"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "З перших уст"
#43 за 25.10.2013
КУЛЬТУРН╤ ПРОЦЕСИ НЕ ПОВИНН╤ ЗАТ╤НЮВАТИСЯ ПОЛ╤ТИЧНИМИ
Сто дн╕в — це та точка в╕дл╕ку для кер╕вника будь-якого рангу, на як╕й уже видно перш╕ результати д╕яльност╕ ╕ можна оц╕нити ╖х, продовжити чи скоригувати нам╕чен╕ плани, проекти, р╕шення. Тож я скористалася ц╕╓ю нагодою, щоб поставити традиц╕йн╕ для такого випадку запитання призначеному в липн╕ нин╕шнього року генеральним директором Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, структурного п╕дрозд╕лу Державного ком╕тету телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни, Микол╕ КУЗЬМ╤НУ.
— Миколо Миколайовичу, як вам працю╓ться на новому м╕сц╕? — Хоч посада ╕ нова, однак у сфер╕ ╕нформац╕╖ я працюю давно як експерт, пол╕толог ╕ соц╕олог. Публ╕кував статт╕ з р╕зних проблем соц╕ально-пол╕тичного життя. Займався орган╕зац╕йно-╕нформац╕йною роботою, яку не особливо й видно на перший погляд, однак у н╕й набува╓ться досв╕д п╕дготовки та проведення конференц╕й, р╕зних осв╕тн╕х заход╕в. — Як╕ пр╕оритети мають значення для вас нин╕? — Ми живемо в ╕нформац╕йному сусп╕льств╕, де мед╕а в╕д╕грають все б╕льшу ╕ б╕льшу роль. ╤нод╕ зараз говорять: якщо тебе нема╓ в ╤нтернет╕, то тебе нема╓. Тому займатися лише культурно-просв╕тницькою роботою без ╕нформац╕йного забезпечення нин╕ непродуктивно. До того ж Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр створювався з метою ╕нформування жител╕в Криму про д╕яльн╕сть орган╕в влади щодо вир╕шення найважлив╕ших пол╕тичних, соц╕альних, культурних, нац╕онально-етн╕чних проблем загальнодержавного та рег╕онального р╕вня. Звичайно, ситуац╕я з того часу, тобто з 1996 року, дуже зм╕нилася. Якщо в 90-т╕ роки ╕нформац╕йний прост╕р Криму функц╕онував сам по соб╕, був багато в чому ╕зольований в╕д загальноукра╖нського, то нин╕ його населення добре ╕нформоване про д╕яльн╕сть держави в ц╕лому. В цих умовах потр╕бно переходити до б╕льш спец╕ал╕зованих напрямк╕в роботи. В╤КЦ повинен займатися ╕нформуванням кримчан про культурну та ╕нформац╕йну пол╕тику держави, ╕нформац╕йно пов’язувати культурн╕ процеси загальноукра╖нського та кримського р╕вн╕в. Зараз ми створю╓мо потужний сучасний сайт, на якому будуть висв╕тлюватися под╕╖ культури, д╕яльн╕сть ЗМ╤. Цей сайт працюватиме як ╕нтегрована база даних про культури народ╕в Криму, культурн╕ процеси ╕ д╕яльн╕сть мед╕а. В сучасному св╕т╕ вони т╕сно переплетен╕ м╕ж собою. — У назв╕ центру в╕дображено ╕ його друге спрямування — культура. Який зм╕ст розкрива╓ться за ц╕╓ю вив╕скою? — Культурно-просв╕тницький напрямок роботи центру також ма╓ важливе значення. Однак у сучасних умовах в╕н повинен по╓днуватися з роботою в ╕нформац╕йному простор╕, тобто заходи, що проводяться, повинн╕ добре висв╕тлюватися. Необх╕дно працювати ╕ в соц╕альних мережах. — Чи по╓дну╓ться сфера ваших особистих наукових ╕нтерес╕в з д╕яльн╕стю В╤КЦ? — П╕сля захисту в 2004 роц╕ кандидатсько╖ дисертац╕╖ з соц╕ально╖ ф╕лософ╕╖ «Когн╕тивн╕ засади конституювання соц╕ально╖ реальност╕» предметом мо╖х наукових досл╕джень були проблеми нац╕онально╖ та культурно╖ ╕дентичност╕, ╕сторично╖ пам’ят╕, м╕жкультурно╖ вза╓мод╕╖ та впливу засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ на ц╕ процеси. Я брав участь у м╕жнародних конференц╕ях з цих питань, як╕ проводилися в Харк╕вському нац╕ональному ун╕верситет╕, Нац╕ональн╕й академ╕╖ державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни, в конгресах Соц╕олог╕чно╖ асоц╕ац╕╖ Укра╖ни. Опубл╕кував майже двадцять статей у наукових журналах ╕ зб╕рниках у Ки╓в╕, Харков╕, Донецьку та Луганську. — Хто ваш╕ партнери в робот╕? — Центр завжди сп╕впрацював з нац╕онально-культурними товариствами, громадськими орган╕зац╕ями, що д╕ють у ц╕й сфер╕. Нин╕ б╕льш активними ╓ орган╕зац╕╖ малих народ╕в Криму. Однак хот╕лось би бачити б╕льше ╕н╕ц╕атив з боку укра╖нських громадських утворень. Дуже прикро, що в Криму культурн╕ процеси часто зат╕нюються пол╕тичними. Деяк╕ орган╕зац╕╖ зам╕сть розвитку культури н╕як не можуть вийти з ╕деолог╕чних в╕йн двадцятир╕чно╖ давност╕. Проблемам сп╕вв╕дношення пол╕тики та культури в процесах розвитку нац╕онально╖ ╕дентичност╕ ми присвячу╓мо «круглий ст╕л», який В╤КЦ проведе 31 жовтня. Зм╕нився св╕т, Крим, ╕ нам потр╕бн╕ сучасн╕ активн╕ партнери. Я бачив в╕дкрит╕ обличчя ╕ щиру зац╕кавлен╕сть до сп╕впрац╕ у волинян, як╕ при╖жджали недавно у С╕мферополь на заходи пам’ят╕ Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к. У зв’язку з тим, що центр — укра╖нський, хот╕лось би б╕льше активност╕ на зближення бачити з боку укра╖нсько╖ громади Криму. — В яких кра╖нах ви побували? — У молодост╕ зд╕йснив туристичн╕ по╖здки в ╤нд╕ю та Угорщину. За науковими програмами ╖здив у Рос╕ю та Б╕лорусь. — А по Криму як часто подорожу╓те? — Кра╓знавство — це мо╓ хоб╕. Маю непогану колекц╕ю л╕тератури з ц╕╓╖ тематики. Люблю ходити в гори. У багатьох м╕сцях побував. Однак Крим безмежний, а його ╕сторичн╕ та культурн╕ пам’ятки — невичерпн╕. Не вистача╓ одного — часу, щоб побачити його весь ╕ в ус╕й крас╕. — Як╕ книги ви чита╓те? — В╕ддаю перевагу науков╕й та ╕сторичн╕й л╕тератур╕. ╤ все ж на першому м╕сц╕ в читанн╕ знаходиться преса та ╤нтернет. Потр╕бно бути в курс╕ вс╕х под╕й, що в╕дбуваються кожного дня в кримському сусп╕льств╕, кра╖н╕, св╕т╕, а це забира╓ дуже багато часу. — Що в ваших найближчих планах? — Провести на належному р╕вн╕ заходи до 200-р╕чного юв╕лею Тараса Шевченка, що в╕дзначатиметься в березн╕ наступного року. Спод╕ваюся, що ця дата п╕двищить к╕льк╕сть укра╖нських культурно-осв╕тн╕х заход╕в у Криму, ╖хн╕й р╕вень та активн╕сть укра╖нсько╖ сп╕льноти.
Валентина НАСТ╤НА
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12453
|