"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#38 за 20.09.2013
ПАРТИЗАНСЬКИЙ Л╤С
Пам’ять 22 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКО╥ CЛАВИ
У кримському л╕с╕ безсмертник цв╕те й дев’ясил, Трава п╕дроста, де нога походила чужинська. Мов крапельки кров╕, на г╕лл╕ ос╕нн╕м кизил, ╤ чиста роса, як сльоза материнська.
Стою на узл╕сс╕ в задум╕ один, ╤ спомин вогнем проп╕ка мо╓ т╕ло. М╕ж граб╕в оцих ╕ оцих в╕чно юних ялин Тут кул╕ свист╕ли.
Дим╕лися вирви, в╕йни лютував ураган ╤ падали люди в шален╕й стр╕мк╕й круговерт╕. Дерева грудьми заступали в бою партизан В╕д нагло╖ смерт╕.
Ось давня землянка. Зчорн╕ло ошк╕рився зруб, Пос╕чений кулями весь ╕ зотл╕лий на порох. Завмер б╕ля не╖ на чатах кремезний дуб, Якого не знищив ворог.
Аж ось на широку галяву стежки Мене привели. Я стою-спогадаю: Сюди партизанам несли л╕таки ╤ в╕ст╕, й п╕дмогу з далекого краю.
Тепер л╕тачок тут у бронз╕ летить, Як пам’ять про дн╕ ╕ тривожн╕, ╕ давн╕… А л╕с партизанський верх╕в’ям шумить Наш╕пту╓ думи про месник╕в славних.
В долин╕, де траса б╕жить з-п╕д кол╕с, Де з г╕р напливають ранков╕ тумани — Зв╕всь пам’ятник: шапка ╕ стр╕чка червона навск╕с — Носили таку партизани.
Шуми мен╕, л╕се, дубами старими шуми, Ялинами й буками думу свою пота╓мну Про те, як людей захищав ти сво╖ми грудьми У пору во╓нну.
До тебе не раз я ╕ще повернусь, Прийду л╕кувать тво╖ бол╕ ╕ рани. Могилам, порослим барв╕нком, Доземно вклонюсь, В яких спочивають мо╖ земляки-партизани.
Прийду надвеч╕рком у тихий задумливий л╕с, Де сонце схилило в зажур╕ пром╕ння-штандарти, Де стр╕мко у небо гран╕тний зд╕йнявсь обел╕ск — З деревами тут у почесн╕й постою я варт╕.
Де скр╕зь по узл╕сс╕ безсмертник цв╕те й дев’ясил, Трава п╕дроста, де нога походила чужинська. Мов крапельки кров╕, на г╕лл╕ пала╓ кизил, ╤ чиста роса, як сльоза материнська.
Данило КОНОНЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12318
|