Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СААКАШВ╤Л╤ ПОЯСНИВ, ЧОМУ НЕ ЗАХОТ╤В ОБ'╢ДНУВАТИСЬ ╤З ГРИЦЕНКОМ НА ВИБОРАХ ДО ВР
«Я до нього дуже позитивно ставлюся, але я бачив вчора ╖х з'╖зд»


Рефат Чубаров: РОС╤Я ЛИШЕ ╤М╤ТУ╢ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ…
Незабаром у ПАР╢ мають розглянути в╕дновлення повноважень рос╕йсько╖ делегац╕╖ в орган╕зац╕╖.


ПОСЛИ ╢С ПОГОДИЛИ ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦ╤╥ СТОСОВНО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
Про це у м╕кроблоз╕ Twitter пов╕домив пост╕йний представник Укра╖ни при ╢вропейському Союз╕...


ПАРУБ╤Й П╤ДПИСАВ ЗАКОН ПРО ТСК ╤З ПРОЦЕДУРОЮ ╤МП╤ЧМЕНТУ ПРЕЗИДЕНТА
Про це йдеться у допис╕ Паруб╕я у Twitter.


ОПРИЛЮДНЕНО ПОДАННЯ У ВР, ДЕ ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЗИВА╢ ПРИЧИНУ ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ЛУЦЕНКА З ПОСАДИ ГЕНПРОКУРОРА
Як йдеться в оприлюдненому поданн╕, причиною для зв╕льнення Луценка з посади генерального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 28.06.2013
КУЛЬТУРА — ЦЕ СТРАТЕГ╤ЧНА ГАЛУЗЬ!

Леон╕д Новохатько став м╕н╕стром культури на початку лютого цього року. Впродовж чотирьох м╕сяц╕в в╕н не робив гучних заяв, не оголошував масштабних ╕н╕ц╕атив. ╤ — не давав ╕нтерв’ю, посилаючись на щ╕льний робочий граф╕к. З першого ╕нтерв’ю, яке м╕н╕стр культури дав УКР╤НФОРМу, ста╓ зрозум╕лою його позиц╕я щодо багатьох ключових питань в галуз╕ культури. Про в╕дзначення 200-р╕ччя Тараса Шевченка у 2014 роц╕ та ускладнення, пов’язан╕ з низьким р╕внем п╕дготовки до юв╕лею в попередн╕ роки, необх╕дн╕сть розбудови мереж╕ укра╖нських культурних центр╕в у ╢вроп╕, збереження культурно╖ спадщини, кадрову пол╕тику, оптим╕зац╕ю шк╕л естетичного виховання ╕ мр╕╖ на посту м╕н╕стра — в розмов╕ кореспондента агентства з Леон╕дом Новохатьком.

— Пане м╕н╕стре, практично вс╕ прес-конференц╕╖ ╕ вся Ваша увага зосереджен╕ нин╕ на одн╕й дат╕ — 200-р╕чч╕ в╕д дня народження Тараса Шевченка. Як ведеться п╕дготовка до цього юв╕лею? Чи ми все встига╓мо ╕ чи Москва ╕ Петербург не об╕йдуть нас нав╕ть у вшануванн╕ нашого нац╕онального ген╕я?
— Моя увага прикута до ц╕╓╖ теми саме з огляду на масштаб постат╕ Тараса Шевченка. Власне, весь цей р╕к проходить п╕д знаком п╕дготовки до 200-р╕ччя. Це дуже важливо. 9 березня — день народження Тараса Григоровича — це, власне, початок 2014-го. Тож всю роботу треба максимально провести зараз.
Маю також сказати, що мене вража╓ низький р╕вень п╕дготовки до цього юв╕лею в попередн╕ роки. Адже коли ми говоримо про юв╕лей будь-якого видатного поета чи письменника, особливо про юв╕лей з двома нулями — 100, 200, 300 рок╕в, — то найб╕льшим пошануванням ╓ видання повного, тобто академ╕чного, з╕брання його твор╕в. Особливо це важливо, коли нема╓ у нього цього академ╕чного видання. У Шевченка — нема╓! Так трапилося з радянських час╕в.
╤ якщо не забути, що р╕шення про видання Повного з╕брання твор╕в Тараса Шевченка у 12-ти томах було прийнято ще в 2000 роц╕, що на сьогодн╕ вийшло 7 том╕в ╕ отой сьомий — 2005-го, тобто за наступних в╕с╕м рок╕в не вийшло жодного, то з цього факту виплива╓ дуже багато висновк╕в. Найперший — про р╕вень державного менеджменту, про р╕вень науково╖ п╕дготовки, про сов╕сть ус╕х тих, хто причетний до цього проекту. ╤ не може бути переконливих аргумент╕в, жодних виправдань, що це сталося з об’╓ктивних причин!

— Наск╕льки в╕домо, причиною затримки з виданням називали брак кошт╕в.
— Я згоден, що якогось року могли не вид╕лити кошти. Але як у наступн╕ роки — з 2006-го до 2012-го? Це не витриму╓ жодно╖ критики! У держав╕ ╓ конкретн╕ люди, як╕ за це в╕дпов╕дають. ╤ нав╕ть якби тор╕к ми видали 2-3 томи, то 2013-го можна було б п╕дготувати решту ╕ до 9 березня наступного року встигнути.
Зрештою, що ж робили люди, як╕ називають себе патр╕отами, — тод╕шн╕й президент Ющенко, в╕це-прем’╓р Васюник, в╕це-прем’╓р Кириленко, директор ╤нституту л╕тератури Жулинський? Ну як можна, щоб ст╕льки рок╕в — ╕ нуль том╕в? ╤ якщо по правд╕ говорити, то останн╕ томи, зокрема й 7-й, який видано 2005-го, готувалися до друку ╕ вийшли при прем’╓р-м╕н╕стр╕ Януковичу. Виходить, що ╕ завершуватиметься це видання при Президентов╕ Януковичу, про якого деяк╕ пол╕тичн╕ сили кажуть, що в╕н не зовс╕м патр╕от. А хто ж вони тод╕ п╕сля цього, якщо не пам’ятають самого Шевченка?..
Нин╕ ╓диний вих╕д, що все-таки весь наступний р╕к — юв╕лейний. ╤ нема╓ сумн╕ву в тому, що впродовж 2014-го ми видання завершимо. Сумн╕ву в цьому нема╓, хоча хот╕лося б, звичайно, встигнути до 9 березня. От у чому справа...

— Тобто вже очевидно, Леон╕де Михайловичу, що Укра╖на не встигне завершити видання 12-томника?
— Ми робитимемо все для того, щоби встигнути. Адже як держава, як нац╕я ми повинн╕ в цьому питанн╕ виглядати достойно. За видання в╕дпов╕дають Нац╕ональна академ╕я наук ╕ Держкомтелерад╕о, ╕ хоч це зовс╕м не мо╖ функц╕╖, але як заступник голови оргком╕тету з в╕дзначення 200-р╕ччя я змушений був втрутитися. ╤ на першому зас╕данн╕ оргком╕тету порушив питання перед прац╕вниками Держкомтелерад╕о, науковцями, зокрема директором ╤нституту л╕тератури НАН Укра╖ни Миколою Жулинським, про створення сп╕льно╖ розширено╖ робочо╖ групи з редактор╕в ╕ шевченкознавц╕в, щоб стахановським методом як╕сно п╕дготувати решту п’ять том╕в 12-томника. Але ста╓ дедал╕ очевидн╕шим, що наукова, редакц╕йна робота, праця з рукописами, ориг╕налами Шевченка — це коп╕тка р╕ч, яка не може в╕дбуватися в такий пришвидшений спос╕б.

— У святкуванн╕ юв╕лею Шевченка братимуть участь заруб╕жн╕ кра╖ни, зокрема Рос╕йська Федерац╕я. З рос╕янами, очевидно, сп╕впрацюватиме Укра╖нський культурний центр у Москв╕. Ми ма╓мо ще один культурний центр — у Париж╕. Цього не досить з точки зору необх╕дност╕ популяризац╕╖ Укра╖ни в св╕т╕. Тим часом у Ки╓в╕ присутн╕ культурн╕ центри багатьох держав, зокрема, Польський ╤нститут, Французький культурний центр, н╕мецький Гете-╤нститут, ╤тал╕йський ╕нститут культури, Рос╕йський центр науки ╕ культури. Вони дуже активно працюють. Чи Укра╖на плану╓ в╕дкривати нов╕ культурн╕ центри у ╢вроп╕? Чи не ма╓ цим заоп╕куватися М╕нкультури?
— Зрозум╕ло, що для усп╕шного просування ╕м╕джу Укра╖ни повинна бути ц╕ла мережа культурних центр╕в — хоча б у 10-15-ти найпр╕оритетн╕ших для наших загальнодержавних ╕нтерес╕в кра╖нах, незалежно в╕д того, б╕льш╕ вони чи менш╕.
Одна ╕з причин незадов╕льного стану справ у ц╕й сфер╕ — те, що нема╓ ч╕ткого бачення реального механ╕зму, в якому повинн╕ бути зад╕ян╕ к╕лька складових. М╕н╕стерство закордонних справ ма╓ визначити, де так╕ центри в╕дкривати, ╕ допомагати у ╖хньому в╕дкритт╕, у ╖хньому функц╕онуванн╕, бо роботою центр╕в з вулиц╕ Грушевського чи Хрещатика не покоманду╓ш. Це також повинн╕ бути М╕н╕стерство культури ╕ М╕н╕стерство осв╕ти, тому що центри мають просв╕тницький характер, а також Держкомтелерад╕о — для ╕нформац╕йно╖ п╕дтримки. Ще одна складова — це громадськ╕сть у вигляд╕ багатьох фонд╕в та орган╕зац╕й. Бо орган╕зац╕й у зв’язках ╕з заруб╕жними кра╖нами у нас дуже багато, але що вони практично роблять для пропаганди, для ╕м╕джу Укра╖ни?! Тут б╕льше запитань, н╕ж в╕дпов╕дей...
Думаю, що колись ми д╕ждемося урядового р╕шення, яке поставить виконання цих питань на як╕сь устален╕ рейки. Ну ╕, звичайно, потр╕бн╕ чимал╕ кошти. Будемо багатш╕ — будемо розбудовувати.

— Про кошти. Який бюджет М╕нкультури Укра╖ни у цьому роц╕? ╤ на що його конче не вистача╓?
— Бюджет м╕н╕стерства ╕ п╕дв╕домчих йому заклад╕в — 2,2 м╕льярда гривень. В основному в╕н включа╓ головн╕ захищен╕ статт╕. Це — зарплата людей у концертних орган╕зац╕ях, в навчальних закладах, музичних академ╕ях, утримання б╕бл╕отек, нац╕ональних музе╖в, запов╕дник╕в; комунальн╕ послуги ус╕х цих заклад╕в ╕ охорона музе╖в ╕ запов╕дник╕в. Вистача╓ його ╕ на проведення великих концерт╕в до свят, на представництво Укра╖ни на м╕жнародних фестивалях ╕ виставках.
Це необх╕дно, адже держава не матиме усп╕ху в утвердженн╕ м╕жнародного ╕м╕джу, якщо не братиме участь у найб╕льш престижних, усталених, в╕домих заходах культурного життя за кордоном, якими ╓ Каннський к╕нофестиваль, Берл╕нський к╕нофестиваль, б╕╓нале у Венец╕╖, «Слов’янський базар» у В╕тебську. Якщо ми хочемо мати результат, то повинн╕ витрачати кошти.
А ми себе достойно презенту╓мо на Венец╕йськ╕й б╕╓нале, ╕ п╕дтвердження цього — наша багатор╕чна участь у ц╕й виставц╕, яка ╓ найб╕льшим оглядом сучасного мистецтва. Укра╖на там представлена нац╕ональним пав╕льйоном, ще один винайма╓ Фонд В╕ктора П╕нчука. Це приклад того, як об’╓днуються державний бюджет ╕ приватна ╕н╕ц╕атива. Причому приватна ╕н╕ц╕атива, прямо скажемо, високоварт╕сна. М╕н╕стерство культури вклада╓ в цей проект понад 1 м╕льйон гривень, думаю, що Фонд П╕нчука — набагато б╕льше кошт╕в.
Але, повертаючись до Вашого запитання, скажу, що, на жаль, цей бюджет не дозволя╓ нам багато речей. Зокрема, ╕ найнеобх╕дн╕ших. Наприклад, таких, як паспортизац╕я ╕ оцифрування пам’яток рухомо╖ ╕ нерухомо╖ спадщини. Власне, паспортизац╕я перш за все арх╕тектурно╖ спадщини, а оцифрування — абсолютно вс╕х пам’яток. У нас же м╕льйони одиниць збер╕гаються в музеях! ╤, принаймн╕, основну частину дуже хот╕лося б найближчим часом оцифрувати. Ще й тому, що це гарна р╕ч для протид╕╖ розкраданню пам’яток.

— Ви пост╕йно наголошу╓те на питанн╕ збереження культурно╖ спадщини. Звичайно, це велика, окрема тема, але хот╕лося б знати Вашу позиц╕ю щодо ставлення влади до пам’яток культури у Ки╓в╕.
— Ми ма╓мо привернути належну увагу до культурно╖ спадщини Укра╖ни, до захисту ╕сторичних пам’яток, ╕ в Ки╓в╕ в тому числ╕. Останн╕м часом, справд╕, було чимало скандал╕в чи негативних явищ, як╕ викликали резонанс у сусп╕льств╕, в засобах масово╖ ╕нформац╕╖. Я маю на уваз╕ Андр╕╖вський узв╕з, Гостиний дв╕р на Подол╕, Десятинну церкву. Щодо Десятинно╖ церкви, питання про яку дуже хвилю╓ громадськ╕сть, зразу скажу, що н╕яких речей, кр╕м музе╓ф╕кац╕╖ залишк╕в фундаменту, не плану╓ться. Там не буде жодного буд╕вництва.
Не так давно дуже швидко було локал╕зовано скандал у Тернопол╕, коли скульптури П╕нзеля, шедеври, як╕ повернулися з Лувру, поставили в торговельно-розважальний центр, поряд ╕з входом у пивний бар ╕ ковбасою. Люди, може, хот╕ли зробити щось гарне, але насправд╕ вони не пошанували П╕нзеля...

— Шедеври ╤оанна П╕нзеля при╖хали з Лувру, а у Львов╕ в авар╕йному стан╕ музей П╕нзеля. В╕домо, що у сел╕ Годовиця на Льв╕вщин╕ руйну╓ться церква з шедевром П╕нзеля. Ваш попередник на посту м╕н╕стра культури об╕цяв посприяти в реконструкц╕╖ музею, в ремонт╕ храму.
— Я твердо можу сказати одне — ц╕ об’╓кти в комунальн╕й власност╕ ╕ ними ма╓ оп╕куватися Льв╕вська обласна влада. М╕н╕стерство культури не може цим займатися. Ще знаю, що п╕сля виставки твор╕в П╕нзеля у Лувр╕ французька сторона виявила бажання оглянути церкву в Годовиц╕ ╕, можливо, допомогти ╖╖ в╕дреставрувати.

— Стан справ у музейн╕й галуз╕ багато в чому залежить ╕ в╕д кадрово╖ пол╕тики. Скаж╕мо, резонанс у ЗМ╤ мали скандали, пов’язан╕ з╕ зм╕ною кер╕вництва в музейних закладах, у т╕й же Ки╓во-Печерськ╕й Лавр╕, Нац╕ональному художньому музе╖ Укра╖ни... Деяк╕ кадров╕ призначення виглядали справд╕ анекдотично. Так╕ реч╕ п╕дривають авторитет само╖ влади, бо в систему М╕нкультури приходили випадков╕ люди. Як Ви ставитесь до цього, Леон╕де Михайловичу?
— Я знаю про ц╕ випадки. ╤ публ╕чно проти деяких з них ще в к╕нц╕ минулого року виступав у прес╕. Моя точка зору поляга╓ в тому, що ця сфера — надзвичайно чутлива, важлива ╕ в╕дпов╕дальна. Керувати нею повинн╕ фах╕вц╕, як╕ мають досв╕д у ц╕й галуз╕ ╕ в╕дпов╕дну осв╕ту. Саме тому я виступав проти перспективи призначення директором Черкасько╖ обласно╖ ф╕лармон╕╖ людини, як╕й 23 роки ╕ яка щойно зак╕нчила ф╕лолог╕чний факультет м╕сцевого ун╕верситету. Я мав розмову з цього приводу з губернатором Серг╕╓м Тулубом...
Щодо мо╖х заступник╕в, то вс╕ вони — компетентн╕ люди, з досв╕дом. Один з них був в╕с╕м рок╕в начальником обласного управл╕ння культури, а пот╕м в╕це-губернатором з гуман╕тарних питань. Першим мо╖м заступником став колишн╕й заступник м╕н╕стра культури, а до того — начальник управл╕ння м╕н╕стерства. Ще один заступник м╕н╕стра — кер╕вник апарату ╓ юристом, в╕н тривалий час — в╕с╕м рок╕в — працював у М╕н’юст╕, з них чотири — першим заступником м╕н╕стра. От мо╖ кадри. Я за них в╕дпов╕даю.

— Ще одна з резонансних тем, яка дос╕ не закрита, — оптим╕зац╕я шк╕л естетичного виховання. В╕дома позиц╕я М╕нкультури щодо ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи М╕нф╕ну. Як сказав ваш перший заступник Тимоф╕й Кохан, вона негативна. Але чи загрожу╓ нам все-таки оптим╕зац╕я?
— Уся ця верем╕я розпочалася з листа М╕н╕стерства ф╕нанс╕в до М╕н╕стерства культури, в якому були висловлен╕ пропозиц╕╖ щодо оптим╕зац╕╖ мереж╕ бюджетних установ, що утримуються за рахунок м╕сцевих кошт╕в. ╤ все було б н╕чого, якби не один пункт, який, на в╕дм╕ну в╕д решти позиц╕й загального, рекомендац╕йного, анал╕тичного характеру, ╓диний був конкретний. В╕н ╕ збурив, власне, громадську думку. А суть цього пункту така — щоб у дитячих школах естетичного виховання батьк╕вська плата була на р╕вн╕ соб╕вартост╕ навчання.
Тепер к╕лька цифр. Середня плата за навчання в школах естетичного виховання по Укра╖н╕ становить 52 гривн╕ за м╕сяць на одну дитину. На Правобережж╕ ╓ аграрн╕ област╕, де ╓ ╕ 40 гривень, а найвища — у Ки╓в╕ ╕ Севастопол╕. По Ки╓ву: по народних ╕нструментах — 70 гривень, по фортеп╕ано, естрадному сп╕ву, де трошки ╕нш╕ витрати й ╕нша к╕льк╕сть людей, — 140-150. У будь-якому випадку переходу на соб╕варт╕сть не буде, тому що вона в деяких рег╕онах сп╕взвучна ╕з середньою зарплатою.
У нас майже п╕втори тисяч╕ шк╕л естетичного виховання. Ми ж не можемо л╕кв╕дувати всю систему естетичного виховання! Цього не буде!
╤ я хочу, щоб ус╕ зрозум╕ли, — то був лише лист одного в╕домства до ╕ншого. Я п╕дкреслюю, це — не наказ, не директива, не закон, не ╕нструкц╕я. Як кер╕вник робочо╖ групи з питань оптим╕зац╕╖ мереж╕ бюджетних установ, як╕ утримуються за рахунок кошт╕в м╕сцевих бюджет╕в, у склад╕ яко╖ губернатори, заступники м╕н╕стр╕в ф╕нанс╕в й економ╕ки, кажу, що н╕ я, н╕ б╕льш╕сть член╕в групи не погодимось на цю пропозиц╕ю М╕н╕стерства ф╕нанс╕в. Б╕льше того, думаю, що ╕ р╕шення уряду буде не те, яке запропоноване в цьому лист╕.
Ще хочу нагадати, що в╕дпов╕дно до указу Президента 2013-й — це Р╕к дитячо╖ творчост╕. Про яке зб╕льшення ф╕нансування з боку батьк╕в може йтися? Навпаки, держава повинна знаходити як╕сь резерви для п╕дтримки естетичного виховання. Треба прищеплювати смак, виявляти таланти, п╕дтримувати ╖х, готувати з дитинства поц╕новувач╕в класично╖ музики, театру чи художнього мистецтва, майбутн╕х диригент╕в, актор╕в, к╕норежисер╕в, майстр╕в народно╖ творчост╕.

— Потр╕бна масова робота в цьому план╕. Можливо, б╕льше доступних, в╕дкритих концерт╕в класично╖ музики, б╕льше фестивал╕в? Чому, на Вашу думку, ми ма╓мо довол╕ низький загальний культурний р╕вень нашого сусп╕льства?
— Щодо фестивал╕в, то справа не в ╖хн╕й к╕лькост╕, а в якост╕ — як учасник╕в, так ╕ жур╕. Я не проти нових фестивал╕в. Але моя думка за те, щоб навести лад в ╕снуючих, тому що сьогодн╕ мало не кожен райцентр проводить м╕жнародний фестиваль — ╕ не нижче, хоч там лише один чи два ╕ноземних виконавц╕. Так, хай буде б╕льше фестивал╕в, але нехай тод╕ орган╕затори ╕ р╕вень в╕дпов╕дний забезпечують!
Те ж ╕ щодо прем╕й. Перел╕к вс╕х прем╕й у галуз╕ культури виклика╓ дуже багато запитань. Зокрема, як може бути, що одна прем╕я — 20 тисяч гривень, а ╕нша, що носить не менш достойне ╕м’я, всього 2,5 тисяч╕? Просто кричуща несправедлив╕сть, хоча пояснення в принцип╕ ╓ — вони мають р╕зний масштаб цифр, бо засновувалися в р╕зн╕ роки. Так що усе це треба упорядкувати. ╤ вже ╓ доручення М╕н╕стерства культури протягом п╕вроку ╖х переглянути.
А от щодо р╕вня осв╕ти ╕ осв╕ченост╕, то к╕льк╕сть випускник╕в середн╕х шк╕л, як╕ в╕льно волод╕ють мовами, як╕ були за кордоном або як╕ взагал╕ уявляють якесь ╕нше життя, звичайно, на користь нин╕шн╕х пор╕вняно з випускниками 80-х рок╕в. ╤нша справа, що при всьому цьому за р╕внем доброти, поваги до старших, мен╕ зда╓ться, те сусп╕льство ╕ та молодь були кращими. А сьогодн╕шн╕ в╕дзначаються сол╕дною питомою вагою цин╕зму.

— Але ми ма╓мо докладати зусиль, щоб цю ситуац╕ю зм╕нити. Що в цьому план╕ може зробити м╕н╕стр культури? Адже Ви мали прийти на цю посаду з якоюсь мр╕╓ю, з якоюсь метою, як╕сь ц╕л╕ мають бути поставлен╕.
— Чесно скажу, я не мр╕яв прийти на посаду м╕н╕стра культури. У мене була досить поважна, ╕нтенсивна ╕ в╕дпов╕дальна робота — заступника голови КМДА. ╤ я н╕куди не збирався йти. Для мене було абсолютною неспод╕ванкою запрошення на розмову до Президента, п╕д час яко╖ в╕н зробив мен╕ цю пропозиц╕ю. ╤ в дуже короткий час було п╕дписано наказ, а вже через к╕лька годин я вилет╕в ╕з Президентом у в╕дрядження в Литву, де ╕нформував литовську сторону про перспективи сп╕льного в╕дзначення 200-л╕ття Тараса Шевченка.

— Я поставила це запитання тому, що ми мр╕╓мо мати м╕н╕стра культури, який в свою чергу мр╕╓ зм╕нити ситуац╕ю з культурою в кра╖н╕. Який мр╕╓ зробити щось реальне ╕ здатен це зробити. Звичайно, за умови сприяння уряду. Наск╕льки в уряд╕ прислухаються до думки м╕н╕стра культури?
— Я можу твердо сказати, що за невеликий час, за чотири м╕сяц╕ роботи м╕н╕стром, уже дв╕ч╕ був прийнятий Президентом держави. Уряд ухвалив к╕лька р╕шень у сфер╕ культури. Я звертався до Миколи Азарова позачергово, п╕д час зас╕дання Каб╕нету М╕н╕стр╕в, з проханням дати протокольне доручення вс╕м кер╕вникам областей, м╕ст Ки╓ва ╕ Севастополя взяти п╕д особистий контроль святкування 200-р╕ччя Шевченка ╕ 70-л╕ття Перемоги. Микола Янович тут же в╕дгукнувся. Тобто я не можу нар╕кати на неувагу кер╕вництва держави до сфери культури. ╤ я спод╕ваюся, що ╕ правки М╕н╕стерства культури до бюджету 2013 року переглядатимуться в б╕к зб╕льшення.
А щодо мр╕й... Я мр╕ю, щоб М╕н╕стерство культури мало в держав╕ б╕льшу питому вагу, б╕льш вагоме м╕сце, н╕ж просто концертна орган╕зац╕я чи будинок, з якого йде ф╕нансування б╕бл╕отек ╕ клуб╕в. Щоб це м╕н╕стерство стало М╕н╕стерством культури й духовност╕ — таким б╕льш загально гуман╕тарним ╕ впливовим у розум╕нн╕ п╕дтримки галуз╕. Щоб воно стало ф╕нансово потужн╕шим ╕ в той же час б╕льш значущим — в загальноцив╕л╕зац╕йному план╕, в сенс╕ виховання, утвердження с╕мейних ц╕нностей, прищеплення поваги до культури в ус╕х ╖╖ сферах ╕ проявах. Тому що культура — це стратег╕чна галузь!

— Ми бажа╓мо Вам справжн╕х звершень, Леон╕де Михайловичу. Щиро дякую Вам за ╕нтерв’ю.

Розмову вела
Валентина ПАЩЕНКО
(УКР╤НФОРМ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11941

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков