Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 02.08.2013
СОЛДАТСЬК╤ УСМ╤ШКИ
Павло ГЛАЗОВИЙ

ВЕЛИКИЙ ЧИН

Взяли тор╕к у арм╕ю
Федька Каракузку.
А недавно в╕н на м╕сяць
Прибув у в╕дпустку.
Все на ньому — як улите,
Чоботи блискуч╕.
Так╕ хлопц╕ не бояться
Н╕ грому, н╕ туч╕.
Прийшла внука пров╕дати
Стара його бабка.
— Мундир, — каже, —
 в тебе добрий,
╤ хороша шапка.
Т╕льки я на еполетах
Розум╕юсь слабо.
Це який же чин у тебе?
— Я ╓фрейтор, бабо.
— Молодчина! — головою
Баба похитала. —
Це ж ти ма╓ш оф╕цер╕в,
Ма╓ш генерала?

— Маю, бабо, —
 хлопець каже, —
Не бува без цього.
Баба пальцем насварилась
╤ сказала строго:
— Мундир в тебе, як улитий,
До д╕ла пошитий.
Та я знаю тв╕й характер:
Ти дуже сердитий.
Не зазнайся, хоч ╕ ма╓ш
Великого чина:
Не кричи на генерала,
Бо в╕н теж людина.

ПЕРШЕ ЗВАННЯ

Панас, прослуживши в арм╕╖ р╕к,
Перше одержав звання.
С╕в б╕ля столу ╕ пише батькам:
«Здрастуйте, мила р╕дня!
Я повишення по служб╕ добув,
З чим ╕ прив╕тствую вас».
╤ п╕дписався: «Бувший ваш син,
Нин╕ ╓фрейтор ПАНАС».

НАОЧНИЙ УРОК

В казарму входить генерал,
А там нема н╕кого,
Лише солдатик молодий
Мете в кутку п╕длогу.
Оглянув л╕жка генерал —
Порядок ╕деальний.
— Ви хто? — солдатика пита.
— А хто ж ╕ще? Днювальний.
Нахмурив брови генерал:
— Ви н╕би впали з неба.
Невже, скаж╕ть, не вчили вас,
Як д╕яти вам треба?
Давайте в╕ник. Уяв╕ть,
Що в╕дбулося чудо:
Не я, а ви — тут генерал,
А я днювальним буду.
╤ ось нагнувся генерал,
Немов мете п╕длогу,
А наш солдатик молодий
Кроку╓ в╕д порогу.
Розправив плеч╕ генерал,
Приклав до шапки руку...
Солдатик браво козирнув
Та й в╕дчубучив штуку.
В╕н генералов╕ не дав
Розкрити нав╕ть рота:
— Не треба рапорта, мет╕ть.
Робота ╓сть робота.

П╤ШОВ СИНОК У АРМ╤Ю

П╕шов синок у арм╕ю.
Др╕бн╕ листи пише:
«М╕цно тата обн╕маю,
Маму — ще м╕цн╕ше.
Взяли мене у п╕хоту.
Прошу маму й тата:
Вишл╕ть сотню карбованц╕в,
Куплю автомата».
Через м╕сяць той синочок
Пише ще др╕бн╕ше:
«Люблю сильно свого тата,
Маму — ще сильн╕ше.
Я вже став артилеристом.
Люб╕ мамо й тату!
Вишл╕ть дв╕ст╕ карбованц╕в,
Я куплю гармату».
Ой в╕дправив батько грош╕
Й с╕в листа писати:
«Любий синку! Вчися влучно
Бити ╕з гармати.
Та не здумай переходить
В танкову частину,
Бо купити тоб╕ танка
Я не зможу, сину».

ЮН╤СТЬ

У тролейбус╕ з сид╕ння
Д╕вчина устала.
— Йд╕ть, будь ласка,
тут с╕дайте, —
Просить генерала.
Генерал старий пригладив
Шевелюру сиву,
Подивився на д╕вчину,
Гарну, чорнобриву,
Пор╕вняв ╖╖ у думц╕
З дивним д╕амантом
╤ подумав: «Де була ти,
Як я був сержантом?»
Ось ╕ вся л╕рична байка.
З не╖ ви узнали,
Що за юн╕стю шкодують
Нав╕ть генерали.

КОХАНЧИКИ

Сто╖ть д╕ва ультрамодна
Б╕ля в╕йськкомату.
Похнюпила фарбовану
Голову патлату.
Мимо дибала бабуся
Та й стала питати:
— Що, д╕вулько, коханчика
Забрали в солдати?
Не журися, нехай служить,
Вийде в генерали.
— Не одного, — каже д╕ва, —
Ус╕х трьох забрали...

СОЛДАТСЬКА Л╤РИКА

Хлопець ви╖хав служити
У далекий край.
╤ кохан╕й пише зв╕дти:
«Жди мене, чекай!
Я тебе не забуваю,
Не забудь ╕ ти.
Я не можу надивитись
На тво╖ листи.
Нав╕ть марки в╕дриваю
╤ ц╕лую ╖х,
Бо ж колись вони торкались
До губ╕в тво╖х».
А кохана пише: «Милий!
Жду тебе й люблю,
Т╕льки знай, що до конверт╕в
Марок не л╕плю.
На губах вони лишають
Непри╓мний сл╕д,
╤ за мене марки л╕пить
М╕й любимий д╕д».

УКРА╥НСЬКЕ В╤ЙСЬКО

Ходить прапорщик Задранцев
По казарм╕ вранц╕.
Пильним оком огляда╓
Хлопц╕в-новобранц╕в.
— Фам╕л╕я?
— Давимуха.
— А твоя?
— Петренко.
— А как твоя фам╕л╕я?
— Передер╕╓нко.
— Н╕ хр╓на с╓б╓ фам╕лька... А ти?
— Дерев’янко.
— Ну, а што ти, Дерев’янка,
Д╓лал на гражданк╓?
— Орав, с╕яв...
— Зачем орал?
— Така була праця...
— Тепер орать зд╓сь я буду,
А ти — подч╕няться.
Так у в╕йську укра╖нськ╕м
Прапорщик Задранцев
На свойом общепонятном
Учить новобранц╕в.
* * *
У б╕бл╕отец╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» окр╕м «Веселих гуморесок» Павла Прокоповича Глазового, зв╕дки взято цю доб╕рку, ╓ ще дек╕лька його книг («Школярикам. Гуморески, ба╓чки», «Архетипи», «Доросл╕ гуморески ╕ байки»). Звертайтеся! Конт. тел. (099) 966 66 50

ЗАПРОШУ╢МО ДО Б╤БЛ╤ОТЕКИ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»!
* * *
Петро Дяченко. «Чорн╕ Запорожц╕». (Ки╖в, Видавництво «Ст╕кс», 2010 р.)
У спогадах командира 1-го к╕нного полку Чорних запорожц╕в УНР Петра Дяченка розпов╕да╓ться про збройну боротьбу за Укра╖нську державу в 1918-1920 роках, зокрема бо╖ на Черн╕г╕вщин╕ та Харк╕вщин╕, трагед╕ю полковника Петра Болбочана, в╕д-ступ у Румун╕ю ╕ наступ ╕з Зал╕щик╕в на Ки╖в, визволення столиц╕ та втрату ╖╖, Перший зимовий пох╕д Арм╕╖ УНР, наступ восени 1920 року, в╕дступ за Збруч та багато ╕нших под╕й.
У спогадах Петра Дяченка переважають описи бо╖в проти б╕льшовик╕в, махновц╕в та ден╕к╕нц╕в.
Под╕╖ в╕дбуваються на територ╕╖ сучасно╖ В╕нницько╖, Дн╕пропетровсько╖, ╤вано-Франк╕всько╖, Ки╖всько╖, К╕ровоградсько╖, Микола╖всько╖, Одесько╖, Полтавсько╖, Терноп╕льсько╖, Харк╕всько╖, Хмельницько╖, Черкасько╖, Черн╕вецько╖ та Черн╕г╕всько╖ областей, а також у Румун╕╖.
* * *
Серг╕й Плачинда. «М╕фи ╕ легенди Давньо╖ Укра╖ни». (Ки╖в, «ФОП Стебеляк», 2013 р.)
Шановн╕ читач╕! Перед вами — предков╕чний усний язичницький епос Укра╖ни, що пода╓ться розлого, всеб╕чно, друкуються укра╖нськ╕ м╕фи та легенди, що старовинн╕ш╕ в╕д ╓гипетських п╕рам╕д!

П╕дготувала
Любов СОВИК
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12111

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков