органи місцевої влади для їх реалізації, через їхнє організаційне об’єднання і діяльність в ОТГ.
— В процесі бесід підібрати із жителів населеного пункту ініціативну групу, яка б взяла на себе організаційні функції щодо формування ОТГ: підготувати проект статуту і регламенту ведення віче ОТГ (дати їм зразок), зібрати і зареєструвати заяви виборців і при їхній кількості не менше 51% — скликати і провести організаційне віче. Затвердити статут, регламент ведення віче ОТГ, сформувати сотні, обрати сотників, провести організаційне засідання ради сотників і старійшин, оформити протокол, передати свої функції раді сотників і саморозпуститися.
— Через засоби масової інформації інформувати населення району і області про хід формування ОТГ в населених пунктах.

Заключна частина

Основою, живильним джерелом існуючих рад народних депутатів і громадянського суспільства можуть і повинні стати не просто виборці, а повноправні господарі у своїй країні — громадяни України, організаційно об’єднані у постійно існуючих осередках територіальних громад, спроможних самостійно, систематично збиратися на віче, конференції і безпосередньо здійснювати свої керівні ключові функції у системі місцевого самоврядування задля власних і національних інтересів.
Якщо візьмемося за цю нову для нас, так необхідну справу, то й навчимося робити її і цінувати, як цінуємо сім’ї, в яких живемо, і трудові колективи, в яких заробляємо собі на хліб насущний.
Підготував
Павло СЕМЕНЕНКО
м. Щорс, Чернігівська обл.
(Використана література: Газета «За вільну Україну», № 45, 02.04.98 р.
В. Антонович «Про козацькі часи на Україні»)

Зразок заяви
Ініціативній раді виборців
Гр. ______________________ року народження, постійно проживаю
м.__________вул. _________,
буд. №_____, кв. №______, тел. №_____, освіта_______,
маю право голосу
ЗАЯВА
Даю згоду зареєструвати мене членом осередку територіальної громади м. Щорс для здійснення своїх правообов’язків громадянина України: висувати знаних мною членів свого осередку кандидатами в органи влади, обирати депутатів і посадових осіб, заслуховувати їхні звіти, згідно з законом достроково відкликати деяких з них й вирішувати інші проблеми суспільного життя. Зобов’язуюсь 2-3 рази на рік брати участь у роботі віче (зборів) свого осередку і виконувати його рішення.
Підпис
Дата

P. S. Голова Щорської громадської організації «За громадянське суспільство» Павло Дмитрович Семененко ініціював звернення до лідерів опозиційних партій «Свобода», «УДАР» і «Батьківщина», за основу якого взята опублікована нещодавно у «Кримській світлиці» стаття А. Марущака «Сила держави – в силі народу» («КС» № 45 за 08.11.2013 р.), що сприймається «...як принципово важлива для започаткування, становлення і утвердження в Україні реального народовладдя (демократії)».
В ній пропонується українським політичним партіям «…іти до народу... не з обіцянками зробити його життя щасливим, а з умінням навчити народ бути базовою ланкою держави». Тобто – СТАТИ УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ, щоб бути здатним самостійно реалізовувати всі свої природньо-конституційні правообов’язки, а найперше — владні, для максимального забезпечення повноцінності свого життя.
На думку П. Семененка, досягнути цього можливо спільними зусиллями партій, громадських організацій, ЗМІ і держави шляхом формування і діяльності організаційно структурованих, самоврядних, фінансово самодостатніх територіальних громад у населених пунктах України, про що, зокрема, йдеться в опублікованій вище статті. Павло Дмитрович сподівається отримати від адресатів обґрунтовану відповідь на своє звернення і шукає однодумців серед читачів-«світличан», для чого просить опублікувати його адресу й телефон, що ми й робимо: Семененко Павло Дмитрович, вул. 30 років Перемоги, 4, кв. 1, м. Щорс Чернігівської обл. Конт. тел:. (097) 425 24 95.

Державний прапор біля садиби щорсівця Павла Дмитровича Семененка майоріє і в свята, і в будні

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Ми єсть народ?"