Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2013
БРАТИ НАЛИВАЙКИ

Слава козацька

Северин Наливайко…
У наш╕й уяв╕ поста╓ могутня постать осп╕ваного в думах ╕ п╕снях запорозького козака ╕ народного месника, ватажка антифеодального народного повстання селян, козацтва ╕ м╕сько╖ б╕дноти на Брацлавщин╕ у 1594 роц╕...
Все це нам добре знайоме ще з шк╕льного п╕дручника ╕стор╕╖. А яким був народний ватажок у житт╕ — його с╕мейне виховання, уподобання, осв╕та?.. П╕дручник, зосереджуючи увагу на буремних под╕ях, це питання залиша╓ осторонь, ╕ в╕д цього ми багато втрача╓мо.
В╕зьмемо хоч таке: б╕льш╕сть пол╕тичних ╕ в╕йськових д╕яч╕в козацько╖ доби (ХV╤-ХVII ст.), що залишили пом╕тний сл╕д в ╕стор╕╖ Укра╖ни, були людьми високо╖ осв╕ти. Але що ми про це зна╓мо?
Ще не так давно деяким можновладцям дуже хот╕лось представити укра╖нських д╕яч╕в минулого людьми темними, далекими в╕д осв╕ти…
А як у цьому контекст╕ вигляда╓ ватажок козацьких ╕ селянських мас Северин Наливайко? Це дуже ц╕каве питання. То спробу╓мо на нього в╕дпов╕сти. Власне, мова йтиме не лише про Северина, але ╕ про його старшого брата Дем’яна. Зв╕дц╕ля ╕ назва нарису «Брати Наливайки».
* * *
Брати Наливайки походили з с╕м’╖ рем╕сника-кушн╕ра з м╕ста Гусятина, що над швидкоплинним Збручем.
Поясню, що «кушн╕р» — то «скорняк», кравець, що ши╓ кожухи. Зв╕дц╕ля у Северина Наливайка пр╕звиська «Кравчина», «Кравченко». От ╕ у Шевченков╕й «Тарасов╕й ноч╕» знаходимо: «…Об╕звався Наливайко — не стало Кравчини...».
Першим покинув батьк╕вське гн╕здо Дем’ян, маючи неабиякий хист до науки, в╕н помандрував у Острог, став учнем славнозв╕сно╖ Острозько╖ школи (академ╕╖).
К╕лька сл╕в про цей навчальний заклад. Близько 1576 року на кошти князя Костянтина Острозького була заснована перша в Укра╖н╕ школа вищого ступеня — Острозька академ╕я, що здобула в ╢вроп╕ назву «Острозьких аф╕н». Тут навчалась молодь як шляхетного, так ╕ простого походження. Серед вихованц╕в академ╕╖ були гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, церковний, пол╕тичний ╕ осв╕тн╕й д╕яч ╤ов Борецький, б╕лоруський поет Андр╕й Римша. Викладали в академ╕╖ в╕дом╕ д╕яч╕ Острозького л╕тературно-наукового гуртка — засновник укра╖нсько╖ поез╕╖ Герасим Смотрицький, вихованець ╕тал╕йських ун╕верситет╕в Василь Суразький, професор Крак╕вського ун╕верситету Ян Лятос, колишн╕й ректор Падуанського ун╕верситету Никифор Контакузин… Михайло Грушевський мав право твердити: «М╕сто Острог на Волин╕ в 1580-1590 роках ста╓ видатним центром л╕тератури ╕ осв╕ти».
Все подальше життя Дем’яна Наливайка було пов’язане з Острогом. По зак╕нченн╕ навчання в╕н прийняв сан священнослужителя ╕ став настоятелем церкви святого Миколи в Остроз╕.
Дем’ян Наливайко — авторитетний д╕яч Острозького гуртка, учасник берестейського православного антиун╕атського собору 1596 року, сп╕вроб╕тник острозько╖ та дермансько╖ друкарень, редактор, перекладач, автор передмов та п╕слямов до виданих у Дерман╕ книжок. Пом╕тний його вплив на створення нац╕онально╖ системи навчання ╕ виховання. Дем’ян Наливайко, роздумуючи над тайнами с╕мейного виховання ╕ цвечення (навчання), радив батькам:

«Умей з дитинства вправити
 його в цвеченье,
Сам будь ему прикладом
 ╕ наученьем…»
╤ це були не лише слова...

* * *
А тим часом у Гусятин╕ мали м╕сце траг╕чн╕ под╕╖. Старого Наливайка — батька Дем’яна ╕ Северина, що в╕дзначався незалежн╕стю думки ╕ слова, закатували слуги польського магната Калиновського. Северин з мат╕р’ю ╕ сестрою, кинувши напризволяще господарство, змушений був т╕кати до старшого брата в Острог. Невдовз╕ с╕м’я Наливайк╕в стала в Остроз╕ одним ╕з осередк╕в укра╖нсько╖ культури ╕ пол╕тики. Старший брат служив Укра╖н╕ словом, молодший — збро╓ю.
Отримавши в Остроз╕ добру осв╕ту, Северин став в╕йськовим. Скоро ми вже бачимо його сотником надв╕рно╖ хоругви (придворно╖ м╕л╕ц╕╖) княз╕в Острозьких. Пот╕м дороги повели молодого козака на Запорожжя. Тут козаки, ц╕нуючи в╕двагу ╕ розум Северина, неабияк╕ орган╕заторськ╕ зд╕бност╕, обирають його кошовим отаманом, а в 1596 роц╕ гетьманом.
Повсякденно бачачи наругу, що ╖╖ чинила польська шляхта, Северин ста╓ на чол╕ повстання. У 1594-1596 роках повстанц╕ завдали ряд поразок польським в╕йськам, оволод╕ли Врацлавом, Баром, В╕нницею. Повстанц╕в п╕дтримали селяни Б╕лорус╕╖...
Тут знову переплелись шляхи брат╕в, бо Дем’ян Наливайко, залишивши на якийсь час мирну кел╕ю в Остроз╕, приймав безпосередню участь в антифеодальному селянсько-козацькому повстанн╕. ╤ лише п╕сля того, як його брат був п╕дступно схоплений ╕ люто закатований шляхтою, отець Дем’ян знову повернувся в Острог, де ще тридцять рок╕в (до 1627 р.) с╕яв духовне ╕ книжне слово.
* * *
Ось так╕ вони були, брати Наливайки, як╕ словом ╕ збро╓ю служили Укра╖н╕. Служили як лицар╕, не жал╕ючи життя свого.
╤ знову горта╓мо «Кобзаря». Разом з поетом запиту╓мо себе:

«…Де ╖х могили? де лежить
Останок славного Богдана?
Де Остряницина сто╖ть
Хоча б убогая могила?
Де Наливайкова? нема!
Живого й мертвого спалили…»

Та як би не старались лют╕ недруги нашого народу, н╕ спалити, н╕ знищити пам’ять про славних геро╖в Укра╖ни, людей не лише мужн╕х, але й осв╕чених, ╖м не вдалося. Не будемо забувати, що у Козацьку добу Укра╖на була чи не ╓диною в ╢вроп╕, де все ╖╖ населення волод╕ло грамотою. Шабля на тл╕ друкованого слова — то сво╓р╕дний символ Козацько╖ республ╕ки. Життя ╕ подвиг брат╕в Наливайк╕в ще раз нагадують нам про це.
На цьому можна було б поставити крапку. Та н╕, бо нитка роду Наливайк╕в тягнеться до ще одн╕╓╖ особи, добре в╕домо╖ вс╕м нам. Мова йде про Костянтина Ц╕олковського. Того самого, що заклав основи науково╖ космонавтики в Рос╕╖.
Якщо глибше вивчити родов╕д Ц╕олковського, то знайдемо його кор╕ння в укра╖нськ╕й земл╕, на Терноп╕льщин╕. Так, в укра╖нськ╕й, хоч з р╕зних причин це замовчувалось: сус╕дн╕ народи вол╕ли мати в сво╓му нац╕ональному пантеон╕ знаменитих укра╖нц╕в, заперечуючи при цьому ╖хн╕й укра╖нський родов╕д.
Щодо Костянтина Ц╕олковського, то р╕д його початок веде в╕д Наливайк╕в. До реч╕, брат Ц╕олковського п╕дписувався «Ц╕олковський-Наливайко». Так╕ вони, Наливайки, — в науц╕ ╕ в╕йськов╕й справ╕!

Павло МАЗУР
м. Мар╕уполь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12024

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков