Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 18.10.2013
НАЙБ╤ЛЬШИЙ СКАРБ — ЦЕ ПРАЦЬОВИТ╤ ЛЮДИ!

Земле моя р╕дна...

В╕таючи учасник╕в фестивалю, голова Хмельницько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Василь Ядуха висловив захоплення учасниками заходу за ╖хню профес╕йну д╕яльн╕сть, що присвячена висв╕тленню нелегкого життя селянина та великого потенц╕алу с╕льсько╖ м╕сцевост╕.
Такий фестиваль доводить, що найб╕льший скарб — це працьовит╕ люди, як╕ щоденною працею п╕дтверджують в╕ддан╕сть сво╖й справ╕, отримуючи реальн╕ результати. Цьогор╕чн╕ фестивальн╕ програми оц╕нювало профес╕йне жур╕ п╕д головуванням академ╕ка УААН, Героя Укра╖ни Петра Саблука, який на урочистому в╕дкритт╕ цього заходу наголосив на тому, що фестиваль 14 раз╕в ╕з 20 в╕дбувався в Укра╖н╕. Це означа╓, що наша держава виходить в л╕дери серед аграрних кра╖н близького заруб╕жжя, а переглядаючи конкурсн╕ роботи, в╕н як голова жур╕ з кожним роком в╕дкрива╓ для себе нов╕ сторони с╕льського життя, як здобутки, так ╕ проблеми, що заважають розвиватись селу швидше.
Та головна горд╕сть — це труд╕вник, господар земл╕, який, незважаючи на труднощ╕, з кожним роком п╕дн╕ма╓ аграрний сектор на щабель вище, повертаючи Укра╖н╕ славу аграрно╖ держави.
Все починалось у 1993 роц╕, коли з ╕н╕ц╕ативою провести М╕жнародний телев╕з╕йний фестиваль «АгроСв╕т» виступила Латв╕я, там ╕ в╕дбувся перший фестиваль, згаду╓ в╕це-президент «АгроСв╕ту» Н╕на Романенко ту золоту ос╕нь 1993 року, прив╕тний Лачплес╕с, палк╕ дискус╕╖ журнал╕ст╕в ╕ економ╕ст╕в у непростий пер╕од переходу наших кра╖н ╕з соц╕ал╕стично╖ в ринкову економ╕ку. Саме та перша зустр╕ч ╕ заклала традиц╕╖ фестивалю «АгроСв╕т» — безкомпром╕сн╕ й чесн╕ програми, гостр╕ дискус╕╖ учасник╕в, знайомство з ус╕м новим ╕ ц╕кавим у кра╖н╕, де проходить цей зах╕д.
Орган╕заторами фестивалю «АгроСв╕т-2013» стали Державний ком╕тет телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни, Хмельницька обласна державна адм╕н╕страц╕я, Кам’янець-Под╕льська районна державна адм╕н╕страц╕я, мер╕я м╕ста Кам’янець-Под╕льський, ╢враз╕йська Академ╕я телебачення ╕ рад╕о, Хмельницька обласна державна телерад╕окомпан╕я «Под╕лля-центр», Асоц╕ац╕я прац╕вник╕в засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ Укра╖ни, ДТРК «Всесв╕тня служба «Укра╖нське телебачення ╕ рад╕омовлення», телекомпан╕я «Рон╕-TV», студ╕я «Укртелеф╕льм» за сприяння М╕н╕стерства аграрно╖ пол╕тики ╕ продовольства Укра╖ни.
Аграрний м╕н╕стр Микола Присяжнюк у сво╓му в╕деов╕танн╕ подякував журнал╕стам за ту роботу, яку вони проводять щодо пропаганди досягнень ╕ напрацювань, як╕ ╓ в аграрному сектор╕ в наш╕й держав╕. Та побажав пл╕дно╖ роботи фестивалю, натхнення, ╕, звичайно, нових творчих усп╕х╕в.
Фестивальн╕ роботи оц╕нювало жур╕ на чол╕ з головою — академ╕ком УААН, Геро╓м Укра╖ни Петром Саблуком, заступники голови жур╕: Любов Молдован, доктор економ╕чних наук, директор Центру аграрних реформ, та Олена Загороднюк — зав╕дувач редакц╕╖ експериментальних програм НТКУ.
Члени жур╕: Лайла Ахметова, професор факультету журнал╕стики Казахського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Аль-Фараб╕; Наталя ╤ванова — голова ради директор╕в РАО «Росавтотранс»; Сандро Вахтангов — лауреат Державно╖ прем╕╖ Груз╕╖, д╕йсний академ╕к ╢АТР; Михай Скоарце — кер╕вник п╕дрозд╕лу сусп╕льного телебачення Республ╕ки Молдова; Володимир Суббот — спец╕альний кореспондент газети «Белорусская нива» (Б╕лорусь).
У той час, як жур╕ переглядало ╕ оц╕нювало конкурсн╕ роботи, конкурсанти знайомились з господарствами Под╕лля, яке багате талановитими, сильними особистостями, котр╕ творять сучасну ╕стор╕ю.
В╕дв╕давши Дуна╓вецький район, журнал╕сти побували в ТОВ «Козацька долина», к╕нноспортивному клуб╕ «Посейдон», ТОВ «Верес», познайомилися з чудовим кер╕вником ╕ прекрасною людиною Василем Магерою, який не т╕льки керу╓ великим п╕дпри╓мством, але й знаходить час займатись к╕нним спортом. Ц╕кавою була зустр╕ч з Над╕╓ю Ковбасюк, директором Дуна╓вецького комб╕нату хл╕бопродукт╕в — одного з найб╕льших в ╢вроп╕. ╤ куди б не при╖хали учасники фестивалю «АгроСв╕т-2013, скр╕зь ╖х зустр╕чали з хл╕бом-с╕ллю та веселою укра╖нською п╕снею. Надзвичайно ц╕кавою була зустр╕ч у Чемеровецькому район╕ з директором СКГ «Летава», Геро╓м Укра╖ни Михайлом Шаповалом, який вже б╕льше 40 рок╕в керу╓ господарством, зум╕в не т╕льки зберегти напрацьоване попередниками, але й примножити здобутки. Господарство Шаповала вже багато рок╕в — одне з передових у район╕, особливу увагу тут прид╕ляють вихованню п╕дростаючого покол╕ння — спортивна школа виростила 22-х кандидат╕в ╕ майстр╕в спорту з важко╖ атлетики.
Також корисною була зустр╕ч з прац╕вниками п╕дпри╓мства «Оболонь-Агро» та солодовим заводом, який за техн╕чним обладнанням перевищу╓ аналог╕чн╕ заводи Зах╕дно╖ ╢вропи.
Гост╕ та учасники телев╕з╕йного фестивалю «АгроСв╕т-2013» не пошкодували, що побували на с╕льськогосподарському приватному п╕дпри╓мств╕ «Фарна», яким керу╓ Н╕на Дубицька. Адже таких яблук, як в ╖╖ саду, не знайдеш н╕ в Польщ╕, н╕ в Голланд╕╖. Бо найважлив╕ший фактор ╖хнього смаку — сама природа Кам’янецького краю. Дн╕стер, сонце, земля, за словами Н╕ни Дубицько╖, — Бог саме тут зробив найсприятлив╕ш╕ природн╕ умови для вирощування сад╕в.
Гостинна под╕льська земля ╕ зустр╕ч╕ з талановитими прац╕вниками с╕льського господарства надихали учасник╕в на створення нових яскравих проект╕в, творчих здобутк╕в на благо нашо╖ кра╖ни та розкв╕т укра╖нського села.
Рад╕ли усп╕хам укра╖нських аграрник╕в ╕ гост╕. Лайлу Ахметову, яка народилась ╕ все життя прожила в степовому Казахстан╕, укра╖нське село при╓мно дивувало кожного дня. Дмитро Булойчик — редактор ТРК «В╕тебск» на фестиваль «АгроСв╕т-2013» при╖хав вперше, як ╕ вперше знайомився з с╕льським господарством незалежно╖ Укра╖ни, адже в його Б╕лорус╕ ще ╕снують колгоспи та радгоспи, ╕ дев╕з: «Це все колгоспне, ╕ це все мо╓» актуальний ╕ сьогодн╕, як ╕ т╕ насл╕дки, що настають п╕сля застосування такого дев╕зу в житт╕. Дмитру було дивно чути, що земля в Укра╖н╕ розпайована ╕ кожен селянин ма╓ свою частку земл╕ в приватн╕й власност╕. Телерад╕окомпан╕я «В╕тебск» над╕слала на фестиваль авторську програму Д. Булойчика «Актуальний репортаж: африканська чума свиней». Саме ця програма ╕ пос╕ла друге м╕сце в ном╕нац╕╖ «Проблеми, пошук, вир╕шення».
Всього на конкурс фестивалю було представлено 127 роб╕т, ╕ т╕льки 46 пройшли до другого туру. ДТРК «Крим» була представлена на фестивал╕ мо╓ю телепрограмою «Земле моя р╕дна». Скажу чесно, для мене цей фестиваль був великим випробуванням, адже останн╕ 20 рок╕в я як автор телепрограм брав участь у р╕зноман╕тних телефестивалях, на яких порушувались теми осв╕ти, нац╕онально╖ культури, патр╕отичного виховання п╕дростаючого покол╕ння, дитячо╖ тележурнал╕стики, позашк╕льного виховання. Отже, я вперше взяв участь у фестивал╕, який висв╕тлював аграрну тематику, ╕ тому, представляючи роботу на фестивал╕ «АгроСв╕т-2013», я мав на мет╕ глибше ознайомитись з «АгроСв╕том», щоб скорегувати свою роботу в розкритт╕ с╕льськогосподарсько╖ теми у сво╖х майбутн╕х проектах, адже телепрограма «Земле моя р╕дна» на ДТРК «Крим» ╕сну╓ лише другий р╕к. ╤ тому для мене було при╓мною неспод╕ванкою, що телепрограма ДТРК «Крим» «Земле моя р╕дна» стала лауреатом м╕жнародного телефестивалю «АгроСв╕т-2013» ╕ пос╕ла трет╓ м╕сце п╕сля Груз╕╖ та Б╕лорус╕ в ном╕нац╕╖ «Земле моя — любов моя».
Хочу прив╕тати творчу групу програми: оператора Владислава Б╓дняг╕на та режисера монтажу В╕ктор╕ю Богатирьову, а також подякувати герою телепрограми — кер╕внику фермерського господарства «Драгм╕», що в Сакському район╕, Михайлу Драганчуку, який разом з ДТРК «Крим» став спонсором мо╓╖ по╖здки на фестиваль «АгроСв╕т-2013» до Кам’янця-Под╕льського.
Гран-пр╕ фестивалю отримала програма Полтавсько╖ ОДТРК «Маленька модель велико╖ держави». Геро╖ня телепрограми — Герой Укра╖ни, голова Котелевсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Тетяна Корост усе сво╓ життя пропрацювала в агроф╕рм╕ «Маяк» — в╕д агронома-х╕м╕ка до директора товариства. П╕сля вручення Полтавськ╕й ОДТРК «Лтава» Гран-пр╕ фестивалю Тетяна Корост подякувала журнал╕стам за ╖хню працю, наголосивши, що кожен ╕з нас на сво╓му робочому м╕сц╕ творить ╕стор╕ю сьогодення, ╕ якою вона залишиться в пам’ят╕ нащадк╕в, напряму залежить в╕д наших з вами старань. При╓мно, що позиц╕я журнал╕ст╕в-аграрник╕в у переважн╕й б╕льшост╕ ╓ виваженою, а розум╕ння об’╓ктивних реал╕й життя села, його проблем ╓ одним з визначальних у журнал╕стськ╕й робот╕ конкурсант╕в.
Телев╕з╕йний фестиваль «АгроСв╕т-2013» в╕дкрива╓ нов╕ ╕мена телев╕з╕йник╕в-аграрник╕в. Цього року кращими з кращих стали автор телепрограми «Маленька модель велико╖ держави» Св╕тлана Польщикова, режисер Алла Гусак та оператор Микола Янко Полтавсько╖ ОДТРК «Лтава».
Через р╕к на фестивал╕ з’являться нов╕ геро╖, нов╕ програми, а можливо, нова кра╖на-господар. До телефестивалю «АгроСв╕т-2014» чекати залишилось недовго — р╕вно р╕к. До зустр╕ч╕!

Олександр ПОЛЬЧЕНКО,
лауреат телефестивалю «АгроСв╕т-2013»
Кам’янець-Под╕льський— С╕мферополь

На фото: Герой Укра╖ни Михайло Шаповал

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12429

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков