Версiя для друку Обговорити в форумi

9 листопада — День української писемності та мови

МОЯ РІДНА МОВА
Минулого року на осінніх канікулах я з батьками поїхала до міста Києва – столиці України, центру національної культури нашого народу.
Ми відвідали «Національний музей мистецтв України», де побачили автопортрет Т. Г. Шевченка; Києво-Печерську Лавру, в якій є мощі Нестора Літописця, Іллі Муромця та інших святих; Китаївську пустинь; театр імені Лесі Українки, де йшла вистава А. Чехова «Дрібниці життя»; Майдан Незалежності; Андріївський узвіз; Софійський собор, біля якого знаходиться історичний пам’ятник Богдану Хмельницькому. І тільки там, у справжній Україні, у самому її «серці» для мене стало зрозумілим, що я – українка, що мова – це стрижень, на якому тримається наше суспільство. Мова, яку відстоювали письменники, поети, громадські діячі України та інші, дійсно існує. І ми чули її на вулицях, у церквах, метро, музеях, на залізничному вокзалі. І мені вперше захотілося розмовляти українською мовою не лише на уроці, а в побуті.
Мова – це основа країни, вона – початок великої родини українців, вона – джерело національної гідності народу. Коли я чула на вулицях Києва англійську чи італійську мову, одразу виникала думка: «Чужі!». Чого не було, коли оточуючі розмовляли українською.
Після цих спостережень я хочу зробити висновок: ми – українці – повинні вивчати свою мову, пишатися нею, захищати її, розмовляти нею, передавати її нащадкам.

Марія ПАНОВА,
учениця 8-А класу
Сонячнодолинської ЗОШ,
АР Крим

«МОВА — НАЙДОРОЖЧА КОШТОВНІСТЬ...»

У кожного народу є його найдорожча коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків, народу передається через рідну мову. Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом. Українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане й народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспортi. Приємно, що люди з повагою ставляться: хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають й інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони повинні поважати мову народу, серед якого вони живуть.
Я стараюсь добре вивчати українську мову, щоб добре нею володiти. Для мене вона теж — як рiдна.

Ельмаз АБЛЯКІМОВА,
8 клас, член МАЛіЖ Сонячнодолинської ЗОШ, АР Крим

«КОЖНЕ СЛОВО — НАЧЕ НІЖНА КВІТКА...»

У світі багато різних народів. У кожного народу є своя мова, яку він пізнає з молоком матері. З дитинства діти чують колискові, потім знайомляться з казками, приказками, примовками, в школі вивчають більш серйозні жанри усної народної творчості. В них зберігається душа народу, а слово є його виразником.
Українську мову ми вивчаємо в шкільні роки. Вона — мелодійна, співуча, дуже виразна, а кожне слово багате особливим змістом. За національністю я — кримська татарка, але я з великим захопленням вивчаю українську мову і люблю її. Вона для мене зараз як рідна. Українська мова мені дуже близька і зрозуміла. Шевченківське визначення мови як «диво калинове» дуже красиве і багате, оскільки калина є символом домашнього вогнища, який так бережуть в українській родині. Я із задоволенням дивлюся передачі українською мовою і відчуваю особливу емоційність таких фраз, як «рушник вишиваний», «шепотіння струмочка», «солов’їна пісня»...
Кожне слово в цій мові, наче ніжна квітка на кетязі калини. А її червоні ягідки з кісточками, схожими на серце, символізують палкий характер українського народу. Ось так в українській мові поєднуються ніжність та полум’я, краса та гіркота — усі риси чудової калини.
Я вірю, що народ ніколи не забуде своєї чарівної мови.

Аліє НУСРЕТОВА,
8 клас, член МАЛіЖ,
Сонячнодолинська ЗОШ, АР Крим

УКРАЇНСЬКА МОВА

Українська мова —
Мила, рідна і чарівна,
Мова нашої країни —
Гордість України.
Рідна мова гріє серце
Кожної людини.
Скільки в нашій мові
Принад і краси!
Тож любов до неї
Все життя неси!

Настя СИДОРОВА,
8 клас,
член МАЛІЖ Сонячнодолинської ЗОШ,
м. Судак,
АР Крим

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема ""Джерельце""