Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 09.08.2013
УКРА╥НСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ В БОЯХ ЗА КРИМ (1941-1945 рр.)

З пером ╕ автоматом

(Продовження. Поч. у № 29-31)

ВАСИЛЬ КУЧЕР (1911-1967)
Василь Степанович Кучер народився на Житомирщин╕. Учасник в╕йни з червня 1941 р. до 1944 р.
Брав участь в оборон╕ Одеси, Севастополя. Був спец╕альним кореспондентом газети «За Родину» Окремо╖ Приморсько╖ арм╕╖. В 1941 роц╕ побачив св╕т нарис «Людмила Павлюченко» — про легендарного снайпера, геро╖ню оборони Одеси ╕ Севастополя, зб╕рка опов╕дань «Морський характер» (1942). Геро╖ка в╕йни знайшла в╕дображення в романах «Чорноморц╕», «Прощай, море», «Трудна любов», «Голод», «Орли воду п’ють» та ╕н.
╤менем укра╖нського письменника Василя Кучера названо вулиц╕ в Ки╓в╕ ╕ в Севастопол╕.
* * *
«Море св╕тла вдарило д╕вчин╕ в оч╕. Вона мимов╕льно прижмурилась ╕ нав╕ть трохи розгубилась. Усю ос╕нь ╕ зиму прожила у волог╕й землянц╕ на Мекенз╕╓вих горах у Криму, де тьмяно св╕тив каганець з м╕дно╖ г╕льзи, де гуляла хуртовина ╕ дули штормов╕ в╕три з моря. ╤ раптом — ст╕льки св╕тла!
За столом на помост╕ сид╕в командуючий, член В╕йськово╖ ради, в╕це-адм╕рал Чорноморського флоту ╕ ще багато в╕йськових. Вона уп╕знала декого, ╖╖ ж уп╕знали вс╕.
— Людмила Павлюченко, снайпер, — шепнув командарм в╕це-адм╕ралу, ╕ той п╕дв╕в сиву голову, уважно розглядаючи д╕вчину-лейтенанта. А вона стояла струнка ╕ п╕дтягнута; гнучка тал╕я п╕дперезана новим ременем, кра╓чок б╕лого ком╕рця вид╕лявся на бронзов╕й ши╖, син╕й берет охоплю╓ хвилясту зач╕ску. Д╕вчин╕ потиснули руку, ╕ вона тихо в╕дпов╕ла:
— Служу Радянському Союзу!»
Василь КУЧЕР. «Людмила Павлюченко»
1941

* * *
«Василь Степанович Кучер, як в╕домий письменник нашого часу, вибирав для себе найважлив╕ш╕ теми, як ╕з життя нин╕шнього, так ╕ з життя минулого. Енерг╕я у Василя Степановича була, мовити, невичерпна. Велик╕ задуми ╕ широк╕ простори, в як╕ вкладалися ц╕ задуми, — ось що характерне для одного з найв╕дом╕ших письменник╕в наших — ╕ саме для Василя Степановича. В╕н знав весь той матер╕ал, який мусив перелитися на пап╕р письменника. В╕н ус╕ ситуац╕╖ сво╖х геро╖в заздалег╕дь уже бачив. Тому що знав ╖хн╓ життя, знав ус╕ стежинки сво╖х геро╖в: куди кого поведуть вони, а в╕д кого в╕двернуться. Я тут кажу не т╕льки про уяву письменника, а ще й про пам’ять творчу письменника. Адже уява ╕ пам’ять творча завжди живуть поряд. Свою уяву Василь Степанович завжди перев╕ряв на людях — конкретно п╕д час сво╖х зустр╕чей з читачами. Ось вже хто не боявся зустр╕чей з читачами — так це саме в╕н, любимий наш ╕ славний Василь Степанович!»
Павло Тичина. З листа до Г. Ф. Яремчук — дружини Василя Кучера в╕д 18 кв╕тня 1967 р.

╤ВАН МАВРОД╤ (1911-1981)
╤ван Васильович Маврод╕ народився в Одеськ╕й област╕. Учасник в╕йни з жовтня 1941 р. Воював на Кримському фронт╕, був командиром в╕дд╕лення, пол╕труком роти. У боях п╕д Керчю був дв╕ч╕ поранений. У червн╕ 1942 р. за станом здоров’я був демоб╕л╕зований.
Под╕╖ во╓нного часу в╕дображено в його книгах пов╕стей ╕ опов╕дань, у в╕ршах ╕ поемах зб╕рки «Я думаю про тебе».

ОЛЕКС╤Й МАЛ╤Н (1912-1993)
Олекс╕й Карлович Мал╕н народився на Смоленщин╕. Учасник в╕йни з 1943 р. Починав рядовим, останн╓ в╕йськове звання на фронт╕ — лейтенант.
Був кореспондентом-орган╕затором газети «Вперед, к победе!» Чорноморсько╖ групи в╕йськ Закавказького фронту (згодом — «Вперед, за Родину!» П╕вн╕чно-Кавказького фронту ╕ Окремо╖ Приморсько╖ арм╕╖). Виступав у фронтових газетах з нарисами, кореспонденц╕ями, сатиричними в╕ршами.

ОСКОРБЛЕННАЯ ОБЕЗЬЯНА
На ветке, уцепившись за лианы,
О чем-то толковали обезьяны.
И вдруг они сердито зашумели,
Одна из них, ужасно разъярясь,
Другую цап за хвост —
И наземь, в грязь,
Бьет беспощадно —
Клочья полетели…
Полиция лесная тут как тут,
И вот драчунью тащат в суд.
— За что, скажи, свою соседку била?
— Она меня ужасно оскорбила!
Пусть безобразна я — так что же?
Пусть лгунья я — и это может быть.
Но ведь сказала эта рожа,
Что я на Геббельса похожа!
За это мало и убить!
Алексей МАЛИН,
газета «Вперед, за Родину!»
1943 г.

СЕРГ╤Й МУШНИК (1921-1994)
Серг╕й Михайлович Мушник народився в м. Петропавловську П╕вн╕чно-Казахстансько╖ област╕. Учасник в╕йни з перших до останн╕х дн╕в.
Воював кулеметником, м╕нометником на Кал╕н╕нському й Стал╕нградському фронтах. Брав участь у визволенн╕ Криму. Геро╖ка во╓нних л╕т в╕дображена в багатьох книгах в╕рш╕в ╕ прози.
САПОГИ
Эх, сапоги солдатские,
Ну, всем сапогам сапожищи!
Ясно, не то, что из хрома,
А так — добрее не сыщешь.
Еще в степях сталинградских
Выдали пару кирзовых.
Ясно, не то, чтоб блестели,
А так — все же не хуже новых.
Пока шагали Донбассом —
Мяли пыльные травы.
Ясно, стоптались порядком
А так — поглядишь: не дырявы.
В горах — Мекензиях дальних —
Камни от них рассыпались.
Ясно, самим досталось,
Ну, правда, тут… разорвались.
Тогда батарейный сапожник
Подметки подбил к ним хватски,
И вновь сапоги что надо
На ногах солдатских.
Эх, сапоги кирзовые,
Ходят и смены не просят.
Славный, видно, вояка
Сапоги те носит.
С. МУШНИК
Перевод с украинского В. Федорова
1944 г. под Севастополем

«Неп╕дробн╕, щир╕ ╕нтонац╕╖, в╕дчутна предметн╕сть — усе це йде в╕д знання життя ╕ зр╕ло╖ майстерност╕, яко╖ «неозбро╓ним оком» ╕ не пом╕тиш: зда╓ться, перед тобою саме життя. ╢ в Серг╕я Мушника ще одна дорогоц╕нна як╕сть: в╕н пише про те, що сам пережив, в╕дчув, передумав, ╕ в той же час його в╕рш╕ завжди людн╕.
На Друг╕й Всесоюзн╕й нарад╕ молодих письменник╕в на цю особлив╕сть поез╕╖ Серг╕я Мушника вказував Олександр Твардовський.
«Великою житт╓вою правдою в╕╓ в╕д мушниковських балад. Де з гострим драматизмом, а де з м’яким гумором, за яким в╕дчува╓ться закохан╕сть у сво╖х геро╖в, поет розпов╕да╓ про людськ╕ дол╕, про суворий ╕ чудесний час».
В. ФЕДОРОВ, з книги «Бойцы моей земли»

ВАСИЛЬ МИСИК (1907-1983)
Василь Олександрович Мисик народився на Дн╕пропетровщин╕. Учасник в╕йни з серпня 1941 р. На фронт п╕шов, будучи членом Сп╕лки письменник╕в. Починав службу рядовим у склад╕ 675-го Окремого спареного батальйону 396-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖. Брав участь в оборон╕ Керч╕.

АНАТОЛ╤Й НИКАНОРК╤Н (1921-1994)
Анатол╕й Гнатович Никанорк╕н народився в м. ╢нак╕╓во на Донбас╕. Учасник в╕йни з 1943 року. Перше в╕йськове звання — ст. лейтенант медично╖ служби, останн╓ — кап╕тан медично╖ служби. Брав участь в Керченському десант╕ в грудн╕ 1943 року, був тяжко поранений ╕ контужений.
Друкувався в газетах 18-╖ ╕ Окремо╖ Приморсько╖ арм╕╖. Под╕╖ Керченського десанту в╕дображено в книз╕ «Сорок дн╕в, сорок ночей».

НЕПОБЕДИМЫЕ
Если падать —
Падать только мертвым,
Но и в час своих последних мук,
На земле бессильно распростертым,
Карабин не выпускать из рук.

Не предай ни словом и ни стоном
Сердца несгибаемого твердь.
Драться до последнего патрона
И непобедимым умереть.
А. НИКАНОРКИН
1943 г., Тамань

ПАНАС НОГ╤Н (1913-1976)
Народився в м. Кривий Р╕г. Учасник в╕йни з червня 1941 року до Перемоги.
Був старшиною 7-го запасного полку на Кримському фронт╕, командиром в╕дд╕лення 954-го артполку на П╕вденному фронт╕. Брав участь в оборон╕ Криму. Геро╖ка во╓нних л╕т в╕дображена в пов╕ст╕ «Авторитет» та роман╕ «Бунт╕вне п╕дземелля».

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12147

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков