"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2013 > Тема ""Джерельце""
#40 за 04.10.2013
«У НАС ТАКИЙ ГАРНИЙ ДИРЕКТОР!»
Я навчаюся в Груш╕вськ╕й школ╕ м╕ста Судак вже восьмий р╕к. У наш╖й школ╕ багато клас╕в з р╕зними мовами навчання. Я ╕з задоволенням навчаюся у клас╕ з укра╖нською мовою. Улюбленим вчителем для мене ╓ шанований ус╕ма директор Галина Степан╕вна Мустафа╓ва, учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. Вона, енерг╕йна, ерудована, при╖хала до нас з ╤вано-Франк╕всько╖ област╕. Галина Степан╕вна шану╓ та поважа╓ традиц╕╖ укра╖нського народу, а також ╕нших народ╕в, як╕ проживають у Криму. Як директор, вона сприя╓ проведенню народних свят, п╕д час яких школяр╕ одягають нац╕ональн╕ костюми. Д╕ти на цих заходах розпов╕дають про традиц╕╖ свого народу (укра╖нського, рос╕йського, кримськотатарського, кара╖мського, грецького, болгарського та багатьох ╕нших), сп╕вають п╕сн╕, танцюють, вчаться щиро поважати народн╕ звича╖ та використовувати ╖х у сво╖х родинах. До нашо╖ школи при╖жджа╓ багато вчител╕в з р╕зних шк╕л, а також гостей, як╕ завжди задоволен╕ дружною атмосферою мо╓╖ школи. Мен╕ при╓мно, що у нас такий гарний директор, який дуже вс╕х любить, поважа╓ та турбу╓ться про поглиблення наших знань, а також щоб ми знали нац╕ональн╕ культури народ╕в Криму. Мен╕ хочеться, щоб учн╕ нашо╖ школи були схожими на Галину Степан╕вну, бо це — Директор, Вчитель, Людина з велико╖ букви!
Дарина ЗБРИЦЬКА, учениця 8-А класу Груш╕всько╖ ЗОШ м. Судак * * * Поеми треба нам складати Про школу нашу й вчител╕в! Нас вчать читати тут й писати. Ми вдячн╕ Вам, нема╓ сл╕в! Учителька, як р╕дна мати: До школи йду, як в р╕дний д╕м. Так добре вчитись ╕ зростати В шк╕льному дом╕ нам ус╕м. Я хочу, щоби ц╕нували Учител╕в нелегкий труд. ╤ щоб ми в╕чно пам’ятали, Як нас добру учили тут!
Олена БАРАНОВА, учениця 8-А класу Груш╕всько╖ ЗОШ м. Судак
Про сво╖х улюблених вчител╕в розпов╕дають учн╕ Навчального реаб╕л╕тац╕йного центру для д╕тей з порушенням зору ╕з С╕мферополя.
М╕й перший вихователь – Лариса Богдан╕вна Портас, педагог, яка дуже любить нас, д╕тей. Це видно з того, як вона до нас ставиться: з великою витримкою, терп╕нням до нашо╖ не завжди чемно╖ повед╕нки. Лариса Богдан╕вна завжди ╓ для мене прикладом — як говорити, як поводитись, як гарно одягатись. Вона кожного дня вв╕члива й прив╕тна, любить пожартувати з нами, а якщо заслужили – то й пожурить. ╤з великим вм╕нням Лариса Богдан╕вна орган╕зову╓ з нами виконання домашн╕х завдань ╕ п╕дготовку до р╕зних свят: пише сценар╕╖, склада╓ в╕рш╕, готу╓ нас до виступ╕в. Завдяки ╖╖ таланту режисера, постановника, сценариста — ми завжди найкращ╕! У нашого вихователя завжди ╓ в╕дпов╕д╕ на наш╕ неспод╕ван╕ запитання, вона з легк╕стю розв’язу╓ вс╕ наш╕ проблеми. А за хорош╕, добр╕ справи ми отриму╓мо заслужену похвалу. Коли хтось в клас╕ похмурий ╕ ма╓ поганий настр╕й, Лариса Богдан╕вна це пом╕тить й прийде на допомогу, дасть слушну пораду. Наш вихователь зна╓ вс╕ наш╕ смаки, проте й ми зна╓мо, що вона любить ╕тал╕йську музику, морозиво, жовт╕ троянди, весну, чорну каву й ус╕х нас такими, якими ми ╓!
Верон╕ка АРБАТОВА, 7-А класс
Кожен день щоуроку, щохвилини вчитель форму╓ наш╕ погляди. Кожен учень прагне бути схожим на свого вчителя. Як в╕н ум╕╓ розмовляти з ╕ншими людьми, як рад╕╓ або засмучу╓ться, як сп╕лку╓ться з друзями чи недругами, ╕ нав╕ть як в╕н одяга╓ться — все це ма╓ для нас, учн╕в, велике значення. Перший шк╕льний день неможливо забути. Все нове, все ц╕каво. Так рад╕сно на душ╕ в╕д того, що ти тепер учень. Перший р╕к ми ходили до школи, як в дитячий садок. Вранц╕ ми вчилися, грали. З другого класу ми стали справжн╕ми школярами. Мою першу вчительку звуть Алевтина Павл╕вна Захватова. Це прекрасна людина. Вона завжди ставилася до нас ╕з добротою ╕ розум╕нням ╕ дбала про нас, як про р╕дних. Алевтина Павлiвна хот╕ла, щоб у старш╕ класи ми п╕шли розвиненими ╕ розумними. Ось непом╕тно пролет╕ли роки, ╕ я вже у сьомому клас╕. Нашого класного кер╕вника звуть Ганна Олександрiвна Дядьк╕на. Вона проводить з нами багато часу, вона добра ╕ ц╕кава людина. Нам подоба╓ться з нею сп╕лкуватися. Вона за нас дуже пережива╓ ╕ в╕дда╓ нам усю свою душу. У нас багато й ╕нших вчител╕в. Ус╕ вони дуже грамотн╕, знають свою справу. Вони намагаються в╕ддати нам сво╖ знання ╕ п╕дготувати нас до дорослого й самост╕йного життя. Ми не завжди розум╕╓мо, що вчител╕ стараються для нас. ╤нод╕ ╖х засмучу╓мо ╕ нав╕ть обража╓мо. ╤ ск╕льки б нам не було рок╕в, вчител╕ завжди за нас переживають, рад╕ють нашим здобуткам ╕ засмучуються нашим невдачам.
╤лля РУДЕНКО, 7-А класс
Коли мен╕ було ш╕сть рок╕в, я п╕шов у перший клас. Прийшов на л╕н╕йку на День знань й розгубився: куди стати, де м╕й клас… Але найб╕льше мене хвилювало питання: «Яка в мене буде вчителька?». Виявилось, що у нашого класу дуже добра вчителька Людмила Валентин╕вна. Вона рад╕ла нашим перемогам й сумувала, коли у нас щось не виходило. Минув час, Людмила Валентин╕вна вже не з╕ мною… Але я щиро вдячний ╖й за т╕ чудов╕ перш╕ шк╕льн╕ чотири роки.
╤гор ЗЕЛЕНСЬКИЙ, 7-Б класс
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 04.10.2013 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12376
|