Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДРУГА СВ╤ТОВА: «УКРА╥НСЬКИЙ РАХУНОК» ЩЕ НЕ ЗАКРИТИЙ
Укра╖на, кр╕м Св╕тово╖, вступила у свою в╕йну – Визвольну, р╕вно 80 рок╕в тому, 17 вересня...


Д╤М, В ЯКОМУ ЖИВ ФРАНКО
Коли заходиш у л╕тературно-мемор╕альний музей ╤вана Франка у Львов╕, то склада╓ться враження, що...


В’ЯТРОВИЧ: 700 ТИСЯЧ УКРА╥НЦ╤В ВИГНАЛИ З╤ СВО╥Х ДОМ╤ВОК У 1944-1951 РОКАХ
Акц╕я “В╕сла” була лише одним з еп╕зод╕в п╕д час масово╖ депортац╕╖ укра╖нц╕в Польщ╕...


ДРУГА СВ╤ТОВА. ЧЕРЕЗ 80 РОК╤В ПИТАННЯ Т╤ САМ╤: ЯК ТАКЕ МОГЛО СТАТИСЯ ТА ХТО ВИНЕН?
Пакт Молотова-Р╕ббентропа остаточно розв’язав тотал╕тарним агресорам руки в 1939 роц╕.


З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 14.06.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЧЕРВЕНЬ

15
1775 р. — за наказом Катерини ╤╤ рос╕йськ╕ в╕йська п╕д командуванням генерала Петра Текел╕ зруйнували Запорозьку С╕ч.
1830 р. — у Севастопол╕ почався «чумний бунт» матрос╕в, придушений незабаром в╕йськами.
1834 р. — в╕дкрито Ки╖вський ун╕верситет.
Народився:
1941 р. — ╤ван Миколайчук, укра╖нський к╕ноактор, сценарист, режисер, письменник. З╕грав 34 рол╕ в к╕но, написав 9 сценар╕╖в, мав дв╕ режисерськ╕ роботи.
«Я не знаю б╕льш нац╕онального народного ген╕я… До нього це був Довженко», — казав про Миколайчука Серг╕й Параджанов.

16
День медичного прац╕вника.
День батька.
Почали його святкувати в Америц╕. Ж╕нка на ╕м’я Сонора Смарт, в зам╕жж╕ Додд (Sonora Smart Dodd), в 1909 роц╕ в церкв╕ п╕д час служби, присвячено╖ Дню матер╕, подумала про те, що п╕сля смерт╕ матер╕ ╖╖ ╕ ще п’ятьох д╕тей виховував батько, В╕льям Джексон Смарт.
Сонора хот╕ла, щоб ╖╖ батько знав, яка в╕н особлива людина для не╖, як вона його любить ╕ ц╕ну╓. Адже ╖╖ батько жертвував ус╕м, щоб виконувати вс╕ сво╖ батьк╕вськ╕ обов’язки ╕ був в очах його дочки наймужн╕шим, неего╖стичним ╕ люблячим чолов╕ком.
Сонора звернулася до м╕сцево╖ влади з пропозиц╕╓ю заснувати нове свято, ╖╖ п╕дтримали ╕ збиралися влаштувати святкування 5 червня — в день народження В╕льяма Смарта, але часу на п╕дготовку не вистачило, ╕ свято було перенесено на 19 червня. Незабаром свято стало популярним ╕ в ╕нших м╕стах штату.
Отже, День батька з’явився як вияв любов╕ та подяки, як╕ дочка присвятила сво╓му батьков╕. Троянди — кв╕ти Дня батька: червон╕ носять, якщо батько живий, ╕ б╕л╕, якщо батько помер.
1848 р. — у Львов╕ засновано культурно-просв╕тницьку орган╕зац╕ю «Галицько-Руська матиця». Основною метою орган╕зац╕╖ було проведення просв╕тницько╖ та видавничо╖ д╕яльност╕, а також розвиток шк╕льництва на зах╕дноукра╖нських землях.
1934 р. — у Харков╕ створено Сп╕лку письменник╕в Укра╖ни.
Народився:
1906 р. — Зинов╕й Книш (псевдон╕м Богдан Михайлюк), укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, письменник, публ╕цист, перекладач з есперанто.
Помер:
1578 р. — поляки стратили ╤вана П╕дкову, козацького гетьмана.


17
1876 р. — м╕н╕стерство внутр╕шн╕х справ Рос╕╖ заборонило друкувати книги укра╖нською мовою.
1993 р. — Укра╖на й Рос╕я под╕лили Чорноморський флот.

18
1637 р. — запорожц╕ ╕ донц╕ здобули турецьку фортецю Азов.
1709 р. — зруйновано Чортомлицьку С╕ч.
1754 р. — закладено фортецю свято╖ ╢лисавети, п╕зн╕ше — ╢лисаветград, тепер — К╕ровоград.
1918 р. — у Новорос╕йськ╕й бухт╕ п╕д кер╕вництвом Федора Раскольн╕кова затопили Чорноморський флот, аби не в╕ддавати його за умовами Бeрестейського миру.
1939 р. — в╕дкрито пам’ятник Тарасов╕ Шевченку на його могил╕ в Канев╕.
Народилися:
1681 р. — Феофан Прокопович, укра╖нський теолог, письменник, поет, ректор Ки╖всько╖ академ╕╖.
1928 р. — Серг╕й Плачинда, укра╖нський письменник, проза╖к, публ╕цист, критик, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (1960), автор «Словника давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖» (1993), монограф╕чно-пошукових книг «М╕фи ╕ легенди Давньо╖ Укра╖ни» (2006), «Лебед╕я. Як ╕ коли виникла Укра╖на» (2005), «Як укра╖нськ╕ м╕фи по св╕ту роз╕йшлися» (2009), зг╕дно з якими ╕стор╕я укра╖нського народу почина╓ться в╕д час╕в М╕зинсько╖ стоянки (XX-XV тис. до н. е.).
Помер:
1993 р. — ╤ван Гончар, укра╖нський скульптор, ╕сторик, граф╕к, маляр, етнограф, колекц╕онер, заслужений д╕яч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1991), Лауреат Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Шевченка (1989).
1993 року на баз╕ приватно╖ колекц╕╖ ╤вана Гончара засновано Укра╖нський центр народно╖ культури «Музей ╤вана Гончара» — державний всеукра╖нський спец╕ал╕зований науково-досл╕дний культурно-осв╕тн╕й заклад.

20
1919 р. — в╕йськова делегац╕я Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки п╕дписала з поляками мирний догов╕р.
1997 р. — Рада з питань мовно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни затвердила проект комплексно╖ програми «Укра╖нська мова».
Померли:
1895 р. — Михайло Драгоманов, публ╕цист, ╕сторик, ф╕лософ, економ╕ст, л╕тературознавець, фольклорист, громадський д╕яч.
1964 р. — Серг╕й Литвиненко, старшина Арм╕╖ УНР, скульптор, автор пам’ятника на могил╕ ╤вана Франка.

21
1971 р. — розкопуючи курган Товста Могила, укра╖нський археолог Борис Мозолевський знайшов славнозв╕сну ск╕фську пектораль.
Народилися:
1805 р. — Микола Закревський, укра╖нський ╕сторик, фольклорист, етнограф, л╕нгв╕ст, письменник.
1890 р. — Петро Франко, укра╖нський письменник, командир ав╕азагону УГА.
1897 р. — Юр╕й Кондратюк (справжн╓ ╕м’я — Олександр Шаргей), укра╖нський вчений-винах╕дник, один ╕з п╕онер╕в ракетно╖ техн╕ки й теор╕╖ косм╕чних польот╕в. Автор так звано╖ «траси Кондратюка», якою подорожували на М╕сяць косм╕чн╕ корабл╕ «Аполлон».
Померли:
1653 р. — Маруся Чурай, легендарна сп╕вачка та поетеса.
1860 р. — Микола Маркевич, укра╖нський ╕сторик, етнограф, фольклорист, поет ╕ композитор. Основна наукова праця — 5-томна «История Малороссии» (1842-1843), в як╕й викладено ╕стор╕ю Укра╖ни в╕д найдавн╕ших час╕в до к╕нця XVIII ст. Етнограф╕чн╕ прац╕: «Зб╕рник малорос╕йських п╕сень» (1840), «П╕вденноруськ╕ п╕сн╕» (1857), «Звича╖, пов╕р’я, кухня та напо╖ сучасних малорос╕ян» (1860). Тарас Шевченко присвятив Микол╕ Маркевичу в╕рш «Бандуристе, друже сизий».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11900

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков