Версiя для друку Обговорити в форумi

Джерела

Над містом линуть голоси мелодій —
І полька, й марш, фокстрот і вічний вальс…
Ця музика із заходу і сходу,
Це духовий оркестр спиняє час.

На початку червня у старовинному місті Бучач відбулося свято духової музики «Бучацькі фанфари».
На теренах Бучаччини традиція організації духових оркестрів сягає 20-30-х років уже минулого ХХ століття, років національно-патріотичного пробудження українства Галичини, прагнення навіть рядових громадян до освіти, просвіти і культури під впливом активної діяльності культурно-просвітницьких та військово-спортивних (руханкових) товариств «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, «Січ», «Сокіл», «Луг». Урочистості з нагоди ювілеїв видатних діячів української культури, пам’ятних дат історії, просвітянські фестини та руханково-спортивні свята не обходились без «духової оркестри».
Великою популярністю серед тогочасної молоді користувалися танці під звуки духової музики. Як свідчать матеріали українського архіву (том ХХVII) Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, опубліковані в історично-меморіальному збірнику «Бучач і Бучаччина» (Нью-Йорк - Лондон – Париж – Сідней – Торонто, 1972 р., с. 442-682), на той час не тільки у самому Бучачі, але і в селах району були організовані духові оркестри; серед них Білявинці (колиска дитинства великої українки, примадонни світових сцен Соломії Крушельницької), Бобулинці, Жизномир, Заривинці (родинне гніздо однієї з «горлиць із галицького саду», поетеси, авторки «Кримської світлиці» Ольги Яворської), смт. Золотий Потік, у с. Зубрець, Старі Петликівці, Скоморохи, Сороки, Язловець.
У післявоєнний період нова хвиля відродження колективів духової музики на Бучаччині спостерігається в кінці 60-х – протягом 70-х років із прибуттям у Бучацьку дитячу музичну школу фаната цього мистецтва, випускника Тернопільського музичного училища Богдана Кривка, який захопив грою на духових інструментах десятки юнаків. У цей час в районі існувало понад 20 духових оркестрів.
Ініціатором започаткування свята «Бучацькі фанфари» у минулому році став колишній викладач Бучацької дитячої музичної школи, тепер підприємець і меценат Й. М. Кошик. Організаційну та фінансову підтримку його ініціативі надали органи місцевої влади та підприємці-меценати, місцева газета «Нова доба».
Збір учасників свята і гостей відбувався на майдані Волі біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Під мелодію пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні народного духового колективу Бучацького районного будинку культури від влади, учасників свята і громадськості міста до підніжжя пам’ятника Кобзарю були покладені квіти. За сигналом урочистих фанфар браві козацькі та стрілецькі марші сколихнули спокій сивочолого Бучача і щось тремтливо-хвилююче у серцях сотень глядачів, що завмерли на тротуарах по вулиці Галицькій, де відбувалася урочиста хода колективів, що прибули на свято, до літньої естради у затишному сквері над звивистою річечкою Стрипою. Колону очолив ансамбль барабанщиць під керівництвом викладача Язловецької музичної школи М. Салевич у супроводі духового оркестру духовиків різних поколінь під орудою Й. М. Кошика. Мелодію похідного маршу бучачан підхопив духовий оркестр Тернопільського обласного музичного училища ім. С. Крушельницької, а також лауреат обласних конкурсів, ансамбль барабанщиць «Мажоретки» у супроводі духового оркестру «Княжі сурми» Теребовлянського вищого училища культури, юні аматори гри на духових інструментах, вихованці Монастириської музичної школи, оркестр духових інструментів Івано-Франківського обласного музичного училища ім. Д. Січинського, учасниці танцювального колективу «Барви» клубу с. Звенигород у супроводі народного колективу духової музики Бучацького РБК.
Урочиста частина свята розпочалася дефіле ансамблю барабанщиць під акомпанемент оркестру «духовиків» різних поколінь, який виконав «Тернопільський марш» Данила та Дмитра Покрасів.
З вітальними словами до учасників свята і всіх присутніх звернулися заступник голови Бучацької РДА О. І. Тринька, голова міста Й. М. Мосціпан, в. о. завідувача відділом культури, національностей, релігій і туризму Бучацької РДА А. Ю. Вержбицька.
Після вітальних промов свій виступ продовжив оркестр «духовиків» різних поколінь, який виконав вальс «Розлука» Я. Френкеля із кінофільму «Жінки», «Неаполітанську пісеньку» П. І. Чайковського, вальс «Берізка» Е. Дрейзера, марш «Козак» Л. Міллера. Виступ бучачан продовжив народний колектив духової музики Бучацького РБК, історія якого бере початок з 1954 року. Його першим художнім керівником був Я. А. Снятинський. Із цього колективу вийшли музиканти, які нині прославляють старовинний Бучач в Україні та за її межами; серед них Володимир Качмарик — професор Донецької консерваторії, Любомир Кравець — соліст симфонічного оркестру Львівського оперного театру, Степан Воробель — викладач Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької, Юрій Мандзій — соліст Паризької «Гранд опера» та багато інших. Нині цей колектив очолюють І. Помайба та І. Гриців. Увазі глядачів музиканти презентували улюблений багатьма меломанами «Вальс» Є. Доги, «Військовий марш» Г. Свиридова, «Святковий вальс» П. Рунделя та «Вальс» К. Молчанова із кінофільму «А зорі тут тихі». Щирими оплесками глядачі нагородили вокальний дует у складі З. Писарчука та М. Гори, які у супроводі оркестру виконали пісню О. Білаша на слова Д. Павличка «Явір і яворина». Чарівні юнки в українських національних строях, учасниці танцювального колективу «Барви» клубу с. Звенигород (керівник Г. Кулик) під «Фанфарний марш» Вахутинського подарували глядачам дефіле-руханку у давній просвітянській традиції.
Концертну програму свята продовжив духовий оркестр Івано-Франківського училища культури ім. Д. Січинського під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, директора цього навчального закладу Петра Гундера. (Випускником цього училища є уродженець Бучача, його гордість — народний артист України, ректор Львівської музичної академії ім. М. Лисенка професор Ігор Пилатюк). Колектив юних музикантів із міста великого Каменяра вразив глядачів натхненною грою, продемонструвавши високу професійну майстерність виконання таких зразків світової музичної класики як «Токата ре-мажор» Й. С. Баха. Справжній фурор і зачарування викликало мистецьке виконання композиції Р. Сенберга «Золото Абби». До глибини душі зворушили глядачів рідні серцю мелодії «Української сюїти» С. Місьонжика та «Старовинного запорозького маршу» Є. Адамцевича.
Естафету гостей із Прикарпаття підхопив духовий оркестр із «файного міста Тернопіль» у складі студентів та викладачів Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької під керівництвом Василя Драгомирецького. Виступ тернополян вирізнявся нестандартністю репертуару. Крім гри на духових інструментах виконавці демонстрували хоровий спів і навіть танцювальні па, що глядачами сприймалося як «вищий пілотаж». У програмі виступу цього колективу прозвучали композиції «Веселі кларнетисти» Ю. Квіолковскі (солісти В. Бабухівський, О. Маловічко, М. Паскевич, А. Гордій), сюїта «З пісень Володимира Івасюка» Є. Філіпова, «Хорал і рок-аут» Т. Хауса, «Візерунки» О. Морозова, «Опале листя» Ж. Косми (солісти В. Мельник, Є. Вонс, І. Мисевич, С. Воробель), «Українська фантазія» А. Ткачука.
Справжнє захоплення глядачів викликав виступ юних артистів із старокняжого міста Теребовлі — вихованців Теребовлянського вищого училища культури, який розпочався надскладним дефіле під марш К. Тейке «Альте камараден» у виконанні ансамблю барабанщиць «Мажоретки» (керівники П. Шафранович та представниця знаної на Бучаччині мистецької династії Гребеньовських — Б. Гребеньовська) в супроводі оркестру «Княжі сурми» під орудою І. Криська. Крім того у виконанні оркестру прозвучали оркестровка української народної жартівливої пісні «Раз поїхав за снопами» та фантазія на теми українських народних пісень «Мій край» М. Віятика, попурі Л. Міллера на теми стрілецьких пісень Р. Купчинського «Як з Бережан до Кадри».
Концертну програму свята духової музики «Бучацькі фанфари» завершив виступ зведеного оркестру за участю всіх колективів, учасників свята, під керівництвом Й. М. Кошика. У їх виконанні прозвучала композиція Б. Сопельнюка «За рідну землю».
Ведучі концертної програми Г. Андрусишин та О. Суслик щиро подякували всім виконавцям та керівникам за можливість торкнутися душею не прісно-«фанерного» шоу-бізнесового продукту, а цілющих джерел народної та класичної музики у «живому» виконанні; також — організаторам та меценатам: голові Бучацької РДА В. М. Савці, голові Бучацької районної ради С. М. Михайліву, міському голові Й. М. Мосціпану, заступнику голови Бучацької РДА О. І. Триньці, автору сценарію та головному режисеру свята, директору Бучацького РБК Р. І. Крупі, ініціатору проведення свята Й. М. Кошику, Київському ТОВ «Енергія клімату», ТОВ «Бучацький сирзавод», ПАТ «Галіція Дистилері», Бучацькому РайСТ, благодійному фонду «Милосердне серце», ТзОВ «Бучачагрохлібпром», районній газеті «Нова доба», а також приватним підприємцям П. І. Гадзу, В. В. Бабалі, І. С. Савчуку, З. А. Мирону, В. І. Нетреб’яку, І. А. Лисому. З подячним словом до учасників свята і всіх присутніх звернувся голова Бучацької районної Ради О.М. Михайлів, який вручив керівникам мистецьких колективів письмові подяки за їх високомистецький подарунок бучачанам, побажав усім творчих успіхів та виразив надію на те, що свято духової музики «Бучацькі фанфари» матиме своє продовження у майбутньому і розширюватиме коло друзів.
Загальне враження і настрій глядачів, які мали щастя слухати музику і споглядати прекрасне дійство під шелест листя верб і тополь та плюскіт хвиль Стрипи, мабуть, можна передати поетичними рядками, почерпнутими вже й не пам’ятається з якого джерела:
«Музикою руки заціловані,
Розтривожена оркестрами
душа,
З Бахом, Лисенком,
Бетховеном
Диригент у мандри
 вируша.
Помах рук — і марево
 здіймається,
Помах рук — і стогне
 буревій,
Помах рук — і серце
 коливається
У колисці щастя і надій».

Оксана ЗАГРЕЙЧУК
м. Бучач

На фото — «духова орхестра» с. Сороки із книги «Бучач і Бучаччина», 1928 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 05.07.2013 > Тема "Душі криниця"