Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 30.08.2013
ЯК У ЗАВ’ЯЗАНОМУ М╤ШКУ...

(Зак╕нчення. Поч. у № 33-34)

М╕н╕стр с╕льського господарства могутньо╖ держави США сам за кермом свого комбайна на сво╓му пол╕ збира╓ кукурудзу. Н╕як╕с╕нько╖ охорони! А нав╕що? В╕н же сво╓му народов╕ зла не чинить. Один з наших м╕н╕стр╕в в╕д см╕ливо╖ укра╖нсько╖ д╕вчини отриму╓ по пиц╕ букетом кв╕т╕в. Тому у нього ╕ в ус╕х ╕нших керманич╕в — численна охорона, яка кукурудзу не садить, не збира╓, а сито паразиту╓. Звичайно, якщо ти твердиш, що укра╖нська нац╕я тупа, бо вона не дала людству таких ген╕╖в, як у рос╕ян, Толстого, Досто╓вського, Пушк╕на, то в╕д не╖ треба охоронятися...
350 рок╕в ╕мпер╕я збирала з Укра╖ни податки ╕ за укра╖нськ╕ грош╕ плекала рос╕йську мову, культуру, сито годувала творчий прошарок рос╕йсько╖ нац╕╖. В умовах невол╕, гн╕ту, кр╕пацтва, заборони циркулярами, указами цар╕в усього укра╖нського Укра╖на дала св╕тов╕ Сковороду, Шевченка, Франка, Лесю Укра╖нку. Укра╖нська нац╕я проклала людству дорогу в космос завдяки розуму укра╖нц╕в Кибальчича, Кондратюка, Корольова, Глушка. В╕дда╓мо честь США, як╕ визнали, що висадилися вони на М╕сяц╕ за схемою, розробленою укра╖нцем Кондратюком. Чому цих факт╕в не хоче бачити наш чиновник? В╕н — ворог всього укра╖нського: закрива╓ укра╖номовн╕ школи, пха╓ свого носа у спотворену р╕зними окупантами ╕стор╕ю Укра╖ни, знахабн╕в до того, що оголосив конкурс «Лукоморье» на найкраще знання рос╕йсько╖ мови не в Рос╕╖, а в Укра╖н╕... Без сумн╕ву, розумний, хитрий, п╕дступний, нещадний, тверезий, стриманий — сво╖ми д╕ями в╕н усп╕шно в╕двол╕ка╓ на себе увагу укра╖нц╕в, яких вже 22 роки дурять. Як громов╕дв╕д, в╕н прийма╓ на себе лють обкрадених укра╖нц╕в, аби вони не спрямували приск╕пливий погляд у б╕к скоросп╕лих ол╕гарх╕в-м╕льярдер╕в ╕ м╕льйонер╕в, котр╕ привласнили, прихватизували, вкрали багатства Укра╖ни, накопичен╕ працею к╕лькох покол╕нь укра╖нц╕в...
Село Марк╕вка (В╕нниччина) в╕доме укра╖нцям тим, що неподал╕к нього глухо╖ ноч╕ 23 с╕чня 1921 року чек╕ст-комун╕ст постр╕лом у груди розстр╕ляв композитора Миколу Леонтовича, коли в╕н гостював у свого батька Дмитра. Полями, навпростець, через л╕с ходив композитор у село Стражгород до священика Танашевича, сестра якого Ольга писала л╕брето до опери Леонтовича «На русалчин Великдень». По дороз╕ до Стражгорода п╕дн╕мався на високу стр╕мку могилу. Можливо, там в╕н черпав натхнення для обробки укра╖нських народних п╕сень.

Ой, у пол╕ висока могила,
Там д╕вчина вечерю варила,
До вечер╕ стиха говорила…

Могила, на яку п╕дн╕мався Микола Леонтович, — з боку Марк╕вки, за п╕всотн╕ метр╕в в╕д старовинного ╤вангородського шляху. Ближче до райцентру Теплик височ╕ють ще дв╕ могили, але нижч╕. Б╕льш н╕ж чотириста рок╕в тому на пол╕ м╕ж Марк╕вкою ╕ Тепликом точилась кривава битва м╕ж укра╖нцями, з боку Марк╕вки, ╕ турками, з боку Теплика. Рубались у пень, але подолати одне одного не подужали. Заг╕н козак╕в у чотириста шабель об╕йшов л╕с в к╕нц╕ Стражгорода, Б╕лою греблею переправився на правий берег струмка, через урочище Л╕сок зайшов у тил турк╕в ╕ атакою врубався у тили. Турки не витримали подв╕йного удару ╕ в╕дступили до села Залужжя, на Мучулки, на Собол╕вку. В╕д села Марк╕вка над ╤вангородським шляхом склали т╕ла вбитих укра╖нц╕в, насипали високу могилу. Т╕ла вбитих турк╕в склали на дв╕ купи ╕ насипали дв╕ могили. Поранених турк╕в укра╖нц╕ не добивали, а л╕кували ╕ пот╕м женили ╖х на сво╖х дочках. З тих давн╕х час╕в у Марк╕вц╕, в Теплику, по селах Уманського полку з’явились пр╕звища Турчак, Турченко, Турчанський. Л╕с б╕ля турецьких могил ма╓ назву Турчин.
У сво╖ одинадцять л╕т я пас кор╕в б╕ля турецьких могил. Восени 1938 року була перша спроба розорати степов╕ могили, де похован╕ турки. Трактор «ХТЗ», кол╕сний, з╕ шпорами, добрався до середини могили ╕ перевернувся. Весною 1953 року турецьк╕ могили розорали гусеничним трактором «СХТЗ-НАТИ». Операц╕╓ю топтання трактором по к╕стках турк╕в керував голова селищно╖ ради Теплика ╢фим Рохштейн. На козацьку могилу з боку в╕д села Марк╕вка гусеничний трактор п╕днятись не м╕г. З╕гнали колгоспник╕в ╕з заступами, могилу розкопали ╕ пот╕м розорали. Нав╕що це зробили? Показуючи ц╕ три могили, укра╖нц╕ мали право сказати: «Ця земля полита кров’ю укра╖нц╕в, належить укра╖нцям, укра╖нц╕ ╓ господарями укра╖нсько╖ земл╕. ╤нш╕ нац╕ональност╕ в Укра╖н╕ мають шанувати державу, у як╕й живуть, зобов’язан╕ вчити укра╖нську мову, дотримуватись укра╖нських звича╖в, платити податки або ╕ти геть». Але чому зайди ╕ дал╕ творять на наш╕й земл╕ свою чорну справу: в╕дбирають в укра╖нц╕в ╕сторичну пам’ять, формують з укра╖нц╕в ╕ван╕в без роду, без племен╕, роблять ╖х бидлом, яким легко ман╕пулювати, яких легко обкрадати та утримувати на найнижчих в ╢вроп╕ пенс╕ях ╕ зарплатах, розганяти по св╕ту ╕ знищувати?
Ще к╕лька рок╕в тепличани будуть плугами виорювати ╕з могил укра╖нськ╕ ╕ турецьк╕ к╕стки. Жахлив╕ший вандал╕зм важко придумати. Три одиниц╕ техн╕ки: трактор з плугом, бульдозер, екскаватор з ковшем та тисяч сто гривень — ╕ пам’ятки ╕стор╕╖, три могили п╕д л╕сом Турчин можна реставрувати. Чому за 22 роки незалежност╕ Укра╖ни могили нашо╖ слави не реставрован╕, чому зрусиф╕кована частина Укра╖ни не вчила укра╖нську мову, яка свого часу була основою для мови рос╕йсько╖ ╕ тому дуже близька? А тому, що Укра╖на з-п╕д московсько╖ окупац╕╖ потрапила п╕д гн╕тючу окупац╕ю зрадник╕в укра╖нсько╖ нац╕╖.
«Нац╕онал╕стичний» означа╓ — укра╖нський, «нац╕ональний» означа╓ — державний. Перший державний телеканал, як ╕ б╕льш╕сть телеканал╕в Укра╖ни з ╖хн╕ми шоу, сер╕алами, голими ж╕нками, виконують головну справу: аби укра╖нц╕ у щось занурились, не озирались ╕ не ставили непри╓мних для ол╕гарх╕в запитань, хоча б таких: яким чином в Укра╖н╕ за дуже короткий ╕сторичний пер╕од сформувалось в╕с╕мнадцять м╕льярдер╕в, котр╕ за сумою кап╕талу перевершили м╕льярдер╕в США? Там десяток покол╕нь трудились сотнями рок╕в, накопичуючи кап╕тал, аби стати м╕льярдерами. А у нас?
25 рок╕в я працював рядовим ╕нженером в Уманськ╕й «Райс╕льгосптехн╕ц╕». Склад «Райс╕льгосптехн╕ки» пропускав через себе для колгосп╕в усе, що випускала промислов╕сть СРСР. Зав╕дувач складу Микола Старченко розпоряджався складом десятки рок╕в.
Приходить у склад районний прокурор ╕ бере безоплатно все, що йому потр╕бно ╕ ск╕льки потр╕бно: мило, р╕зн╕ фарби, зубила, напильники, електролампочки, кожушок… Приходить районний суддя — «пасеться», як у власн╕й комор╕.
Вод╕й першого секретаря РК КП паку╓ р╕зним товаром автомоб╕ль. Голова Черкасько╖ «Облс╕льгосптехн╕ки» М. Л. ╤ванченко особисто паку╓ автомоб╕ль деф╕цитом: холодильник, електродрел╕, рад╕ола, ковдри, кожушки (що, м╕ж ╕ншим, мали над╕йти дояркам, чого вони ╕ не бачили). Щор╕чна рев╕з╕я на склад╕ документально св╕дчила, що нестач╕ товару нема╓. У 1981 роц╕ виплива╓-таки нестача в 250 000 карбованц╕в. Райком КПУ виклика╓ гол╕в колгосп╕в ╕ суму в 150 000 розпод╕ля╓ по колгоспах, де «гасять» нестачу. За тод╕шн╕ми ц╕нами автомоб╕ль «Москвич» коштував 5 500 карбованц╕в. 100 000 карбованц╕в «в╕шають» на М. М. Старченка. Той самий районний прокурор, що «пасся» на склад╕, просить у суду для Старченка 12 рок╕в ув’язнення. Той самий суддя засуджу╓ Старченка до 10 рок╕в позбавлення вол╕ у таборах суворого режиму. Через р╕к РК КПУ, райвиконком, прокуратура ╕ суд звертаються до Презид╕╖ ВР СРСР, аби М. Старченка достроково зв╕льнили як ╕нвал╕да в╕йни. Зв╕льнили ╕ нав╕ть в╕дновили членство у КПРС.
База райм╕ськпостачання збудована вздовж зал╕знично╖ кол╕╖ станц╕╖ Умань. Зав╕ду╓ нею член КПРС Саму╖л Йосипович Грановський. Там р╕зний товар. Одного разу п╕сля п╕вноч╕ база запалала яскравим полум’ям. ╥╖ директором п╕сля пожеж╕ став директор м╕жрайбази Уманського, Христин╕вського, Монастирищенського, Маньк╕вського, Тальн╕вського район╕в. Крадеш — щедро д╕лись з╕ сво╖м начальством...
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни М. Азаров запевнив, що вс╕ ╕нвал╕ди в╕йни отримають квартири. Вдумайтесь! Через майже 70 рок╕в п╕сля в╕йни учасники бойових д╕й проти г╕тлеризму, нав╕ть ╕нвал╕ди, все ще у черз╕ на квартиру. У той час, як була Постанова ЦК КПРС за Микити Хрущова: з╕ ста новозбудованих квартир — 10 вид╕ляти учасникам в╕йни проти нацист╕в. Вид╕ляли... ╕ продавали «нал╕во» за добр╕ грош╕. Перший секретар МК КПУ м╕ста Умань Валентина Артюх сп╕ймалася на продажу квартир, призначених ╕нвал╕дам в╕йни, грошовитим уманцям. Запахло смаленим. Перший секретар Черкаського обкому КПРС Андре╓в сказав: «Такими кадрами не розкидаються!» — ╕ призначив Артюх головою обласно╖ орган╕зац╕╖ соц╕ального захисту громадян. Кинули щуку у воду. Тож в Уман╕ ╕ район╕ було продано «нал╕во» ще й 75 «Запорожц╕в», призначених ╕нвал╕дам в╕йни. Розперезався у крад╕жках державно╖ власност╕ голова Черкасько╖ «Облс╕льгосптехн╕ки» М. ╤ванченко. Прокуратура постукала у його двер╕. Голова «Союзс╕льгосптехн╕ки» ╢жевський сказав: «Такими кадрами не розкидаються!» — ╕ призначив Магн╕я Лукича ╤ванченка головою «С╕льгосптехн╕ки» Казахстану. П╕двищив ╕з област╕ на республ╕ку. Крадеш — д╕лись щедро з╕ сво╖м начальством. Отака мораль.
20 липня 1989 року я в╕дправив листа на 18 стор╕нках з детальним описом розкрадання народного добра деградованими кер╕вниками-комун╕стами на адресу ╤вана Драча, Бориса Ол╕йника ╕ Леон╕да Кравчука ╕з засторогою: якщо не взяти ситуац╕ю п╕д жорсткий контроль, то кер╕вн╕ комун╕сти обдеруть Укра╖ну до нитки. Чому написав двом поетам? Злод╕й, крад╕й з поетом несум╕сн╕. В╕домо було багатьом, що перший секретар райкому, м╕ськкому, обкому КПРС — це перший злод╕й, хабарник. Друг╕ секретар╕ в╕дпов╕дали за ╕деолог╕ю — за пропаганду ╕ аг╕тац╕ю, ╕ начебто не були дуже корумпованими. Брежн╓в крав ╕ за накрадене колекц╕онував не поштов╕ марки, а легков╕ автомоб╕л╕ з усього св╕ту. Його дочка купалась у д╕амантах. ╤деолог комун╕зму Суслов не крав. На мою думку, зразка 1989 року зав╕дувач в╕дд╕лу ╕деолог╕╖ ЦК КПУ Леон╕д Кравчук теж не крав. Кр╕м того, важко знайти людину зовн╕ симпатичн╕шу, приваблив╕шу, н╕ж Л. М. Кравчук. Тому йому як порядн╕й людин╕ адресував свого листа. У закутки душ╕ не зазирнеш!
Як засновник г╕лки НРУ в м╕ст╕ Умань я був делегатом Установчого з’╖зду НРУ, що в╕дбувався 8-10 вересня 1989 року. Ц╕каво, що Павла Поповича, укра╖нця, другого у св╕т╕ космонавта, на з’╖зд не пустили. Мабуть, тому, що був у форм╕ генерала. Але без проблем пустили на зас╕дання з’╖зду другого секретаря ЦК КПУ ╢льченка та ╕деолога КПУ Кравчука.
Установчий з’╖зд НРУ об╕дав на з╕бран╕ у делегат╕в кошти: скибочка хл╕ба, кружальце пересохло╖ ковбаси, чай без цукру. Л. М. Кравчук приходив на з’╖зд НРУ ран╕ше вс╕х, покидав з’╖зд останн╕м ╕ був для делегат╕в дуже доступний. Чому? Оц╕нював, вивчав можлив╕сть використання сусп╕льного нац╕онал╕стичного п╕дйому. Я стояв ╕з делегатом В. ╤. Кулиничем посеред довго╖ черги по об╕д, побачив, що Л. М. Кравчук став у хв╕ст черги, ╕ гукнув: «Леон╕де Макаровичу! ╤д╕ть до нас. Ми для вас зайняли чергу». Познайомились. Я поц╕кавився долею свого листа про можливе розкрадання начальством багатств укра╖нського народу. «Ви зна╓те, я отримую щоденно м╕шок лист╕в. Де це я в╕зьму час ╖х читати? Я ╖х палю ╕ ваш лист спалив». Це було сказано так щиро, таким голосом, з таким виразом очей, що я його трохи не обняв. Лукавив Л. Кравчук. Все прочитав!
Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко в╕дв╕дав Естон╕ю ╕ сказав: «Нам, укра╖нцям, сл╕д розбудовувати нашу державу за естонським прикладом». Що вкрай необх╕дного для в╕дродження не нацмен╕всько╖, як Укра╖на, а держави естонсько╖, нац╕онально╖, зробив народний рух естонц╕в?
На р╕к виходу Естон╕╖ з ╕мпер╕╖ СРСР чисельн╕сть ╖╖ населення складала близько п╕втора м╕льйона: 48 в╕дсотк╕в естонц╕в ╕ 52 в╕дсотки рос╕йськомовних громадян. Рух естонц╕в, схожий на укра╖нський НРУ, постановив видавати нов╕ паспорти лише тим громадянам, як╕ в╕льно волод╕ють естонською мовою. Паспорт громадянина Естон╕╖ давав право обирати вс╕ три г╕лки влади ╕ бути обраними. Насл╕док: демократ╕я лише для естонц╕в. Президент, Кабм╕н, Верховна Рада — вся влада Естон╕╖ — естонська. Естонц╕ одне одного не обкрадають. Естонська мова ма╓ не ш╕сть в╕дм╕нк╕в, а дванадцять. Мовний бар’╓р м╕ж укра╖нською мовою ╕ рос╕йською — прозоре скло, мовний бар’╓р м╕ж естонською мовою ╕ рос╕йською — китайська ст╕на.
Естонська влада орган╕зувала для рос╕йськомовних веч╕рн╕ курси вивчення естонсько╖ мови. Мо╖й родичц╕ Ол╕ (╕нженер, Ки╖вський пол╕тех) поставили ультиматум: або вчиш естонську мову, або зв╕льняйся з роботи. Три категор╕╖ знань естонсько╖ мови, екзамени приймають вчител╕. Четверту категор╕ю (в╕льно розмовляти, писати, вести ╕нженерну документац╕ю) прийма╓ державна ком╕с╕я. П╕сля усп╕шного складання екзамен╕в грамоту повноправного громадянина Естон╕╖ п╕дпису╓, особисто вруча╓, тисне руку, поздоровля╓ сам президент Естон╕╖. Ну ╕ що? А те, що Оля на сво╖х двох школярик╕в стала отримувати в╕д держави допомогу по 70 долар╕в щом╕сячно на дитину. На довготерм╕новий кредит купила дачу: 12 соток оброблено╖ земл╕, будиночок з канал╕зац╕╓ю, газом, осв╕тленням ╕ теплицею. Ма╓ зелень до столу ц╕лий р╕к. В кредит придбали для с╕м’╖ автомоб╕ль. Естон╕я виконала вс╕ вимоги ╢С. Пот╕к ╕ноземних товар╕в в╕льний. На прилавку — шпроти рос╕йськ╕, латв╕йськ╕, ф╕нськ╕, але купують лише естонськ╕, аби дати зароб╕ток естонським рибалкам. Купують лише естонське, аби не були безроб╕тними естонськ╕ роб╕тники ╕ мали грош╕ естонськ╕ селяни. Д╕╓ естонська сол╕дарн╕сть. На квартиру брати сторонн╕х заборонено. Якщо при╖жджають родич╕, сл╕д пов╕домити пол╕ц╕ю ╕ сус╕д╕в — на ск╕льки дн╕в. Готель нап╕взаселений, — а для св╕тових авантюрист╕в м╕сця нема╓. Поткнувся до Естон╕╖ авантюрист Сандей Аделаджа, переспав б╕ля канал╕зац╕йного люка ╕ подався в Укра╖ну дурити толерантних киян. Пол╕ц╕я Естон╕╖ нечисленна. Кожен естонець сл╕дку╓ за дотриманням прийнятих правил сп╕в╕снування, тобто ╓ союзником пол╕ц╕╖. Естонська пол╕ц╕я захища╓ естонц╕в в╕д бандит╕в, крад╕╖в, аферист╕в, а м╕л╕ц╕я Укра╖ни захища╓ м╕льярдер╕в-крад╕╖в, аферист╕в, мажор╕в, шахра╖в, укра╖нофоб╕в в╕д гн╕ву обкрадених укра╖нц╕в. Маленька Естон╕я не бо╖ться могутнього монстра, «собирателя земель» (чужих), яким була ╕ ╓ царсько-вожд╕всько-пут╕нська Рос╕я. Держава естонц╕в прикрилась «парасолькою» НАТО. А це — США ╕ ╢вропа.
Де ми, укра╖нц╕, прогавили момент становлення держави Укра╖на для укра╖нц╕в, як Естон╕я — для естонц╕в, Польща — для поляк╕в чи Япон╕я — для японц╕в? Чому держава укра╖нц╕в Укра╖на з-п╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖ потрапила п╕д окупац╕ю нацменшин, яких в Укра╖н╕ не б╕льше 10 в╕дсотк╕в? Чому совдеп╕вська колон╕альна адм╕н╕страц╕я Укра╖ни, ота чиновнича брат╕я в╕д голови с╕льради, райвиконкому, м╕ськвиконкому, облвиконкому до м╕н╕стр╕в, не була позбавлена влади, т╕╓╖ влади над укра╖нцями, яку ╖м дала колишня ╕мпер╕я? Навпаки, колон╕альна чиновницька вертикаль влади зм╕цнилась за рахунок ч╕льних компарт╕йних секретар╕в КПУ, яку свого часу було заборонено.
Повернемося до вересня 1989 року на зас╕дання Установчого з’╖зду НРУ. Розбещений цек╕вськими дел╕катесами Леон╕д Кравчук геро╖чно жував кружальце пересохло╖ ковбаси ╕ збирав ╕нформац╕ю. Перед об╕дом розлючен╕ делегати з╕гнали з трибуни другого секретаря ЦК КПУ ╢льченка, який закликав зм╕цнювати СРСР. Я спитав Леон╕да Макаровича, чи ма╓ в╕н нам╕р виступити на цьому з’╖зд╕. Голосочком пок╕рно╖ нев╕стки, яка для свекрухи склала дулю п╕д кол╕ном, Кравчук в╕дпов╕в: «Якщо мен╕ дозволять, то виступлю». Два рази з трибуни з’╖зду НРУ виступив Леон╕д Кравчук п╕д бурхлив╕ оплески делегат╕в з’╖зду. Леон╕д Кравчук «запл╕в на сво╖й голов╕ косу по-укра╖нськи», у виступ╕ використав бандер╕вськ╕ гасла — на 12 рок╕в ран╕ше, н╕ж це зробила Юл╕я Тимошенко.
18 гривневих м╕льярдер╕в в Укра╖н╕ — ск╕льки серед них укра╖нц╕в? Хто замовив ╕ в╕длив ╕з чистого золота семисв╕чник вагою у 80 к╕лограм╕в ╕ подарував його «земл╕ об╕тован╕й»? На яких копальнях царя Соломона в╕н здирав на сво╖х кол╕нах шк╕ру, натер кривав╕ мозол╕ на руках в╕д кайла, добуваючи золото? Вкрай необх╕дно патр╕отичним укра╖нським ЗМ╤ витягувати ╕з т╕н╕ на сонце м╕льярдер╕в, аби знати, хто вони, де заготовлен╕ для втеч╕ закордонн╕ «хатинки», де вкрали, ск╕льки вкрали, куди сховали, ск╕льки ╖х стало недоторканними депутатами Верховно╖ Ради Укра╖ни? Вс╕м укра╖нцям сл╕д думати, яким чином в╕длучити цих ол╕гарх╕в в╕д укра╖нсько╖ цицьки. А на противагу л╕в╕й КПУ необх╕дно створити праву Укра╖нську нац╕ональну парт╕ю, яка ╓дина спроможна захистити укра╖нську нац╕ю в╕д смертельних ворог╕в.
Укра╖нц╕ н╕кого не ч╕пають, а спасають себе в╕д погибел╕ на сво╖й, обжит╕й сотнею покол╕нь земл╕, ╕ у боротьб╕ за сво╓ ╕снування мають право на р╕шуч╕ д╕╖. Бо питання сто╖ть руба — бути нам, укра╖нцям, у цьому св╕т╕, чи не бути...

Василь Б╤ЛОУС
м. Умань

ПРО АВТОРА.
За протести проти русиф╕кац╕╖ Укра╖ни наш читач Василь Кузьмович Б╕лоус у вересн╕ 1972 року був арештований Черкаською обласною прокуратурою ╕ засуджений обласним судом за ст. 187-1 КК УРСР («поширювання зав╕домо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний ╕ сусп╕льний лад»).
Василь Кузьмович над╕слав до редакц╕╖ спогади про сво╓ многотрудне життя — як проекц╕ю на життя сучасне. ╤з тисяч, м╕льйон╕в таких ниточок-житт╕в з╕ткана доля нашо╖ В╕тчизни. Як же жити, «рости ╕ д╕яти нам треба», щоб рад╕сною, св╕тлою, гордою, високою була наша Укра╖нська Доля? До роздум╕в над цим ╕ закликають спогади В. К. Б╕лоуса.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12226

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков