"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Українці мої..."
#42 за 18.10.2013
ЖИВА У СВ╤ТЛ╤Й ПАМ’ЯТ╤
Багряний жовтень схлипу╓ дощем, В зажур╕ ос╕нь-господиня, ╤ душу огорта╓ невгамовний щем, Бо за межею в╕чност╕ – Майстриня.
Три роки тому, 3 жовтня 2010 року, в╕д╕йшла у засв╕ти прекрасна Людина, наша славетна землячка, самобутня вишивальниця В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к. Напередодн╕ ц╕╓╖ сумно╖ р╕чниц╕ в с╕мферопольському Будинку культури ╕мен╕ Тараса Шевченка в╕дбулася зустр╕ч ветеран╕в в╕йни та прац╕ творчого клубу «Огонёк» з нагоди вшанування пам’ят╕ визначно╖ майстрин╕. М╕сце проведення зустр╕ч╕ не випадкове, адже в рамках роботи клубу з ╕н╕ц╕ативи Св╕тлани Петр╕вни Лавренюк, учениц╕ В╕ри Серг╕╖вни, створено групу вишивальниць «Калинонька», що об’╓днала ╕ досв╕дчених майстр╕в, ╕ початк╕вц╕в вишивального мистецтва – вс╕х тих, хто прагне краси ╕ розма╖тост╕ в житт╕. У фой╓ Будинку культури була влаштована фотовиставка «Життя ╕ творч╕сть В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к», св╕тлини для яко╖ люб’язно надав з с╕мейного арх╕ву син В╕ри Серг╕╖вни Вадим Михайлович Ро╖к. В╕н же став ╕ безпосередн╕м орган╕затором ╕ учасником пам’ятного заходу. Зворушлива розпов╕дь Вадима Михайловича стала для присутн╕х сво╓р╕дною п╕знавальною екскурс╕╓ю у св╕т родини Ро╖к╕в, дала можлив╕сть в╕дчути всю глибину син╕всько╖ любов╕ до найр╕дн╕шо╖ людини. Сво╖ми спогадами про незабутню вчительку ╕ наставницю под╕лилася учениця В╕ри Серг╕╖вни, кер╕вник клубу ветеран╕в, заслужений прац╕вник культури АРК Св╕тлана Петр╕вна Лавренюк. Вона знала В╕ру Серг╕╖вну ще з 1954 року, навчаючись тод╕ в с╕мферопольськ╕й середн╕й школ╕ № 2. У восьмому клас╕ В╕ра Серг╕╖вна вела уроки вишивання. Була приязною, доброзичливою людиною, ╕ разом з тим вимогливим учителем. Досконало волод╕ла р╕зними техн╕ками вишивання ╕ домагалася, щоб учениц╕ бездоганно виконували ╖╖ настанови ╕ поради. З почуттям глибоко╖ симпат╕╖ ╕ поваги зустр╕чали присутн╕ гостя з Волин╕ Юр╕я Савку, знаного майстра-вишивальника з Луцька. В╕н часто бува╓ в Криму, його неповторн╕ вишит╕ роботи, сповнен╕ глибокого зм╕сту ╕ нац╕онального колориту, експонувалися на виставках у Музе╖ ╕стор╕╖ м╕ста С╕мферополя, в Будинку художник╕в, в етнограф╕чному музе╖. На одн╕й з виставок у 2004 роц╕ познайомився з В╕рою Серг╕╖вною Ро╖к, ╕ з того часу м╕ж ними зав’язалися т╕сн╕ творч╕ стосунки. Юр╕й Емману╖лович вважа╓ кримську майстриню сво╓ю вчителькою ╕ наставницею, говорить, що В╕ра Ро╖к – це ун╕кальна людина, особист╕сть виняткового обдарування ╕ працелюбност╕. На знак вшанування пам’ят╕ В╕ри Ро╖к ветерани клубу «Огонёк» п╕дготували концертну програму. В╕ра Серг╕╖вна любила укра╖нськ╕ п╕сн╕, знала чимало ╖х напам’ять. Розпочався концерт в╕домою «П╕снею про рушник» на слова Андр╕я Малишка ╕ музику Платона Майбороди у зворушливому виконанн╕ Юл╕╖ Петр╕вни Тронза. ╥й п╕дсп╕вували вс╕ учасники зустр╕ч╕. Натхненно прозвучала п╕сня на слова в╕домого кримського поета Данила Кононенка «Земле моя кримська!», музику до яко╖ написав ветеран клубу, композитор, музикант ╕ виконавець В╕ктор Троценко. Концерт продовжився прем’╓рою п╕сн╕ «Св╕тл╕й пам’ят╕ В╕ри Ро╖к» на слова Лариси Данилейченко, музику написав Георг╕й Б╓логорцев, талановитий композитор ╕ музикант. П╕сня прозвучала у виконанн╕ аматорського вокального гурту «Молодички молод╕╖» у склад╕ Св╕тлани Дорошинсько╖, Лариси Данилейченко, Тамари Якимово╖ та Лариси Б╓логорцево╖. П╕д акомпанемент г╕тари, якою вправно волод╕╓ Нелл╕ Аврам╕вна Овчинн╕кова, виконала укра╖нську народну п╕сню «Ой чорна я си, чорна» Нелл╕ Михайл╕вна Пан╕цкова. А ветеран клубу Людмила В’ячеслав╕вна Сандер обрала для свого виступу тв╕р ╕з золото╖ колекц╕╖ укра╖нсько╖ естради — п╕сню «Ос╕нн╓ золото» на слова Дмитра Луценка ╕ музику ╤горя Шамо. На завершення хот╕лося б на знак вшанування св╕тло╖ пам’ят╕ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к додати к╕лька в╕ршованих рядк╕в:
Як грають веселково рушники! Яке ж то дивовижне розма╖ття! ╤ ця краса не на роки, А на в╕ки ╕ на тисячол╕ття! Життя у вишивц╕ – то кредо Ро╖к В╕ри, ╥╖ яскрав╕, неповторн╕ дн╕. Тож хай озвучують клав╕ри «Мелод╕╖ на полотн╕». ╤з вдячн╕стю вклоня╓ться Земля, У св╕тл╕й пам’ят╕ майстриня завжди з нами, ╤з в╕чност╕ вона велично промовля: Хай стелиться вам доля рушниками!
Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО м. С╕мферополь
ВШАНУВАЛИ ЗЕМЛЯЧКУ ГЕРО╥НЮ
Древн╕ Лубни, що на Полтавщин╕, в╕дзначили сво╓ 1025-л╕ття. У заходах, передбачених з ц╕╓╖ нагоди, було, зокрема, й в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки як данина глибоко╖ шани славн╕й землячц╕ – Герою Укра╖ни, заслуженому майстру народно╖ творчост╕ Укра╖ни, заслуженому художнику Автономно╖ Республ╕ки Крим, почесному громадянину м╕ст С╕мферополь, Лубни та Кобеляки В╕р╕ Серг╕╖вн╕ Ро╖к. Незважаючи на похмуру, прохолодну погоду, того дня на вулиц╕ Пушк╕на, б╕ля садиби, де народилася й тривалий час жила й працювала неперевершена вишивальниця, член Нац╕онально╖ сп╕лки майстр╕в народно╖ творчост╕ Укра╖ни, у творчому арсенал╕ яко╖ участь б╕льш н╕ж у двохстах сп╕льних та майже сотн╕ персональних виставок, з╕бралася майже вся творча ел╕та м╕ста над Сулою – л╕тератори, художники, журнал╕сти, педагоги… Ще б пак! Вшановувалася не просто землячка, а св╕това з╕рка, роботи яко╖ прикрашають в╕тчизнян╕ та заруб╕жн╕ музе╖, ╓ вони ╕ у приватних колекц╕ях. Розд╕лити рад╕сть важливо╖ под╕╖ з лубенцями прибула й представницька делегац╕я з Криму. Зокрема, були в ╖╖ склад╕ син геро╖н╕ Вадим Ро╖к, укра╖нський поет, лубенець, що нин╕ живе й творить в Криму, Серг╕й Сурмач. — Нам при╓мно, — наголосив у сво╓му слов╕ пан Вадим, — що лубенц╕ пам’ятають сво╖х славних земляк╕в ╕ сьогодн╕шня под╕я – в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки Герою Укра╖ни В╕р╕ Ро╖к, мо╖й мам╕, – переконливе св╕дчення цього. Спасиб╕ вам, добр╕ люди… ╤ ось наста╓ бентежна мить. Вадим Ро╖к, Серг╕й Сурмач та представники м╕сцево╖ ╕нтел╕генц╕╖ зн╕мають б╕ле покривало з мемор╕ально╖ дошки. Перед присутн╕ми з’явля╓ться прекрасний образ В╕ри Ро╖к… В╕дтепер до ц╕кавих туристичних об’╓кт╕в древнього м╕ста над Сулою буде додано й цей куточок вулиц╕ Пушк╕на. До реч╕, за к╕лька сотень метр╕в в╕д нього, теж на вулиц╕ Пушк╕на, знаходиться ще одне прим╕тне м╕сце — пам’ятник Олександру Пушк╕ну… Ось так через десятил╕ття повернулася до батьк╕вського гн╕здечка лубенка, яка сво╓ю творч╕стю, безмежною любов’ю до р╕дно╖ земл╕ прославила нашу Укра╖ну.
Володимир БЕЗЧАСНИЙ, голова Лубенського мед╕а-клубу
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12432
|