Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4492)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4184)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2185)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1170)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (384)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (230)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СЕРГ╤Й ШЕЛУХ╤Н — ОБОРОНЕЦЬ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ╤ДЕ╥
Активним членом укра╖нського руху Серг╕й Шелух╕н став ще у 1905 роц╕…


СЬОГОДН╤ ДЕНЬ ТИХ, ЗАВДЯКИ КОМУ НАСТА╢ ЗАВТРА
Президент прив╕тав захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни…


«ВАШ╤ ПЕРЕМОГИ ВКОТРЕ ДОВЕЛИ: НАШ╤ ЛЮДИ ЗДАТН╤ ДОЛАТИ АБСОЛЮТНО ВС╤ ПЕРЕШКОДИ ТА СКЛАДНОЩ╤»
Президент в╕дзначив укра╖нських парал╕мп╕йц╕в та ╖хн╕х тренер╕в державними нагородами…


СВ╤ТЛА ПАМ’ЯТЬ ВАСИЛЕВ╤ ОВЧАРУКУ…
В╕н справжн╕й бо╓ць, укра╖нський лицар, який н╕чого не шкодував задля в╕ри в Бога ╕ Укра╖ни…


ЮР╤Й ЛИПА — ╤ДЕОЛОГ УКРА╥НСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛ╤ЗМУ З ОДЕСИ
Лише п╕сля в╕дновлення Незалежност╕ Укра╖ни було встановлено пам'ятний хрест на м╕сц╕ загибел╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 02.08.2013
ШЕВЧЕНКО ╤ РУДАНСЬКИЙ

До 200-р╕ччя Кобзаря

В 2014 роц╕ святкуватимемо дв╕ славетних дати: 200-р╕ччя Великого Кобзаря, ген╕я укра╖нського народу Тараса Шевченка та 180 рок╕в в╕д дня народження л╕каря ╕ поета Степана Руданського.
Свого часу укра╖нський поет-класик, м╕ський л╕кар Ялти Степан Руданський, завантажений аж занадто службовими обов’язками та громадською роботою, збирав кошти на впорядкування могили Тараса Шевченка, що на Чернеч╕й гор╕ в Канев╕.
Родич ╕ приятель Кобзаря Варфолом╕й Шевченко 1000 зн╕мк╕в могили поета роз╕слав його шанувальникам. Одержав св╕тлини ╕ Степан Руданський.
У лист╕ до свого приятеля — художника В. В. Ковальова у кв╕тн╕ 1869 р. в╕н писав: «Портрети могили пок╕йного Тараса получив ╕ я од брата пок╕йного - Варфолом╕я; всего получив 25 штук, продаю по два карбованц╕ (Варфолом╕й назначив по карбованцев╕, а я продаю по два), ╕ коли ус╕ розпродам, пошлю йому грош╕. Варфолом╕й писав до мене, що грош╕ за портрети п╕дуть т╕льки на те, щоб поправити хрест на Тарасову могилу, а може вони п╕дуть ╕ на що друге. Нехай ╖м Бог на все добре помага╓».
С. Руданський - молодий сучасник Т. Шевченка. У 1846 р. Тарас Григорович зд╕йснив подорож на Под╕лля з метою вивчення старожитностей краю. Побував ╕ на В╕нниччин╕ та в одному з найдавн╕ших м╕ст ╢вропи - Кам’янц╕-Под╕льському.
В цей час Степан навча╓ться в Шаргородськ╕й бурс╕ Под╕льсько╖ губерн╕╖, а з 1849 по 1855 р. продовжу╓ навчатись у Под╕льськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖, що в Кам’янц╕-Под╕льському. З 1855 по 1861 р. - в Петербурзьк╕й медико-х╕рург╕чн╕й академ╕╖ (в наш час – «В╕йськова медична академ╕я»). В цей час тут, в╕дбувши заслання, знову працюють колишн╕ члени Кирило-Мефод╕╖вського товариства: В. Б╕лозерський, М. Костомаров, П. Кул╕ш, а з 1858 р. - ╕ Т. Шевченко.
╤ Т. Шевченко, ╕ С. Руданський здобули найкращу на той час осв╕ту в столиц╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ - Петербурз╕. Обидва напрочуд гарно сп╕вали, зачаровуючи й хвилюючи слухач╕в, малювали, ц╕кавились пам’ятками старовини, захоплювались фольклором, обидва творили в умовах заборони укра╖нсько╖ мови, щиро любили р╕дну мову й згорьований народ укра╖нський. Врешт╕, творч╕сть обох - важливий чинник у формуванн╕ патр╕отично╖ св╕домост╕ укра╖нц╕в.
Чи зустр╕чались Руданський з Шевченком? Не зна╓мо. В╕домо лише, що поет п╕дтримував зв’язки з художником В. Ковальовим, який навчався в Академ╕╖ мистецтв разом з Тарасом Шевченком та мешкав ╕з ним на одн╕й квартир╕ в Петербурз╕. В Ялт╕ познайомився з управляючим царським ма╓тком в Л╕вад╕╖ Я. М. Лазаревським, який особисто знав Т. Шевченка, л╕кував знаменитого артиста М. С. Щепк╕на, друга Тараса Григоровича.
В╕домий укра╖нський б╕бл╕о-граф Михайло Комаров писав: «Визначавсь Руданський ╕ як чтець: читав не г╕рше, як ╕ сп╕вав. Особливо любив читати «Кобзаря», знав його напам’ять ╕ часто, балакаючи, наводив то один, то другий стих, щоб тим справдити сво╖ слова».
Вперше к╕лька сво╖х твор╕в С. Руданський опубл╕кував у тижневику «Русский мир» 1859 року. У 1861 р. в Петербурз╕ вийшов у св╕т перший номер журналу «Основа». На його стор╕нках поряд ╕з творами Т. Шевченка ╕ М. Костомарова знаходимо й поез╕╖ Степана Руданського «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну» та «Гей, бики!» п╕д заголовком «Гей-гей, воли!» за п╕дписом «Подолянин Ст. Руданський».
П. Кул╕ш умовляв редакц╕ю «Основи» не друкувати поез╕й С. Руданського. Видавець журналу В. Б╕лозерський мав свою власну думку й твори молодого автора надрукував.
В лист╕ до П. Гл╕бово╖ за 25 лютого 1861 р. П. Кул╕ш писав: «Руданского стихи, по мо╓му, никуда не годятся. Я, Шевченко и Костомаров, забраковали их, а Белозерский все-таки напечатал - и, как вижу, не ошибся, нашлись и для Руданского хвалители».
Чи ж то так було? В лист╕ М. Костомарова до О. Кониського в╕д 22 с╕чня 1879 р. чита╓мо: «Был в Ялте доктор Руданский, страстный любитель малороссийского языка... замечательно талантливый человек».
Причина упередженого ставлення П. Кул╕ша до С. Руданського, на думку досл╕дника М. Левченка, у зач╕пц╕ двох в╕домих укра╖нських л╕тератор╕в: П. Кул╕ша ╕ П. Шейковського. Останн╕й писав: «...он (Кул╕ш) мало знает южнорусский язык, чтобы не сказать более». Пом╕стивши в «Опыте Южнорусского Словаря» (1861) поез╕╖ Степана Руданського, П. Шейковський, як пише М. Левченко, «наче для контрасту Кул╕шев╕, аж до небес п╕дносить у тому сво╓му «Опыте Южнорусского Словаря» поетичну творч╕сть ╕ багате знання укра╖нсько╖ мови у свого земляка-подолянина С. Руданського».
Чи мала вплив творч╕сть Тараса Шевченка на його молодого сучасника Степана Руданського? Якоюсь м╕рою так. Але поет-подолянин не був еп╕гоном Кобзаря, Степан Васильович - автор ориг╕нальних твор╕в, й сво╓ натхнення черпав ╕з народно╖ скарбниц╕, з криниць антично╖ й св╕тово╖ культур. Його твори в╕дзначаються розма╖ттям в╕ршових форм ╕ жанр╕в.
Михайло Драгоманов писав: «Руданський був з небагатьох укра╖нських поет╕в, котр╕ намагаються зачепити у сво╖й творчост╕ нов╕ теми, а не т╕льки т╕, що ╖х «за╖здили» попередники ╕ насл╕дувач╕ Шевченка».
Поет Петро Перебийн╕с: «Нема╓ ╕ншого поета, кр╕м Шевченка, якого б так любив народ, як Руданського». А загалом тема «Т. Шевченко та С. Руданський» вимага╓ ╜рунтовного досл╕дження.
Майже 12 рок╕в свого життя, сповненого важко╖ й виснажливо╖ прац╕, в╕ддав С. Руданський Ялт╕. Тут в╕н ╕ спочива╓ на високому Пол╕кур╕вському пагорб╕.
Л╕кар – безср╕бник ╕ поет – патр╕от частину власно╖ земл╕ подарував Ялт╕ для буд╕вництва фонтану та водогону. Ма╓мо над╕ю, що в курортн╕й столиц╕ Укра╖ни Ялт╕ знайдеться клаптик земл╕ й для пам’ятника Степанов╕ Руданському - л╕карю, поету, великому укра╖нцев╕. Спод╕ва╓мося, що буде:
- повернуто на м╕сце зняту мемор╕альну дошку з будинку, де з с╕м’╓ю жив Степан Руданський. (м. Ялта, пл. Рад╕на 18);
- в╕дкрито в м. Ялт╕ мемор╕альний музей першого м╕ського л╕каря Степана Руданського (м. Ялта, пл. Рад╕на, 18);
- виготовлено новий барель╓ф зам╕сть г╕псового, який художньо поступа╓ться першому бронзовому;
- на могил╕ поновлено поцуплен╕ ланцюги – огорож╕;
- п╕дготовлено до друку академ╕чне видання твор╕в Степана Руданського;
- видано буклет до юв╕лейно╖ дати;
- в Шаргород╕ на прим╕щенн╕ колишньо╖ духовно╖ бурси буде розм╕щено знят╕ скульптурн╕ зображення Степана Руданського та Михайла Коцюбинського, котр╕ словом служили Укра╖нському народов╕, в╕дстоювали його ╕нтереси;
- центральну площу в м. Калин╕вка В╕нницько╖ област╕, де 33 роки посп╕ль проходить Всеукра╖нське свято сатири та гумору ╕м. Степана Руданського, по земл╕ яко╖ б╕льше двох стол╕ть ходили нащадки видатного земляка, перейменують з площ╕ Лен╕на на площу Степана Руданського.

Ольга ЮРЧИШИНА,
кра╓знавець, рудансько-знавець, головний б╕бл╕отекар науково╖ б╕бл╕отеки В╕нницького нац╕онального медун╕верситету ╕м. М. ╤. Пирогова
Олекс╕й БОРЖКОВСЬКИЙ,
п╕дполковник медслужби, правнучатий плем╕нник С. Руданського, лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕м. Степана Руданського

На фото: Олекс╕й БОРЖКОВСЬКИЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12108

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков