"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2013 > Тема "Душі криниця"
#25 за 21.06.2013
ЗА НАТХНЕННЯМ — ДО ╤СТОРИЧНОГО КОСТЮМА
Мабуть, у св╕т╕ нема╓ н╕чого б╕льш консервативного, демократичного ╕ м╕нливого водночас, н╕ж мода. Як вигляда╓ це на практиц╕, можна побачити на виставц╕ сучасного кримськотатарського етн╕чного костюма, що демонстру╓ться в ц╕ червнев╕ дн╕ у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕. Модельний ряд молодих дизайнер╕в Ельм╕ри Кер╕мово╖, Зек╕╓ Муртаза╓во╖ та Д╕нари Мамутово╖ в╕дкривають два нац╕ональних костюми — чолов╕чий ╕ ж╕ночий з колекц╕╖ сцен╕чного одягу трупи Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру. ╤ недаремно. Саме в традиц╕йному вбранн╕ свого народу черпали натхнення для конструювання моделей авторки. — За в╕с╕м рок╕в мо╓╖ роботи в Кримському ╕нженерно-педагог╕чному ун╕верситет╕ це — перший вих╕д студенток ╕ випускниць ╕з спец╕ал╕зованим кримськотатарським проектом до кримсько╖ публ╕ки, — сказала його кер╕вник, викладач кафедри образотворчого мистецтва ╕ декоративно-прикладно╖ творчост╕ В╕ра Левицька. — Ран╕ше модельн╕ розробки цього виду костюм╕в входили до колективно╖ вуз╕всько╖ колекц╕╖, створено╖ на основ╕ культур народ╕в п╕вострова. На цей крок молодих дизайнер╕в одягу надихнув тр╕умф на виставц╕ в Кам’янц╕-Под╕льському Хмельницько╖ област╕, де ╖хня творч╕сть ╕з збереження традиц╕й кримськотатарського народу ╕ перенесення ╖х на сучасний ╜рунт була в╕дзначена грамотою ЮНЕСКО. Для створення експонованих шести естрадних костюм╕в та одного вес╕льного Е. Кер╕мова намалювала десятки еск╕з╕в. Тканини — оксамит, шифон, атлас та ╕нш╕ п╕дбирала таких кольор╕в, як╕ найчаст╕ше зустр╕чаються в навколишн╕й природ╕. ╤ вийшла ╖╖ колекц╕я «Дорогоц╕нн╕ традиц╕╖», немов веселка на чистому неб╕ п╕сля дощу, а по н╕й золотими нитками сонце випестувало сво╖ в╕зерунки. Особливо яскраво вони сяють на червоному оксамит╕ вес╕льно╖ сукн╕. — На сво╓ вес╕лля одягла б таку? — запитую Ельм╕ру. — Звичайно, — в╕дпов╕да╓ вона. — Т╕льки низ зробила б б╕льш пишним. Однак ця под╕я в не╖ — у минулому. А в пошитому нею нац╕ональному костюм╕ вже танцю╓ на сцен╕ ╖╖ чотирир╕чна донечка. Натхнення модель╓ра для не╖ — як азартна гра: поки не доведе до к╕нця роботу в╕д паперових креслень до готового виробу, не заспоко╖ться. Один костюм, наприклад, стил╕зований нею п╕д вбрання ж╕нки-во╖на з сумочкою, як для стр╕л. Модел╕ доповнюють орнаменти, вишит╕ гладдю золотими нитками ╕ тасьмою, що виразно окреслюють л╕н╕╖ ф╕гури. А якщо зняти з багатофункц╕ональних етн╕чних костюм╕в традиц╕йн╕ для них манжети та ╕нш╕ елементи, то нижню частину можна одягати й окремо як сучасне вбрання. Сам╕й Ельм╕р╕ з╕ сво╖х моделей найб╕льше подоба╓ться брючний костюм зеленого кольору. Вона його одягала для показу минулого року як одну з розробок дипломно╖ колекц╕╖. Друга учасниця виставки — Зек╕╓ Муртаза╓ва, використавши в сучасному кро╖ елементи давньо╖ культури, створила в трьох святкових молод╕жних костюмах з колекц╕╖ «Бадем», що в переклад╕ означа╓ «мигдаль», образ кримськотатарсько╖ д╕вчини — грац╕озно╖ та витончено╖. Неповторност╕ та ориг╕нальност╕ цим моделям нада╓ по╓днання прозоро╖ органзи б╕лого кольору з с╕рим габардином ╕ малиновим трикотажем. М’як╕ в╕дт╕нки шовкових тканин переважно ф╕олетово╖ гами в комб╕нац╕╖ з оксамитом обрала для сво╖х трьох костюм╕в з колекц╕╖ «Шовкова ф╕л╕грань» третя представниця К╤ПУ — Д╕нара Мамутова. Оздоблюючи ╖х вишивкою, вона не коп╕ю╓ традиц╕йн╕ кримськотатарськ╕ орнаменти, а створю╓ власн╕ композиц╕╖, як ╕ дв╕ ╖╖ колеги. Якщо уважно придивитися до вишитих кв╕т╕в, н╕жного нахилу г╕лочок чи розташування ╕нших символ╕в художньо╖ в’яз╕, то можна розгадати характер автор╕в ╕ яка муза ╖х у момент творчост╕ надихала. Це — родзинка ╖хнього власного дизайнерського почерку ╕ прикметна ознака експонованих костюм╕в. ╢дине, чого не вистача╓ в ц╕й молод╕жн╕й колекц╕╖, за словами зав╕дувача виставково-експозиц╕йного сектора В╤КЦ, заслуженого д╕яча мистецтв АРК Ельм╕ри Черкезово╖, так це ювел╕рних прикрас, як╕ були обов’язковим елементом у нац╕ональному кримськотатарському костюм╕. Його основн╕ риси складалися на кримськ╕й земл╕ протягом трьох стол╕ть, ╕ за зразками, що збереглися в музеях ╕ Ханському палац╕ Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника, немов у книз╕, можна прочитати ╕ зрозум╕ти культуру народу в ц╕лому, його дух та образ. На ╖хн╕й основ╕ чудов╕ колекц╕╖ фольклорного одягу, сцен╕чних костюм╕в, вес╕льних суконь ╕ стил╕зованого сучасного вбрання створили так╕ в╕дом╕ кримськотатарськ╕ модель╓ри, як Майре Люманова, Ельв╕ра Софу ╕ Венера Курма╓ва, як╕ демонструвалися у попередн╕ роки у В╤КЦ. Ц╕кав╕ передач╕ на ц╕ теми веде по кримському телебаченню дизайнер одягу Хал╕де Ч╕л╕нг╕рова. Осво╖вши швейн╕ премудрост╕, стил╕зац╕ю природних ╕ народних мотив╕в, застосування знайдених прийом╕в у готовому вироб╕, студентка п’ятого курсу К╤ПУ Н╕з╓ Ем╕рша╓ва на М╕жнародному пол╕культурному фестивал╕-конкурс╕ «Переяславський дивограй», який в╕дбувся 24–25 травня цього року в Переяслав╕-Хмельницькому п╕д Ки╓вом, продемонструвала п’ять сво╖х бакалаврських вироб╕в ╕ пос╕ла друге м╕сце. До одержано╖ грамоти ╖й вручили вже у С╕мферопол╕ приз — декоративну тар╕лку з емблемою фестивалю-конкурсу. Без ручно╖ роботи в моделюванн╕ одягу — н╕як! А мову орнамент╕в для голки з нитками допомага╓ зрозум╕ти розпис по дереву з коп╕ями композиц╕й в╕домого кримськотатарського художника дово╓нного пер╕оду Амета Калафатова, що доповню╓ модельну експозиц╕ю. Душ╕ не можна давати л╕нуватися. ╥й потр╕бно птахом п╕дн╕матися у небо. ╤ нов╕ модельн╕ розробки молодих кримськотатарських дизайнер╕в, у м╕ру авангардн╕, зручн╕ на фольклорному свят╕, урочист╕й под╕╖, сцен╕ та в кол╕ друз╕в, демонструють ориг╕нальн╕ зразки прикладного застосування декоративного мистецтва в культур╕ одягу, що ╓ складовою частиною нашого життя.
Валентина НАСТ╤НА (Фото ДО «В╤КЦ»)
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11936
|