Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУСТКА…
А чому б цей гуртожиток не привести до ладу ╕ не в╕ддати його вимушеним переселенцям?


9 СЕРПНЯ - М╤ЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КОР╤ННИХ НАРОД╤В
М╕жнародний день кор╕нних народ╕в щор╕чно в╕дзнача╓ться 9 серпня.


НЕЗАКОННИЙ ╤МПОРТ НАФТОПРОДУКТ╤В ╤ «СТЕЖКА» ДО МЕДВЕДЧУКА: СУДИТИМУТЬ 14 МИТНИК╤В
П╕д час митного оформлення службов╕ особи митниц╕ “не пом╕чали” п╕дм╕ни…


ПРЕЗИДЕНТ ПРИЗНАЧИВ КОСТ╤НА ГЕНПРОКУРОРОМ
Президент Укра╖ни Володимир Зеленський призначив Андр╕я Кост╕на генеральним прокурором Укра╖ни.


ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА ПРИЗНАЧИЛИ КЕР╤ВНИКОМ САП
Кер╕вником Спец╕ал╕зовано╖ антикорупц╕йно╖ прокуратури 28 липня був призначений Олександр Клименко.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 25.10.2013
ЧИ ПОТР╤БЕН УКРА╥Н╤ СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ?

Актуально!

«ХХ╤ стол╕ття в глобально-енергетичному в╕дношенн╕ повинно стати стол╕ттям газу»
(Олександр Юхимович Лук╕н, доктор геолого-м╕нералог╕чних наук, член-кореспондент Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни).

За п╕драхунками держдепартаменту енергетики США у 2030 роц╕ пор╕вняно з 2003 роком роль газу «як енергонос╕я» у св╕тов╕й промисловост╕ зросте у 10 раз╕в, що пов’язано з великими можливостями його транспортування, менш шк╕дливими (пор╕вняно з нафтопродуктами ╕ особливо з вуг╕ллям) еколог╕чними насл╕дками спалювання та б╕льш над╕йною (з точки зору ймов╕рност╕ техногенних катастроф) технолог╕╓ю використання в р╕зних галузях господарювання. Його щор╕чне споживання до 2030 року повинно досягти 5-5,5 трильйон╕в метр╕в куб╕чних. За останн╕ десять рок╕в спостер╕га╓ться експоненц╕альне зростання оц╕нок св╕тових як розв╕даних запас╕в, так ╕ прогнозних ресурс╕в. Зг╕дно з деякими з них геолог╕чн╕ ресурси природного газу нашо╖ планети (без урахування практично невичерпних ресурс╕в метану, розчиненого у п╕дземн╕й г╕дросфер╕ та зосередженого у газог╕дратах морського дна) складають не менше 900-1000 трильйон╕в метр╕в куб╕чних.
Особливу увагу нин╕ звертають на сланцевий газ та вуг╕льний метан. У США неоч╕кувано для м╕жнародних експерт╕в р╕зко зросло видобування природного газу. Вже до к╕нця 2008 року виявилося, що такий прорив в╕дбувся за рахунок осво╓ння так званого сланцевого газу. У 2012 роц╕ його видобування у США перевищило 75 м╕льярд╕в метр╕в куб╕чних ╕ цей показник зроста╓ ╕ нин╕шнього року. Ряд визнаних експерт╕в з енергетики та газовидобування оц╕нюють ц╕ под╕╖ як революц╕йн╕, що мають важлив╕ глобально-пол╕тичн╕ та геолог╕чн╕ насл╕дки. Поява ефективних технолог╕й осво╓ння нетрадиц╕йних тип╕в природного газу (сланцевого та вуг╕льних родовищ) ма╓ велике значення ╕ для Укра╖ни.
Укра╖на ще в зовс╕м недалекому минулому була великою газовидобувною територ╕╓ю, адже впродовж к╕лькох десятил╕ть в наш╕й кра╖н╕ видобувалося майже 70 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу з родовищ Прикарпаття та Дн╕провсько-Донецько╖ западини. Цей газ, починаючи з п╕сляво╓нного пер╕оду, подавався у велик╕й к╕лькост╕ до Москви, М╕нська, Петербурга. Лише у 1968 роц╕ почалося зменшення обсяг╕в видобування газу в Укра╖н╕. Нин╕ його видобуток склада╓ щор╕чно трохи б╕льше 20 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в, що не задовольня╓ потреб народного господарства. Укра╖на стала великим ╕мпортером газу з Рос╕╖, а це поставило нашу кра╖ну у велику залежн╕сть в╕д не╖. Адже ще зовс╕м недавно ми купували б╕льше 60 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу щор╕чно.
Чи ╓ вих╕д з цього глухого кута? Звичайно, ╓. ╤ найголовн╕ший — це загальне скорочення енерговитрат у промисловост╕ та комунальному господарств╕, бо сьогодн╕ в Укра╖н╕ витрача╓ться енерг╕╖ на одиницю валово╖ продукц╕╖ в чотири рази б╕льше, н╕ж в кра╖нах ╢вропейського Союзу. Тому головний шлях до енергетично╖ незалежност╕ ╕ безпеки Укра╖ни — це модерн╕зац╕я технолог╕й у вс╕х галузях народного господарства: в металург╕╖, х╕м╕чн╕й промисловост╕, в машинобудуванн╕, в комунальному господарств╕. Можливо, що шлях до ╢вропейського Союзу буде ╕ шляхом зменшення витрат ╕ в наш╕й кра╖н╕. Друге — це зб╕льшення власного газовидобування. В╕н поляга╓ в залученн╕ до видобування метану Донбасу, сланцевого газу, газог╕драт╕в Чорного моря та видобування газу з шельфово╖ та глибоководно╖ зон Чорного моря. Але ╕ перше, ╕ друге вимагають залучення великого кап╕талу для осво╓ння нових технолог╕й та для зростання власного газовидобування. Тут багато що залежить в╕д державно╖ пол╕тики, бо треба балансувати м╕ж бажаннями ╕ необх╕дн╕стю та ф╕нансовими можливостями сьогодення. Раду╓ те, що сьогодн╕ чимало робиться (або говориться) для зб╕льшення видобутку газу ╕ за рахунок метану Донбасу, ╕ те, що залучаються ф╕нанси ╕ технолог╕╖ багатьох великих св╕тових компан╕й, таких, як Shell та Chevron, до розв╕дки та майбутнього видобування сланцевого газу.
В Укра╖н╕, на думку в╕домих в╕тчизняних геолог╕в, ╓ три рег╕они, в яких може м╕ститися сланцевий газ. Це — Дн╕провсько-Донецька западина та Донбас, Переддобружинський прогин (Зах╕дне Причорномор’я) та Волино-Под╕лля. Це далеко не повний перел╕к територ╕й, перспективно багатих на сланцевий газ у надрах Укра╖ни. Попередн╕, дуже ор╕╓нтовн╕ оц╕нки ресурс╕в сланцевого газу в Укра╖н╕ складають не менше 10 трильйон╕в метр╕в куб╕чних, ╕ ця цифра в м╕ру спец╕альних досл╕джень, безумовно, зросте (це в п’ять раз╕в б╕льше, н╕ж запаси газу в г╕гантському рег╕он╕ Рос╕╖, яким ╓ Ямал). На жаль, в Укра╖н╕ спец╕альн╕ досл╕дження до недавнього часу не проводилися.
Найб╕льш╕ нафтов╕ кампан╕╖, включаючи Exxon Mobile, Shell, отримали л╕ценз╕╖ на пошук сланцевого газу в Польщ╕, Швец╕╖, Н╕меччин╕ та ╕нших кра╖нах ╢вропи. За даними НАК «Надра Укра╖ни» Укра╖на ма╓ найб╕льш╕ в ╢вроп╕ запаси сланцевого газу ╕ за прогнозами зможе видобувати в╕д 7 до 10 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в за р╕к. Однак в╕д спод╕вань до ╖х реал╕зац╕╖ — велика та терниста дорога. Ми за останн╕ роки втратили багато — технолог╕чно в╕дстали в галуз╕ бур╕ння свердловин, майже втратили досв╕дчений персонал буровик╕в, не ма╓мо сучасного бурового обладнання та технолог╕й. Ми багато чу╓мо застережень в╕д громадських орган╕зац╕й та парт╕й щодо осво╓ння родовищ сланцевого газу в Укра╖н╕. Можливо, це ╕ треба робити, але не сл╕д переборщити! Як ╕ будь-як╕ нов╕ технолог╕╖, так ╕ технолог╕╖ осво╓ння сланцевого газу можуть нести в соб╕ загрозу навколишньому середовищу. Хочеться нагадати противникам ц╕╓╖ справи, що в минулому Укра╖на, розв╕дуючи та освоюючи газов╕ родовища, мала велик╕ техногенн╕ катастрофи. Так, в Угерську б╕ля Стрия у 1945-1946 роках палав величезний в╕дкритий газовий фонтан, а в пов╕тря було викинуто б╕льше одного м╕льярда куб╕чних метр╕в газу. У к╕нц╕ 1950-х рок╕в при розробц╕ Рудк╕вського газового родовища б╕ля села Тулиголови при авар╕йному прорив╕ газу теж було викинуто б╕льше одного м╕льярда куб╕чних метр╕в газу. Палали газов╕ фонтани у Надв╕рн╕й, Долин╕ ╕ Борислав╕ (╤вано-Франк╕вська та Льв╕вська област╕), у Полтавськ╕й та Харк╕вськ╕й областях, гинули люди. Под╕бн╕ фонтани палали в Середн╕й Аз╕╖, на Кавказ╕. Це було результатом недосконалост╕ технолог╕й бур╕ння свердловин, помилок персоналу буровик╕в. Проте не зупинило процес розв╕дки та подальшого газовидобування.
Противники видобування сланцевого газу в Укра╖н╕ перебувають в Рос╕╖ та ╕ серед нас самих, зокрема, в парт╕╖ «Свобода». Чи ╓ небезпека в цьому процес╕? Напевно, ╓. Але вона поляга╓ не в тому, що цей процес може зашкодити людям. Проблема у високояк╕сному проектуванн╕ роб╕т та ╖хньому ефективному виконанн╕. До громадян Укра╖ни не доносять, що за останн╕ 10 рок╕в у нас виконано б╕льше 400 г╕дророзрив╕в на нафтових свердловинах, з них б╕льше 300 — потужних. В Укра╖н╕ цими роботами керу╓ визнаний у св╕т╕ фах╕вець — кандидат техн╕чних наук, м╕й колишн╕й асп╕рант В. В. Цьомко. А г╕дророзриви на нафтових свердловинах ╓ б╕льш небезпечними (на порядок вище), н╕ж на газових свердловинах. Досл╕дженнями встановлено, що тр╕щина г╕дророзриву не перевищу╓ у висоту 300-400 метр╕в, що г╕дророзрив не поширю╓ться за цементований прост╕р за обсадними колонами, ╕ що тр╕щина г╕дророзриву не поширю╓ться на геолог╕чн╕ розриви, що в╕дбулися м╕льйони рок╕в тому. Головною пересторогою ма╓ бути гарантоване виконання проекту. Не можна д╕яти за принципом «сойдет и так». Повинно передбачатися повторне багаторазове використання р╕дин г╕дророзриву, ╖хн╓ перем╕щення по територ╕╖ та збер╕гання.
Можна в╕тати вимоги громадськост╕ щодо вид╕лення частини прибутку на потреби громад, насамперед, на побудову досконалих дор╕г, ╕ншо╖ ╕нфраструктури, залучення укра╖нських фах╕вц╕в до виконання роб╕т. ╤ ще одне повинно бути сформовано — це персонал для контролю за проектуванням г╕дророзрив╕в та ╖х виконанням. Бо допустити в╕дхилення в╕д проекту — це створити можливост╕ техногенних авар╕й та катастроф. Але лякати громадськ╕сть проблемою осво╓ння сланцевого газу не варто. Треба знати одне — наша державна незалежн╕сть, а також економ╕чна та енергетична незалежн╕сть значною м╕рою залежать в╕д власного газовидобування та рац╕онального використання сво╖х вуглеводневих та ╕нших енергоресурс╕в.

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук,
професор,
д╕йсний член НТШ
м. С╕мферополь

ТИМ ЧАСОМ...

США МОЖУТЬ ВИДОБУТИ Б╤ЛЬШЕ НАФТИ ╤ ГАЗУ, Н╤Ж РОС╤Я...

М╕н╕стерство енергетики США пов╕домило нещодавно, що ця кра╖на завдяки сплеску у видобутку сланцевого газу випередить Рос╕ю за сумарним виробництвом газу та нафти вже цього року. ╤мпорт газу до США впав на третину, а ╕мпорт нафти — на 15%, вив╕льнюючи великий обсяг ресурс╕в для ╕нших споживач╕в, зокрема для споживач╕в рос╕йського газу в ╢вроп╕.
Це лише один прояв тих пертурбац╕й, як╕ нин╕ в╕дбуваються на глобальному енергетичному ринку. З ╕нших — жвавий розвиток нових технолог╕й транспортування газу. Прим╕ром, наступного року планують запустити новий LNG-терм╕нал у польському порт╕ Св╕ноуйсьце.
За три тисяч╕ к╕лометр╕в на Сх╕д генеральний секретар Центрального Ком╕тету Компарт╕╖ Китаю С╕ Цз╕ньп╕н у вересн╕ цього року об’╖здив кра╖ни Центрально╖ Аз╕╖, п╕дписавши енергетичн╕ угоди з Туркмен╕станом, Узбекистаном, Казахстаном, а також ╕з Киргиз╕╓ю, важливою транзитною кра╖ною.
Ц╕ дв╕ тенденц╕╖ — розвиток LNG-технолог╕й та пошук Кита╓м нових постачальник╕в вуглеводн╕в — зм╕нюють баланс на св╕товому енергетичному ринку, загрожуючи економ╕чному добробуту та геопол╕тичному могуттю Рос╕╖.
Радник з питань енергетично╖ безпеки М╕жнародного наукового центру ╕мен╕ Вудро В╕льсона у Вашингтон╕ Александрос П╕терсен переконаний: «╢ ц╕ла низка зм╕н, внасл╕док яких глобальне енергетичне середовище виглядатиме в наступн╕ 10-20 рок╕в абсолютно ╕накше, н╕ж в останн╕ 10-20 рок╕в».
З ╕ншого боку, анал╕тики твердять, що Рос╕я збереже сво╖ позиц╕╖ глобального гравця на ринку енергетики. Вона спереча╓ться ╕з Сауд╕вською Арав╕╓ю за звання виробника нафти номер один ╕ волод╕╓ найб╕льшими в св╕т╕ запасами природного газу. Вона також задовольня╓ близько 30% потреб ╢вропи в природному газ╕.
Досл╕дник програми Рос╕╖ та ╢враз╕╖ в Британському корол╕вському ╕нститут╕ м╕жнародних досл╕джень «Чатам Гаус» Джон Лаф зауважу╓, що епоха рос╕йського газу, чий видобуток коштував в╕дносно дешево, зак╕нчу╓ться:
«Впродовж останн╕х 20 рок╕в Рос╕я значною м╕рою вичерпала ще радянськ╕ запаси кап╕таловкладень у родовища Зах╕дного Сиб╕ру. Епоха в╕дносно дешево╖ розробки ресурс╕в доб╕га╓ к╕нця», — запевня╓ експерт.
Розвиток LNG-технолог╕й, як╕ дають змогу транспортувати природний газ у зал╕зничних вагонах та танкерами, значною м╕рою посприяв тому, що пострадянська трубопров╕дна система втратила свою монопол╕ю на транзит.
╤ хоча Пек╕н досягнув з рос╕янами низки важливих домовленостей у царин╕ енергетики, зокрема щодо участ╕ китайц╕в у розробц╕ вуглеводневих родовищ у Сх╕дному Сиб╕ру, на Далекому Сход╕ та Арктиц╕, Китай розгляда╓ Рос╕ю лише як одного з можливих постачальник╕в, не б╕льше, вважа╓ Джон Лаф.
Насамперед Кремль ма╓ вир╕шити, як наголошують експерти, чи в╕н ╕ дал╕ використовуватиме «Газпром» як геопол╕тичну зброю проти сво╖х сус╕д╕в. Прим╕ром, самопроголошена республ╕ка у Придн╕стров’╖, яку Москва п╕дтриму╓, заборгувала за двадцять останн╕х рок╕в рос╕йському енергетичному газовому монопол╕сту понад 3 м╕льярди долар╕в.
Також «Газпрому» потр╕бно вир╕шувати проблеми власно╖ неефективност╕. М╕жнародна орган╕зац╕я Transparency International визнала «Газпром» одн╕╓ю з найкорумпован╕ших та найнепрозор╕ших компан╕й у св╕т╕. У ╖╖ досл╕дженн╕ 105 найб╕льших компан╕й св╕ту «Газпром» ╓диний отримав нуль за внутр╕шньокорпоративн╕ антикорупц╕йн╕ заходи.
Джон Лаф дода╓, що рос╕йський монопол╕ст мав би б╕льше переймати ╕ноземн╕ технолог╕╖. «Нов╕ ресурси, нов╕ прикордонн╕ територ╕╖ дуже неприступн╕. Там побудували ще дуже мало ╕нфраструктури, ╕ варт╕сть розробки цих ресурс╕в ╓ дещо б╕льша, н╕ж поклад╕в у Зах╕дному Сиб╕ру. У певних випадках це також технолог╕чно складн╕ше. Ось чому Рос╕я ма╓ потребу в ╕ноземних партнерах та доступ╕ до найб╕льш передового м╕жнародного досв╕ду», — поясню╓ Джон Лаф.
Нагада╓мо, що енергетичний сектор в╕дпов╕да╓ за 30% ВВП Рос╕╖ та приносить до державно╖ скарбниц╕ близько половини ╖╖ доход╕в. Таким чином, Москв╕ доведеться зм╕нювати сво╖ п╕дходи, якщо вона вол╕тиме зберегти сво╖ л╕дерськ╕ позиц╕╖ на енергоринку.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/25144042.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12451

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков