Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 08.11.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИСТОПАД

8
1867 р. — оперою Олекс╕я Верстовського «Аскольдова могила» розпочав св╕й перший сезон пост╕йний оперний театр у Ки╓в╕.
1909 р. — в╕дбулись установч╕ збори член╕в Ки╖вського товариства пов╕троплавання.
1918 р. — у Пряшов╕ закарпатськ╕ укра╖нц╕ створили Руську народну раду.
Народилися:
1758 р. — Мелет╕й Модест (св╕тське ╕м’я – Михайло) Гриневецький, укра╖нський церковний д╕яч, ╕сторик, джерелознавець, педагог, кра╓знавець ╕ колекц╕онер.
1883 р. — Остап Луцький, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, публ╕цист, поет, член «Молодо╖ музи», автор зб╕рок поез╕й «З мо╖х дн╕в» (1905), «В так╕ хвил╕» (1906). Сп╕вредактор часопису «Буковина» (1907-1914). Протягом цих рок╕в фактично редагував часопис, що дуже позитивно позначилося на якост╕ газети. У ц╕ роки як╕сно зм╕нилося публ╕цистичне та л╕тературне наповнення газети. Завдяки активн╕й публ╕кац╕╖ на стор╕нках «Буковини» твор╕в «молодомуз╕вц╕в», багато з них швидко стали популярними у тогочасному л╕тературному процес╕. Л╕тературний псевдон╕м «О. Люнатик», «Немирич», О. Л-ий, О-п Л-й, Л. Потужний л╕тературний критик.
Написав низку л╕тературно-критичних статей, присвячених л╕тературному процесов╕ к╕нця Х╤Х — початку ХХ стол╕ття, в яких пропов╕дував модерн╕стськ╕ шляхи розвитку л╕тератури, стверджував про необх╕дн╕сть збагачення та ур╕зноман╕тнення естетичних та художн╕х принцип╕в в укра╖нськ╕й л╕тератур╕.
1887 р. — Дмитро В╕товський, головнокомандувач УГА, в╕йськовий м╕н╕стр ЗУНР.
1900 р. — Михайло Тел╕га, кубанський бандурист, учасник визвольно╖ боротьби.
Померли:
1985 р. — Як╕в Гн╕здовський, укра╖нський художник, граф╕к, керам╕ст, мистецтвознавець. Малював ол╕йними фарбами й темперою, р╕зними твердими барвниками, грав╕рував на дерев’яних ╕ металевих дошках, ╕нод╕ займався скульптурою малих форм. Його спадщина склада╓ сотн╕ картин та б╕льш н╕ж 300 гравюр (ксилограф╕╖, офорти та л╕ногравюри).
2002 р. — ╤ван Кандиба, член-засновник Укра╖нсько╖ роб╕тничо-селянсько╖ сп╕лки (1960) та УГГ (1976), голова ДСУ, голова Проводу ОУН в Укра╖н╕.

9
День укра╖нсько╖ писемност╕ ╕ мови.
За православним календарем — це день вшанування пам’ят╕ Преподобного Нестора-Л╕тописця.
1882 р. — у ╢лисаветград╕ з п’╓сою «Наталка Полтавка» дебютував укра╖нський театр Марка Кропивницького.
1938 р. — у Хуст╕ з метою в╕йськового вишколу учасник╕в укра╖нського нац╕онального руху ╕ для орган╕зац╕╖ оборони Карпатсько╖ Укра╖ни утворена нап╕вв╕йськова орган╕зац╕я «Карпатська С╕ч».
1956 р. — Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР ухвалила указ «Про заборону колишн╕м оч╕льникам й активним учасникам укра╖нського нац╕онал╕стичного п╕дп╕лля, як╕ були засуджен╕ й в╕дбували покарання, повертатися в зах╕дн╕ област╕ УРСР».
1961 р. — м╕сто Стал╕но д╕стало назву Донецьк.
1962 р. — м╕сто Стан╕слав перейменоване на ╤вано-Франк╕вськ.
1976 р. — створена Укра╖нська Гельс╕нська група (Укра╖нська громадська група сприяння виконанню Гельс╕нських угод), об’╓днання д╕яч╕в укра╖нського правозахисного руху.
Членами-засновниками УГГ були: Руденко Микола Данилович (кер╕вник групи), Бердник Олександр Павлович, Григоренко Петро Григорович, Кандиба ╤ван Олекс╕йович, Лук’яненко Левко Григорович, Мешко Оксана Як╕вна, Матусевич Микола ╤ванович, Маринович Мирослав Франкович, Строката Н╕на Антон╕вна, Тихий Олекс╕й ╤ванович.
П╕дставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акта Наради у справах безпеки й сп╕впрац╕ в ╢вроп╕ у Гельс╕нк╕ 1975 р. Зг╕дно з основоположною декларац╕╓ю УГГ ╖╖ метою ╓ сприяння виконанню в Укра╖н╕ постанов Заключного акта: збирати докази порушення тих постанов та скарги постраждалих; доводити факти порушення прав людини та нац╕й в Укра╖н╕ до в╕дома ширших к╕л укра╖нсько╖ та м╕жнародно╖ громадськост╕, до уряд╕в держав, як╕ п╕дписали Заключний акт.
Народився:
1872 р. — Богдан Лепкий, укра╖нський поет, проза╖к, л╕тературознавець, критик, перекладач, ╕сторик л╕тератури, видавець, публ╕цист, громадсько-культурний д╕яч, художник.
Помер:
1794 р. — Григор╕й Сковорода.

10
Всесв╕тн╕й день науки.
Всесв╕тн╕й день молод╕.
1709 р. — за наказом Петра ╤ були проведен╕ каральн╕ д╕╖ московських в╕йськ ╕з захоплення ╕ знищення столиц╕ гетьмана Мазепи Батурина ╕ його мешканц╕в. В ход╕ цих д╕й були вир╕зан╕ вс╕ мешканц╕ м╕ста, незалежно в╕д в╕ку ╕ стат╕. За р╕зними оц╕нками загинуло в╕д 11 до 15 тисяч батуринц╕в. В ╕стор╕ю Укра╖ни ц╕ под╕╖ ув╕йшли п╕д назвою «Р╕занина в Батурин╕». Саме м╕сто було пограбоване, в тому числ╕ ╕ православн╕ храми, а пот╕м за наказом Меншикова було спалене, а церкви знищен╕.
Тогочасн╕ газети так описували под╕╖ у Батурин╕ — «Страшна р╕занина», «Вся Укра╖на в кров╕», «Ж╕нки ╕ д╕ти на в╕стрях шабель». З такими назвами виходили пров╕дн╕ газети Франц╕╖ — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жад╕бний до кров╕ в Укра╖н╕… Вс╕ мешканц╕ Батурина, незважаючи на в╕к ╕ стать, вир╕зан╕, як наказують нелюдськ╕ звича╖ москов╕тов»; «Вся Укра╖на купа╓ться в кров╕. Меншиков показу╓ жахи московського варварства».
1723 р. — заарештований Павло Полуботок, черн╕г╕вський полковник, наказний гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни (1722-1724 рр.).
1764 р. — Катерина ╤╤ скасувала гетьманство, передавши всю повноту влади в Укра╖н╕ президенту Малорос╕йсько╖ колег╕╖ Петру Рум’янцеву.
1928 р. — у Ки╓в╕ в╕дкритий будинок-музей Тараса Шевченка.
Померли:
1838 р. — ╤ван Котляревський, письменник, перший класик ново╖ укра╖нсько╖ л╕тератури.
1873 р. — Михайло Максимович, укра╖нський ╕сторик, ф╕лолог, етнограф, ботан╕к, поет, перший ректор Ки╖вського ун╕верситету.

11
1917 р. — укра╖нський полк, сформований з делегат╕в III Всеукра╖нського в╕йськового з’╖зду, придушив б╕льшовицьке повстання в Ки╓в╕.
Народився:
1894 р. — В╕ктор Чек╕рда, отаман Чорний Ворон.

12
1871 р. — в Одес╕ дебюту╓ як актор-профес╕онал Марко Кропивницький (у вистав╕ за п’╓сою Кв╕тки-Основ’яненка «Сватання на Гончар╕вц╕»).
1918 р. — гетьман Укра╖ни Павло Скоропадський узаконив автокефал╕ю Укра╖нсько╖ православно╖ церкви (УАПЦ).
1967 р. — у Нью-Йорку в╕дбувся Перший св╕товий конгрес в╕льних укра╖нц╕в.
1992 р. — в Укра╖н╕ введено в об╕г укра╖нський карбованець як купон Нац╕онального банку Укра╖ни. Вих╕д Укра╖ни з рубльового простору. Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4-6 м╕сяц╕в, вони про╕снували до 1996 року, взявши на себе весь ╕нфляц╕йний удар.
Померли:
1803 р. — Петро Калнишевський, останн╕й кошовий отаман Запорозько╖ С╕ч╕ у 1762 та 1765-1775 роках. П╕сля л╕кв╕дац╕╖ Запорозько╖ С╕ч╕ 4 червня 1775 року разом ╕з старшиною Калнишевського було заарештовано ╕ на пропозиц╕ю Потьомк╕на дов╕чно заслано до Соловецького монастиря, куди доправлено наприк╕нц╕ липня 1776 року. Православний святий (вшанову╓ться як Петро Багатостраждальний).
1941 р. — Кость Левицький, укра╖нський публ╕цист, адвокат, голова уряду Зах╕дноукра╖нсько╖ Республ╕ки у 1918-1919 рр.

13
1918 р. — розпочалося та╓мне зас╕дання Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ сп╕лки, на якому створено Директор╕ю — найвищий орган державно╖ влади УНР.
Народилися:
1889 р. — Остап Вишня (Павло Губенко), укра╖нський письменник, новел╕ст, класик сатирично╖ прози ХХ ст. Начальник медично-сан╕тарного управл╕ння М╕н╕стерства зал╕зниць УНР. В’язень стал╕нських концтабор╕в.
1905 р. — Н╕л Хасевич, художник, учасник визвольно╖ боротьби у лавах УПА.
1913 р. — Герман Жуковський, укра╖нський композитор, педагог, народний артист УРСР. Автор 9 опер («В╕д щирого серця», «Перша весна»); балет╕в («Л╕сова п╕сня», «Д╕вчина ╕ Смерть»).
1943 р. — Мустафа Джем╕л╓в, укра╖нський пол╕тик, один ╕з пров╕дник╕в кримськотатарського нац╕онального руху.
Помер:
1923 р. — ╤ван Липа, укра╖нський громадський д╕яч, письменник, л╕кар. Батько Юр╕я Липи. Один ╕з засновник╕в Братства Тарас╕вц╕в.

14
1918 р. — законом, п╕дписаним гетьманом Павлом Скоропадським, створена Укра╖нська академ╕я наук. Першим президентом обрано академ╕ка Володимира Вернадського.
1918 р. — проголошено Директор╕ю УНР.
1939 р. — Верховна Рада УРСР затвердила Закон про возз’╓днання Зах╕дно╖ Укра╖ни з УРСР.
1944 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрився Державний музей укра╖нського мистецтва.
Народився:
1912 р. — Андр╕й Малишко, укра╖нський поет, перекладач, л╕тературний критик.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12529

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков