Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 14.06.2013
П╤СНЯ, ЩО СТАЛА Г╤МНОМ

П╕сенна Св╕тлиця

Про те, що письменник, громадський д╕яч Степан Чарнецький, уродженець села Шманьк╕вц╕ Чортк╕вського району Терноп╕льсько╖ област╕, ╓ автором тексту ╕ музики особливо популярно╖ в народ╕ п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина...», яка стала г╕мном укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в, у радянськ╕ часи не знали не т╕льки митц╕, а й нав╕ть його односельц╕. Про ╖╖ автора, свого славетного земляка, мешканц╕ села Шманьк╕вц╕ взнали аж... у 1990 роц╕.
Вдячн╕ селяни у 1990 роц╕ в центр╕ свого села спорудили пам’ятник Степану Чарнецькому. Його на ╖хн╓ замовлення виконав сучасний в╕домий скульптор ╤ван Малярчук. А б╕ля п╕дн╕жжя пам’ятника посадили розлогий кущ калини. А також вони за власн╕ кошти того ж року спорудили в сел╕ пам’ятники ╤вану Франку, Тарасов╕ Шевченку ╕ насипали символ╕чну могилу укра╖нським с╕човим стр╕льцям.
У 1992 роц╕ ще зробили пам’ятник во╖нам-односельцям, полеглим у н╕мецько-радянськ╕й в╕йн╕, а через два роки ╕ пам’ятник воякам Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖, як╕ виборювали незалежн╕сть сво╓╖ держави — Укра╖ни.
Степан Чарнецький — поет, фейлетон╕ст, театральний д╕яч, критик — створив п╕сенну перлину «Ой у луз╕ червона калина...» в 1913 роц╕, саме в пер╕од зародження с╕чового стр╕лецького руху. Вона, глибоко нац╕ональна, в╕дразу ув╕йшла в численн╕ сп╕ванки, стала народною п╕снею. С╕чов╕ стр╕льц╕, для яких вона була г╕мном, разом з ╕ншими п╕снями понесли ╖╖ вогненними дорогами визвольно╖ в╕йни. Де т╕льки були вояки, то там була ╕ п╕сня «Ой у луз╕ червона калина...». Вона надавала мужност╕ в боротьб╕, закликала ус╕х укра╖нц╕в об’╓днатись, в╕дродити свою державу — славну Укра╖ну. Тому для радянського жорстокого режиму ця п╕сня була небезпечною, як ╕ пам’ять про с╕чових стр╕льц╕в.
Вона отримала визнання майже через в╕с╕мдесят рок╕в. 16 липня 1991 року при внесенн╕ державного синьо-жовтого прапора у Верховну Раду ус╕ в зал╕ засп╕вали «Ой у луз╕ червона калина...».
Отже, ця п╕сня стала ще й сво╓р╕дним г╕мном укра╖нського в╕дродження та державного суверен╕тету. ╤ цього року п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина...» виповню╓ться сто рок╕в.
Зв╕дки така полум’яна любов до укра╖нсько╖ мови ╕ народно╖ п╕сн╕ в Степана Чарнецького? Саме з народно╖ п╕сн╕ ╕ с╕льського оточення дитинства постала його укра╖нн╕сть. Батько Степана — священик Микола Чарнецький гарно грав на скрипц╕, а мати Владислава — на фортеп╕ано, та ще з почуттям сп╕вала укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. З малих рок╕в хлопця зачарувала мальовнича краса р╕дного краю.
Нелегка, але ц╕кава доля життя ╕ творчост╕ автора п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина...». В╕н народився 21 с╕чня 1881 року в сел╕ Шманьк╕вц╕. У родин╕ був тринадцятою, останньою дитиною. Коли майбутньому поету було всього два з половиною роки, то раптово померли його батько ╕ три брати. Тод╕ його мати ╕з села з десятьма д╕тьми ви╖хала в 1883 роц╕ спершу до м╕ста Стан╕слава (нин╕ ╤вано-Франк╕вськ), а пот╕м до Львова.
У Львов╕ Степан Миколайович Чарнецький усп╕шно зак╕нчив пол╕техн╕чний ╕нститут. Тут в╕н став членом л╕тературно╖ групи «Молода муза». У 1906 роц╕ працював театральним референтом товариства «Руська бес╕да». А в 1913-1914 роках був режисером ╕ мистецьким кер╕вником театру.
У 1921-1925 роках Степан Чарнецький — активний сп╕вроб╕тник, фейлетон╕ст тижневика «Укра╖нське слово», одночасно редагу╓ сатиричний журнал «Будяк».
У Львов╕ Степан Чарнецький сп╕лкувався ╕ дружив з ╤ваном Франком, Василем Стефаником (вони були кумами, а ще Стефаник був хрещеним батьком доньки Чарнецького Лес╕), з талановитими письменниками Богданом Лепким, Петром Карманським, Василем Пачовським та з ╕ншими митцями.
Треба в╕дзначити, що поет Степан Чарнецький був глибоким л╕риком та майстром пейзажу.
У Львов╕ вийшли його зб╕рки в╕рш╕в: «В години смерку» (1908), «В години задуми» (1917), «Сумн╕ ╕дем» (1920), книги новел ╕ фейлетон╕в: «Дикий виноград» (1921), «Кв╕ти ╕ будяче» (1922), «З мойого записника» (1922).
В╕н написав чимало п╕сень. Та найб╕льший усп╕х ╕ визнання принесла Степану Чарнецькому одна його п╕сня «Ой у луз╕ червона калина...».
Ц╕кава ╕стор╕я створення цього твору. У 1913 роц╕ в╕н як режисер льв╕вського театру «Руська бес╕да» оновив виставу свого побратима по перу письменника Василя Пачовського «Сонце ру╖ни». Тод╕ для в╕йськового хору Степан Чарнецький зам╕сть п╕сн╕ «Гей не дивуйтесь, добр╕╖ люди» написав св╕й текст ново╖ п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина...» та використав для не╖ ╕ обробив мотив п╕сн╕ «Розлилися бережечки». Сво╖м друзям, колегам сказав: «Це буде сильна п╕сня». ╤ творець не помилився. ╥╖ полюбили ╕ визнали за свою на окружному з’╖зд╕ с╕чових стр╕льц╕в у червн╕ 1914 року. Згодом ця п╕сня швидко поширилась в багатьох м╕стах ╕ селах, як Зах╕дно╖, так ╕ Сх╕дно╖ Укра╖ни.
Степан Миколайович Чарнецький в╕д╕йшов у в╕чн╕сть в 1944 роц╕. В╕н спить в╕чним сном в одн╕й могил╕ з дружиною на Личак╕вськ╕м цвинтар╕ в м╕ст╕ Львов╕.
Його ж п╕сня «Ой у луз╕ червона калина...» стала особливо популярною у роки незалежност╕ нашо╖ молодо╖ держави Укра╖ни. ╥╖ виконують багато сп╕вак╕в та колектив╕в. Дуже майстерно, з глибоким почуттям патр╕отизму сп╕ва╓ ╖╖ укра╖нський народний хор ╕мен╕ Верьовки та викону╓ капела бандурист╕в.
Дуже сподобалася п╕сня «Ой у луз╕ червона калина...» в╕домому рос╕йському сп╕ваку Олександру Мал╕н╕ну. В╕н викону╓ ╖╖ на сво╖х концертах. В його репертуар╕ ╓ майже двадцять укра╖нських п╕сень. У 2003 роц╕ Олександр Мал╕н╕н випустив популярний альбом укра╖нських п╕сень з титульною назвою «Червона калина», де головною п╕снею став г╕мн с╕чових стр╕льц╕в Степана Чарнецького.

Володимир КАПУСТ╤Н,
поет, публ╕цист, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни

Степан Чарнецький
ОЙ У ЛУЗ╤ ЧЕРВОНА КАЛИНА

Ой у луз╕
червона калина
Похилилася.
Чогось наша
славна Укра╖на
Зажурилася.
ПРИСП╤В:
А ми тую
червону калину
П╕дн╕мемо,
А ми нашу
славну Укра╖ну,
Гей, гей, розвеселимо!
Не хилися,
червона калино,
Ма╓ш б╕лий цв╕т.
Не журися,
славна Укра╖но,
Ма╓ш в╕льний р╕д.
ПРИСП╤В:
А ми тую
червону калину
П╕дн╕мемо,
А ми нашу
славну Укра╖ну,
Гей, гей, розвеселимо!
Ой у пол╕
яро╖ пшениц╕
Золотистий лан.
Розпочали
стр╕льц╕ с╕чов╕╖
З ворогами тан.
ПРИСП╤В:
А ми тую
червону калину
П╕дн╕мемо,
А ми нашу
славну Укра╖ну,
Гей, гей, розвеселимо!
Як пов╕╓
буйнесенький в╕тер
З широких степ╕в,
Та прославить
по вс╕й Укра╖н╕
С╕чових стр╕льц╕в.
ПРИСП╤В:
А ми тую
червону калину
Збережемо,
А ми нашу
славну Укра╖ну,
Гей, гей, розвеселимо!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11885

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков