Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2013
КРИМСЬКЕ СОНЦЕ
Остап ВИШНЯ

Ах, л╕то!

Вершина л╕та. Ах, що за чудесна пора — л╕то — пора в╕дпусток ╕ масових в╕дпочинк╕в. Та ще коли той в╕дпочинок вдасться провести в Криму, на п╕вденному берез╕ десь б╕ля Ялти чи Фороса, де таке син╓-син╓, хоч ╕ назива╓ться Чорним, море, де так╕ пречудов╕ гори, де таке пекуче веселе сонце!
Веселим ╕ палким воно було завжди — ╕ тод╕, коли сонячний ялтинський берег вперше в╕дкрили для себе греки, радо закричавши «Ялос! Ялос!», ╕ тод╕, коли тут вперше ще 1924 року побував 35-р╕чний Остап Вишня — неперевершений укра╖нський гуморист, людина надзвичайно дотепна, щира ╕ талановита. Все побачене ним вилилось у гумористичний цикл з такою веселою ╕ незвичайною назвою «Вишнев╕ усм╕шки кримськ╕». Понад 20 усм╕шок, гуморесок написав про Крим наш улюблений гуморист, частину яких окремою книжкою було видано в С╕мферопол╕ 1961 року в добротному впорядкуванн╕ Мус╕я Богуцького та з прекрасними ╕люстрац╕ями м╕сцевого художника Юр╕я Бельковича. Чита╓ш ╖х, перечиту╓ш, лежачи десь на гарячому п╕сочку б╕ля моря, ╕ ну см╕ятись, ну реготати! Бо добре ж написано, весело, а головне, що л╕то, в╕дпустка — ╕ ти б╕ля синього моря п╕д гарячим кримським сонцем!
Отож, друз╕, перечита╓мо разом сонячну усм╕шку Остапа Вишн╕ про Крим!

Остап ВИШНЯ
КРИМСЬКЕ СОНЦЕ

УСМ╤ШКА

П╕сля ноч╕, п╕сля кримсько╖ (Ах, н╕ч! Ах, кримська н╕ч!) тут сонце!
Воно, сонце кримське, з-поза Ай-Петр╕ зубчатого.
Тод╕, як вороно-синя н╕ч молоком голубим береться, коли чадру свою скида╓, синю чадру, синю, аж ворону, а море, чадру тую вхопивши, у кришталево чистих хвилях сво╖х ╖╖ вимива╓, синяву оту ╖й випол╕ску╓, ╕ коли чадра та, як молозиво в перв╕стки, ╕ на себе море ╖╖ натяга╓ — тод╕ сонце!
Воно до Ай-Петр╕ п╕дкрада╓ться, тихо, тихо, а тод╕, прискочивши, т╕льки — лясь його золотим в╕ником по зубасто-неоковирн╕й його голов╕! — та тод╕ вгору, вгору, вгору по блакитному схил╕... Т╕ка╓...
А Ай-Петр╕ як тр╕поне враз волохатою сивою головищею, як замота╓ бородищею, — а борода та клаптями, а волосся шматтями, а в╕трець т╕льки — ф-ф-у! — ╕ лисий старий Ай-Петр╕... Жодн╕с╕нького тод╕ клаптика б╕ло-туманово╖ на н╕м вовни!
А сонце регочеться! А сонце регочеться!.. Вгор╕!
╤ регочуться тод╕ хвил╕ в мор╕, ╕ кипариси см╕ються, ╕ лаври т╕паються з реготу, ╕ весел╕ усм╕шки на абрикосах, на виноград╕, на вел╕нгтон╕ях...
Зареготався Крим! ╤з Ай-Петр╕ глузу╓..
А Ай-Петр╕ гордий, бо в╕н найвищий, в╕н найстарший... В╕н мовчить.
— Хай, мовляв, — малеча порегочеться...
╤ сп╕вають тод╕ птиц╕, ╕ гудуть рад╕сно комахи, ╕ ╕ржуть кон╕, ╕ швидше крутять хвостом корови, ╕, захлинаючись, ловить «п╕вня» на не дуже висок╕й, але дуже голосн╕й ╕ дуже препаскудн╕й нот╕ кримський осел...
╤ тод╕ море — голубо-ср╕бний степ, з б╕лими й син╕ми степовими на н╕м дорогами, а над дорогами тими чайки, а тими дорогами «морськ╕ ласт╕вки» (дельф╕ни) вивертом ходять, ╕ краять ╖х, дороги т╕, гострими хвостами сво╖ми...
Тод╕ сп╕ва╓ Крим...
А сонце вище... А сонце ще вище...
Воно гра╓ться... Воно горить ср╕бно-золотим сяйвом, ╕ бризки гарячого золота кида╓ щедрою рукою ╕ назад, ╕ наперед, ╕ праворуч, ╕ л╕воруч...
╤ гаряч╕ша╓ море, ╕ тепл╕ють гори, ╕ в мло╓ку гарячому шелестять хво╖ чорного кипариса...
А воно вище!.. А воно ще вище!
╤ все живе гониться за ним. Простяга╓ до нього лозу свою соковиту виноград, ╕ пнеться за ним кедр, ╕ пишна вел╕нгтон╕я вершечком сво╖м стремить за ним ╕ д╕стати його хоче...
╤ диха╓ гаряче море ╕ дихання сво╓ шле назустр╕ч його золотим бризкам...
А воно вище! А воно ще вище!
╤ з висоти недосяжност╕ сво╓╖ сипле сонце на все живе снагу свою гарячу ╕ н╕жить усе, ╕ налива╓ соками, ╕ шумують т╕ соки, ╕ буяють, ╕ бунтують т╕ соки...
╤ в соках тих, як у плин╕ матерн╕м, плека╓ природа плоди сво╖...
Гаряч╕ соки т╕..
╤ в╕д тепла того родить природа швидше...
На очах наливаються черешн╕, ╕ жовт╕ють персики, ╕ мл╕ють сливи...
Бо шумують гаряче соки! Бо гаряч╕ т╕ соки...
╤ т╕льки кизил твердий ╕ мертвий.
Кизил! «Шайтанова ягода».
... Коли Аллах створив св╕т ╕ зак╕нчив свою роботу, на земл╕ настала весна, ╕ бруньки по деревах у земн╕м раю почали одна за одною розвиватися.
╤ потяглось до бруньок тих усе живе, ╕ побачив Аллах, що треба навести лад. Покликав в╕н ус╕х до себе й звел╕в кожному вибрати яке-небудь дерево або кв╕тку, щоб пот╕м т╕льки з його й користати.
Т╕ просять те, т╕ те. Просить ╕ Шайтан.
— Надумав, Шайтане? — спитав Аллах.
— Надумав, — примруживши хитре око, сказав нечистий.
— Що ж ти вибрав?
— Кизил.
— Кизил? Чому кизил?!
— Так, — не хот╕в сказати правди Шайтан.
— Гаразд! Бери соб╕ кизил, — усм╕хнувся Аллах.
╤ заскакав весело Шайтан. Вс╕х обдурив. Кизил першим з ус╕х дерев зацв╕в, значить, ╕ дозр╕╓ ран╕ш од ус╕х. А перша ягода — дорога ягода; повезе св╕й кизил на базар, добре продасть, дорожче в╕д ус╕х, бо в╕н найперший.
Настало л╕то. Почали стигнути плоди: черешн╕, вишн╕, абрикоси, персики, яблуки, груш╕, а кизил усе зелений. Твердий ╕ зелений.
Скребе потилицю Шайтан, люту╓...
— Та дозр╕вай скор╕ше!
Не зр╕╓ кизил.
Почав Шайтан дути на ягоду: як полум’ям червоний зробився кизил, але, як ран╕ше, — твердий ╕ кислий.
— Ну, як же тв╕й кизил? — глузують люди.
Плюнув з серця Шайтан — почорн╕в кизил...
— Гидота така! Не повезу на базар! Збирайте сам╕!
Так ╕ зробили. Коли по садках з╕брали всю садовину, п╕шли люди збирати в л╕с смачну, солодку, почорн╕лу ягоду й потихеньку глузували з Шайтана.
— Прогавив, — мовляли, — Шайтан!
Шайтан розлютувався ╕ помстився на людях... Зробив так, що кизилу друго╖ осен╕ вродило вдв╕ч╕ б╕льше, н╕ж минуло╖; й, щоб в╕н дозр╕в, довелося сонцев╕ послати на землю б╕льше тепла.
Зрад╕ли люди, що такий урожай, — не зрозум╕ли Шайтанового п╕двоху.
А сонце виснажилося за л╕то, ╕ настала на земл╕ така зима, що повимерзали в людей садки, ╕ сам╕ вони ледве жив╕ позалишались.
В╕д того часу — ознака: коли врожай на кизил — буде холодна зима, бо не втихомирився й дос╕ Шайтан ╕ не кинув мститися на людях за глузування з нього...
Бере все живе в сонця огонь його золотий ╕ живиться ним...
А воно щедре... Воно, як казковий богатир, кида╓ той огонь вс╕╓ю сво╓ю ╕стотою... ╤ см╕╓ться...
╤ людей сонце кримське не цура╓ться...
Обгорта╓ золотими сво╖ми в╕ями ╖хн╕ б╕л╕, малокровн╕, виснажен╕ т╕ла, впива╓ться в них тими золотими в╕ями й живить ╖х, бадьорить, фарбу╓...
╤ н╕жно воно так лоскоче. Обачних лоскоче... Зате з необачних глузу╓... ╤ ╕нод╕ нав╕ть жорстоко.
Так ╕ дивиться з голубо╖ перини, хто рота роззявив... П╕дкрада╓ться, пестить потроху, н╕жить, заколису╓... ╤ в той же самий час з золотим см╕хом здира╓ з лоба, з носа, ши╖ шк╕ру... Смугами здира╓. Зразу н╕жить, а пот╕м червоною фарбою кри╓, а пот╕м пузирить, а пот╕м б╕лу╓...
╤ ка╓ться тод╕ неуважна людина, ╕ сика╓, ╕ аха╓, ╕ оха╓, ╕ чухмариться, ╕ крутиться, ╕ ойка╓.
А воно см╕╓ться!
Кримське сонце золоте!

ЧЕРВЕНЬ — М╤ЛЬЙОНЕР!

У пер╕од з 1 по 30 червня до Криму зал╕зничним, ав╕ац╕йним ╕ морським транспортом прибули 997 973 пасажири.
Зокрема, по╖здами прибуло 863 146 ос╕б. М╕жнародний аеропорт «С╕мферополь» прийняв 86 834 пасажири. Державний кордон у пункт╕ пропуску «Крим» на Керченськ╕й поромн╕й переправ╕ перетнули 47 993 особи.


«БЛАКИТНИЙ ПРАПОР» — «ОАЗИСУ»

╢впатор╕йський пляж «Оазис» отримав сертиф╕кат м╕жнародно╖ програми «Блакитний прапор». Наявн╕сть такого сертиф╕кату гаранту╓ чисту воду, регулярне очищення п╕ску та зб╕р см╕ття, наявн╕сть служби порятунку, еколог╕чну ╕нформац╕ю для в╕дв╕дувач╕в та ╕н. В ц╕лому оц╕нка територ╕╖ проводиться за 32 критер╕ями. При цьому важливою умовою ╓ доступн╕сть пляжу для людей з обмеженими ф╕зичними можливостями.
У поточному роц╕ вперше на курорт╕ до перел╕ку послуг, що надаються на пляж╕, додалися творч╕ майстер-класи. Орган╕затор — група «Ексклюзив» — учасник проекту «М╕сто майстр╕в» на маршрут╕ «Малий ╢русалим» ╕ проекту «М╕стечко дитячо╖ творчост╕» в дитячому парку.
Нагада╓мо, у 2013 роц╕ м╕жнародний сертиф╕кат «Блакитний прапор» в ╢впатор╕╖ також отримали пляж╕ М╕жрег╕онального центру трудово╖, медико-соц╕ально╖ та профес╕йно╖ реаб╕л╕тац╕╖ ╕нвал╕д╕в, санатор╕╖в «П╕вн╕чний», «Лучистий», дитячого кл╕н╕чного санатор╕ю М╕н╕стерства оборони. Ще один м╕жнародний сертиф╕кат д╕стався м╕сту за досягнення високо╖ еколог╕чно╖ чистоти курорту, пост╕йний розвиток прибережно╖ зони ╕ усп╕хи в орган╕зац╕╖ пляжного в╕дпочинку.


У КРИМУ СТАЛО Б╤ЛЬШЕ ГРОМАДСЬКИХ ПЛЯЖ╤В

У поточному роц╕ близько двох десятк╕в кримських пляж╕в отримали статус громадського призначення. Про це Курортно-╕нформац╕йному центру пов╕-домив м╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму АРК Олександр Л╕╓в.
В╕н зазначив, що курортне в╕домство ма╓ нам╕р узяти пляж╕ громадського призначення на обслуговування Республ╕канського п╕дпри╓мства «Авар╕йно-рятувальна служба на водних об’╓ктах» ╕ орган╕зувати ╖х експлуатац╕ю.
«Я думаю, що ╕нтерес до цих об’╓кт╕в обов’язково виявлять ╕нш╕ п╕дпри╓мц╕. Сьогодн╕шн╕й процес можна назвати перех╕дним, тому що к╕льк╕сть безкоштовних пляж╕в за останн╕ три роки в Криму зб╕льшилася, ╕ п╕дпри╓мц╕ ще не навчилися цив╕л╕зовано використовувати цей пляжний ресурс», — п╕дсумував О. Л╕╓в.
Як ран╕ше пов╕домляв Курортно-╕нформац╕йний центр, за дорученням голови Ради м╕н╕стр╕в Криму Анатол╕я Могильова п╕дготовлено перел╕к пляж╕в загального призначення з в╕льним доступом. Розробником документу ╓ М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму Криму. Станом на 1 липня 2013 року М╕н╕стерством курорт╕в ╕ туризму АРК п╕дписано 421 паспорт на в╕дкриття ╕ функц╕онування пляж╕в з 573 (у 2012 роц╕ — 444).


В ЯЛТ╤ В╤ДКРИЛИ МОТУЗЯНИЙ ПАРК ПРИГОД

У к╕нц╕ червня в Ялт╕ почав працювати новий мотузяний парк пригод. Новий туристичний об’╓кт, розташований на територ╕╖ Приморського парку, склада╓ться з трьох трас на р╕зн╕й висот╕ та призначений для д╕тей ╕ дорослих.
За словами заступника м╕н╕стра курорт╕в ╕ туризму АРК Ольги Бурово╖, активн╕ види в╕дпочинку стають усе б╕льш затребуваними серед турист╕в, що в╕дв╕дують Крим. Тому сьогодн╕ все б╕льшо╖ популярност╕ набувають мотузян╕ парки як ориг╕нальний в╕дпочинок для дорослих ╕ юних.
«Поступово в Криму к╕льк╕сть таких парк╕в зб╕льшу╓ться, що дозволя╓ ур╕зноман╕тнити в╕дпочинок гостей ╕ жител╕в п╕вострова, зробити його захоплюючим ╕ незабутн╕м, — зазначила Ольга Бурова. — Цей вид в╕дпочинку вже пом╕чений туристами, як╕ рекомендували дек╕лька мотузяних парк╕в у рейтинг «Курортний ТОП-50 Криму».

ТУРИСТАМ РЕКОМЕНДУЮТЬ РЕ╢СТРУВАТИСЯ...

Суб’╓кти туристично╖ д╕яльност╕, що орган╕зовують в╕дв╕дування туристами г╕рсько-л╕сово╖ зони Криму, повинн╕ зд╕йснювати обов’язкову ре╓страц╕ю туристичних груп в авар╕йно-рятувальних службах з проходженням спец╕ального ╕нструктажу ╕ оформленням маршрутного листа. Про це пов╕домила начальник управл╕ння рекреац╕йних ресурс╕в М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму Криму Наталя Шереметь╓ва.
За ╖╖ словами, ╓диний порядок рекреац╕йного в╕дв╕дування туристами г╕рсько-л╕сово╖ зони, а також перел╕ки туристських стоянок, переход╕в туристських трас ╕ м╕сць масового в╕дпочинку встановлен╕ постановою Ради м╕н╕стр╕в АРК «Про забезпечення безпеки турист╕в ╕ екскурсант╕в, що в╕дв╕дують г╕рсько-л╕сову зону Криму».
«Зг╕дно з ц╕╓ю постановою, використання орган╕зованими туристськими ╕ самод╕яльними групами встановлених туристських трас ╕ стоянок зд╕йсню╓ться п╕сля обов’язково╖ ре╓страц╕╖ в уповноважених спец╕ал╕зованих авар╕йно-рятувальних службах з проходженням спец╕ального ╕нструктажу ╕ оформленням маршрутного листа», — пояснила Н. Шереметь╓ва ╕ п╕дкреслила, що ре╓страц╕я в╕дбува╓ться на безоплатн╕й основ╕ у в╕дд╕леннях Г╕рсько╖ пошуково-рятувально╖ частини Авар╕йно-рятувального загону спец╕ального призначення Головного територ╕ального управл╕ння МНС Укра╖ни в АРК.


КРИМ НА ВИСТАВЦ╤ В МАДЕЙР╤

Крим презенту╓ св╕й санаторно-курортний ╕ туристичний потенц╕ал на щор╕чн╕й виставц╕ економ╕чно╖ спрямованост╕ Expomadeira 2013, яка проходить з 4 по 15 липня в столиц╕ автономного рег╕ону Мадейра (Португал╕я) — Фуншал╕. Про це пов╕домили в управл╕нн╕ м╕жнародно╖ сп╕впрац╕ та ╕м╕джево╖ пол╕тики М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму Криму.
Делегац╕ю автоном╕╖ очолю╓ заступник голови Ради м╕н╕стр╕в АРК Георг╕й Псарьов. Кримське курортне в╕домство представля╓ перший заступник м╕н╕стра курорт╕в ╕ туризму АРК Микола Маринов.
У рамках в╕зиту, окр╕м участ╕ у виставц╕ Expomadeira 2013, в╕дбудуться зустр╕ч╕ член╕в делегац╕╖ з в╕це-президентом уряду Мадейри Жуаном Кунь╖ Сильвою, президентом Мун╕ципально╖ палати Фуншала М╕гелем Альбукерке, президентом Асамбле╖ Мадейри Жозе Мендонсою ╕ кер╕вництвом курортного проекту Мадейри Quinta do Lorde-Canial.
Програма також передбача╓ в╕зит у зону в╕льно╖ торг╕вл╕ Мадейри, презентац╕ю економ╕чного потенц╕алу Криму на «круглому стол╕» за участю представник╕в д╕лових к╕л автономного рег╕ону Мадейра та ╕нтерв’ю газет╕ Jornal da Madeira.
Expomadeira — найб╕льша щор╕чна виставка економ╕чно╖ спрямованост╕, на як╕й м╕сцев╕ компан╕╖ представляють свою продукц╕ю та послуги. Орган╕затори заходу — Торгово-промислове товариство м╕ста Фуншал ╕ Торгово-промислова палата Мадейри.

Управл╕ння ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Ради м╕н╕стр╕в АРК

***

ПРОДАМ
1/2 будинку в с. Прив╕тне, Алуштинський р-н, центр, 1 км до моря.
Тел. (099) 966-66-50, (097)27-75-114

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12018

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков