Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2013
70-Л╤ТН╤Й МУСТАФА ДЖЕМ╤Л╢В ЗАЛИША╢ТЬСЯ ОДНИМ З НАЙВПЛИВОВ╤ШИХ ПОЛ╤ТИК╤В У КРИМУ

Дати

13 листопада виповнилося 70 рок╕в л╕деру кримськотатарського нац╕онального руху, колишньому дисиденту ╕ нин╕шньому пол╕тику Мустаф╕ Джем╕л╓ву. Попри те, що менше м╕сяця тому в╕н позбувся посади голови Меджл╕су, Джем╕л╓в уже понад 20 рок╕в залиша╓ться одним ╕з найвпливов╕ших кримських пол╕тик╕в. У середу в автоном╕╖ пройшла низка заход╕в на честь юв╕лею багатол╕тнього л╕дера кримських татар.
Виставки книг ╕ документ╕в у б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤сма╖ла Гаспринського та в музе╖ кримськотатарського мистецтва — перел╕к заход╕в, орган╕зованих оф╕ц╕йними структурами до юв╕лею в╕домого пол╕тика, дисидента ╕ л╕дера кримських татар Мустафи Джем╕л╓ва, цим вичерпу╓ться. Пол╕тичний журнал╕ст, автор книги «Мустафа Джем╕л╓в: людина, яка перемогла стал╕н╕зм» Микола Семена каже, що, враховуючи ставлення кримсько╖ влади до опозиц╕йного депутата, це й так багато.
Микола Семена назива╓ Мустафу Джем╕л╓ва «постаттю планетарного р╕вня», яких небагато в Укра╖н╕. «Укра╖нський пол╕тикум, насамперед, мав би брати приклад з ц╕╓╖ людини, ф╕гури св╕тового масштабу. А по-друге, мав би б╕льш активно використовувати його м╕жнародний досв╕д, широк╕ зв’язки ╕ величезний авторитет за кордоном для зм╕цнення демократ╕╖ ╕ держави, для розв’язання як зовн╕шн╕х, так ╕ внутр╕шн╕х проблем Укра╖ни», — вважа╓ Микола Семена.
На його думку, сучасники поки не повною м╕рою оц╕нили масштаб ц╕╓╖ людини та ╖╖ роль в ╕стор╕╖ Криму ╕ загалом Укра╖ни. Експерт каже, що Джем╕л╓в уже понад 20 рок╕в залиша╓ться одним ╕з найвпливов╕ших пол╕тик╕в рег╕ону.

Вижити, щоб повернутися до Криму

Мустафа Джем╕л╓в народився 1943 року п╕д Джанко╓м у родин╕ розкуркуленого ай-серезця Абдулджем╕ля. Коли йому не виповнилося ще й року, в╕н ╕з с╕м’╓ю ╕ рештою кримських татар був висланий до Узбекистану. Ще школярем долучився до п╕дп╕льно╖ «Сп╕лки кримськотатарсько╖ молод╕», потрапив у поле зору Ком╕тету державно╖ безпеки, а в 1965 роц╕ його вперше арештували ╕ виключили з ╕нституту. Пот╕м були десяток арешт╕в, суд╕в ╕ майже п╕втора десятка рок╕в в’язниць, табор╕в ╕ заслання.
Мустафа Джем╕л╓в каже, що тод╕ мав дв╕ мр╕╖: максимум — повернутися до Криму, м╕н╕мум — не померти в ув’язненн╕.
«У т╕ радянськ╕ часи не оч╕кував, що за життя повернуся до Криму ╕ б╕льше 20 рок╕в проживу на батьк╕вщин╕. Тод╕ мр╕яв померти просто серед сво╖х близьких, а не в зон╕, щоб не кинули там до таб╕рно╖ ями, а щоб по-людськи поховали. Але все обернулося набагато краще, ан╕ж оч╕кувалося», — розпов╕в Мустафа Джем╕л╓в.
В╕н першим кинув клич повертатися додому, й за п╕втора року п╕сля того, як був зв╕льнений з останнього ув’язнення, у 1989 роц╕ з родиною повернувся до Криму. Повернувся не сам, а з б╕льшою частиною депортованих кримських татар.
Повернення ц╕л╕сного народу, сотень тисяч людей п╕сля п╕встол╕ття депортац╕╖ на свою ╕сторичну батьк╕вщину — в╕н назива╓ головною справою свого життя.
«╤ все це пройшло без кровопролиття. Ми не пролили жодно╖ крапл╕ н╕ чужо╖, н╕ сво╓╖ кров╕. Не знаю, чи ╓ ще таке в ╕стор╕╖ людства. Хоча, звичайно, ще багато сл╕д зробити, але те, що вже зроблено, — це велика справа. ╤ те, що я до цього причетний, впливав на це якось, — це приносить задоволення», — зазначив Мустафа Джем╕л╓в.
У св╕т╕ високо оц╕нили це — Джем╕л╓в став лауреатом М╕жнародно╖ прем╕╖ ООН за гуман╕зм ╕мен╕ Фр╕тьофа Нансена ╕ к╕лькаразово ном╕нувався на Нобел╕вську прем╕ю миру.

Все робив для свого народу...

Мирним розвитком сусп╕льно-пол╕тичних процес╕в буремного к╕нця ХХ стол╕ття п╕востр╕в ма╓ завдячувати саме Мустаф╕ Джем╕л╓ву, вважа╓ колишн╕й 1-й секретар Кримського обкому КПУ, екс-голова Верховно╖ Ради Кримсько╖ АРСР, нин╕ ректор Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету, Герой Укра╖ни Микола Багров.
Наприк╕нц╕ 80-х рок╕в Багров був першим високопоставленим парт╕йним ╕ державним д╕ячем Укра╖ни, який п╕шов на прямий контакт з кримськими татарами ╕ Мустафою Джем╕л╓вим. Цей д╕алог в╕н назива╓ «важким, але ╓дино в╕рним р╕шенням, що в╕двернуло Крим в╕д во╓нного р╕шення». Колишн╕й кер╕вник Криму вважа╓ роль останнього у мирному розв’язанн╕ тод╕шн╕х м╕жетн╕чних суперечностей на п╕востров╕ «неоц╕ненною».
«В╕н все, що робив, — робив для народу ╕ в ╕м’я свого народу. Враховуючи, що ми, я вважаю, патр╕оти Криму, для того, щоб тут був мир ╕ злагода, ми знаходили порозум╕ння в р╕зних ситуац╕ях», — розпов╕в Микола Багров.
Мустафа Джем╕л╓в, який за останн╕ к╕лька рок╕в пережив низку с╕мейних трагед╕й, не збира╓ться йти на в╕дпочинок. В╕н 22 роки очолював Меджл╕с ╕ п╕сля сво╓╖ в╕дставки об╕ця╓ вс╕ляко допомагати у розвитку системи етн╕чного самоврядування кримських татар, ╖╖ визнання в Укра╖н╕ ╕ св╕т╕. Каже, що працюватиме, поки стане сил та ясного розуму.

Володимир ПРИТУЛА
(Рад╕о «Свобода»)

ТИМ ЧАСОМ...

Голова Ради м╕н╕стр╕в Криму Анатол╕й Могильов не побачив зв’язку м╕ж п╕дпалюванням мечетей у Криму ╕ нещодавн╕м нападом на автомоб╕ль народного депутата Укра╖ни Мустафи Джем╕л╓ва. Про це прем’╓р АРК Анатол╕й Могильов заявив у в╕второк на прес-конференц╕╖ в С╕мферопол╕, переда╓ кореспондент Укр╕нформу.
«Не потр╕бно в ц╕й под╕╖ шукати нац╕онального п╕д╜рунтя. Злочинн╕сть, за великим рахунком, не ма╓ нац╕онального забарвлення», — сказав в╕н.
За словами А. Могильова, в Криму в╕д вандал╕зму на кладовищах страждають як християни, так ╕ мусульмани: «Якщо брати акти вандал╕зму на цвинтарях, то на християнських ╖х б╕льше, н╕ж на мусульманських. Чи у нас не розбивають скло автомоб╕л╕в слов’ян? Розбивають».
При цьому в╕н зазначив, що м╕л╕ц╕я ╕ прокуратура займаються розкриттям ус╕х скоюваних в Криму злочин╕в, не д╕лячи ╖х за нац╕ональною ознакою.
Як пов╕домляло агентство, 10 листопада вноч╕ нев╕дом╕ розбили лобове скло машини народного депутата Укра╖ни Мустафи Джем╕л╓ва. Коментуючи даний факт, в╕н заявив, що вчинен╕ в Криму 13 ╕ 15 жовтня п╕дпали мечетей ╕ напад на його авто ╓ ланками одного ланцюга, ╕ в╕н не в╕рить, що правоохоронц╕ знайдуть винних у цих злочинах...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12540

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков