Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 06.09.2013
ОЖИВА╢ ╤СТОР╤Я В ЕТН╤ЧНОМУ КОСТЮМ╤

Мистецтво

Мабуть, нема╓ в св╕т╕ н╕чого б╕льш м╕нливого п╕сля погоди, н╕ж мода. Однак нав╕ть у н╕й завжди ╓ щось непорушне, канон╕чне. ╤ ц╕ характерн╕ ознаки сталост╕ та самобутност╕ в одяз╕ кримських татар добре видно на приклад╕ чолов╕чого автентичного костюма середини Х╤Х стол╕ття, який продемонструвала у виставковому зал╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Ульв╕╓ Абла╓ва, заступник директора ╕сторичного музею «Лар╕шес». Вона багато рок╕в досл╕джу╓ нац╕ональний одяг кримських татар, зд╕йснила його анал╕з як комплексу традиц╕й у пор╕внянн╕ з одягом ╕нших народ╕в Причорномор’я — турк╕в, болгар, грек╕в, в╕рмен, кара╖м╕в та ╕нших.
— Перебуваючи в склад╕ кримсько╖ делегац╕╖ з ш╕стнадцяти чолов╕к у Туреччин╕, мене вразило, як в одному з м╕стечок люди бережливо ставляться до старовини, — розпов╕да╓ У. Абла╓ва. — Ми жили в готел╕, якому дв╕ст╕ рок╕в, а в╕н ╕ нин╕ в чудовому стан╕.
З ╕н╕ц╕ативи м╕сцевих жител╕в усе м╕сто охороня╓ться як об’╓кт ╕сторико-культурно╖ спадщини ЮНЕСКО. ╤ щоб зберегти й надал╕ його старовинне арх╕тектурне обличчя, тут нав╕ть не проектують сучасно╖ забудови. Таким важливим для кримських татар, на думку У. Абла╓во╖, ╓ збереження арх╕тектурно-культурного ландшафту Бахчисарая. Вона як модель╓р зна╓ до найменших др╕бниць повсякденний ╕ святковий одяг предк╕в, який вони одягали в минул╕ в╕ки в р╕зн╕ пер╕оди року в степовому Криму, на П╕вденнобережж╕ та в горах.
На ╖хн╕й основ╕ восени минулого року за пропозиц╕╓ю представник╕в Московського музею Сходу ╕ при ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ фонду Марджан╕ У. Абла╓ва взялася створити дв╕ узагальнен╕ модел╕ чолов╕чого ╕ ж╕ночого костюм╕в як зб╕рний середньостатистичний образ етносу. ╥хн╓ експонування в столиц╕ Рос╕╖ заплановано на травень 2014 року. Поки що готовий лише чолов╕чий, ╕ глядач╕ В╤КЦ першими отримали можлив╕сть побачити цей автентичний етнограф╕чний комплект одягу, що ╕дентичний реал╕ям 150-р╕чно╖ давнини. Щоб показати вс╕ його складов╕ компоненти, яких нал╕чу╓ться близько десяти, автору знадобилися два манекени.
— Тканини тод╕ ткали на домашн╕х верстатах з льону, вирощеного власноруч, ╕ вовни овець, яких також було вдосталь, — розпов╕да╓ У. Абла╓ва. — А кр╕й був економний ╕ максимально безв╕дходний.
Б╕ла лляна сорочка з маленькою ст╕йкою на ши╖ ╕ широк╕ чорн╕ штани: вл╕тку — з льону, взимку — з сукна, в яких зручно було сид╕ти, обв’язувалися поясом ╕з смугасто╖ тканини, в як╕й по╓днувалися нитки льону, шовку ╕ бавовни. За нього затикався н╕ж. Пояс завширшки 50 сантиметр╕в, завдовжки 4,5 метра зав’язувався на два вузли, а якщо його довжина зб╕льшувалася до семи метр╕в, то ╕ вузл╕в було ст╕льки ж. Такий пояс був для чолов╕ка свого роду корсетом, а у випадку смерт╕ в нього можна було загорнути пок╕йника, як у саван.
Чоботи шилися з будь-яко╖ шк╕ри, кр╕м свинячо╖. У. Абла╓ва використала два ╖╖ види — з бичка ╕ кози, прикрасивши взуття пряжками. А щоб дерев’яний каблук, обтягнутий зверху шк╕рою, не зношувався в горах, знизу прибивалася металева наб╕йка. Завершу╓ цей ансамбль чорна шапка з каракулю, без яко╖ нав╕ть вл╕тку чолов╕ки не виходили з дому на вулицю.
В холодну пору року зверху на сорочку одягався ошатний жилет без плечового шва з кишенькою для годинника, який тод╕ лише починав з’являтися як р╕ч, без яко╖ не об╕йтися в повсякденному житт╕. Заст╕ба╓ться жилет на двадцять гудзик╕в, виготовлених ╕з золоченого шнурка. Так же без плечового шва ╕ з вшивними рукавами з ластовицями, щоб можна було п╕дняти руки для роботи, сконструйована куртка з п╕дкладкою. В╕д дощу ╕ сн╕гу чолов╕к╕в захищала накидка з капюшоном.
— Не знаю поки що т╕льки, як обробляли ╖╖ в старовину в╕д води, — сказала У. Абла╓ва. — Але думаю, що розгадку цього секрету предк╕в незабаром обов’язково в╕дшукаю.
Продемонстрований нею чолов╕чий гардероб, в якому не вистача╓ лише зимово╖ куртки, був традиц╕йним для середнього за достатком класу. ╤ його характерними ознаками можна назвати зручн╕сть у нос╕нн╕ та скромн╕сть в оздобленн╕ в╕зерунками. Одяг для багатших верств в╕др╕знявся б╕льш пишною орнаментац╕╓ю. Проте його не можна ототожнювати з яскраво розшитими куртками пров╕дник╕в у гори з репутац╕╓ю донжуан╕в, яких ще називали «павичами в оперенн╕».
Вишивку як декоративний елемент оздоблення, за словами модель╓ра, застосовували мало ╕ скупо, п╕дкреслюючи цим витончен╕сть костюма. За ним можна було визначити профес╕йне заняття чолов╕ка, з якого в╕н роду та м╕сцевост╕.
Ця виставка одного костюма стала першим практичним кроком ╕з сер╕╖ сем╕нар╕в ╕ под╕умних дискус╕й Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в рамках досл╕дження та анал╕зу сучасних процес╕в формування духовних ц╕нностей на основ╕ культурно╖ спадщини кримських татар. ╥х обговорення в╕дбулося в Кримському клуб╕ експерт╕в за участ╕ представник╕в р╕зних сфер культури, викладач╕в, громадських д╕яч╕в, журнал╕ст╕в.
Будь-як╕ проекти, за словами генерального директора В╤КЦ, кандидата ф╕лософських наук Миколи Кузьм╕на, в сучасних реал╕ях б╕льше трьох рок╕в не утримуються на висот╕ популярност╕ чи загальносусп╕льного ╕нтересу. Однак це не стосу╓ться формування само╕дентичност╕ народу, що базу╓ться на його духовних коренях, починаючи з казок та легенд ╕ зак╕нчуючи нин╕шн╕ми досягненнями в мистецтв╕, культур╕, арх╕тектур╕.
Кримським татарам потр╕бно позбуватися шлейфа депортац╕╖, переконаний журнал╕ст Ал╕ Кадиров, ╕ повернутися обличчям до виток╕в, з яких зароджувався етнос, до його казки «Алтин бешик» («Золота колиска»), що ╕сну╓ в к╕лькох вар╕антах, проанал╕зувати роль рел╕г╕йного фактора в формуванн╕ нац╕онально╖ само╕дентичност╕. Дехто вважа╓, що через два–три покол╕ння в процес╕ асим╕ляц╕╖, зм╕шаних шлюб╕в нац╕ональн╕ ознаки втрачаються. Однак як кожний вид рослин ╕ тварин у природ╕ в╕добража╓ в соб╕ вс╕ ╖╖ барви, так ╕ людина уособлю╓ закладену в н╕й генами сутн╕сть, розкрити яку можна через культуролог╕чн╕ коди, в тому числ╕ побутовий народний танець. На в╕дм╕ну в╕д глянцю, красиво╖ зовн╕шньо╖ картинки сцен╕чно╖ хореограф╕╖ в ньому в╕дбува╓ться глибоке осво╓ння простору, зокрема, кружлянням в╕добража╓ться ландшафтна стих╕я. А в минул╕ в╕ки у танц╕ обирався й партнер для життя в шлюб╕.
Учасники «круглого столу» — кандидат ╕сторичних наук Зарема Хайред╕нова, кандидат пол╕тичних наук Ельм╕ра Муратова, ╕сторик Сервер Ебубек╕ров, психолог Айше Нуфтулла╓ва, голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Д╕яр» Сейтабла Мамутов, сп╕вроб╕тники В╤КЦ Шевкет Хал╕лов та Ерв╕н Умеров, мистецтвознавець Ельм╕ра Черкезова акцентували увагу на тому, що в зв’язку ╕з зд╕йсненими часом ╕ роками депортац╕╖ щепленнями на культур╕ та в побут╕ кримських татар «етн╕чн╕ традиц╕╖ не дотримуються ╕ розчиняються, як цукор у вод╕», вивчення р╕дно╖ мови зводиться до факультативу, нова музика через три м╕сяц╕ ста╓ нец╕кавою ╕ спису╓ться в арх╕в.
Синтезом ус╕х цих мистецтв ╓ Кримськотатарський академ╕чний музично-драматичний театр, в якому по╓днуються ╕ арх╕тектура, ╕ костюми, ╕ мова. Це виклика╓ великий ╕нтерес у публ╕ки, що й п╕дтвердили, за словами режисера та актора Рефата Сейтабла╓ва, гастрол╕ в Баку, з яких колектив днями повернувся. ╤ все ж можливост╕ театру, на його думку, використовуються недостатньо. Криму потр╕бна молод╕жна сцена, на як╕й би ставилися дитяч╕ спектакл╕. Потр╕бен театр ╕сторично╖ драми, нову п’╓су для якого в╕н нещодавно написав.
Цей обм╕н ╕нформац╕╓ю в Кримському клуб╕ експерт╕в став першим етапом у визначенн╕ напрямк╕в досл╕джень особливостей культурно╖ спадщини кримських татар, як╕ в майбутньому будуть в╕дтворюватися в сучасн╕й етнокультурн╕й моза╖ц╕ п╕вострова р╕зними формами культурно-осв╕тньо╖ роботи, в тому числ╕ й ╕нформац╕йним продуктом з в╕деозображеннями на сайт╕ В╤КЦ.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12255

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков