Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 19.07.2013
НЕВЖЕ ЦЕ ПРАВДА? (Ренгольд Карлович Маркс)

У серпн╕ 1997 року у в╕нницьк╕й газет╕ «Подол╕я», де я тод╕ досить часто друкувався, промайнула невеличка зам╕тка. У н╕й йшла мова про те, що Верховний Суд УРСР 26 червня 1974 року повн╕стю реаб╕л╕тував ще одну жертву тотал╕тарного режиму — Ренгольда Карловича Маркса, так як у його д╕ях не було складу злочину.
Таких реаб╕л╕тованих у т╕ роки було сотн╕ тисяч. Але тут — особливий випадок, Ренгольд був сином Карла Маркса, того самого, що до сьогодн╕ входить в «обойму» комун╕стичних небожител╕в: Маркс, Енгельс, Лен╕н, Стал╕н.
Факт цей не м╕г не зац╕кавити мене, тим б╕льше, що тод╕ (як ╕ тепер) я займався вивченням злочин╕в епохи тотал╕таризму, долею ╖х жертв.
Я звернувся за роз’ясненнями до сп╕вроб╕тника редакц╕╖, який готував до друку цей матер╕ал. В╕н переадресував мене в Херсон, до групи ╕сторик╕в ╕ кра╓знавц╕в, що працювали над херсонським томом «Реаб╕л╕тован╕ ╕стор╕╓ю». Якраз один з ╖╖ сп╕вроб╕тник╕в — Володимир Мостовий — «розкопав» цей ун╕кальний факт, у в╕рог╕дн╕сть якого важко було пов╕рити.
Гадаю, що ╕ в наш╕ дн╕ цей матер╕ал не втратив сво╓╖ актуальност╕. Тож розпов╕мо читачам нашо╖ газети, про що, власне, йде мова.
* * *
Ще за час╕в цариц╕ Катерини II в Причорноморських ╕ Приазовських степах з’явилися села н╕мц╕в-переселенц╕в. Тут вони, збер╕гаючи свою мову ╕ культуру, суто н╕мецьк╕ традиц╕╖ землероб-ства ╕ самоврядування, в мир╕ ╕ злагод╕ проживали два стол╕ття, аж до встановлення радянсько╖ влади.
╤ весь цей час ряди н╕мц╕в-колон╕ст╕в, хоч ╕ повол╕, але поповнювалися, дуже вже вабили ╖х укра╖нськ╕ чорноземи. Серед тих, хто при╖хав сюди п╕зн╕ше, ╕ був Ренгольд Маркс.
Йому припали до душ╕ херсонськ╕ степи, тож ╕ поселився у селищ╕ Великопольському, що було центром однойменного району.
Тут Ренгольд побудував затишну оселю, обзав╕вся с╕м’╓ю. Скоро один за одним п╕шли д╕ти — аж п’ятеро! Жив в╕н досить скромно, н╕коли не хизувався тим, що в╕н син Карла Маркса.
Сво╓ю сумл╕нною ╕ квал╕ф╕кованою працею добився певного авторитету в односельц╕в ╕ кер╕вництва району. У 1937 роц╕ Ренгольд Карлович Маркс зав╕дував м╕сцевою райспоживсп╕лкою.
╤ робота, ╕ с╕мейн╕ справи приносили йому рад╕сть, н╕що не в╕щувало б╕ди...
* * *
В ╕стор╕╖ нашо╖ держави 1937 р╕к серед ╕нших мав одну особливу прикмету: в тому треклятому роц╕ в╕д Балтики до Тихого океану одна за одн╕╓ю йшли по Кра╖н╕ Рад «операц╕╖» за нац╕ональною ознакою — н╕мецька, болгарська, ╕ранська, естонська, ф╕нська, польська, грецька. Органи держбезпеки розпочали криваву орг╕ю н╕мцями, а зак╕нчили греками!
Результати цих злочинних «операц╕й» за нац╕ональною ознакою страшенн╕. Вони н╕як не вписувалися в ╕деолог╕чн╕ канони ╤нтернац╕онал╕зму, вперше сформульован╕ К. Марксом. Сл╕дувати ╖м клялись Лен╕н ╕ Стал╕н. ╤ зараз, с╕мдесять п’ять рок╕в потому, кровоточать незагоюван╕ рани. А сьогодн╕ д╕ти, внуки ╕ правнуки уб╕╓нних все ще шукають в╕дпов╕дь на питання: за що повели ╖хн╕х р╕дних на тортури? Шукають ╕ не знаходять...
Одн╕╓╖ ноч╕ прийшла б╕да ╕ в оселю Ренгольда Карловича Маркса. «Чорний ворон» пов╕з господаря в обласне управл╕ння НКВС, як виявилося — назавжди...
* * *
Потяглися дн╕ ╕ ноч╕ допит╕в, мета яких була одна: вирвати у заарештованого з╕знання про ворожу, антирадянську, терористичну ╕ т. д. д╕яльн╕сть. ╤ спос╕б був один ╕ той же: тортури, доведення бранця до такого стану, що в╕н ладен був п╕дписати все, що йому диктував сл╕дчий, лиш би припинились над ним знущання.
Нав╕ть пр╕звище батька (Маркс!) ╕ те, що в╕н сам був батьком п’ятьох д╕тей (онук╕в вождя св╕тового пролетар╕ату!), не врятувало Ренгольда Карловича Маркса в╕д карального меча соц╕ал╕стично╖ держави, ╕деолог╕чн╕ засади яко╖ заклав його батько.
Де, кому ╕ коли нав╕ть у тифозному марев╕ ще м╕г привид╕тись такий сюжет, ╓диний в ус╕й ╕стор╕╖ людства!
А каральна машина продовжувала св╕й невпинний б╕г: обвинувачення Ренгольдов╕ Карловичу було сформульоване так:
— в╕в фашистську (!) аг╕тац╕ю серед н╕мецького населення Херсонщини;
— намагався шляхом шк╕дництва, погано╖ власно╖ роботи викликати у населення незадоволення радянською владою.
А це вже тягнуло на найвищу м╕ру покарання — розстр╕л.
Як прийнято було у т╕ роки, цей вирок ╕ затвердили нарком внутр╕шн╕х справ СРСР М. ╢жов ╕ прокурор СРСР А. Вишинський.
Розстр╕л був зд╕йснений у Херсон╕ 16 лютого 1938 року.
Про що думав син Карла Маркса, коли соц╕ал╕стичн╕ опричники тягли його на розстр╕л? Чи згадав в╕н недобрим словом свого батька? То, напевно, зна╓ лише Всевишн╕й…

Павло МАЗУР,
кра╓знавець
м. Мар╕уполь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12043

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков