Версiя для друку Обговорити в форумi

У Криму зростає ціна на нерухомість. Хто продав квартиру рік-два тому - нині лікті кусає, бо сьогодні за неї отримав би вдвічі більше. За прогнозами, житло дорожчатиме й надалі.
Якщо торік звичайну однокімнатну квартиру в Сімферополі можна було купити за 3 тисячі умовних одиниць, то нині треба викласти у півтора разу більше. Подорожчали на 30 - 45 відсотків двокімнатні квартири, на чверть і третину - три-чотирикімнатні.
Сплеску цін на нерухомість, який вважають штучним, сприяє і неухильне подорожчання кримської землі. Її "чорний" ринок склався уже давно, а офіційний лише починає формуватися. Нині тут хитро переплелися безоплатна передача ділянок громадянам для особистого користування та продаж земель місцевою владою фізичним і юридичним особам для підприємницької діяльності.
Процес цей активізувався разом зі зростанням вартості кримської землі, квадратний метр якої на початку реформування земельних відносин коштував 1,4 грн., а сьогодні - понад 30. Цього року Крим, щоб виконати закон України про держбюджет, має продати її на 4,2 млн. грн. Уже реалізовано ділянок майже на 4 мільйони гривень - мало не 90 відсотків від плану. Перевиконали його першими не лише ялтинська, євпаторійська, сакська курортні зони, а й степові - білогірська та красногвардійська. Із запізненням вирішують ці питання в Бахчисарайському, Красноперекопському, Ленінському, Первомайському, Роздольненському, Чорноморському районах, містах Армянську, Джанкої, Красноперекопську і Сімферополі, де земля могла б іти нарозхват, але про неї місцева влада не дає республіканській достовірних даних. Це при тому, що кримський уряд зобов'язав райони надати йому інформацію про вільні ділянки, які можуть бути привабливими для продажу на конкурсній основі. Алуштинський і ще кілька регіонів навіть відповіли, що такої землі в них немає зовсім, водночас значно активізувавши продаж "непрестижних" ділянок підприємцям. Схоже, дехто поспішає відхопити ласі шматки до того, як набере чинності стаття Земельного кодексу про продаж землі.
Щоб якось відстежувати ситуацію, в уряді автономії створили міжвідомчу комісію. Проте вона ще й досі не збиралася. А тим часом далеко не скрізь місцева влада продає вільні землі несільськогосподарського призначення через аукціон. Надто часто, особливо на Південнобережжі, землю передають для здійснення підприємницької діяльності на основі домовленостей "тет-а-тет". Враження таке, що місцеві чиновники не рахуються ні з думкою профільного комітету, ні з рекомендаціями двох земельних комісій, створених при ВР та уряді автономії, і займаються не так самоврядуванням, як самоуправством.
"Єдиної політики в питанні виділення землі немає і сьогодні. А вона вкрай потрібна, адже понад 90 відсотків коштів від продажу земель несільськогосподарського призначення має надходити до місцевого бюджету", - заявив кримський прем'єр Сергій Куницин. Він висловив сумнів стосовно того, що у найактивніших продавців землі тут усе гаразд. Виявлено безліч зловживань, та лише понад 3,5 тисячі порушників вдалося притягти до адміністративної відповідальності. Найцікавіше те, що жодний факт з багатьох зловживань особливо не зацікавив суди і прокуратуру, зауважили депутати. Якщо і трапляються штрафи, то сміховинно мізерні, які порушників скоріше розвеселять, аніж зупинять.
Постає питання: чому й досі продаж і виділення земельних ділянок ведуться неринковими методами? Чому потенційному покупцеві кримської ділянки сьогодні ніде отримати повну інформацію про наявність земель і їхню вартість? Отже, комусь вигідно тримати це в таємниці.
А ті з наших земляків, хто все-таки не відмовився від мрії придбати ділянку чи "хатинку" біля моря, мусять знати, що вітчизняному покупцеві на кримському ринку нерухомості велику конкуренцію складають росіяни. Для наших північних сусідів Крим усе ще вважається втраченим земним раєм, тож, не змирившись із географічним переділом, вони почали нове, фінансове завоювання благословенної Тавриди. Нині на півострові розташовано 90 санаторіїв, пансіонатів і будинків відпочинку російської власності. Крім того, останнім часом сюди активно надходять інвестиції, бурхливо зростає кількість російських фінансово-промислових структур, які приєднуються до вже "акліматизованих" у Криму "Лукойла", "Альянсу", Тюменської нафтової компанії, Національного резервного банку... Всі вони активно ведуть будівництво саме на Південнобережжі. Лише торік в Алушті освоєно 40 мільйонів інвестиційних доларів, понад 80 - в Ялті. Майже 90 відсотків з них - російські.
Один за одним з'являються російські супермаркети, зіркові готелі, курортні, санаторні, спортивно-оздоровчі та водно-розважальні комплекси, пансіонати, церкви. Російське ТОВ "ПолікомВест" недавно стало повним власником Ялтинської кіностудії, викупивши всі її акції у кримського Фонду майна за 134 тисячі доларів. Така само тенденція навального скуповування Криму спостерігається і в Севастополі, Євпаторії, інших містах і привабливих місцинах півострова.
Усе це вже відомо. Та ніхто вам не назве навіть приблизної кількості росіян, які придбали біля моря дачі, квартири, елінги, будинки, вілли, невеличкі приватні пансіонати... На думку фахівців, сьогодні щонайменше кожний третій покупець кримської нерухомості має російський паспорт.
Черга охочих придбати нерухомість на півострові зростає. Велелюднішою стає і присутність "нових росіян", які невпинно піднімають ціни і на відкритому, і на "чорному" кримських ринках нерухомості. Якщо ще якихось п'ять років тому одна сотка ялтинської землі неофіційно, але реально коштувала до 250 доларів, то нині дешевше як за три-шість тисяч доларів її не придбаєш. Навіть у не- найпрестижніших місцях "літньої політичної столиці" України. А за сто квадратних метрів землі у районі ялтинської набережної маклери вимагають 20 тисяч "зелених" і більше. Отож перерозподіл нерухомості на кримському Південнобережжі триває.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2003 > Тема "З потоку життя"