Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2013
УКРА╥НСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ В БОЯХ ЗА КРИМ (1941-1945 рр.)

З пером ╕ автоматом

(Продовження. Поч. у № 29-32)

ОЛЕКС╤Й РОГОТЧЕНКО (1919)

Народився на Полтавщин╕. Учасник в╕йни з першого дня до Перемоги. Був б╕йцем, командиром взводу розв╕дник╕в, комсоргом, заступником редактора газети, редактором газети «Во славу Родины» 77-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖. Брав участь в оборон╕ Ки╓ва, Харкова, у визволенн╕ Севастополя, Риги.
Публ╕кувався у фронтов╕й прес╕. Под╕╖ во╓нного часу лягли в основу книг «Б╕йц╕ п╕шли на завдання», «Рота», «А небо лиша╓ться голубим» та ╕н.
«…Якось я прочитав фронтов╕ опов╕дання Олекс╕я Роготченка «Коли цв╕туть м╕мози». Опов╕дання яскраво нагадали мен╕ фронтов╕ будн╕ 1941 року на Укра╖н╕. Часи були важк╕. Див╕з╕╖ П╕вденно-Зах╕дного фронту, де мен╕ довелося бути тод╕ начальником оперативного в╕дд╕лу штабу фронту, прийняли на себе штурм, стояли насмерть. Фашисти захоплювали рубеж╕, як╕ обороняли наш╕ в╕йська, у двох випадках: або на них уже не лишилося жодного живого радянського б╕йця, або надходив наказ про в╕дступ, оск╕льки ворог проникав у тил захисник╕в.
Опов╕дання О. Роготченка добре передають умови «переднього краю», самов╕ддан╕сть, з якою радянськ╕ во╖ни захищали свою Батьк╕вщину. ╤ це зрозум╕ло: адже автор розпов╕да╓ про те, що сам бачив, про под╕╖, учасником яких йому довелося бути. Та й про нього самого мен╕ траплялося читати в донесеннях з в╕йськ, в яких не раз згадувалося пр╕звище в╕дважного комсорга 1044-го полку 289-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ у зв’язку з╕ см╕ливими вилазками у ворожий тил».
╤. Х. БАГРАМЯН, дв╕ч╕ Герой Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу, «Рота» Олекс╕я Роготченка», газета «Советский пограничник», 23 лютого 1979 р.

МИКОЛА РОМАНЧЕНКО (1921-1991)

Микола Захарович Романченко народився в м. Дзержинську на Житомирщин╕. Учасник в╕йни з липня 1941 р.
Був в╕дпов╕дальним секретарем газети «За Батьк╕вщину» 302-╖ г╕рськостр╕лецько╖ див╕з╕╖ 51-╖ арм╕╖ Кримського ╕ Стал╕нградського фронт╕в, редактором газети «У б╕й за Батьк╕вщину!» 99-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ 1-╖ гвард╕йсько╖ арм╕╖ П╕вденного ╕ 1-го Укра╖нського фронт╕в, кореспондентом газети «За честь Батьк╕вщини» 1-го Укра╖нського фронту.
Був з десантом, який в н╕ч на 25 грудня 1941 року висадився на Керченський п╕востр╕в у район╕ Камиш-Буруна. У травн╕ 1942 р. на Кримському фронт╕ п╕д Керчю його було тяжко поранено ╕ контужено.
Писав в╕рш╕, нариси для фронтово╖ преси. Геро╖ка в╕йни в╕дображена в зб╕рках в╕рш╕в «Зоря моя», «П╕сню ╕ду шукати», «Дозорц╕», «Рубеж╕» та ╕н.

КЕРЧ
(травень 1942 року)
Георг╕ю Книшу, мо╓му бойовому побратиму ╕ товаришу по перу, учасников╕ Керченсько╖ во╓нно╖ операц╕╖ у грудн╕ 1941 р.

Ще й дос╕ в пам’ят╕ травневий смерч,
Як залишали ми розбиту Керч.
╤ хто як м╕г — на дошц╕, на човн╕,
А дехто на знеможен╕м кон╕ —
Через стр╕мку протоку в сизу рань
Старався переплисти на Тамань.
Не вс╕ добрались на Кубань, ой н╕!
╤ не один там смерть знайшов на дн╕
З хоробрих хлопц╕в, бойових брат╕в…
Ой, як з них кожен вижити хот╕в.
А нам поталанило, друже м╕й:
Перемогли злий кримський бурев╕й.
╤ на земл╕ кубанськ╕й стали ми,
Щоб захистить ╖╖
Крицевими грудьми…

ПОРУШЕНИЙ ЗАР╤К

Так, зар╕кавсь: «Як винесу я ноги
╤з Керч╕ й рани вс╕ загою,
 Вернусь живим з огненно╖ дороги,
 То в Керч — н╕коли ╕ ногою».
Давав зар╕к той
в травн╕
в сорок друг╕м
На берез╕ протоки
н╕ччю.
Давав зар╕к я
перед в╕рним другом,
А нам прожектор
бив у в╕ч╕….
В╕йна ск╕нчилась.
В край св╕й повернувся.
╤ ось у Крим пут╕вка —
на спочинок…
╤ я в╕д неспод╕ванки
здригнувся —
Й перед очима друг м╕й виник,
Перед яким я н╕ччю зар╕кався,
Що ╕ ногою в Крим — н╕коли!
╤ не по╖хав…
Т╕льки згодом здався:
Перебол╕в же кримським болем.
Його землею прикривавсь п╕д Керчю, —
Х╕ба ж в╕н винен, Крим чудовий?!
Тод╕ в сво╖м зароц╕ переперчив,
Тому порушив згодом слово.
Пройшов п╕востр╕в
Керченський знов п╕шки,
Об’╖здив Кримськ╕ гори й доли —
Та в╕д зароку сл╕д лишився тр╕шки
У снах: ногою в Крим — н╕коли!

ХОДИТ ПЕСНЯ НА ПЕРЕДНЕМ КРАЕ

Ходит песня на переднем крае
От бойца к бойцу по всем цепям.
Кто сложил ее, никто не знает,
Средь колючей проволоки, ям.
Ходит песня на переднем крае,
С каждым днем звучит она сильней.
Враг от этой песни удирает,
Смерть свою он чует в ней.
Эта песня зародилась средь пожарищ,
И слова ее в победный бой ведут.
Пой же песню эту, дорогой товарищ,
Эту песню — ненависть зовут.
Николай РОМАНЧЕНКО
газета «Сын Отечества» 51-й армии
18 апреля 1943 г.
* * *
«…Сьогодн╕ пол╕трук Романченко повинен зустр╕тися з╕ славним снайпером-винищувачем Григор’╓вим, який знищив 35 фашист╕в.
…╤ ось вони разом йдуть на передову. Тут Романченко — своя людина. З багатьма б╕йцями в╕йськовий кореспондент червоноарм╕йсько╖ газети «За Батьк╕вщину» строчив по г╕тлер╕вцях ╕з станкового кулемета, знищував н╕мецьких автоматник╕в «лимонкою», збивав з н╕г меткою кулею. Коли обстановка ускладнювалась, був б╕йцем або см╕ливо брав на себе командування. Командири й б╕йц╕ запрошують Романченка йти з ними в б╕й.
— Приходь увечер╕ — завтра д╕ло буде, автомат дам, — каже йому кап╕тан Лап╕н, з яким Романченко пробився у н╕мецький тил ╕ три доби тримав нер╕вний б╕й до п╕дходу головних сил.
П╕зно увечер╕ Романченко верта╓ться до редакц╕йного бл╕ндажа. Кипить робота — наб╕рники набирають ╕ верстають черговий номер див╕з╕она».
Старший пол╕трук Н. Полтораков, пол╕трук Е. Фег╕н. З кореспонденц╕╖ «В╕йськовий кореспондент».
Газета «Бойова Кримська», 5 травня 1942 р.

МИКОЛА СИДОРЯК (1922-1996)

Микола Миколайович Сидоряк народився у с. Великому Бичков╕ Рах╕вського району на Закарпатт╕. Учасник в╕йни з перших дн╕в.
Служив у в╕дд╕л╕ бо╓припас╕в польового артилер╕йського складу 8-╖ арм╕╖ Волховського фронту; був начальником в╕дд╕лу евакуац╕╖ при Окрем╕й Приморськ╕й арм╕╖ в Криму. Учасник визволення Севастополя.
Геро╖ка во╓нного часу в╕дображена в романах «Зал╕зна трава», «Йосиф прекрасний», «Трухан╕в остр╕в».

ЯК╤В С╤КОРСЬКИЙ (1904-1980)

Народився на В╕нниччин╕. Учасник в╕йни з серпня 1941 р. Старший лейтенант. Був пом╕чником начальника штабу стр╕лецького полку на Кримському фронт╕, командиром взводу на арм╕йських курсах командир╕в кулеметних рот (П╕вн╕чно-Кавказький фронт), начальником навчально╖ частини снайперсько╖ школи Харк╕вського в╕йськового округу.
Геро╖ц╕ во╓нного часу присвячено нариси, опов╕дання ╕ пов╕ст╕, опубл╕кован╕ в пер╕одичн╕й прес╕ ╕ як╕ виходили окремими книгами.


ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

Дмитро Васильович Ткач народився на Полтавщин╕. Учасник в╕йни з червня 1941 року до Перемоги. Служив на Чорноморському флот╕ — на корабл╕ «Шторм» старшиною групи радист╕в. Брав участь в оборон╕ ╕ визволенн╕ Одеси, Севастополя, Новорос╕йська, у висадц╕ десант╕в, супроводженн╕ транспорт╕в з в╕йськами ╕ бо╓припасами.
Виступав з╕ статтями, нарисами, опов╕даннями в газет╕ «Красный черноморец».
Геро╖ка в╕йни в╕дображена в романах «Крута хвиля», «Шторм ╕ штиль», «Спок╕йне море», у пов╕стях «Моряки», «╢сть стояти насмерть!», «Генуезька вежа» та багатьох опов╕даннях.


(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12169

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков