Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 02.08.2013
УКРА╥НСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ В БОЯХ ЗА КРИМ (1941-1945 рр.)

З пером ╕ автоматом

(Продовження. Поч. у №29-30)

ГЕОРГ╤Й КНИШ (КНИШЕВ) (1922)
Народився в с. Петрове на К╕ровоградщин╕. Учасник в╕йни з 1941 р. до Перемоги. Був нав╕дником, командиром п╕дрозд╕лу протитанкових ╕ гаубичних гармат у склад╕ 20-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ Кримського фронту. Воював також на Стал╕нградському та Воронезькому фронтах. Брав участь в оборон╕ Керч╕. Був поранений в Криму (1942). Геро╖ка в╕йни в╕дображена у зб╕рках в╕рш╕в «Джерело», «Рубеж╕», «Фарватер», роман╕ «Приц╕л» та ╕н., в зб╕рнику нарис╕в про однополчан «Троянди на мармур╕» (1980).
* * *
«Море хвилювалось... У темну далеч╕нь, на Керч, з Таманського берега вдивлявся високий солдат-укра╖нець — нав╕дник гаубиц╕ Георг╕й Книшев (Книш). Туди, до кримських берег╕в, вирушав десант морсько╖ п╕хоти, яку н╕мц╕ називали «чорна смерть». Туди, в грозову н╕ч, на тральщику поплив ╕ Книшев. А вранц╕ в горах п╕д Акмона╓м в╕н уже котив свою гаубицю назустр╕ч ворогу.
Як т╕льки посунули перш╕ хвил╕ ворожих танк╕в, вдарила гаубиця артилериста Книшева.
— Добре! — гукав замковий Левченко, бувалий у бувальцях во╖н, якого в п╕дрозд╕л╕ називали «батьком». Один танк нав╕ть перекинувся в╕д приц╕льного книш╕вського удару. З 35 танк╕в, п╕дбитих нашими артилеристами, три випали на долю в╕дважного Книша. Побитий ворог в╕дступив у гори.
Так почався славний переможний шлях артилериста Книшева (Книша), його мужня боротьба з н╕мецькими танками».
Лейтенант ╤. Панько «Артилерист Георг╕й Книшев — мужн╕й визволитель радянсько╖ Укра╖ни», газета «За честь Батьк╕вщини», 13 жовтня 1944 р.


БОРИС КОТЛЯРОВ (1911-1989)
Учасник в╕йни з червня 1941 р. до Перемоги. До червня 1943 року служив на Чорноморському флот╕ — командиром стр╕лецького взводу в 29-й ав╕абаз╕, взводу автоматник╕в у 15-му Окремому батальйон╕ морсько╖ п╕хоти ╕ в 707-й ав╕абаз╕. Брав участь в оборон╕ Севастополя та багатьох ╕нших м╕ст. У роки в╕йни виступав з в╕ршами в газетах «Красный черноморец», «Вперед за Родину» та ╕н. Окремим виданням вийшла книга в╕рш╕в «Победитель» (1941). Геро╖ка в╕йни знайшла в╕дображення в книгах в╕рш╕в «Матросский край» (1947), «Морская книга» та ╕н.
* * *
«...Першими читачами в╕рш╕в Б. Котлярова були геро╖чн╕ захисники Севастополя, матроси чорноморських корабл╕в, б╕йц╕ морсько╖ п╕хоти».
В. Галанов, газета «Красный флот»,
6 лютого 1948 р.
ВОЛНА
Было так: только серый песок,
Только рваная пена прибоя.
Ветер, ветер, сшибающий с ног,
И усталость от горького боя.
Вот и все. Даже солнечный свет
С черноватым каким-то оттенком…
Мы идем. А дойдем или нет?
Как пробиться, товарищ Годенко?
Мы одни на откосе пустом —
Два простых, два пехотных матроса.
Что ж не скажешь ты мне ни о чем?
Или в шуме не слышал вопроса?
Справа — море. А слева — холмы
И летящие полосы дыма.
Это видим отчетливо мы,
И, должно быть, оттуда видны мы.
На холмах, за холмами — враги…
Прорвались и в степные просторы,
Докатились до Волги-реки,
Забрались на Кавказские горы.
Мы упали вдвоем на песок.
И взглянул на Годенко я снова.
Он в пути почернел, изнемог.
Но я жду его верного слова.
Накатилась, хлестнула волна,
Разлетелась над гладью откоса.
И оставила брызги она
На губах, на ресницах матроса.
Мне слова его еле слышны.
Только вижу — сжимаются пальцы…
«Обязательно после войны
Приведу сюда сына купаться!..»
Мы дошли до своих, доползли,
Пили с болью, смеясь, у колодца.
Лейтенант улыбнулся: «Пришли?»
И добавил: «А спать не придется».
Борис КОТЛЯРОВ, 1942 г.

АФАНАС╤Й КРАСОВСЬКИЙ (1911-1983)
Народився на Смоленщин╕. Учасник в╕йни з червня 1941 р. Всю ╖╖ пройшов старшиною 1-╖ статт╕.
Був кореспондентом флотсько╖ газети «Красный черноморец»». Брав участь в оборон╕ Одеси, Севастополя, Керч╕, Кавказу, визволення Новорос╕йська ╕ Севастополя.
Виступав з в╕ршами, нарисами, статтями в газет╕ «Советский флот», багатотиражках корабл╕в ╕ з’╓днань морсько╖ п╕хоти. Под╕╖ во╓нних рок╕в знайшли в╕дображення в багатьох в╕ршах ╕ п╕снях, як╕ входили в окрем╕ зб╕рки.
У пово╓нн╕ роки жив ╕ працював у Севастопол╕.

ФЕОДОСИЙСКАЯ БАТАЛИЯ
В бронзе
на черном мраморе
Сидит Айвазовский
с палитрою
И пристально
смотрит в море,
Недавно
гремевшее битвою.
Притихла за ним Феодосия
Под самой грядою горною,
Где на врага нас бросило
С палубы море Черное.
Гремела вода неистово,
В пирсы врезалась фугаска,
Валялись на взорванной пристани
Фашисты в пробитых касках.
И тьма разрывалась в клочья
Стальной корабельной мощью,
Казалось, свистели осколками
Звезды на небе колкие.
И море гремело сталью,
Мы шли на врага в открытую…
Писал Айвазовский баталию
С палитрой насквозь пробитою.
Афанасий КРАСОВСКИЙ
1941 г. Черноморский флот
«Усе життя Афанас╕й Красовський по╓дну╓ мужню працю моряка з поетичною творч╕стю. ╤ в ц╕й книз╕ сувора правда трудових ╕ ратних подвиг╕в передана схвильовано, яскраво. Стор╕нки зб╕рки вибраних твор╕в поета осяян╕ почуттям патр╕отизму, емоц╕йною щедр╕стю, почуттям дружби морсько╖, закохан╕стю в природу ╕ людей р╕дно╖ земл╕».
Микола Нагниб╕да.
Передмова до зб╕рки Афанас╕я Красовського «Матроська в╕рн╕сть» 1972


╢ВГЕН КУЗНЕЦОВ (1912-1994)
Народився в м. Керч. Учасник в╕йни з липня 1941 р. Був рядовим. Воював у Криму. В жовтн╕ 1941 р. п╕д Перекопом був тяжко поранений. У травн╕ 1942 року в боях за Керч знову поранений ╕ контужений. Демоб╕л╕зований за станом здоров’я.
Публ╕кував в╕рш╕ на стор╕нках фронтово╖ преси ╕ в газетах «Красный Крым», «Ставропольская правда» та ╕н. Геро╖ка в╕йни в╕дображена у в╕ршах, що входили до зб╕рок «От всего сердца», «Стихи», «Земля родная», поемах «Память сердца», «Мальвы» та ╕н.

АТАКА
Враг укрепился на высотке.
Огонь такой — не описать.
Уже светлело на высотке
И осыпался звездный сад.
Спеша за танковой колонной,
Навстречу нашему огню
Бежали в полный рост тевтоны,
Держась за толстую броню.
Разгорячась, друзья снимали
Свои шинели на ходу.
И многие уже не встали
Из тех, кто в первом шел ряду.
А день звенел, из солнца соткан,
Нам предстоял тяжелый путь.
Но с отвоеванной высотки
Я мог в грядущий день взглянуть.
Евгений КУЗНЕЦОВ
май 1942 г. под Керчью


ГРИГОР╤Й КУЛИНИЧ (1919-1998)
Народився в с. Орловець Городищенського району на Черкащин╕. Учасник в╕йни з листопада 1942 р. до Перемоги. В склад╕ 77-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ 51-╖ арм╕╖ був учасником визволення Криму.
У пово╓нн╕ роки, п╕сля зак╕нчення ф╕лолог╕чного факультету Ки╖вського держун╕верситету, працював на видавнич╕й робот╕. Автор багатьох л╕тературних статей, розв╕док, реценз╕й. Перекладав з рос╕йсько╖ та б╕лорусько╖ мов. Був кандидатом ф╕лолог╕чних наук.

ЛЕОН╤Д КУЛИЧЕНКО (1918-1977)
Народився в с. Шабельники Чигиринського району на Черкащин╕. Учасник в╕йни з липня 1941 р.
Був б╕йцем 296-╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ 9-╖ арм╕╖ на П╕вденному, П╕вденно-Зах╕дному фронтах. Брав участь в оборон╕ Одеси, визволенн╕ Новорос╕йська ╕ Керч╕.
В роки в╕йни виступав у фронтов╕й прес╕.

╤ВАН ЛУЦЕНКО (1915-?)
╤ван Антонович Луценко народився в с. Прибужжя Доман╕вського району Микола╖всько╖ област╕. Учасник в╕йни з серпня 1941 р. Служив старшиною батаре╖ 852-го артилер╕йського полку 276-╖ див╕з╕╖ Кримського фронту. Брав участь у прорив╕ на Керченському п╕востров╕, де його було тяжко поранено в травн╕ 1942 року.
Виступав з нарисами ╕ статтями в див╕з╕йних газетах. У пово╓нн╕ роки написав книги про письменник╕в-фронтовик╕в: «Вони полягли в бою» — про творч╕сть Я. Качури та О. Десняка, «Фронтов╕ листи Олекси Десняка».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12119

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков