Версiя для друку Обговорити в форумi

Дорогу – молодим!

Ніколи не забуду щемливо-урочисте свято Останнього дзвінка в Сонячнодолинській загальноосвітній школі. Мені здалося, що у цей час і гори якісь загадкові, а наше мальовниче село Сонячна Долина — ще гарніше. Мої однокласники-випускники, учні молодших класів разом зі своїми батьками, друзями та знайомими поспішали до школи із букетами квітів. А наша школа у цей день була немов величний Храм. Це насправді так, бо упродовж 11 років ми щоденно приходили сюди, у Храм науки і творчості.
Настає найурочистіша хвилина – відкриття свята, потім учні молодших класів запросили у просторий зал учнів 11 класу, класного керівника — Волченкову Тетяну Семенівну і першого вчителя — Горбунову Тамару Михайлівну. П’ятнадцять одинадцятикласників, серед них і я, були переповнені почуттям хвилювання, радості, а разом з тим і смутку через те, що ми назавжди покидаємо стіни рідної школи.
Випускників вітали гості свята, вчителі і директор школи — Глушецька Тетяна Євгенівна. Наостанок одинадцятикласники подякували всім працівникам школи за їхню натхненну і нелегку працю.
Пролунав останній дзвінок... Він сповістив про початок літніх канікул, але вже не для випускників – попереду у них серйозні іспити, участь у ЗНО, вступні екзамени у вищі навчальні заклади за обраним фахом. Нехай до нас усіх буде прихильною доля, щоб здійснилися усі наші мрії. Ми не кажемо нашим вчителям і рідній школі — прощавайте. Ми говоримо — до побачення, до нових зустрічей, які будемо знову і знову вимріювати. Саме про це йшлося у вірші нашої вчительки, класного керівника Тетяни Семенівни Волченкової. Хочу ще і ще раз подякувати їй за науку, терпіння, материнську любов і турботу. Спасибі Вам, Тетяно Семенівно, ми не забудемо Вас!

Світлана ПРОСКУРІНА,
член МАЛіЖ
Сонячнодолинська ЗОШ
АР Крим

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #25 за 21.06.2013 > Тема "З потоку життя"