"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#35 за 30.08.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ — ВЕРЕСЕНЬ
30 1673 р. — почався пох╕д ╤вана С╕рка на Крим. 1903 р. — у Полтав╕ в╕дкрито пам’ятник ╤вану Котляревському. 1920 р. — у Праз╕ утворено Укра╖нську в╕йськову орган╕зац╕ю на чол╕ з ╢вгеном Коновальцем. 1941 р. — у Львов╕ почав д╕яти Укра╖нський Червоний Хрест. 1991 р. — голова Презид╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни Леон╕д Кравчук п╕дписав документи про припинення д╕яльност╕, а пот╕м ╕ заборону Комун╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни. Народилися: 1841 р. — Михайло Драгоманов, видатний укра╖нський ╕сторик ╕ громадський д╕яч. 1883 р. — Дмитро Донцов, ╕деолог укра╖нського нац╕онал╕зму. 1926 р. — Микола Ляхович, укра╖нський ╕сторик, д╕яч осв╕ти ╕ науки, досл╕дник ╕стор╕╖ Румун╕╖, м╕жнародного роб╕тничого руху, зовн╕шньо╖ пол╕тики кра╖н П╕вденно-Сх╕дно╖ ╢вропи, доктор ╕сторичних наук, професор. 2006 р. — помер Олександр Руденко-Десняк, укра╖нський ╕ рос╕йський журнал╕ст, громадський д╕яч.
31 День ав╕ац╕╖ Укра╖ни. 1989 р. — помер Степан Кожум’як, укра╖нський ╕нженер-мостобуд╕вник, автошляховик; публ╕цист, л╕тературознавець, мовознавець; громадський д╕яч, активний учасник дисидентського руху опору, борець за культурно-духовн╕ та пол╕тичн╕ права укра╖нського народу.
ВЕРЕСЕНЬ
1 День знань. День п╕дпри╓мця Укра╖ни. 1819 р. — вперше поставлено на сцен╕ Полтавського театру п’╓су ╤вана Котляревського «Наталка Полтавка». 1939 р. — розпочалася Друга св╕това в╕йна. 1925 р. — народився ╤гор Юхновський, укра╖нський ф╕зик-теоретик, народний депутат Укра╖ни к╕лькох скликань. З 2006 р. — в. о. голови Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕. Доктор ф╕зико-математичних наук, професор, академ╕к НАН Укра╖ни. 1867 р. — помер Опанас Маркевич, укра╖нський фольклорист, народознавець, етнограф, громадський д╕яч, член Кирило-Мефод╕╖вського братства, чолов╕к М. В╕л╕нсько╖ (Марка Вовчка).
2 911 р. — укладено мирний догов╕р м╕ж В╕зант╕╓ю та князем Олегом. 2-9 вересня 1621 р. — Петро Конашевич-Сагайдачний розбив турк╕в. 1657 р. — ╤вана Виговського обрано Гетьманом Укра╖ни. 1794 р. — указом Катерини II селищу Хаджибей надано статус м╕ста, в 1795 р. було перейменовано на Одесу. ╤стор╕я м╕ста добре в╕дома т╕льки з 1415 року як м╕ста Хаджибей, хоча на територ╕╖ нин╕шньо╖ Одеси люди почали селитися ще в античн╕ часи. Нова назва довго не приживалася ╕ люди, як ╕ ран╕ше, називали Одесу Хаджибе╓м. Тому для кращого засво╓ння населенням ново╖ назви влада застосувала такий метод. На вс╕х м╕ських заставах козаки питали селян: «Куди ╖дете?» ╕ якщо сл╕дувала в╕дпов╕дь «до Хаджибею», цю людину просто пороли. Метод виявився д╕╓вим ╕ незабаром уже вс╕ ╕менували м╕сто Одесою. 1831 р. — вийшла друком перша частина «Вечор╕в на хутор╕ б╕ля Диканьки» Миколи Гоголя. 1990 р. — в Укра╖нськ╕й РСР в╕дбулися м╕тинги проти п╕дписання нового союзного договору. 2-16 вересня 1996 року в Укра╖н╕ була проведена грошова реформа. В об╕г введено нац╕ональну валюту Укра╖ни гривню та ╖╖ соту частку — коп╕йку. Народилися: 1811 р. — ╤ван Вагилевич, поет i фольклорист, член «Русько╖ тр╕йцi». 1908 р. — Валентин Глушко, укра╖нський конструктор багаторазового ракетно-косм╕чного комплексу «Енерг╕я»—«Буран». 1970 р. — помер Василь Сухомлинський, укра╖нський педагог-новатор.
3 1915 р. — в арм╕╖ Австро-Угорщини сформовано полк укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в. 1973 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито пам’ятник Лес╕ Укра╖нц╕. 1993 р. — у Масандр╕ президенти Рос╕╖ та Укра╖ни Борис ╢льцин ╕ Леон╕д Кравчук п╕дписали протокол про урегулювання конфл╕кту навколо Чорноморського флоту. 1804 р. — народився Михайло Максимович, укра╖нський вчений-енциклопедист, ╕сторик, ф╕лолог, етнограф, ботан╕к, поет з╕ старшинського козацького роду на Полтавщин╕, перший ректор Ки╖вського ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка.
4 1919 р. — уряд УНР звернувся з нотою «До держав св╕ту», в як╕й висловив протест проти захоплення Ки╓ва ден╕к╕нськими в╕йськами. 1928 р. — Рада народних ком╕сар╕в УРСР затвердила новий укра╖нський правопис («скрипник╕вський»), який д╕яв до 1933 р. 1965 р. — у ки╖вському к╕нотеатр╕ «Укра╖на» п╕д час прем’╓ри ф╕льму «Т╕н╕ забутих предк╕в» в╕дбувся м╕тинг протесту проти ново╖ хвил╕ пол╕тичних репрес╕й серед укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. З р╕зкою критикою арешт╕в серед ╕нтел╕генц╕╖, як╕ в╕дбулися вл╕тку 1965 року, виступили ╤ван Дзюба, Василь Стус ╕ В’ячеслав Чорнов╕л. П╕д ╖хн╕м листом п╕дписалося 140 присутн╕х. П╕сля цього реакц╕я влади була блискавичною — ╤вана Дзюбу зв╕льнили з роботи у видавництв╕ «Молодь» ╕ виключили з асп╕рантури Ки╖вського педагог╕чного ╕нституту, Чорновола зв╕льнили з редакц╕╖ газети «Молода гвард╕я», Василя Стуса в╕драхували з ╤нституту л╕тератури АН УРСР, де в╕н був асп╕рантом. У 1970-х рр., коли почалися гон╕ння на д╕яч╕в укра╖нсько╖ культури, «Т╕н╕ забутих предк╕в» тривалий час фактично були заборонен╕ до показу. 1991 р. — п╕сля триразового голосування ╕ погрози Леон╕да Кравчука, що в╕н подасть у в╕дставку, якщо питання не буде вир╕шено, синьо-жовтий нац╕ональний прапор урочисто п╕днято над будинком Верховно╖ Ради у Ки╓в╕. Помер: 1985 р. — Василь Стус, укра╖нський поет, перекладач, проза╖к, л╕тературознавець, правозахисник. Один ╕з найактивн╕ших представник╕в укра╖нського культурного руху «ш╕стдесятник╕в». За власн╕ переконання в необх╕дност╕ укра╖нсько╖ культурно╖ автоном╕╖ творч╕сть Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 рок╕в позбавлений вол╕. Помер у карцер╕ мордовського табору для пол╕тв’язн╕в у в╕ц╕ 47 рок╕в.
5 1971 р. — у Тулуз╕ в╕дкрито пам’ятник Тарасов╕ Шевченку — перший у Зах╕дн╕й ╢вроп╕.
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12230
|