|
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Крим - наш дім"
#34 за 23.08.2013
ДО 120-Р╤ЧЧЯ БЕК╤РА ЧОБАН-ЗАДЕ
У Криму в жовтн╕ пройде ун╕кальна документальна фотовиставка, присвячена життю та творчост╕ Бек╕ра Чобан-заде. Про це пов╕домлялося на зас╕данн╕ орган╕зац╕йного ком╕тету п╕д кер╕вництвом заступника голови Ради м╕н╕стр╕в — кер╕вника апарату Ради м╕н╕стр╕в Криму Ольги Удов╕но╖ з п╕дготовки до святкування 120-р╕ччя в╕д дня народження кримськотатарського поета.
В╕це-прем’╓р п╕дкреслила, що святкування 120-р╕ччя з дня народження кримськотатарського поета, ученого-тюрколога та громадського д╕яча стане знаменною датою для кримсько╖ та св╕тово╖ громадськост╕. Члени оргком╕тету звернулися до громадськост╕ з проханням надавати до Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян будь-яку ╕нформац╕ю, фото- ╕ в╕деоматер╕али, документи, пов’язан╕ з ╕м’ям Бек╕ра Чобан-заде, для подальшого експонування на виставц╕. Кр╕м того, ц╕ матер╕али можуть бути використан╕ у п╕дготовц╕ телепередач╕ про життя ╕ творч╕сть великого поета ╕ ученого. Контактний телефон: (0652) 59-88-25; електронна адреса reskomnac_ark@inbox.ru.
* * *
Бек╕р Чобан-заде народився у Б╕лог╕рську в 1893 роц╕ в с╕м’╖ пастуха. У 1904-1908 роках вчився в м╕сцев╕й школ╕. У 1909-1914 роках Бек╕р Чобан-заде пере╖хав на навчання до Стамбула, в Галатасарайський л╕цей на словесне в╕дд╕лення. Там же зак╕нчив вищ╕ курси арабсько╖ та французько╖ мов при Стамбульському ун╕верситет╕. П╕д час навчання в Стамбул╕ Бек╕р Чобан-заде опубл╕кував сво╖ перш╕ в╕рш╕, публ╕ку╓ поему «Ананъ къайда?».
У с╕чн╕ 1916 року Бек╕р Чобан-заде по╖хав на навчання до Угорщини, де вступив на ╕сторико-ф╕лолог╕чний факультет Будапештського ун╕верситету. П╕сля зак╕нчення навчання Бек╕р Чобан-заде почав викладати у Будапештському ╕ Лозаннському ун╕верситетах, а в 26 рок╕в став професором цих ун╕верситет╕в. У Будапешт╕ Чобан-заде написав в╕рш╕ «Сув анасы» («Русалка») (1917), «Яз акъшамы, уй алдында» («В л╕тн╕й веч╕р на двор╕») (1917), «Тувдым бир уйде» («Народився я у дом╕») (1917), «Дунай таша» («Дунай виходить з берег╕в») (1919). В цей же час з’являються його науков╕ публ╕кац╕╖ в журнал╕ «Туран», стамбульських газетах «Къырым» ╕ «Гёк китап».
У 1922 роц╕ став професором Кримського ун╕верситету (Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ В. ╤. Вернадського). У 1924 р. на запрошення кер╕вництва Азербайджану при╖хав до Баку та як професор Бакинського ун╕верситету активно брав участь у переход╕ в╕д арабсько╖ писемност╕ до латинсько╖. У 1928 роц╕ проти Бек╕ра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампан╕я в кримському та бакинському друц╕. Ученого звинувачували в пантюрк╕зм╕, «буржуазному нац╕онал╕зм╕». Незважаючи на це, Бек╕р Чобан-заде збер╕г високий авторитет у наукових колах. У 1930-1935 роках в╕н зав╕дував кафедрою узбецько╖ мови у Ферганському пед╕нститут╕, викладав у Ташкентському ун╕верситет╕, Бухарському пед╕нститут╕, обраний д╕йсним членом Азербайджансько╖ ф╕л╕╖ АН СРСР, у 1935 роц╕ — Паризького л╕нгв╕стичного товариства.
Бек╕ра Чобан-заде заарештували 28 с╕чня 1937 року в Кисловодську, 12 вересня був засуджений до вищо╖ м╕ри покарання (ст. 60, 63, 70, 73 КК АзРСР).
Наукова ╕ л╕тературна творч╕сть Чобан-заде актуальна понин╕. Йому належить 123 наукових прац╕, в╕н зробив вагомий внесок у мовознавство та л╕тературознавство багатьох тюркських народ╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12186
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
