"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#33 за 16.08.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ
17 1245 р. — у битв╕ поблизу галицького м╕ста Ярослава Данило Галицький розгромив угорське в╕йсько ╕ пок╕нчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському княз╕вств╕. 1914 р. — у Львов╕ створено лег╕он Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в. 1918 р. — гетьман Павло Скоропадський встановив в Укра╖н╕ 8-годинний робочий день. Народився: 1882 р. — Василь Тютюнник, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, полковник генштабу Арм╕╖ УНР. Сучасники в╕дзначають, що Тютюнник, плануючи операц╕╖, любив ризикувати. Був видатним полководцем УНР, виступав за ведення бойових д╕й до останньо╖ можливост╕. На в╕дм╕ну в╕д ряду ╕нших укра╖нських во╓начальник╕в, не намагався конкурувати ╕з Симоном Петлюрою. Помер: 1114 р. — Ал╕мп╕й Печерський, ки╖вський моза╖ст ╕ живописець, монах Ки╓во-Печерського монастиря. 1939 р. — Степан Смаль-Стоцький, мовознавець ╕ педагог, громадський, культурний ╕ економ╕чний д╕яч Буковини.
18 1649 р. — Богдан Хмельницький п╕дписав з польським королем Яном ╤╤ Казимиром Збор╕вський мирний догов╕р, який п╕дсумував першу фазу в ╕стор╕╖ Хмельниччини ╕ легал╕зував самоврядн╕сть укра╖нських козак╕в у межах Реч╕ Посполито╖. Ця самоврядн╕сть вт╕лилася у козацькому державному утворенн╕ — В╕йську Запорозькому, також в╕домому як Гетьманщина. 1918 р. — у Ки╓в╕ в╕дбувся з’╖зд губернських старост Укра╖нсько╖ Держави. 1941 р. — сп╕вроб╕тниками НКВС п╕д╕рвана гребля Дн╕прогесу. 1992 р. — заснована Почесна в╕дзнака Президента Укра╖ни, перша нагорода незалежно╖ Укра╖ни (з 1996 р. — орден «За заслуги»). 2006 р. — у Ки╓в╕ почався четвертий Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в. У робот╕ Форуму взяло участь 450 делегат╕в, 450 гостей, 50 представник╕в т. зв. «четверто╖ хвил╕» ем╕грац╕╖ (укра╖нц╕в, як╕ ви╖хали за кордон на зароб╕тки останн╕ми роками), 80 представник╕в заруб╕жних ЗМ╤, 450 учасник╕в фестивалю «Укра╖нський сп╕в у св╕т╕» — усього близько 1900 ос╕б. Народилися: 1836 р. — Олександр Кониський, укра╖нський перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський д╕яч л╕берального напряму. Л╕тературн╕ псевдон╕ми О. Верниволя, Ф. ╫оровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та ╕нш╕ (всього близько 150). Профес╕йний адвокат, педагог, журнал╕ст. Автор сл╕в п╕сн╕ «Молитва за Укра╖ну» (1885), перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка. У Греко-Католицько╖ церкви ╕сну╓ традиц╕я сп╕вати цей духовний г╕мн п╕сля в╕дправи.
МОЛИТВА ЗА УКРА╥НУ музика Миколи Лисенка слова Олександра Кониського
Боже великий, ╓диний, Нам Укра╖ну храни, Вол╕ ╕ св╕ту пром╕нням Ти ╖╖ ос╕ни. Св╕тлом науки ╕ знання Нас, усiх, просв╕ти, В чист╕й любов╕ до краю, Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже ╓диний, Нам Укра╖ну храни, Вс╕ сво╖ ласки-щедроти Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго св╕ту, Щастя дай, Боже, народу ╤ многая, многая л╕та.
1913 р. — Василь Бородай, народний художник Укра╖ни. 1933 р. — Бела Руденко, укра╖нська оперна сп╕вачка, л╕рико-колоратурне сопрано. Заслужена артистка Укра╖ни (1959), народна артистка СРСР (1960). 1956 р. — Василь Герасим’юк, укра╖нський поет, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (2003). Член НСПУ (1983), АУП (1997). Померли: 1948 р. — у московськ╕й кат╕вн╕ загинув Василь Вишиваний (В╕льгельм фон Габсбург), австр╕йський арх╕князь, укра╖нський поет, полковник УСС. Прославився сво╖ми в╕йськовими та дипломатичними зд╕бностями, поез╕╓ю ╕ любов’ю до Укра╖ни. 1997 р. — Мар╕я Приймаченко, укра╖нська народна художниця, представниця «народного прим╕тиву» («на╖вного мистецтва»); лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, одна з найв╕дом╕ших укра╖нських художниць. Заслужений д╕яч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця Укра╖ни. 2009 р╕к — за р╕шенням ЮНЕСКО — визнано роком Мар╕╖ Приймаченко.
19 Преображення Господн╓. В╕дзнача╓ться Сх╕дною Церквою з IV стол╕ття. 1914 р. — створено кер╕вний орган Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в — Укра╖нська бойова управа. 1977 р. — у Луцьку в╕дкрито пам’ятник Лес╕ Укра╖нц╕. 1991 р. — ортодоксальн╕ комун╕сти на чол╕ з в╕це-президентом Яна╓вим проголосили в СРСР надзвичайний стан ╕ створили новий орган правл╕ння — ГКЧП (Державний ком╕тет з надзвичайного стану). Це прискорило проголошення Укра╖ною незалежност╕. 1992 р. — у Ки╓в╕ почав роботу I Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в, який мав святковий, п╕днесений характер. Адже його делегати були сповнен╕ великих оч╕кувань — п╕сля к╕лькох стол╕ть поневолення Укра╖на отримала державний суверен╕тет, в укра╖нц╕в з’явилася можлив╕сть власноруч будувати сво╓ життя, дати належну оц╕нку под╕ям минулого. Народилaся: 1950 р. — Ольга Басистюк, народна артистка Укра╖ни, лауреат м╕жнародних конкурс╕в. Державна прем╕я УРСР ╕мен╕ Тараса Шевченка (1987). Герой Укра╖ни (2010). Помер: 1945 р. — п╕дрозд╕лом НКВС по-зв╕рячому замордовано Юр╕я Липу, громадського д╕яча, письменника, поета, публ╕циста, одного з визначних ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму та л╕каря УПА.
20 1925 р. — Шевченкова гора в Канев╕ проголошена державним запов╕дником. Помер: 1843 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський проза╖к, драматург, журнал╕ст, л╕тературний критик ╕ культурно-громадський д╕яч. Основоположник художньо╖ прози ╕ жанру соц╕ально-побутово╖ комед╕╖ в класичн╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕.
21 1627 р. — випущено перший друкований словник укра╖нсько╖ мови Памви Беринди. 1995 р. — британська антарктична станц╕я «Фарадей» передана Укра╖н╕. Народився: 1892 р. — Кость Туркало, громадсько-пол╕тичний д╕яч, ╕нженер-х╕м╕к, член Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради. Помер: 1925 р. — Осип Маковей, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, критик, л╕тературознавець, перекладач, редактор багатьох пер╕одичних видань, педагог та громадсько-пол╕тичний д╕яч.
22 1992 р. — президент УНР в екзил╕ Микола Плав’юк передав президентов╕ Укра╖ни Леон╕ду Кравчуку грамоту Державного центру УНР, зг╕дно з якою незалежна Укра╖на ╓ правонаступницею Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Народилася: 1966 р. — Ольга Сумська, укра╖нська актриса ╕ телеведуча. Народна артистка Укра╖ни.
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12170
|