Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤
Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓...


РОДИЧ╤ ЗАТРИМАНИХ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТАТАР ЗМУШЕН╤ САМ╤ ШУКАТИ ГРОШ╤ НА АДВОКАТ╤В
Уповноважена Верховно╖ Ради з прав людини Людмила Ден╕сова заявила, що питання оплати прац╕...


ОКУПАНТИ ПОДВО╥ЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ОБШУК╤В ╤ РЕЙД╤В ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Про це заявила на пресконферец╕╖ голова Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕ Матильда...


«ЗАБОРОНЕНИЙ»
8 вересня в ╤нформац╕йно-виставковому центр╕ Музею Майдану в Ки╓в╕ в╕дбулася зустр╕ч з...


ДОЧКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ЗАКЛИКА╢ БОРОТИСЯ ЗА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ВС╤Х НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ У КРИМУ
Бек╕рова роздала список, що склада╓ться з 86 пр╕звищ людей, як╕ зазнали пол╕тичних репрес╕й у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 14.06.2013
СЛОВА ДРУЖБИ ПРОБУДЖУЮТЬ ДОБР╤ ПОЧУТТЯ...

В╕длуння под╕╖

Як т╕льки не називають нин╕ в╕дносини Укра╖ни з Рос╕╓ю, динам╕ка яких за оц╕нками соц╕олог╕в нагаду╓ за останн╕й р╕к клубок заплутаних л╕н╕й: ╕ гримуча сум╕ш, ╕ капкан в╕д лукавого. А при╖хали представники двох стор╕н у Крим, сказали один одному «Здрастуйте!», ╕ на громадському укра╖но-рос╕йському форум╕ «Вза╓мод╕я-2013», що в╕дбувся в рамках V╤╤ М╕жнародного фестивалю «Велике рос╕йське слово» в Л╕вад╕йському палац╕, розмова розпочалася не з вза╓мних докор╕в, а з точок дотику ╕ в╕дкритого в╕двертого обговорення набол╕лих проблем у ╖х вир╕шенн╕.
Укра╖на ╕ Рос╕я, за словами голови Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим Володимира Константинова, перебувають в «особливих дипломатичних в╕дносинах» одна з одною.
— Говорячи про наше стратег╕чне сп╕вроб╕тництво, в поняття «особлив╕ в╕дносини» я вкладаю дружбу народ╕в ╕, якщо так можна висловитися, дружн╕й прагматизм у вс╕х сферах: економ╕чн╕й, пол╕тичн╕й ╕ гуман╕тарн╕й, — сказав в╕н у в╕тальному слов╕ до учасник╕в ╕ гостей форуму. – Для просування в цьому напрямку при Президентов╕ В. Януковичу зроблено немало. Новим важливим пол╕тичним фактором стало п╕дписання в к╕нц╕ травня цього року Меморандуму про участь Укра╖ни в робот╕ орган╕в Митного союзу в рол╕ спостер╕гача з правом дорадчого голосу. Що б не говорили, однак на сьогодн╕ це найб╕льш оптимальне р╕шення.
Про позитивн╕ тенденц╕╖ двостороннього укра╖но-рос╕йського сп╕вроб╕тництва говорив у сво╓му виступ╕ Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в АРК В╕ктор Плак╕да:
— Рос╕я залиша╓ться партнером № 1 для Укра╖ни в торг╕вл╕, а ми в ╖╖ товарооб╕гу пос╕да╓мо четверте м╕сце ╕ перше – серед кра╖н СНД. Крим пл╕дно розвива╓ прикордонне сп╕вроб╕тництво з суб’╓ктами рос╕йських рег╕он╕в.
Ця тема стала одн╕╓ю з ключових в обговоренн╕ у першому блоц╕ форуму – «Укра╖на – Рос╕я. На роздор╕жж╕: нейтрал╕тет, партнерство чи стратег╕чне сп╕вроб╕тництво». ╤ якщо пол╕тична ел╕та, що в пер╕од попереднього укра╖нського президента називала в╕дносини з Рос╕╓ю дружн╕ми, а нин╕, характеризуючи ╖х як сус╕дськ╕, з’ясову╓, чого м╕ж нами б╕льше – сп╕льних чи роз’╓днуючих фактор╕в, куди повернути вектор – на зах╕д у ╢вросоюз чи на сх╕д у ╢враз╕ю, то рег╕они ╕ прост╕ люди, насамперед п╕вденно-сх╕дно╖ Укра╖ни, де прожива╓ найб╕льше рос╕йськомовного населення, прокладають сво╖ м╕стки один до одного, не чекаючи вказ╕вок зверху.
К╕ровоградщина, наприклад, ма╓ дружн╕ вза╓мов╕дносини з трьома рос╕йськими областями – Нижегородською, Свердловською ╕ Волгоградською. А нин╕ на ╖╖ територ╕╖, за словами голови обласно╖ ради Миколи Ковальчука, реал╕зу╓ться сп╕льний укра╖но-рос╕йський проект: спорудження першого в Укра╖н╕ заводу ядерного палива.
— У Луганщини – найдовша з ус╕х областей Укра╖ни протяжн╕сть сп╕льного з Рос╕╓ю державного кордону, 750 к╕лометр╕в, — сказав перший заступник голови обласно╖ ради ╢вген Хар╕н, — тому ми б╕льше, н╕ж будь-хто ╕нший, зац╕кавлен╕ в ясност╕ в╕дносин з Митним союзом, навколо якого звучить багато спекуляц╕й. Наш╕ сх╕дн╕ кордони – це також ╢вропа, ╕ цю специф╕ку потр╕бно враховувати, п╕дписуючи догов╕р з ╢вросоюзом, щоб не стати його додатком ╕з збуту «секонд хенду».
Для захисту свого власного ринку тут налагоджено сп╕вроб╕тництво з представниками Ростовсько╖ област╕ Рос╕╖ у переробц╕ с╕льгосппродукц╕╖, створенн╕ ╕ндустр╕ального парку, розчищенн╕ русла р╕ки С╕верський Донець по обидва боки кордону. Його на ц╕й д╕лянц╕ жител╕ двох областей перетинають без оформлення митних документ╕в.
— Це не ╕деал, — визна╓ ╢. Хар╕н, — але ми прагнемо до пол╕пшення якост╕ сп╕вроб╕тництва в рамках рег╕ону «Донбас», щоб кордон був в╕дкритий для добрих людей ╕ став перешкодою для злочинц╕в.
Потенц╕ал м╕жвуз╕вського сп╕вроб╕тництва на створення ╓диного наукового та осв╕тнього простору, ринку робочо╖ сили демонструють за проектом ╓врорег╕ону «Ярославна» вчен╕ та досл╕дники прикордонних Сумсько╖ та Курсько╖ областей. Рос╕йською мовою в його рамках оволод╕вають як засобом п╕знання ╕ загально╖ культури.
Нею громадяни Укра╖ни част╕ше роблять запити в ╤нтернет╕ при в╕льному вибор╕ будь-яко╖ з мов, — сказала у сво╓му виступ╕ професор ╤нституту ф╕лолог╕╖ Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка, президент Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ викладач╕в рос╕йсько╖ мови та л╕тератури Людмила Кудрявцева. Характеризуючи нов╕ тренди рос╕йсько╖ мови, яка в Укра╖н╕ займа╓ особливе м╕сце, вона звернула увагу на те, що тираж╕ рос╕йськомовних газет у 2,5 раза б╕льш╕, н╕ж укра╖номовн╕. Б╕льше у 8,5 раза випуска╓ться рос╕йських журнал╕в. Тираж╕ рос╕йських книг за останн╕ роки зросли на 80 в╕дсотк╕в, а укра╖нських – лише трохи б╕льше, як на 30. Отже, громадяни Укра╖ни сво╖ми гаманцями в╕ддають перевагу рос╕йськомовн╕й друкован╕й продукц╕╖.
Минулого року п╕сля гарячих дебат╕в Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», багато положень якого зароджувалися на попередн╕х форумах фестивалю «Велике рос╕йське слово», що став стартовим майданчиком для обговорення животрепетних проблем багатонац╕онального укра╖нського сусп╕льства. Журнал╕сти поц╕кавилися в автора закону, народного депутата Укра╖ни Вадима Колесн╕ченка, який був на форум╕ ╓диним представником укра╖нського парламенту, як в╕дбува╓ться на практиц╕ його реал╕зац╕я?
— У Криму з цим проблем нема╓, — в╕дпов╕в в╕н, — за винятком одного випадку, пов’язаного з ре╓страц╕╓ю новонароджено╖ дитини. Нин╕ ця справа знаходиться в суд╕. В ц╕лому ж по Укра╖н╕ положення закону не виконуються, направляються позови в суди про закриття рос╕йськомовних клас╕в. Якщо так буде тривати й дал╕ протягом наступних трьох рок╕в, то в╕н втратить силу ╕ стане мертвонародженим.
У другому блоц╕ форуму – «Укра╖но-рос╕йськ╕ в╕дносини в систем╕ геопол╕тичних координат ╢враз╕╖», який вели сп╕вголова асоц╕ац╕╖ пол╕толог╕в Криму, радник голови Верховно╖ Ради АРК Олександр Форманчук ╕ член Громадсько╖ палати Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Серг╕й Марков, допов╕дач╕ – представники орган╕в влади, пол╕тичних ╕ громадських орган╕зац╕й, нац╕онально-культурних товариств, духовенства, науково-експертного сп╕втовариства, засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ в╕дзначали, що надання Укра╖н╕ статусу спостер╕гача в Митному союз╕ збер╕га╓ сприятлив╕ перспективи розвитку стратег╕чного партнерства з Рос╕╓ю та кра╖нами СНД ╕ не суперечить ╓вро╕нтеграц╕йним прагненням Укра╖ни.
У прийнят╕й за результатами обговорення Декларац╕╖ особливо актуальною ╕ нагально необх╕дною назива╓ться перспектива всесторонньо╖ консол╕дац╕╖ сил, спрямованих на реал╕зац╕ю ╕де╖ ╕нтеграц╕╖, створення нових культурних смисл╕в у в╕дпов╕дь на неонацистськ╕ виклики сучасност╕. Учасники форуму акцентували увагу на потреб╕ створення та розвитку ╕нститут╕в громадянського сусп╕льства, б╕льш активного використання можливостей народно╖ дипломат╕╖. Сьогодн╕ дуже важлив╕ сп╕льн╕ гуман╕тарно-культурн╕ проекти, як╕ не дозволять роз╕рвати ╕сторично сформован╕ зв’язки м╕ж двома народами.
А Крим, за словами заступника кер╕вника Федерального агентства «Россп╕вроб╕тництво» Георг╕я Мурадова, не просто море ╕ сонце. Це святе м╕сце. Тут в╕дбулося хрещення Ки╖всько╖ Рус╕, 1025-р╕ччя якого в╕дзнача╓ться цьогор╕ч. Зв╕дси п╕шла православна культура, ╕ ми не можемо жертвувати нашою сп╕льною ╕стор╕╓ю.
Яскравим святом слов’янських культур ╕ д╕алогом людей з в╕дкритим серцем, об’╓днаних сп╕льними коренями ╕ багатов╕ковими традиц╕ями, назвав нин╕шн╕й фестиваль, приурочений 214-р╕ччю з дня народження видатного рос╕йського поета Олександра Пушк╕на, заступник голови ком╕тету Державно╖ Думи Рос╕╖ у справах сп╕вдружност╕ незалежних держав ╕ зв’язк╕в ╕з сп╕вв╕тчизниками Олег Лебед╓в.
Прив╕тання на адресу фестивалю над╕слали Президенти Укра╖ни В╕ктор Янукович ╕ Рос╕╖ – Володимир Пут╕н. На його урочистому в╕дкритт╕ в ялтинському концертному зал╕ «Юв╕лейний» виступили посол Рос╕╖ в Укра╖н╕ Михайло Зурабов, Генеральний консул Рос╕╖ в С╕мферопол╕ В’ячеслав Св╓тличний. А в покладанн╕ кв╕т╕в до пам’ятника поету, на свят╕ вулиц╕ Пушк╕на в С╕мферопол╕, в╕дкритт╕ виставки дитячих малюнк╕в «Св╕т рос╕йсько╖ казки» у Музе╖ ╕стор╕╖ м╕ста взяли участь укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ державн╕ д╕яч╕, пол╕тики, представники науки, осв╕ти, культури, громадськост╕, засоб╕в комун╕кац╕╖, у тому числ╕ багатьох столичних ╕ кримських видань, телеканал╕в, Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру.
Слова дружби, сказан╕ на форум╕ з двох стор╕н, як л╕ра Пушк╕на, що пробуджувала добр╕ почуття, здатн╕ вир╕шити багато проблем. Вони так потр╕бн╕ вс╕м нам, коли навколо ст╕льки нетерпимост╕, протистояння на мовному, рел╕г╕йному ╕ нац╕ональному ╜рунт╕.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11878

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков