Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 18.10.2013
КАРТИНИ, В╤Д ЯКИХ В╤╢ МУЗИКОЮ ╤ ТАНЦЯМИ

Мистецтво

На щор╕чному верн╕саж╕ «Ос╕нн╕ барви» в Ки╓в╕ протягом останн╕х трьох рок╕в живопис кара╖м╕в представляла художниця Св╕тлана Хадж╕. ╤ кожного разу ╖╖ колекц╕я з п’яти великоформатних картин в експозиц╕ях, що демонструвалися в Нац╕ональн╕й опер╕ Укра╖ни, Укра╖нському дом╕, Музе╖ книги та друкарства Укра╖ни, розташованому на територ╕╖ Нац╕онального Ки╓во-Печерського запов╕дника, не повторювала, а доповнювала живописну розпов╕дь про один ╕з кор╕нних народ╕в Криму, який перебува╓ на меж╕ зникнення, новими сюжетами з його ╕стор╕╖, життя ╕ побуту, яскравими кольорами кримсько╖ природи. Вона прийшла в св╕т барв з╕ сво╖м мольбертом «за покликом серця», назвавши так ╕ нову експозиц╕ю, що в╕дкрилася нещодавно у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕.
Св╕тлана Хадж╕ народилася в Мел╕топол╕ Запор╕зько╖ област╕. Дитинство та юн╕сть пройшли у Львов╕, де зак╕нчила пол╕техн╕чний ╕нститут. Художн╕сть, що як нев╕д’╓мна складова частина ╖╖ профес╕╖ арх╕тектора виявлялася спочатку в ╕нженерних розробках буд╕вель, оздобленнях фасад╕в ╕ внутр╕шн╕х прим╕щень, згодом усе част╕ше почала виходити за рамки проектних роб╕т ╕ вт╕люватися пастеллю та ол╕╓ю в зображеннях на полотн╕ вуличок ╕ квартал╕в р╕дних ╖й м╕сць та Криму, куди пере╖хала в 1984 роц╕. Тут знаходяться родинн╕ витоки ╖╖ батька, нащадка старовинно╖ кара╖мсько╖ с╕м’╖ Хадж╕-Еру.
Св╕й художн╕й доробок, створений за двадцять рок╕в, С. Хадж╕ вперше винесла на суд глядач╕в на персональн╕й виставц╕ в Рос╕йському культурному центр╕ у С╕мферопол╕ в 2007 роц╕. З того часу в ╖╖ живопис╕ визначилися к╕лька напрямк╕в, як╕ вона розвива╓, по╓днуючи старовинн╕ мотиви в арх╕тектурних пейзажах з сучасними, досл╕джу╓ св╕й власний родов╕д у кара╖мськ╕й тематиц╕. А створений нею узагальнений образ кара╖мки ув╕йшов до експозиц╕╖ з 24-х ж╕ночих портрет╕в р╕зних нац╕ональностей, що демонструвалася в жовтн╕ 2010 року у виставков╕й зал╕ В╤КЦ. Всього ж художниця намалювала близько ста портрет╕в ж╕нок з числа нац╕ональностей, як╕ проживають на п╕востров╕.
У цьогор╕чному ос╕нньому верн╕саж╕ демонструються живописн╕ роботи, в яких Св╕тлана Хадж╕ створила прониклив╕ ж╕ноч╕ та чолов╕ч╕ образи козака, кара╖мок у нац╕ональному укра╖нському та гуцульському вбранн╕. У Галич╕ ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ до цього часу збереглася невелика община кара╖м╕в з числа тих родин, предк╕в яких у Х╤╤╤ стол╕тт╕ князь Данило Галицький розселив на зах╕дних землях Рус╕. Над╕лен╕ тенд╕тною грац╕╓ю та одухотворен╕стю ╖╖ танц╕вники в репетиц╕╖ балетного спектаклю, у гопаку та циганському вихор╕. Ц╕ прекрасн╕ образи народжуються з внутр╕шньо╖ ╕де╖ сер╕╖ малюнк╕в, в яких художниця прагне показати нац╕ональне хореограф╕чне мистецтво р╕зних народ╕в п╕вострова.
А центральною картиною експозиц╕╖ ╓ композиц╕я про те, як у к╕нц╕ Х╤V стол╕ття Великий литовський князь В╕товт вив╕з ╕з Криму в Литву на правах контрибуц╕╖ близько чотирьохсот с╕мей кара╖м╕в-во╖н╕в. Вони служили в гвард╕╖ В╕товта та ╕нших литовських княз╕в, охороняли його резиденц╕ю – замок у м╕ст╕ Тракай, сп╕льно з кримськими татарами брали участь у Грюнвальдськ╕й битв╕ 15 липня 1410 року м╕ж в╕йськами держави Тевтонського ордену та об’╓днаними в╕йськами Корол╕вства Польського ╕ Великого княз╕вства Литовського, Руського ╕ Жемайт╕йського поблизу с╕л Грюнвальд ╕ Танненберг (нин╕ територ╕я Польщ╕).
— Я недавно побував на свят╕ врожаю в кара╖мськ╕й фортец╕ Джуфт Кале ╕ бачив оптим╕зм в очах людей, як╕ живуть з в╕рою в себе, в свою нац╕ональну сп╕льн╕сть, — сказав на в╕дкритт╕ виставки генеральний директор В╤КЦ Микола Кузьм╕н. – ╤ якщо сьогодн╕ через багато в╕к╕в кара╖ми зберегли нехай ╕ невеликою групою сво╓ етн╕чне поселення нав╕ть у литовському Трака╖, то в такого народу ╓ майбутн╓.
╤ ц╕╓ю внутр╕шньою енерг╕╓ю, що св╕титься в очах людей, а на картинах ╓дино╖ нин╕ в Криму кара╖мсько╖ художниц╕ С. Хадж╕ виплеснулася на поверхню багатством насичених кольор╕в та емоц╕й, по╓днанням р╕зних стил╕в в╕д декоративност╕ до постмодерн╕зму, наповнилася вся виставкова зала. Як художниця авторка пройшла, за словами заслуженого художника Укра╖ни Тетяни Шевченко, еволюц╕ю в╕д стриманого темного колориту до нин╕шн╕х яскравих ╕ р╕знокольорових роб╕т, в╕д яких в╕╓ музикою ╕ танцями. А створений нею образ Мойсея г╕дний зайняти м╕сце в музе╖.
Експериментуючи з р╕зними вар╕антами форми ╕ композиц╕╖ («Апельсиновий зах╕д сонця», «Танець чайник╕в», «Колекц╕я пляшок»), Св╕тлана Хадж╕ мовою пластики та кольору переда╓ ц╕лу гаму почутт╕в ╕ стан╕в у час╕ та простор╕, схиляючись перед красою природи та неповторн╕стю кожно╖ людсько╖ особистост╕.

Валентина НАСТ╤НА

На фото: С. Хадж╕ (праворуч) ╕ Т. Шевченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12431

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков