Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 08.11.2013
СИЛА ДЕРЖАВИ – В СИЛ╤ НАРОДУ

Прошу слова!

В природ╕ укра╖нського сусп╕льства в╕дбуваються процеси, не сум╕сн╕ з розвитком нашо╖ кра╖ни. Найб╕льш виразним св╕дченням цього ╓ надзвичайно низький р╕вень життя народу ╕ нестримне бажання людей, особливо молод╕, ви╖хати за кордон. За 20 рок╕в в Укра╖н╕ померло громадян на 6,5 млн. б╕льше, н╕ж народилося. ╤ це не дивно, адже ж третина народу живе за межею б╕дност╕. Близько 7 млн. наших сп╕вв╕тчизник╕в шука╓ кращо╖ дол╕ в багатьох кра╖нах св╕ту. ╤ це при тому, що Укра╖на до 1991 року мала достатн╕й економ╕чний потенц╕ал для усп╕шного розвитку. Але щось непередбачуване стало на перешкод╕ оч╕куваного усп╕ху. Все вказу╓ на те, що ще на стад╕╖ розгортання останнього етапу боротьби за самост╕йн╕сть Укра╖ни верх╕вка нац╕онально-патр╕отичного активу недбало поставилася до вибору засад буд╕вництва молодо╖ держави. За понад 20 рок╕в незалежност╕ так ╕ не було напрацьовано стратег╕╖ ╖╖ розвитку. Схоже на те, що багато хто був переконаний в тому, що укра╖нцям достатньо було в╕докремитись в╕д Рос╕╖ ╕ «все п╕де як по маслу». Однак вже за р╕к-два в кра╖н╕ стали в╕дбуватися процеси, як╕ зовс╕м не зб╕галися з ╕нтересами нашого народу. Вони швидко набрали такого розмаху, що поставили п╕д загрозу ╕снування Укра╖нсько╖ держави. Под╕╖ розвивалися таким чином, що вже через к╕лька рок╕в ╕ без того незначний (в усякому раз╕ не вир╕шальний) вплив на державн╕ справи укра╖нських патр╕от╕в, як╕ самов╕ддано боролися за незалежн╕сть р╕дно╖ земл╕, був сутт╓во обмежений. А вже нин╕ борц╕ за волю Укра╖ни повн╕стю усунут╕ ╕з державотворчого процесу. Йдеться про ╖хню в╕дсутн╕сть у влад╕ вищого державного р╕вня. Можна, звичайно, волати «ганьба», але сплески гн╕ву затьмарюють розум ╕ не можуть виправити ситуац╕ю. Власне кажучи, ми вже вволю накричалися перед ╕ п╕сля проголошення незалежност╕ Укра╖ни ╕ п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖, а насл╕док сумний. Тож спробу╓мо в╕д емоц╕йних р╕шень ╕ акц╕й перейти до осмисленого пошуку п╕дход╕в до визначення основних засад ст╕йко╖ модел╕ розвитку Укра╖ни.
Насамперед, сл╕д не забути про те, що Укра╖нська держава виникла внасл╕док багатов╕ково╖ виснажливо╖ боротьби укра╖нц╕в за волю. За це в р╕зн╕ пер╕оди ╕стор╕╖ поклали сво╖ голови м╕льйони кращих з них. Тож самост╕йн╕сть Укра╖ни ╓ сукупним здобутком боротьби багатьох покол╕нь укра╖нц╕в за право бути господарями на сво╖й земл╕. Саме потужна енергетика борц╕в за волю минулих покол╕нь була тим ╕нерц╕йним ╕ нев╕дпорним запалом, який дав нам наснагу в 1991 роц╕ проголосити незалежн╕сть Укра╖ни. Тому н╕хто не ма╓ морального права ставити п╕д сумн╕в, що боротьба давн╕х ╕ останн╕х покол╕нь укра╖нц╕в ╓ нар╕жним каменем молодо╖ Укра╖нсько╖ держави. Пам’ять про геро╖в ус╕х час╕в та жертв стал╕нських репрес╕й, голодомор╕в ╕ агресивного ате╖зму ма╓ стати охоронною грамотою про цив╕л╕зац╕йне право укра╖нц╕в, ╕менем яких названа держава Укра╖на. З цього виплива╓, що п╕дставою ╕ головним чинником для утворення незалежно╖ Укра╖ни був не ╕нтернац╕онал╕зм, не космопол╕тизм, а нац╕ональна ╕дея, тобто споконв╕чна Мр╕я укра╖нц╕в мати свою власну державу, наповнену, насамперед, природн╕м укра╖нським зм╕стом.
Також ми мусимо усв╕домлювати, що жодна реформа не спрацю╓ без присутност╕ у процес╕ державотворення глибинного нац╕онального досв╕ду укра╖нц╕в. Сл╕д було давно збагнути, що укра╖нська сп╕льнота без виплекано╖ природою щиро╖ мови, д╕дусево╖ казки, н╕жно╖ вишиванки, милозвучно╖ п╕сн╕ не може бути житт╓спроможною ╕ конкурентоспроможною в цив╕л╕зованому св╕т╕. Ми мусимо зрозум╕ти, що розперезана ╕ оголена до самого споду космопол╕тична культура, прищеплена укра╖нцям п╕сля геноциду 30-х рок╕в минулого стол╕ття, сп╕вм╕рна Чорнобильськ╕й катастроф╕. Нин╕ пров╕дники космопол╕тизму через п╕дконтрольн╕ ╖м ЗМ╤ в р╕зний спос╕б довершують моральну ╕ психолог╕чну розправу над укра╖нцями. П╕д ╖хн╕м впливом ми пос╕да╓мо перше м╕сце в св╕т╕ з дитячого алкогол╕зму, руйнування ╕нституту с╕м’╖.
Для будь-кого зрозум╕ло, що розщеплення укра╖нського етносу за мовною та ╕ншими ознаками не може сприяти утвердженню та розвитку Укра╖ни. З цього виплива╓, що в основу розвитку нашо╖ держави повинна бути покладена пол╕тика, спрямована на в╕дродження ╕ розвиток укра╖нсько╖ культури як передумови розвитку економ╕ки. Розкв╕т самобутньо╖ культури, насамперед мови укра╖нц╕в, стане запорукою розкв╕ту неповторних культур нац╕ональних меншин в Укра╖н╕. Внасл╕док цього р╕вень громадянсько╖ (пол╕тично╖) зр╕лост╕ всього багатонац╕онального народу Укра╖ни стане значно вищим, що дозволить йому бути спроможним кор╕нним чином впливати на формування державно╖ пол╕тики, тобто бути головною державотворчою руш╕йною силою, здатною примусити будь-яку владу поважати себе (народ).
Зважаючи на це, сл╕д докор╕нно переглянути принципи ╕ критер╕╖, покладен╕ в основу нин╕шньо╖ д╕яльност╕ всього пол╕тичного активу, а особливо можновладц╕в чи тих, хто прагне бути при влад╕. ╤ншими словами, сл╕д зм╕нити ф╕лософ╕ю цього активу.
Насамперед пол╕тичний актив ма╓ усв╕домити, що для Укра╖ни в╕н потр╕бен не для отримання ╕ узурпац╕╖ влади, а для забезпечення максимально повно╖ участ╕ народу у державному буд╕вництв╕. Сл╕д зрозум╕ти, що творчий потенц╕ал кожного громадянина повинен стати вищою ц╕нн╕стю для сусп╕льства ╕ держави. Тому укра╖нська влада не повинна сприяти в╕дтоку молодих укра╖нц╕в за меж╕ нашо╖ кра╖ни. Тож для вс╕х пол╕тичних сил в╕дкриваються чудов╕ можливост╕ в╕дпов╕дною повед╕нкою ╕ практичними д╕ями переконати народ, що хтось з них найб╕льш г╕дний очолити процес утвердження народовладдя ╕ забезпечити виконання конституц╕йно╖ норми, якою проголошено: «Нос╕╓м суверен╕тету ╕ ╓диним джерелом влади в Укра╖н╕ ╓ народ. Народ зд╕йсню╓ владу безпосередньо…».
Для зм╕ни ф╕лософ╕╖ влади на користь народу необх╕дно домогтися, щоб стосунки м╕ж ними в╕дбулися за жорсткою схемою: народ — вимогливий замовник, влада — в╕дпов╕дальний виконавець. Але досягти такого стану ╖хн╕х в╕дносин можна за умови, якщо ф╕лософ╕я ╕ повед╕нка самого народу (громади) будуть мати вир╕шальний вплив на д╕яльн╕сть влади.
Це завдання вимага╓ в╕д будь-яко╖ пол╕тично╖ сили кор╕нно╖ перебудови сво╓╖ роботи. Парт╕╖ мусять ╕ти до народу не з об╕цянками зробити його життя щасливим, а з ум╕нням навчити народ бути базовою ланкою держави. Лише таким чином можна забезпечити вир╕шальний вплив «нос╕я суверен╕тету» (народу) на формування державно╖ пол╕тики, а отже, — забезпечити повноту влади в Укра╖н╕. Тут доречно зазначити, що д╕яльн╕сть пол╕тичних сил, як╕ систематично ╕ квал╕ф╕ковано не займаються духовно-моральним, ╕деолог╕чним ╕ пол╕тичним просв╕тництвом народу, сл╕д вважати безглуздою ╕ шк╕дливою для укра╖нського сусп╕льства.
У зв’язку з цим автор пропону╓ пол╕тичному активу погодитися з необх╕дн╕стю прийняття узгоджено╖ концепц╕╖ розвитку сусп╕льства ╕ держави. В ╖╖ основу сл╕д покласти викладен╕ тут пропозиц╕╖ ╕ гасло: «Сила держави — в сил╕ народу».
Без цього не могла ╕ не може бути усп╕шною жодна реформа, а тому не може й бути мови про усп╕шний розвиток Укра╖ни.

Анатол╕й МАРУЩАК
м. Васильк╕в, Ки╖вська обл.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12514

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков