Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ТАКЕ П╤Д СИЛУ Т╤ЛЬКИ КОЗАКУ: СВО╢ РОБИТИ МУДРО Й ТЕРПЕЛИВО...»
Нашому кримському укра╖нському побратиму Олександру Польченку цими днями виповню╓ться 65 л╕т!


Данило КОНОНЕНКО: «НЕХАЙ ЖИТТЯ ЙОГО Н╤КОЛИ НЕ ЗАСТУПА╢ СМУТКУ ДИМ. ЛИШАЙТЕСЬ НАЗАВЖДИ, МИКОЛО, ВКРА╥НЦЕМ ЧЕСНИМ ╤ ПРЯМИМ!»
З╕ святом, Миколо ╤вановичу! Хай в╕риться й можеться!


ЩЕДР╤СТЬ ДУШ╤, ЩЕДР╤СТЬ ТАЛАНТУ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня в б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ № 22 ╕мен╕ Т. Г. Шевченка в м. Ялта в╕дбулась етнограф╕чна...


«СВЯТИЙ ВОГОНЬ, ЩО ЙОГО МИ СМ╤ЛИВО ЗАПАЛИЛИ, УЖЕ Н╤КОЛИ НЕ ПОГАСНЕ»…
Знати власну ╕стор╕ю… Бути самим собою ╕ до к╕нця залишиться в╕дданим сво╖й Нац╕╖… Чи...


60-Л╤ТТЯ РОМАНА КОВАЛЯ
Час показав, що державне мислення ма╓ Роман Коваль, а не наш╕ можновладц╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 28.06.2013
МАР╤УПОЛЬСЬКИЙ В╤НОК ШЕВЧЕНКОВ╤

Шановн╕ друз╕! Дякую за публ╕кац╕ю в «КС» фрагмент╕в мого дов╕дника «Мар╕упольський в╕нок Шевченков╕». Гадаю, що ця тема у такому ракурс╕ невичерпна, вона варта пост╕йно╖ уваги в юв╕лейному роц╕, тож надсилаю вам ще один фрагмент дов╕дника.
БАРАННИКОВ ╤ВАН САВЕЛ╤ЙОВИЧ (1890-1971 рр.). Ветеран Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, скульптор, автор погруддя Т. Г. Шевченка, спорудженого в центр╕ Мар╕уполя неподал╕к в╕д театрального скверу, це був перший пам’ятник Кобзарев╕ в Мар╕упол╕.
Скульптор створив це погруддя в 1964 роц╕ до 150-р╕ччя в╕д дня народження великого Кобзаря. Пам’ятник — ориг╕нальний витв╕р, в╕н в╕др╕зня╓ться великими художн╕ми якостями. Розм╕ри погруддя — два натуральн╕ розм╕ри, матер╕ал — тонований зал╕зобетон.
Арх╕тектором п’╓десталу й прив’язки до м╕сцевост╕ став Карл Чорний, установка погруддя та патинування його — Тамари Антон╕вни Скиб╕но╖.
Авторська коп╕я погруддя Т. Г. Шевченка була придбана в 1970 роц╕ кра╓знавчим музе╓м ╕ встановлена у Виставковому зал╕ ╕мен╕ А. ╤. Ку╖ндж╕.
У 1967 роц╕ Баранников створив ще одну авторську коп╕ю погруддя поета ╕ встановив ╖╖ на сво╖й садиб╕ (вулиця Розова, 4).
Л╕тература: Л. Д. Яруцький, «Пам’ятник Кобзарев╕ в Мар╕упол╕» (в книжц╕ «Кальм╕уська паланка») // Мар╕уполь, 1995, с. 78-81.
* * *
КИР’ЯКОВ ЛЕОНТ╤Й НЕСТОРОВИЧ (1919-2008 рр.). Ветеран Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, визначний грецький (румейський) поет, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1978 р.), член правл╕ння Сп╕лки (1991 р.), науковий сп╕вроб╕тник Сартанського етнограф╕чного ф╕л╕алу Мар╕упольського кра╓знавчого музею, лауреат республ╕кансько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Максима Рильського, почесний громадянин пос. Сартана.
У 1936 роц╕ зак╕нчив Мар╕упольський грецький педагог╕чний техн╕кум. Був л╕тпрац╕вником у редакц╕╖ обласно╖ грецько╖ газети «Колектив╕стис». П╕сля ╖╖ закриття в 1937 роц╕ працював у колгосп╕, на металург╕йному завод╕ ╕мен╕ ╤лл╕ча.
В╕рш╕ грецькою (румейською) мовою пише з 1932 року. Автор багатьох поетичних зб╕рок: «Завжди в дороз╕», «Травнева п╕сня», «Пам’ять», «Слава тебе знайде», «Доброта» та ╕нш╕. Засновник-укладач та л╕тературний редактор л╕тературно-художнього щор╕чника «Пирнешу астра» («Ранкова з╕рка»), переклав грецькою мовою «Слово про ╤гор╕в пох╕д».
У родин╕ Кир’якових ще з дореволюц╕йних рок╕в з особливою любов’ю збер╕гали як священну рел╕кв╕ю подарований Феоктистом Хартаха╓м Шевченк╕в «Кобзар». Кир’яков з дитячих рок╕в полюбив поез╕ю Шевченка, ╕ вже в 12 рок╕в переклав грецькою (румейською) мовою уривок з поеми «Причинна» («Реве та стогне Дн╕пр широкий...»).
У 1964 роц╕ до 150-р╕ччя в╕д дня народження Шевченка Кир’яков разом ╕з Шапурмою ╕ Кузьменковим оформив рукописний зб╕рник «Маленький Кобзар» мовою грек╕в Приазов’я. Цей «Кобзар» збер╕га╓ться в столичному музе╖ Шевченка.
У 1994 роц╕ вийшла друком книжка «Панич, нду насириты сис...» («Якби ви знали, панич╕...»), де представлена б╕льш╕сть в╕рш╕в ╕ поем Шевченка у перекладах Кир’якова грецькою (румейською) мовою.
Л╕тература: Тарас Шевченко, «Панич, нду насириты сис...» // В╕рш╕, поеми. / Пер. грецькою мовою та укладання Кир’якова. // Донецьк: Донбас, 1994 — 98 с.
Кир’яков Леонт╕й Несторович. Шевченк╕вський словник. Том перший. // Ки╖в. 1978. — с. 295. А. Белецкий, Т. Чернышева. «Уникальное издание» // «Литературная газета», 24 марта 1964 г. П. Мазур. «Народження слова. Леонт╕ю Кир’якову — 75» // «Донеччина», 23 травня 1995 р.
П. Мазур. «Леонт╕ю Кир’якову — 75». // «Л╕тературна Укра╖на», 18 травня 1995 р.
* * *
ШКОЛА ╤МЕН╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. На хвил╕ «укра╖н╕зац╕╖» (1923-1934 рр.) 5-й трудов╕й школ╕, як одн╕й з кращих у Мар╕упол╕, було присво╓но ╕м’я Т. Г. Шевченка.
На жаль, сьогодн╕ ми дуже мало зна╓мо про цей педагог╕чний колектив к╕нця 20-х рок╕в минулого стол╕ття. Але ╕ те, що ми зна╓мо, да╓ право твердити, що в школ╕ № 5 працювали талановит╕ вчител╕. Один з них — учитель малювання Андр╕й Юхимович Петрусь (1884-1956 рр.). На той час це був чи не ╓диний у Мар╕упол╕ профес╕йний художник. В╕н зак╕нчив Ки╖вське художн╓ училище, де його наставником був видатний художник ╕ арх╕тектор Ф. Г. Кричевський. Петрусь був не лише талановитим художником, але й талановитим учителем. Його педагог╕чний шлях розпочався ще до революц╕╖ — в╕н працював учителем малювання ж╕ночо╖ приватно╖ г╕мназ╕╖ Н. С. Дар╕й. Учител╕ г╕мназ╕╖ славились у Мар╕упол╕ новаторськими починами, громадською активн╕стю. Коли у 1920 роц╕ вир╕шено було до дня народження Шевченка надрукувати «Малий «Кобзар», то ╕люстратором видання став Петрусь. Це була перша друкована укра╖нською мовою книжка на Донеччин╕.
Природньо, що з присво╓нням 5-й трудов╕й школ╕ ╕мен╕ Шевченка вчитель малювання прикрасив вестибюль школи майстерно виконаним портретом поета. Але в 1934 роц╕ кер╕вн╕ органи в центр╕ ╕ на м╕сцях згорнули «укра╖н╕зац╕ю». Поступово й ╕м’я Т. Г. Шевченка зникло з назви 5-о╖ трудово╖ школи. А пот╕м, уже в пово╓нн╕ роки, зникла ╕ сама назва школи. ╥╖ номер передали одн╕й з╕ шк╕л-новобудов м╕ста, хоч варто було б передати ╕ ╖╖ ╕м’я.
Л╕тература: Божко Р. П. и другие. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века. // Мариуполь. Изд. «Рената», 2006 — с. 179.
* * *
ФЕНЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ (1908-1969 рр.) — досл╕дник-кра╓знавець, л╕тератор, публ╕цист, пройшов пекло соловецьких ╕ воркутинських табор╕в ГУЛАГу, гестап╕вськ╕ кат╕вн╕. Посмертно реаб╕л╕тований у 1994 роц╕. У пово╓нн╕ роки — учитель географ╕╖ школи роб╕тничо╖ молод╕ № 2 м. Мар╕уполя.
Автор низки розв╕док з ╕стор╕╖ й топон╕м╕ки Укра╖ни та книжки «Земля говорить». Опубл╕кував монограф╕ю «Топон╕м╕ка Укра╖ни в творчост╕ Тараса Шевченка» (Ки╖в, 1965 р╕к), в як╕й переконливо показав, що вживання топон╕м╕в (власних географ╕чних назв) у творах Шевченка пов’язане з певними ╕дейними й художн╕ми завданнями, як╕ ставив перед собою поет. У книз╕ подано ╕стор╕ю написання деяких поетичних ╕ прозових твор╕в Шевченка, зокрема тих, як╕ вивчаються в середн╕й школ╕. Незадовго до кончини Фененко завершив роботу над книгою «Тарасова Левада», яку присвятив досл╕дженню рол╕ й значення природи у творчост╕ Шевченка. Але з незрозум╕лих причин вона пропала.
Л╕тература: Микола Фененко. Топон╕м╕ка Укра╖ни в творчост╕ Тараса Шевченка. // «Радянська школа», Ки╖в, 1965. — 126 с.
Фененко Микола Васильович. // Шевченк╕вський словник. Том другий. Ки╖в, 1976. — с. 301. Павло Мазур. Стандартний роман час╕в тотал╕таризму. // Мар╕уполь, «Азов’я», 2007, 74 с.

Павло МАЗУР,
почесний кра╓знавець
Донеччина

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11956

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков